Ухвала

від 12.02.2025 по справі 363/3268/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" лютого 2025 р. Справа № 363/3268/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ;

при секретарі ОСОБА_2 ;

за участю прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника адвоката ОСОБА_5 ;

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111150000619, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вишгородського районного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111150000619 від 01 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.07.2024 року в межах кримінального провадження призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року обвинувальний акт призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку з внесенням застави.

Клопотання прокурора мотивовано наявністю обґрунтованого обвинувачення у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, а також продовженням існування ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити дії, які передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто буде переховуватися від суду, вчиняти спроби знищення, приховування або спотворення речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також буде вчиняти інше кримінальне правопорушення. У зв`язку з внесенням застави відповідно до вимог ухвали суду від 16.12.2024 року, обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено з-під варти та покладено на нього процесуальні обов`язки. Строк дії обов`язків спливає 15.02.2025 року. У зв`язку з цим прокурор просив продовжити строк дії обов`язків, визначених в ухвалі суду від 16.12.2024 року, строком на 2 місяці.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Представник потерпілого ОСББ «Ольжин Град» - ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримала у повному обсязі.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали поданого прокурором клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи є одним з різновидів заходів забезпечення кримінального провадження, що мають особливий порядок застосування в силу своїх негативних наслідків щодо сфери особистих прав та свобод підозрюваного чи обвинуваченого, яких вони можуть зазнати у разі застосування до них запобіжного заходу.

Порядок застосування запобіжних заходів визначається у ст. 194 КПК України, у ч. 1 якої зазначається, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, ухвалення судом рішення про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного чи обвинуваченого є належним правовим результатом розгляду та вирішення відповідного клопотання тоді і лише тоді, коли судом на основі наданих доказів буде встановлено відповідну сукупність умов, а саме існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один ризик, що передбачений у ст. 177 КПК України, а також неможливість або недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Так, відповідно до положень ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку запобіжного заходу має відповідати загальним вимогам, встановленим у ст. 184 КПК України щодо клопотання про обрання запобіжного заходу. Разом з тим з метою унеможливлення непропорційного втручання у право обвинуваченого на свободу та особисту недоторканість клопотання про продовження строку запобіжного заходу, у тому числі тримання під вартою, має також містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Отже, для задоволення клопотання про продовження строку обов`язків у зв`язку з внесенням застави, суду необхідно встановити не тільки стандарту сукупність умов, наявність якої є необхідною для обрання запобіжного заходу, але і встановити той факт, що ризики, які стали причиною для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати або з`явилися нові ризики, передбачені у ст. 177 КПК України.

Під час судового розгляду за результатами дослідження матеріалів кримінального провадження, допиту частини заявлених стороною обвинувачення свідків судом встановлено та підтверджено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України. Вказані обставини не заперечувалися і самим обвинуваченим ОСОБА_4 .

Крім того, за результатами розгляду поданого прокурором клопотання судом підтверджено продовження існування ризиків вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 було продовжено до 15.02.2025 року. Цією ж ухвалою визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також визначено обов`язки, які будуть покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, а саме прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду, повідомляти прокурора і суд про зміну місця свого проживання, без дозволу прокурора або суду не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні. Строк дії обов`язків визначено по 15.02.2025 року включно.

Згідно листа ДУ «Київський слідчий ізолятор» № 08/29105 від 30.12.2024 року обвинуваченого ОСОБА_4 звільнено з-під варти 30.12.2024 року згідно ухвали суду від 16.12.2024 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 90840 грн. 00 коп. (30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Таким чином, з 30.12.2024 року по 15.02.2025 року на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено обов`язки, визначені ухвалою суду від 16.12.2024 року.

На підставі вищевикладеного, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, не має постійного джерела прибутку, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, з огляду на фактичні обставини за яких обвинуваченому інкримінується його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що судовий розгляд не завершено, триває проведення судових експертиз та допит свідків, суд доходить до висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Разом з тим, суд звертає увагу, що клопотання прокурора містить прохання про продовження строку дії таких обов`язків як обов`язок здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а також обов`язок уникати спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій.

Ухвалою суду від 16.12.2024 року на обвинуваченого ОСОБА_4 не покладався обов`язок здачі документів, що дають право виїзду за кордон, а у клопотанні прокурором не обґрунтовано необхідності покладання на обвинуваченого нових обов`язків. При цьому дія вказаного обов`язку повністю нівелюється забороною ОСОБА_4 залишати населений пункт місця свого проживання без письмового дозволу прокурора або суду.

Обов`язок утримуватися від спілкування з понятими, про застосування якого просить прокурор, охоплюється забороною ОСОБА_4 спілкуватися з особами, що є свідками в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його характер та конкретну обстановку вчинення, особу обвинуваченого, наявність реального ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, суд доходить до висновку, що строк покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язків підлягає продовженню на два місяці.

У зв`язку з цим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 314-316, 369, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк покладених на нього процесуальних обов`язків:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- не відлучатись за межі населеного пункту, де проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора і суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- уникати спілкування зі свідками та потерпілим по вказаному кримінальному провадженню.

Строк дії обов`язків встановити до 11.04.2025 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 14.02.2025 року о 12 год. 00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1