Рішення

від 14.02.2025 по справі 904/4580/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2025м. ДніпроСправа № 904/4580/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд", м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Красота О.І.

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" і просило суд стягнути заборгованість за надані послуги у розмірі 867 561,00 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору № 15/23 від 24.11.2023 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 23.10.2024 позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- уточнення позовної заяви в частині місцезнаходження Позивача;

- у паперовому вигляді якісні додатки до позову.

24.10.2024 від Позивача надійшла позовна заява з уточненням в частині місцезнаходження Позивача та з якісними додатками до позову у паперовому вигляді.

Ухвалою суду від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

05.11.2024 від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки вказану справу неможна вважати малозначною для Відповідача, який, як і багато інших підприємств, перебуває у складних економічних умовах, зумовлених воєнним станом в Україні. Крім того, неправильно розрахована сума позову за нібито наданими послугами, що в майбутньому може призвести до негативних економічних наслідків по відношенню до Відповідача.

Розглянувши подане Відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд, керуючись ст.ст. 247, 250 ГПК України, не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи у загальному провадженні, існує об`єктивна можливість розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. При цьому, сторони мають можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування у письмовому вигляді.

14.11.2024 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що заборгованість за Договором № 15/23 від 24.11.2023 становить 860 000,00 грн., оскільки 24.10.2024 Відповідач сплатив 7 561,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 24.10.2024. Крім того, Відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 календарних місяців згідно з графіком. В обгрунтування поданого клопотання Відповідач зазначає, що в рамках виконання Договору № 15/23 від 24.11.2023 сплатив Позивачу грошову суму у розмірі 1 575 701,00 грн., тобто виконав свої договірні зобов`язання майже на 65%. Відповідач зазначає, що ніколи не ухилявся від взятих на себе договірних зобов`язань, про що вказує і сам Позивач у позові, зазначаючи періоди і суми сплати грошових коштів Відповідачем в рамках дії Договору № 15/23 від 24.11.2023, і прагне їх виконати у повному обсязі. Нетривале порушення Відповідачем строків оплати послуг за Договором № 15/23 від 24.11.2023 викликане погіршенням економічної ситуації у країні в цілому. Посилаючись на введення в Україні воєнного стану, Відповідач зазначає, що знаходиться у м. Кривому Розі, яке регулярно підпадає під дію факторів воєнного характеру, багато підприємств (ГЗК) скоротили свій об`єм роботи, що призвело до скорочення замовлень до виконання робіт у Відповідача, відтак, форс-мажорні обставини безпосередньо впливають на можливість виконання ним, у т.ч. своїх договірних зобов`язань. Незважаючи на наявність форс-мажорних обставин, які призвели і призводять до негативних економічних наслідків, Відповідач намагається зберігати робочі місця задля недопущення кількості безробітних у м. Кривому Розі. Крім того, на даний момент має місце несвоєчасне проведення контрагентами Відповідача розрахунків за виконані роботи, що у свою чергу впливає на несвоєчасність сплати узгоджених грошових зобов`язань зі сторони Відповідача. При цьому, Відповідач не відмовляється від виконання своїх договірних зобов`язань перед Позивачем, але, враховуючи негативні економічні фактори, які спричинені воєнним станом в Україні, просить суд розстрочити сплату заборгованості у розмірі 860 000,00 грн. на 12 календарних місяців, оскільки сплата цього боргу одноразово може призвести до неможливості виплати заробітної плати працівникам Відповідача, що є більш вразливою ланкою суспільства по відношенню до суб`єктів підприємницької діяльності.

25.11.2024 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтвердив сплату Відповідачем 24.10.2024 часткової заборгованості у розмірі 7 561,00 грн. за Договором № 15/23 від 24.11.2023. При цьому, даний платіж надійшов вже після звернення Позивача до суду з позовом у цій справі. Позивач зауважує, що Відповідачем у відзиві визнається та обставина, що після сплати 7 561,00 грн. остаточна сума заборгованості за Договором № 15/23 від 24.11.2023 складає 860 000,00 грн. Позивач згоден з Відповідачем, що сума основної заборгованості за Договором № 15/23 від 24.11.2023 станом на дату звернення з цією заявою по суті становить 860 000,00 грн., а тому зменшує позовні вимоги до вказаної суми. До того ж, Позивач заперечує проти твердження Відповідача про наявність у нього підстав для розстрочки виконання рішення суду. Так, всупереч положенням ч. 3 ст. 13 ГПК України, Відповідачем не доведені обставини, які мають значення для вирішення питання про розстрочку. Тому на виконання вимог ч. 4 ст. 13 ГПК України Відповідач несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням ним відповідних процесуальних дій. Також, обставини, на які Відповідач посилається у відзиві, виникли задовго до укладення ним з Позивачем Договору № 15/23 від 24.11.2023, а тому посилання на неочікуваність виниклих проблем зі сплати заборгованості безпідставні. До того ж, специфіка господарських відносин, які склались на підставі Договору № 15/23 від 24.11.2023, полягає у тому, що Позивач власною спеціальною технікою та силами у повному обсязі виконував не одиночне, а численні замовлення Відповідача. Однак Відповідач, припинивши розрахунки з Позивачем, продовжував замовляти його послуги. Крім того, Відповідач до звернення Позивача з позовом до суду ігнорував численні усні вимоги останнього про необхідність погашення заборгованості, як і письмову претензію від 11.09.2024, на яку так і не надав відповідь. Зокрема, у разі наявності об`єктивних проблем з виплатою заборгованості Відповідач міг зазначити про це у відповіді на претензію та у досудовому порядку запропонувати погашення заборгованості частинами. Натомість, Відповідач взагалі залишив претензію без будь-якого реагування, що вказує на його незадовільну господарську поведінку, яка вказує на умисні дії з невиплати заборгованості. Також, ставити питання про розстрочку виконання рішення суду було б доцільно у разі винесення судом рішення про стягнення коштів та набрання таким рішенням законної сили. До того ж, відмова у розстрочці жодним чином не погіршить економічну ситуацію Відповідача, адже, як сам він підтверджує у відзиві на позов, послуги на суму позову ним були отримані, а тому баланс інтересів сторін не може бути досягнутий за рахунок розстрочки. Тому, на думку Позивача, клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення суду є передчасним і взагалі безпідставним. Позивач просив суд:

- задовольнити позовні вимоги, стягнувши з Відповідача заборгованість за Договором № 15/23 від 24.11.2023 у розмірі 860 000,00 грн., з урахуванням часткового погашення 24.10.2024 на суму 7 561,00 грн. раніше заявленої суми заборгованості;

- відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

26.11.2024 від Позивача надійшла заява про прийняття доказів фактичного понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просив суд прийняти докази понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн. та винести судове рішення про стягнення на його користь цих витрат з Відповідача.

21.01.2025 від Позивача надійшла заява (у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України), в якій він зазначив, що процесуальна поведінка Відповідача не передбачувана, адже, як стало відомо Позивачу з відкритих державних реєстрів, Відповідач змінив структуру власників, призначений новий керівник товариства, а також змінено адресу реєстрації. У зв`язку з цим Позивач на даний момент не може визначитись з обсягом процесуальних документів, потреба у складанні яких може виникнути у цій справі. Про вказані зміни Відповідач суд та Позивача не повідомив. Тому, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, Позивач зазначає, що докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2025 позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" заборгованість за надані послуги у розмірі 860 000,00 грн., судовий збір у розмірі 10 320,00 грн.; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" про розстрочення виконання рішення суду на 12 календарних місяців відмовлено.

04.02.2025 від Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених ним у Господарському суді Дніпропетровської області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн., згідно із наявними у матеріалах справи заяви № 25-11/24-4 від 25.11.2024 про прийняття доказів фактичного понесення вказаних витрат та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" про ухвалення додаткового рішення; вирішено здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2024 Позивач разом з першою заявою по суті, а саме у позовній заяві вказав, що судові витрати, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи орієнтовно складають 13 013,41 грн. у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 10 000,00 грн. на професійну правничу допомогу.

26.11.2024 від Позивача надійшла заява про прийняття доказів фактичного понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просив суд прийняти докази понесення Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн. та винести судове рішення про стягнення на його користь цих витрат з Відповідача.

21.01.2025 від Позивача надійшла заява (у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України), в якій він зазначив, що процесуальна поведінка Відповідача не передбачувана, адже, як стало відомо Позивачу з відкритих державних реєстрів, Відповідач змінив структуру власників, призначений новий керівник товариства, а також змінено адресу реєстрації. У зв`язку з цим Позивач на даний момент не може визначитись з обсягом процесуальних документів, потреба у складанні яких може виникнути у цій справі. Про вказані зміни Відповідач суд та Позивача не повідомив. Тому, керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, Позивач зазначає, що докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Так, 04.02.2025 від Позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Відповідача на користь Позивача понесених ним у Господарському суді Дніпропетровської області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн., згідно із наявними у матеріалах справи заяви № 25-11/24-4 від 25.11.2024 про прийняття доказів фактичного понесення вказаних витрат та доданих до неї документів.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач подав:

- Договір про надання правничої допомоги № 10/24 від 09.09.2024;

- Додаткову угоду № 1 від 09.09.2024 до договору № 10/24 про надання правничої допомоги від 09.09.2024;

- ордер серія АІ № 1512340 від 14.10.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6516/10 від 23.03.2018;

- акт № 1 від 25.11.2024 приймання-передачі правничої допомоги відповідно до умов договору № 10/24 про надання правничої допомоги від 09.09.2024 та Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 на суму 9 084,00 грн.;

- рахунок № 25/11 від 25.11.2024 на суму 9 084,00 грн.

Зазначені вище докази подані Позивачем в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Так, 09.09.2024 між Позивачем (далі Клієнт) та Адвокатом Балюрою Андрієм Станіславовичем (далі Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги № 10/24 (далі Договір № 10/24).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 10/24 Адвокат надає правничу допомогу Клієнтові з приводу представництва та захисту його прав та інтересів, які виникають з приводу його господарських відносин з ТОВ "Промспецбуд".

За умовами п. 1.3 Договору № 10/24 Замовник зобов`язується оплатити Адвокату гонорар у розмірі, обумовленому цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору № 10/24 розмір винагороди за 1 годину надання Адвокатом послуг, наданих за цим Договором (як пов`язаних із судовим розглядом справи, так і тих, що передували зверненню до суду із позовом), становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на місяць, в якому сторонами буде підписаний акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 10/24 умови оплати, обсяг та умови надання послуг, порядок оплати окремих завдань, оговорюються у Додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пп. 3.2.2 п. 3.2 Договору № 10/24 до обов`язків Клієнта належить оплачувати послуги на умовах та в порядку, згідно з Додатковою угодою № 1.

За умовами п. 3.1 Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 до Договору № 10/24 оплата послуг, зазначених у пунктах 1-14 таблиці, здійснюється протягом 30 календарних днів з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі, розгляд якої здійснюється з підстав, визначених п. 1.1 Договору.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 до Договору № 10/24 сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється на вибір Клієнта у зручний для нього спосіб або в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару, або в готівковій формі з оформленням квитанції до прибуткового касового ордеру.

Згідно з п. 6.1 Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 до Договору № 10/24 Адвокат надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правничої допомоги, в якому зазначається зміст наданої правничої допомоги, розмір гонорару (або його частини за фактично отримані послуги), який підлягає сплаті відповідно до умов Договору та цієї Додаткової угоди.

Пунктом 6.2 Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 до Договору № 10/24 передбачено, що правнича допомога вважається наданою після узгодження та підписання сторонами без зауважень акту/актів приймання-передачі наданої правничої допомоги.

25.11.2024 сторони підписали акт № 1 приймання-передачі правничої допомоги відповідно до умов договору № 10/24 про надання правничої допомоги від 09.09.2024 та Додаткової угоди № 1 від 09.09.2024 на суму 9 084,00 грн., в якому окреслили надані Адвокатом послуги.

При цьому, в акті зазначено, що Клієнт, користуючись правом, передбаченим п. 5 Додаткової угоди № 1, виявив бажання сплатити гонорар Адвоката за цим актом у безготівковій формі.

На час розгляду судом заяви про ухвалення додаткового рішення доказів оплати Позивачем послуг, наданих йому Адвокатом, не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Суд також зауважує, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Отже, витрати Позивача на професійну правничу допомогу є такими, що реально понесені та обґрунтовані, їх розмір не є завищеним.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецбуд" (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Острівна, 2, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32098010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс-КР" (50023, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Залізничників, 33/1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41875763) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 084,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне додаткове рішення складено

14.02.2025