Ухвала від 06.02.2025 по справі 399/638/18

Справа № 399/638/18

Провадження № 2-п/399/1/2025

УХВАЛА

Іменем України

06 лютого 2025 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., представника заявника Ульянова Р.А., прокурора Приліпка Г.А., розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року по справі № 399/638/18 (номер провадження 2/399/66/20) за позовом Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

встановив:

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року по справі № 399/638/18 (провадження 2/399/66/20) за позовом Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

Заяву мотивує тим, що рішенням Онуфріївського районного суду від 27 січня 2020 року був розірваний договір оренди землі від 04.04.2008 року, укладений між Куцеволівською сільською радою Онуфріївського району та ОСОБА_3 , зобов`язано останнього повернути Куцеволівській сільській раді Онуфріївського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1, 8637 га, яка знаходиться на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки. З цим рішенням ОСОБА_4 погодитись не може, вважаємо, що воно підлягає перегляду з таких підстав.

Щодо поважності причин неявки в судове засіданнязазначив, що відповідач не з`явився в судове засідання, оскільки не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а також не знав про існування відповідної справи, оскільки не отримав позовної заяви та копії доданих до неї матеріалів. З червня 2013 року відповідач постійно проживає в республіці Польща, перебуває там на консульському обліку, має там постійне житло та роботу. Зазначене підтверджується відповідними копіями карти побуту та довідки про проживання.

Щодо додаткових доказів зазначив, що як вбачається з позовної заяви, в ній ставиться питання про розірвання договору оренди землі від 04 квітня 2008 року. Згідно п.п. 2, 13 цього договору відповідна земельна ділянка передана в оренду для обслуговування комплексу будівель автогаража по АДРЕСА_1 . Як можна бачити зі свідоцтва про придбання майна на публічних торгах від 15 лютого 2017 року, зазначений комплекс будівель автогаражу по АДРЕСА_1 був проданий державною виконавчою службою від 08 листопада 2013 року на публічних торгах громадянину ОСОБА_5 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже відповідний договір оренди не підлягає розірванню. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18.

Таким чином, з огляду на наведене, 08 листопада 2013 року з продажем нерухомого майна договір оренди від 04 квітня 2008 року припинив свою чинність щодо ОСОБА_6 , а права та обов`язки орендаря за цим договором перейшли до набувача нерухомого майна, яке було розташоване на ній, а саме до ОСОБА_5 . Отже, позов про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку був пред`явлений до неналаженого відповідача, що мало потягнути за собою відмову в задоволенні такого позову.

Щодо строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Оскільки повний текст судового рішення ОСОБА_7 вручений не був через його відсутність в Україні з 2013 року, а з повним текстом цього рішення представник ОСОБА_6 ознайомився через електронний кабінет 31 грудня 2024 року, вважаємо, що він має право на поновлення строку для подання заяви про перегляд зазначеного заочного рішення.

06.02.2025 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Олександрійська окружна прокуратура надіслала заперечення в якій зазначила, що дана заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3)відповідач не подав відзив;

4)позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Усі ці вимоги були дотримані судом.

Зокрема, відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи за своїм зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.

Так,у своїйзаяві проперегляд заочногорішення судупредставник відповідача ОСОБА_1 зазначає,що останнійз 2013року проживаєу Польщі,а томуне мігзнати пророзгляд судомсправи щодонього іце,на йогодумку,є підставоюдля переглядузаочного рішеннясуду.Як доказзазначених обставин,представник відповідачанадає судукопії документів,складених польськоюмовою з назвами «Karta pobytu» та «Zaswiadczeme», без супроводжуючого перекладу документів українською мовою. Таким чином відповідачем обов`язок додати до своєї заяви докази належним чином не виконаний, оскільки документи складені іноземною мовою необхідно надавати разом з їх засвідченим у встановленому порядку перекладом українською мовою, а тому подані відповідачем докази іноземною мовою підлягають відхиленню судом, оскільки в такому випадку суд позбавлений можливості встановити назву та зміст зазначених документів.

Крім того, як зазначено на офіційному вебсайті Посольства України в Республіці Польща (режим доступу: https://poland.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/oformlennya- dokumentiv-dlya-zalishennya-na-postijne-prozhivannya-za-kordonom), наявність дозволу від польських органів влади (karta stalego pobytu) не свідчить про те, що громадянин оформив факт постійного проживання за межами України відповідно до українського законодавства.

Таким чином, вказаний документ лише дає право проживання на певний термін на території Польщі і не є належним доказом відсутності особи в певний період на території України. В той же час, таким доказом можуть бути, зокрема, відомості Державної прикордонної служби України про перетин особою державного кордону. Натомість, такі відомості відповідачем не надано.

У своїйзаяві проперегляд заочногорішення представниквідповідача зазначає,що наземельній ділянці,яка перебувалав оренді ОСОБА_1 ,були розміщеніоб`єкти нерухомогомайна,які влистопаді 2013року булипримусово відчуженідержавною виконавчоюслужбою,а тому,враховуючи положенняч.2ст.120ЗК Українив редакціїстаном налистопад 2013року,обов`язок посплаті орендноїплати перейшовдо новоговласника.В доказуваннязазначених обставинпредставник відповідачанадає копіюсвідоцтва,виданого державнимнотаріусом Онуфріївськоїдержавної нотаріальноїконтори від15.02.2017 на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого начальником відділу ДВС Онуфріївського РУЮ від 08.11.2013, яким посвідчено, що ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається з комплексу будівель автогаражу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З цього приводу слід зазначили наступне.

Відповідно доч.4ст.334ЦК Україниправа нанерухоме майно,які підлягаютьдержавній реєстрації,виникають здня такоїреєстрації відповіднодо закону.Відповідно доінформаційної довідки№ 411377544від 04.02.2025(зурахуванням усіхзмін речовогоправа)з Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,право власності ОСОБА_8 зареєстровано 15.02.2017. Отже,саме зцієї дати ОСОБА_8 набув правовласності на дане нерухоме майно, що включає і право користування земельною ділянкою під ним.

Наведене узгоджуєтьсяз висновкамиВеликої ПалатиВерховного Судуу справі№200/606/18(постановавід 22.06.2021):«Свідоцтво пропридбання майназ прилюднихторгів (аукціонів)та свідоцтвопро придбаннямайна зприлюдних торгів(аукціонів),якщо прилюдніторги (аукціони)не відбулися,не єправовстановлюючим документом,а лишепідтверджує вчиненнясторонами дій,спрямованих напередання нерухомогомайна уволодіння покупцю.Видача свідоцтване тягнепереходу прававласності нанерухоме майновід боржникадо покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону» (п. 71 постанови).

Зазначили,що предметомпозову вданій справібуло стягненнязаборгованості зорендної платив сумі24292,45грн.,яка виниклаза періодз січня2017по липень2018року.Крім того,прокурор просивсуд розірватидоговір орендиу зв`язкуіз систематичноюнесплатою орендноїплати (фактякої,зокрема,було встановленозаочним рішеннямсуду від11.10.2016у справі№399/501/16-ц)та повернутисільській радіземельну ділянку.Як вжезазначалося,в частиністягнення заборгованостіз орендноїплати судомприйнято відмовупозивача відпозову, а тому борг з орендної плати, який мав сплачувати ОСОБА_8 за фактичне користування спірною земельною ділянкою, починаючи з 15.02.2017, з ОСОБА_1 не стягувався, а відтак в даному випадку заочне рішення суду від 27.01.2020 у справі №399/638/18 не порушує його прав, оскільки, як зазначає сам відповідач, на момент прийняття судом заочного рішення він вже не мав права користування даною земельною ділянкою. Крім того, станом на цей час вказане заочне рішення суду є фактично виконаним, що підтверджується копією витягу з ДРРПНМ №205525885 від 27.03.2020.

Таким чином, доводи представника відповідача не спростовують правильність прийнятого судом заочного рішення. Крім того, надані ним докази іноземною мовою не можуть бути прийняті судом, тому просить суд залишити заяву про перегляд заочного рішення суду без задоволення.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 06 січня 2025 року прийнято заяву до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заяву просив задовольнити, заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник Олександрійської окружної прокуратури Приліпко Г.А. в судовому засіданні заявив, що дана заява задоволенню не підлягає та виклав аргументацію в запереченні, що подав до суду.

Оглянувши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідност. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Як вбачається із заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача з матеріалами справи ознайомився 01.01.2025. Із заявою про перегляд заочного рішення суду звернувся 01.01.2025. Встановлення таких обставин є достатнім для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Враховуючи наведені відповідачем обставини щодо пропущення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, суд приходить до висновку про можливість поновлення строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року позовні вимоги Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 24292, 45 грн. та закрито провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором оренди землі від 04.04.2008 року, укладений між Куцеволівською сільською радою Онуфріївського району та ОСОБА_1 та позов Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволено.

01 січня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному чи спрощеному порядку.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі № 399/638/18 за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 , судову повістку, позовну заяву з додатками він отримав 25.11.19 року /а.с. 36/.

Також відповідача ОСОБА_1 було повідомлено належним чином про судове засідання призначене на 27.12.2019 року за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 /а.с. 26, 55/. Копію заочного рішення по справі отримав за довіреністю 24.02.2020 /а.с. 70/.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомляв, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів на заперечення вимог позивача не надавав, як і заяв по суті справи.

Отже, в зв`язку з неявкою в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про місце та час розгляду справи 27.01.2020 року суд ухвалив заочне рішення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і який не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, а також яким не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз змісту ст. 288 ЦПК України дає підстави вважати суду, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: перша - відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; друга - докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути встановлена судом в їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Крім того, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то в справі було б ухвалене інше рішення.

Суд констатує, що заявник у своїй заяві про перегляд заочного рішення суду не посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та які не враховані судом при ухваленні рішення.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів заявник суду не надав.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, судом встановлено, що відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи в передбаченим законом порядку та в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання представника відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично непогодженням з винесеним рішенням по суті.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-261, 287-289 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 січня 2020 року по справі № 399/638/18 (номер провадження 2/399/66/20) за позовом Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки відмовити.

Роз`яснити сторонам, що заочне рішення ними, та/або їх представниками може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2025 року

Суддя М.М. Лях