Постанова від 20.05.2025 по справі 399/638/18

ПОСТАНОВА

іменем України

20 травня 2025 року м. Кропивницький

справа № 399/638/18

провадження № 22-ц/4809/761/25

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Карпенка О.Л.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ульянов Руслан Анатолійович на заочне рішення Онуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 27 січня 2020 року у складі судді Лях М.М.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області звернулася в суд з позовом в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди, розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказувала, що 04 квітня 2008 року між Куцеволівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавцем була передана земельна ділянка, розташована на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області загальною площею 1,8637 га, у тому числі 1,8637 га під господарськими будівлями і дворами Куцеволівської сільської ради, цільове призначення якої автотехобслуговування. Зазначений договір було укладено строком на 49 років. Згідно з п.п.8, 10 договору орендар повинен вносити орендну плату у розмірі 2 % грошової оцінки земель населеного пункту, що становить 4419,19 грн на рік. 04 січня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди про зміну розміру орендної плати, яка з моменту укладання додаткової угоди становить 3% від нормативної грошової оцінки землі і складає 8086,97 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди станом на 15 серпня 2018 року заборгованість по сплаті орендної плати склала 24292,45 грн. Вказала, що заочним рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2016 року з ОСОБА_1 на користь Куцеволівської сільської ради стягнуто заборгованість за договором оренди від 04 квітня 2008 року у сумі 61637,53 грн. Проте, у подальшому відповідач продовжував не сплачувати орендну плату. Вважала, що вказана обставина свідчить про необхідність розірвання договору оренди для забезпечення її раціонального та продуктивного використання у подальшому та повернення вказаної земельної ділянки у власність Куцеволівської сільської ради за актом приймання-передачі в результаті припинення дії договору шляхом розірвання.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди у розмірі 24292,45 грн, розірвати договір оренди землі від 04 квітня 2008 року та зобов`язати повернути земельну ділянку площею 1, 8637 га, яка знаходиться на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки.

У грудні 2019 року Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області подала заяву в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області про часткову відмову від позовних вимог, відповідно до якої позивач відмовився від стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 24292, 45 грн у зв`язку із сплатою відповідачем боргу та відсутністю спору у цій частині.

Заочним рішеннямОнуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 27 січня 2020 року прийнято відмову Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 24292,45 грн та закрито провадження у справі в цій частині. Позов Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки задоволено. Розірвано договір оренди землі від 04 квітня 2008 року, укладений між Куцеволівською сільською радою Онуфріївського району та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Куцеволівській сільській раді Онуфріївського району Кіровоградської області земельну ділянку площею 1, 8637 га, яка знаходиться на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, шляхом складання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат УльяновРуслан Анатолійович,подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

Олександрійська окружнапрокуратуранаправила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просила заочне рішенняОнуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від27січня 2020рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат УльяновР.А.,без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

Представник позивача прокурор Клюкіна К.О. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач у судове засідання апеляційного суду не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 04 квітня 2008 року між Куцеволівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, реєстраційний номер 040838100003, загальною площею 1,8637 га, у тому числі 1,8637 га під господарськими будівлями і дворами Куцеволівської сільської ради, цільове призначення якої автотехобслуговування, строком на 49 років. Відповідно до п.п.8, 10 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та у розмірі 4419,19 грн за один рік. Орендна плата вноситься рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (а.с.13-15).

04 січня 2008 року було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки від 04 квітня 2008 року, за умовами якої збільшено розмір орендної плати та визначено у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 8086,97 грн за орендовану земельну ділянку (а.с.16).

Заочним рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2016 року по цивільній справі №399/501/16-ц була задоволено позов Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди землі. Стягнуто ОСОБА_1 на користь Куцеволівської сільської ради заборгованість за договором оренди від 04 квітня 2008 року в сумі 61637,53 грн (а.с.19).

Відповідно до довідки Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області №184 про заборгованість ОСОБА_1 по орендній платі станом на 15 серпня 2018 року заборгованість складала 24292,45 грн (а.с.21).

Згідно з випискою з казначейства до бюджету Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області поступили кошти орендної плати, яку орендує ОСОБА_1 за 2017, 2018, 2019 року в сумі 46027,95 грн (а.с.38-39).

11 грудня 2019 року позивачем була подана до суду заява про часткову відмову від позовних вимог, якою позивач відмовляється від стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 24292,45 грн, в іншій частині позов просив задовольнити (а.с.41-43).

Оскаржуваним рішенням прийнято відмову Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області від позову в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 24292,45 грн та закрито провадження у справі в цій частині. Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є доведеними належними доказами та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як убачається з умов укладеного договору оренди земельної ділянки від 04 квітня 2008 року, зокрема з пунктів 2, 13 в оренду була передана відповідна земельна ділянка для обслуговування комплексу будівель автогаражу по АДРЕСА_1 .

Апеляційним судомвстановлено,що 08листопада 2013 року комплекс будівель автогаражу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_1 , був проданий державною виконавчою службою на публічних торгах громадянину ОСОБА_2 , зареєстрованому у АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про придбання майна на публічних торгах, зареєстрованого в реєстрі за №127 (а.с.85).

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав від 04 лютого 2025 року № 41377544, право власності на відповідні будівлі було зареєстроване за громадянином ОСОБА_2 15 лютого 2017 року, номер запису про речове право 19075741 (а.с.115-118).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27 березня 2020 року №205525885 земельна ділянка з кадастровим номером 3524683600:51:000:0006 перебуває в оренді ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 04 квітня 2008 року (а.с.119).

Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України (в редакції, чинній на момент проведення земельних торгів 08 листопада 2013 року) у разі, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже відповідний договір оренди не підлягає розірванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 915/672/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 922/2883/17, від 30 травня 2018 року у справі № 908/1990/17, від 05 червня 2018 року у справі № 920/717/17, від 05 вересня 2018 року у справі № 904/9027/17, від 04 жовтня 2018 року у справі № 904/326/18.

Враховуючи те, що Олександрійська місцева прокуратура Кіровоградської області звернулась до суду з позовом 12 вересня 2018 року, а з 08 листопада 2013 року у зв`язку з продажем нерухомого майна на публічних торгах права та обов`язки орендаря за цим договором перейшли до набувача нерухомого майна, яке було розташоване на ній, а саме до ОСОБА_2 , який зареєстрував своє речове право 15 лютого 2017 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що він мав бути залучений в якості співвідповідача по справі, оскільки земельна ділянка, яка знаходилась під будівлями перейшла до ОСОБА_2 у користування у силу закону. Інша частина земельної ділянки залишилась в оренді у ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки від 04 квітня 2008 року.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19).

Якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи не визначив коло відповідачів, тобто не вжив відповідних заходів та розглянув справу без участі належного співвідповідача, що є порушенням норм процесуального права.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.

Згідно з цивільним процесуальним законом суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд.

Оскільки на стадії апеляційного провадження цивільним процесуальним кодексом не передбачено залучення до участі в справі відповідачів та/або співвідповідачів, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції розглядаючи справу без участі ОСОБА_2 , допустив неналежний суб`єктний склад учасників справи, що в підсумку призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін у справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо. За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

Враховуючи зазначене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог позову Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області через неналежний суб`єктний склад учасників справи.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ульянов Руслан Анатолійович, задовольнити.

Рішення Онуфріївськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 27 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Куцеволівської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 травня 2025 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко