Ухвала
14 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 134/634/20
провадження № 61-1366ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши заяву адвоката Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни як представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи за позовом Спільного підприємства «Колгоспний ринок» до ОСОБА_1 , третя особа - Крижопільське районне споживче товариство про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за касаційною скаргою адвоката Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року Спільне підприємство «Колгоспний ринок» (далі - СП «Колгоспний ринок») звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсними договір купівлі-продажу від 26 квітня 2017 року нежитлової будівлі м`ясного павільйону площею 950,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений між Кооперативним підприємством «Крижопільський кооперативний ринок» та ОСОБА_1 , та договір купівлі-продажу від 13 вересня 2017 року 39/50 часток молочного павільйону, складу площею 50,1 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений між Кооперативним підприємством «Крижопільський кооперативний ринок» та ОСОБА_1
Крижопільський районний суд Вінницької області рішенням від 17 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Крижопільський районний суд Вінницької області додатковим рішенням від 06 листопада 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тетевої-Родюк І. О. про ухвалення додаткового рішення - задовольнив частково. Стягнув із СП «Колгоспний ринок» на користь ОСОБА_1 22 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Вінницький апеляційний суд постановою від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу СП «Колгоспний ринок» задовольнив. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2024 року та додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 26 квітня 2017 року нежитлової будівлі м`ясного павільйону площею 950,3 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений між Кооперативним підприємством «Крижопільський кооперативний ринок» та ОСОБА_1 . Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 13 вересня 2017 року 39/50 часток молочного павільйону, складу площею 50,1 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , укладений між Кооперативним підприємством «Крижопільський кооперативний ринок» та ОСОБА_1 . Зобов`язав ОСОБА_1 повернути у власність СП «Колгоспний ринок» нежитлову будівлю м`ясного павільйону площею 950,3 кв. м та 39/50 часток молочного павільйону, складу площею 50,1 кв. м, що знаходяться на АДРЕСА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
30 січня 2025 року адвокат Тетева-Родюк І. О. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року у цій справі.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 31 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Тітов М. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Тетевої-Родюк І. О. як представника ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
13 лютого 2025 року адвокат Тетева-Родюк І. О. як представник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.
Заяву адвокат Тетева-Родюк І. О. як представник ОСОБА_1 мотивує тим, що ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та зупинено виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. 07 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу представника ОСОБА_1 - адвоката Тетевої-Родюк І. А. надійшов супровідний лист про надіслання ухвали про відкриття провадження, в якому було зазначено «додатки: копія ухвали на 2-х арк.». Однак, супровідний лист був надісланий без вкладення самої ухвали від 05 лютого 2025 року. У цей час Крижопільський районний суд Вінницької області 07 лютого 2025 року отримав вищезазначену ухвалу та вже цього ж дня направив справу до суду касаційної інстанції. У зв`язку з наведеним, 08 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу Касаційного цивільного суду представником ОСОБА_1 була подана заява про надання вищезазначеної ухвали.
Зазначає, що ухвалу суду вона отримала через систему «Електронний суд» лише 10 лютого 2025 року о 19:23 год, через дві години після того, як представниками позивала було здійснено перереєстрацію об`єктів нерухомості, які є предметом розгляду справи. Таке зволікання суду у наданні ухвали про відкриття провадження та зупинення виконання судового рішення призвело до того, що 10 лютого 2025 року державним реєстратором було здійснено припинення речового права ОСОБА_1 на об`єкти нерухомого майна, позбавлено ОСОБА_1 , яка є інвалідом II групи та пенсіонеркою, можливості здійснювати господарську діяльність.
За дивним збігом обставин вже через дві години після перереєстрації об`єктів нерухомого майна судом було нарешті забезпечено доступ до ухвали про відкриття провадження у справі, ухвалу нарешті було оприлюднено на сайті Судова влада України ().
Такий збіг обставин ОСОБА_1 вважає невипадковим, адже суддя Зайцев А. Ю. раніше перебував на посаді судді Апеляційного суду Вінницької області (після зміни найменування - Вінницький апеляційний суд), брав участь у колегіальному розгляді справ разом із суддями апеляційної інстанції, які ухвалювали оскаржуване рішення у цій справі. ОСОБА_1 вважає, що особисте знайомство із суддями, які раніше були колегами судді Зайцева А. Ю., може мати вплив на прийняття рішення колегією суддів під час розгляду її касаційної скарги, в тому числі і щодо зволікання у наданні вказаної ухвали.
Таким чином, ситуація з ухвалою про відкриття касаційного провадження та позбавлення права власності, викликала недовіру ОСОБА_1 до головуючого судді: Зайцева Андрія Юрійовича а також суддів: Коротенка Євгена Васильовича та Тітова Максима Юрійовича.
З урахуванням наведеного, представник заявника вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., щодо доводів, щоб за суб`єктивним критерієм з боку як скаржника, так і стороннього спостерігача не виникали сумніви в неупередженості суддів під час вирішення справи.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.
Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В., Тітов М. Ю. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.
Доводи заяви про відвід суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., тому заявлений відвід є необґрунтованим.
Разом із тим, суддя Верховного Суду Зайцев А. Ю. заявив про самовідвід задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи, зокрема у відповідача та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду.
Перевіривши наведені суддею-доповідачем Зайцевим А. Ю. на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Верховний Суд виснував про її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини за об`єктивного підходу до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення в справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення в справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення в справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення в справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення в справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення в справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення в справі, або в тому випадку, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.
Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви в його об`єктивності.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У зв`язку із тим, що суддя Верховного Суду Зайцев А. Ю. заявив мотивований самовідвід у справі з метою уникнення щонайменших сумнівів у учасників справи та стороннього спостерігача щодо неупередженості та відсутності безсторонності, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заяву про самовідвід судді-доповідача Зайцева А. Ю. слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого перерозподілу щодо судді Верховного Суду Зайцева Андрія Юрійовича.
Разом із цим, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованою заяву адвоката Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни як представника ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи за позовом Спільного підприємства «Колгоспний ринок» до ОСОБА_1 , третя особа - Крижопільське районне споживче товариство про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за касаційною скаргою адвоката Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
Заяву про самовідвід судді Зайцева Андрія Юрійовича задовольнити.
Відвести суддю Верховного Суду Зайцева Андрія Юрійовича від розгляду справи № 134/634/20 за позовом Спільного підприємства «Колгоспний ринок» до ОСОБА_1 , третя особа - Крижопільське районне споживче товариство про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, за касаційною скаргою адвоката Тетевої-Родюк Ірини Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Коротенка Євгенія Васильовича, Тітова Максима Юрійовича передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Справу № 134/634/20 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу щодо судді Верховного Суду Зайцева Андрія Юрійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2025 |
Оприлюднено | 17.02.2025 |
Номер документу | 125162436 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні