Ухвала

від 07.02.2025 по справі 359/3092/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 4-с/359/5/2025

Справа № 359/3092/19

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головую чого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Степаненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова Іллі Євгенійовича, боржник ОСОБА_2 -

встановив:

10 грудня 2024 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла вищезазначена скарга, відповідно до якої заявник ОСОБА_1 просить суд:

- поновити строк на оскарження бездіяльності державного виконавця у зв`язку з тим, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 15 листопада 2024 року вона отримала поштою 04 грудня 2024 року;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова І.Є., що полягають у безпідставному поверненні стягувачу виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок;

- скасувати повідомлення головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова І.Є. від 15 листопада 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання;

- зобов`язати Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Скарга обґрунтована тим, 29 червня 2022 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області був виданий вищевказаний виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь заявника витрати на оплату судового збору, з яким ОСОБА_1 зверталася до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби три рази та який їй було тричі повернуто через відсутність у виконавчому листі РНОКПП і дати народження боржника.

Зазначає, що ухвалою суду від 30 травня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд постановив (справа №359/3092/19, провадження №4-с/359/19/2024) було визнано неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни, що полягають у безпідставному поверненні стягувачу виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок; скасовано повідомлення головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни від 8 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язати головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошу Нателу Важанівну відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Проте Бориспільський відділ державної виконавчої служби знову ухилився від виконання судового рішення і з цього приводу заявник зверталася 03 липня 2024 року зі скаргою до начальника Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби, а також

19 серпня 2024 року до Міністерства юстиції.

Вказує, що 11 вересня 2024 року їй надійшла відповідь заступника начальника міжрегіонального управління - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) М.Сувало, у якій було зазначено, що постанову

про скасування повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження № 70495060 від 06.09.2024 та лист щодо надання до Відділу виконавчого листа №359/3092/19 від 29.06.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 768,40 грн. та 09.09.2024 направлено стягувачу ОСОБА_1 . Проте такої постанови вона не отримала.

А також зазначає, що 11 листопада 2024 року вона знову звернулася до Бориспільського відділу Державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, у якій просила: 1) прийняти виконавчий лист до виконання та стягнені з боржника кошти перераховувати за банківськими реквізитами: банк - АТ Райффайзен Банк, рахунок IBAN - НОМЕР_1 , РНОКПП одержувача НОМЕР_2 ; 3) дату народження, РНОКПП і місце проживання боржника встановити із постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області № 359/6518/22 від 24 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - у зв`язку з чим витребувати вказану постанову із архіву Бориспільського міськрайонного суду.

Як стверджує заявник, 04 грудня 2024 року вона отримала повідомлення державного виконавця Смірнова І.Є. від 15 листопада 2024 року про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих самих підстав: невідомі дата народження і ідентифікаційний код боржника.

Ухвалою від 12 грудня 2024 року скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

27 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про витребування інформації про боржника, а також клопотання про витребування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по справі № 359/6518/22 від 22 жовтня 2022 року директора ТОВ «Інбуд-1» Карпенка Василя Костянтиновича, яка містить його РНОКППФО.

Ухвалою суду від 13.01.2025 скаргу було призначено до судового розгляду, а також витребувано з канцелярії (архіву) суду цивільну справі № 359/3092/19 та справу про адміністративні правопорушення № 359/6518/22.

На розгляд скарги стягувач заявник ОСОБА_1 не з`явилася, повідомлена належним чином, направила заяву з проханням розглянути скаргу без її участі.

Головний державний виконавець Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнов. І.Є., а також представник відділу державної виконавчої служби на розгляд скарги не з`явилися, повідомлені належним чином.

Згідно із вимогами ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, матеріали справи про адміністративні правопорушення №359/6518/22, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 червня 2022 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області був виданий виконавчий лист №359/3092/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок (а.с.12-13).

Відомості про боржника, зазначені виконавчому документі: ОСОБА_2 . Відомості про дату народження та ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутні. Адреса місця реєстрації або проживання в матеріалах справи відсутні.

У виконавчому документу наявна інформація: назва і адреса підприємства, установи, організації, в якій боржник працює - ТОВ «Провідні технології будівництва», вул..Качалова, 5-В, м.Київ, 03146.

Також встановлено, у листопаді 2024 року стягувач ОСОБА_1 звернулася до відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вищевказаного виконавчого листа №359/3092/16 від 29 червня 2022 року.

Як вказує заявник, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 травня 2024 року (справа №359/3092/19, провадження №4-с/359/19/2024) було частково задоволено скаргу ОСОБА_1 , визнано неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни, що полягають у безпідставному поверненні стягувачу виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок; скасовано повідомлення головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни від 8 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язано головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошу Нателу Важанівну відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок.

Дані про те, що така ухвала суду була виконана, у тому числі направлялася на виконання чи подавалася для виконання заявником разом із виконавчим листом, у суду відсутні.

Згідно з даними АСВП наявна інформація щодо відмови у відкритті виконавчих проваджень АСВП №№ 69605980, 69949191, 70495060, щодо боржника ОСОБА_2 , за заявами стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

.

Крім того, встановлено, що відповідно до повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 15.11.2024 державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова Іллі Євгенійовича (а.с.14-15) виконавчий лист №359/3092/19, виданий Бориспільським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто без прийняття до виконання, оскільки у виконавчому документів відсутні анкетні дані боржника, а саме: дата народження та ідентифікаційний номер.

Як стверджує заявник, вказане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.11.2024 вона отримала 04.12.2024, що підтверджується інформацією АТ «Укрпошта», що міститься на поштовому конверті, яким Бориспільським відділом ДВС було направлено рекомендований лист ОСОБА_1 , а також трекінгом про вручення поштового відправлення 0600987733710 (а.с.8,10).

Вимоги до виконавчого документа визначені у ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі у виконавчому документі зазначаються: дата народження боржника - фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта боржника (для фізичних осіб - платників податків) (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону).

Пунктом 6 ч. 4 ст.4Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що обов`язковість судового рішення є однією із о сновних засад судочинства, що, у свою чергу, є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

.

Крім того,статтею 129-1Конституції Українизакріплено,що судоверішення єобов`язковим довиконання. Державазабезпечує виконаннясудового рішенняу визначеномузаконом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)) Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, ст. 129-1, ч. 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також, Конституційний Суд України, взявши до уваги ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

У Рішенні від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ зазначив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00; пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України», заява № 6318/03; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia», заява № 30779/04; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04).

На підставі аналізу ст. ст. 3, 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, Конституційний Суд України у Рішенні від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

В ході розгляду цієї справи встановлено, що заявник ОСОБА_1 протягом тривалого часу позбавлена можливості виконати судове рішення, яке набрало законної сили, у тому числі на підставі виданого їй виконавчого документу, який не містить даних щодо дати народження та ідентифікаційного номеру боржника, оскільки відповідні відомості у цивільній справі №359/3092/19 були відсутні.

Також суд звертає увагу, що в силу вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно доч.1ст.2Закону виконавчепровадження здійснюєтьсяз дотриманнямтаких засад: 1)верховенства права; 2)обов`язковості виконаннярішень; 3)законності; 4)диспозитивності; 5)справедливості,неупередженості таоб`єктивності; 6)гласності тавідкритості виконавчогопровадження; 7)розумності строківвиконавчого провадження; 8)співмірності заходівпримусового виконаннярішень таобсягу вимогза рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

В цьому зв`язку суд враховує, що в силу вимог ч. 1 ст.18Закону на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Наведене дає підстави дійти висновку, що принцип верховенства права та принцип обов`язковості виконання рішень мають превалююче (переважне, визначальне) значення та повинні дотримуватися усіма без виключення державними органами, посадовими і службовими особами.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст.18Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, відсутня у виконавчому документі інформація могла бути отримана виконавцем від податкових органів, або за місцем роботи боржника, а також від Бориспільського міськрайонного суду Київської області, яким було розглянуто справу №359/6518/22, провадження №3/359/3389/2022 відносно ОСОБА_2 , керівника ТОВ «ІНБУД-1» (ЄДРПОУ 40952145) за ч.1 ст.163-4 КУпАП, у якій, як стверджує заявник, наявна необхідна інформація про боржника колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідні технології будівництва» (ЄДРПОУ 38365283).

Так, за клопотанням заявника ОСОБА_1 , судом було досліджено витребувані канцелярії (архіву) суду матеріали вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення (справа №359/6518/22, провадження №3/359/3389/2022 матеріалі), та встановлено, що вони містять відомості щодо ОСОБА_2 : РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 . Дата народження, паспортні дані відсутні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника, що не були відомі суду як під час розгляду справи, так і при видачі виконавчого листа стягувачеві, проте могли бути отримані в ході виконавчий дій, не повинна бути підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання.

Відповідно до ст.19Закону України«Про виконавчепровадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог ч.5 ст.72 Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів..

Згідно зі статтею 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного виконавця, а й бездіяльність.

Відповідно до ст.449ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Строк звернення зі скаргою заявником не порушений, оскільки про оскаржувану бездіяльність заявнику стало відомо 04.12.2024 і зі скаргу ОСОБА_3 звернулася 10.12.2024, тобто у визначений чинним законодавством десятиденний строк.

Відповідно до вимог ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та ст. ст.13,126,259-261,449 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова Іллі Євгенійовича задовольнити.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова Іллі Євгенійовича, що полягають у безпідставному поверненні стягувачу виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок;

Скасувати повідомлення головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Смірнова Іллі Євгенійовича від 15 листопада 2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №359/3092/19, виданого Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок, врахувати, відомості щодо особи ОСОБА_2 : РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Копію ухвали після набрання законної сили направити до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Роз`яснити стягувачу ОСОБА_1 необхідність повернути виконавчий лист №359/3092/19, виданий Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору в розмірі 768 гривень 40 копійок, для виконання до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення,

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Бориспільський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 12.02.2025.

Суддя І. В. Муранова-Лесів