Постанова

від 04.02.2025 по справі 761/18232/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/18232/24 Головуючий у 1 інстанції: Пономаренко Н.В.

провадження №22-ц/824/4504/2025 Головуючий суддя: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі: Курченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії, суб`єкт оскарження: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катерина Олександрівна, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за скаргою ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», відповідно до якої скаржник просив суд:

1) Визнати неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання від 26.04.2024 року виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., та скасувати зазначене рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, яке оформлене у виді повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконанні від 26.04.2024 року;

2) Зобов`язати уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби і Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції України (м. Київ) розглянути в передбаченому законом порядку питання про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн.

В обґрунтування скарги зазначав, що 26 квітня 2024 боку головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011, виданий Шевченківським районний судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн. Підставою повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавцем зазначено п.2 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що стягувачем начебто пропущено встановлений законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. АТ «МЕГАБАНК» не погоджується з діями та рішеннями державного виконавця вважає, що державним виконавцем не враховано положення Закону України «Пре мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-УІІ прийнятого 03.06.2014, яким було введено мораторій щодо виконання рішень про стягнення майна громадян наданих як забезпечення кредитів і іноземній валюті та заборонено виконувати такі рішення суду, при цьому втратив чинність такий закон лише 23.09.2021.

У скарзі вказував, що 19 травня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва видано АТ «Мегабанк» виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011, виданий Шевченківським районний судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., який було пред`явлено до виконання 15 жовтня 2014 року і постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент поверненні виконавчого документа стягувачу).

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем 15.10.2014 року було повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку із встановленою Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а стягувач АТ «МЕГАБАНК» після повернення виконавчого листа на такій підставі мав «легітимні сподівання» на пред`явлення цього виконавчого документа після закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, 26.04.2024 року державним виконавцем було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., оскільки строк на пред`явлення виконавчого листа не пропущено, строк на його пред`явлення переривався у зв`язку із наявністю встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, яка була скасована 23.09.2021 року, а відповідно строк на повторне пред`явлення виконавчого листа є до 23.09.2024 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною від 26.04.2024 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., та скасовано зазначене рішення, яке оформлене як повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язано уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення суду, відповідно до якого заявнику відмовити в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що суд приймаючи оскаржуване рішення не врахував подання апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21.10.2024 року та перевірка законності зазначеної ухвали здійснюється Київським апеляційним судом, окрім того судом вже було прийнято рішення (справа №761/18232/24) від 10 червня 2024 року, відповідно до якого в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про здійснення процесуального правонаступництва, поданої в межах розгляду скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання неправомірною відмови у відкритті виконавчого провадження та зобов`язання вчинити дії, суб`єкт оскарження: Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державний виконавець Головний державний виконавець Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катерина Олександрівна, боржник: ОСОБА_1 відмовлено.

Вважає, що суд формально послався на позицію заперечень вимог заявника та не розкрив суті та обґрунтування таких заперечень, що є показовим порушенням вимог ст.ст.263-265 ЦПК України.

Звертає увагу, що 27.05.2024 року між АТ «Міжнародний резервний банк» (банківська установа Росії) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» укладено Договір №GL3N225744 про відступлення права вимоги, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. за реєстровим №801, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло право вимоги за кредитним договором №07-п/2008 від 05.02.2008 року та договором поруки №07-п/2008-п від 05.02.2008 року.

За умовами даного договору та відповідно до ст.512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Проте, ОСОБА_1 не зрозуміло яким чином банківська установа країни агресора під час повномасштабної війни (без відповідних погоджень НБУ) передає (продає) заявнику свої права вимоги та головне яким чином він був зобов`язаний перед даною фінансовою установою, так як будь-яких кредитних зобов`язань перед нею не мав.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для задоволення скарги та визнання неправомірною відмови у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Назаренко Катериною Олександрівною від 26.04.2024 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., та скасоване зазначене рішення, яке оформлене як повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження та відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

За ч.1 та п.2 ч.2 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За положеннями частин 2 і 3 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14.12.2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №07-п/2008 від 05.02.2008 року в розмірі 663 461,21 грн., судовий збір в розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього підлягає стягненню 665 281,21 грн.

Вказане рішення набрало законної сили та 19.05.2011 року і на виконання останнього Шевченківським районним судом міста Києва було виданого виконавчі листи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2024 боку головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Назаренко Катериною Олександрівною повернуто без прийняття до виконання виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011 року, виданий Шевченківським районний судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн. Підставою повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавцем зазначено п.2 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та зазначено, що стягувачем пропущено встановлений законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Скарга мотивована тим, що АТ «МЕГАБАНК» не погоджується з діями та рішеннями державного виконавця і вважає, що державним виконавцем не враховано положення Закону України «Пре мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-УІІ, прийнятого 03.06.2014, яким було введено мораторій щодо виконання рішень про стягнення майна громадян наданих як забезпечення кредитів і іноземній валюті та заборонено виконувати такі рішення суду, при цьому втратив чинність такий закон лише 23.09.2021.

Так, виконавчі листи №2-8112/10 від 19.05.2011 року були повернуті стягувачу постановами старшого державного виконавця органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Курашовою К.В. від 15.10.2014 року у ВП НОМЕР_2, НОМЕР_3 на підставі положень п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що підтверджується відмітками у виконавчому листі №2-8112/10 від 19.05.2011 року.

Зазначену постанову державного виконавця сторони виконавчого провадження не оскаржували.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV (надалі Закон №606-XIV) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження»

№1404-VIII (надалі Закон № 1404-VIII).

За пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

№1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

№1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За п.9 ч.1 ст.47 Закону №606-XIV (в редакції, чинній станом на 15.10.2014 року) було визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення в строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ч.5 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній станом на 15.10.2014 року).

Судом також встановлено, що на час набрання чинності Законом №1404-VIII строк пред`явлення виконавчого листа №2-8112/10 не сплив, а тому цей виконавчий документ міг бути пред`явлений до виконання протягом трьох років відповідно до пункту 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII.

На момент винесення старшим державним виконавцем органу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Курашовою К.В. вищезгаданої постанови від 15.10.2014 року, якою виконавчий лист №2-8112/10 від 19.05.2011 було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV (через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення), діяв Закон України від 03 червня 2014 року №1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року №1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто від 23 вересня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону № 1404-VIII).

Аналогічні обставини встановлені постановою Верховного суду від 29 листопада 2022 року у справі №489/5747/15-ц.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 04.10.2024 року по справі №761/21992/24, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Встановлено, що оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 23.09.2021 року, строк пред`явлення виконавчих листів №2-8112/10 від 19.05.2011 року до виконання встановлений до 23.09.2024 року, тобто на момент звернення до суду із заявою, не пропущений, тому суд вірно відхилив доводи ОСОБА_3 щодо відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Встановлено, що оскільки Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив чинність 23.09.2021 року, строк пред`явлення виконавчих листів №2-8112/10 від 19.05.2011 року до виконання встановлений до 23.09.2024 року, тобто на момент пред`явлення стягувачем АТ «МЕГАБАНК» 26.04.2024 виконавчого листа №№2-8112/10 від 19.05.2010 до органу виконавчої служби щодо його примусового виконання, строк такого пред`явлення не був пропущеним.

Отже, 26.04.2024 року головним державним виконавцем Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження оформлену повідомленням за виконавчим листом №2-8112/10 від 19.05.2011 року, виданим Шевченківським районний судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованості в розмірі 665 281,20 грн., оскільки строк на пред`явлення виконавчого листа не пропущений, строк на його пред`явлення переривався у зв`язку із наявністю встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, яка була скасована 23.09.2021 року, тому відповідно строк на повторне пред`явлення виконавчого листа є до 23.09.2024 року.

Згідно ч.2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Враховуючи вище викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги та визнання неправомірною відмову у відкритті виконавчого провадження, оформлену повідомленням головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Назаренко Катериною Олександрівною від 26.04.2024 року про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., та скасувати зазначене рішення, яке оформлене як повідомлення про повернення документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язання уповноважену особу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - розглянути заяву про відкриття виконавчого провадження та відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-8112/10 від 19.05.2011, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості в загальному розмірі 665281,20 грн., а тому скарга підлягала до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2025 року.

Головуючий:

Судді: