Ухвала

від 10.02.2025 по справі 202/516/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/329/25 Справа № 202/516/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі

судового засідання ОСОБА_5

за участю:

представника особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_6

особи, щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_7

прокурора (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024052110000126 від 15.10.2024 року за ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024052110000126 від 15.10.2024 року за ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене 17.01.2025 під час проведення обшуку автомобіля, який належить на праві власності лікару-консультанту Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , а саме: грошові кошти в сумі 550 доларів США (купюра 100 (5), купюра 50 (1)) які належать ОСОБА_10 . Заборонено володіння, користування та розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Арештоване майно зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів, відповідно до Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.

Обґрунтовуючи прийнятерішення,слідчий суддязазначив, що вилучені грошові кошти в іноземній валюті, вилучені у речовому ящику транспортного засобу HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_10 , містять відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр, вважає, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить оскаржувануухвалу слідчогосудді скасувати тапостановити новуухвалу,якою відмовитив задоволенніклопотання прокурора другоговідділу Спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_8 про арештмайна,поданого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024052110000126 від 15.10.2024 за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновок слідчого судді, про те, що вилучені речі мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та зможуть у подальшому сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності, мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування, а також для подальшого призначення судових експертиз, - не підтверджується дослідженими під час розгляду клопотання прокурора доказами, а саме:

- протоколом обшуку, згідно якого грошові кошти в сумі 550 доларів США (купюра 100 (5), купюра 50 (1)) були вилучені не у ОСОБА_10 , а в портмоне, належному ОСОБА_9 ;

- поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які підтверди, що вилучені кошти належать особисто ОСОБА_9 (є орендною платою за земельний пай належний йому особисто) та не мають жодного відношення до предмету розслідування, оскільки ані ОСОБА_10 , ані ОСОБА_9 не повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42024040000000126.

Вказує, що у клопотанні прокурора про арешт майна та доданих до нього матеріалах взагалі відсутні відомості про те, що конкретно ці гроші могли бути предметом злочину.

Також зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги та належно не оцінив надані стороною захисту докази:

- роздруківки даних особистого кабінету ОСОБА_9 у застосунку «Уклон» щодо того, що автомобіль HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , насправді викоритовується ОСОБА_9 як автомобіль таксі служби «Уклон»;

- роздруківки надходжень грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_9 за 2023-2024 роки) щодо того, що вилучені кошти не мають злочинного походження, а були отримані ОСОБА_9 законно 21.05.2024 у якості орендної плати у 2024 році за належний йому земельний пай, шо знаходиться у Перещепинському районі області (21 906 грн.) і є його особистою власністю, а не належать ОСОБА_10 .

Крім того, зазначає, що слідчим суддею не було враховано можливості реального використання майна, а здійснене лише формальне посилання на наявність нескасованої постанови слідчого про визнання цього майна речовим доказом, що є істотним порушенням п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача; ОСОБА_9 та його представника - адвоката ОСОБА_6 , які апеляційну скаргу підтримали, на її задоволенні наполягали з викладених у ній підстав; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що остання не підлягає задоволенню.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті порушеного питання, колегія суддів зважає на те, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42024052110000126 від 15.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження попередньо встановлено, що посадові особи військово-лікарняних комісій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в м. Дніпро та Дніпропетровській області, а також посадові особи відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської Ради та Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, здійснюють систематичне внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи військовозобов`язаних та інформаційну систему «Моніторинг соціально значущих хвороб» (далі - ІС СЗХ), що призводить до безпідставного зняття військовозобов`язаних з військового обліку.

Також в ході досудового розслідування попередньо встановлено, що до складу вказаної групи входять зокрема:

- Лікар-консультант Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прописана та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , користується номером мобільного телефону НОМЕР_5 , пересувається на автомобілі «HONDA M-NV», 2023р.в., білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , належить останній на праві власності. Вказаним автомобілем керує чоловік ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зберігає вказаний автомобіль в гаражі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . За попередньо встановленою інформацією ОСОБА_10 змінює результати аналізу крові осіб, які формально направлені на дообстеження, із заниженням рівня CD4 клітин до значення «

20.12.2024 відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, здійснено в приміщенні відділу правового забезпечення ДУ «УГЗ МОЗ України» тимчасовий доступ до документів, а саме до інформації АРТ-терапії. В ході огляду вказаної інформації встановлено, що в електронних медичних картках хворого (модуль АРМ-інфекціоніста), що занесено до інформаційної системи "Моніторинг соціально значущих хвороб" було змінено персональні дані зокрема наступних осіб:

- 2024-04-22 року 09:39 годині Лікар-консультант Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , змінила в електронній базі анкетні данні хворого, а саме: старі данні: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний номер пацієнта 696703, змінено на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- 2024-04-25 року 09:44 годині Лікар-консультант Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , змінила в електронній базі анкетні данні хворого, а саме: старі данні: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , індивідуальний номер пацієнта 222572, змінено на ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

У ході проведення досудового розслідування 17.01.2025 у період часу з 08:46 год до 09:11 год на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16.01.2025 проведено обшук у приміщенні автомобіля HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , яким користується Лікар-консультант Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , який використовувався для зберігання документації та електронних носіїв інформації, що свідчать про злочинну діяльність, що полягає в заміні анкетних даних ВІЛ-інфікованих осіб та їх результатів аналізу крові, які знаходяться на обліку у зв`язку з хворобою, на дані осіб, які проходять військово-лікарняну комісію та не є ВІЛ інфікованими.

Під час проведення вказаного обшуку в присутності понятих виявлено та вилучено: 550 доларів США (купюрами: 100 (5), 50 (1)).

Постановою слідчого від 17.01.2025 вказані предмети визнано речовими доказами.

У ході досудового розслідування встановлено, що вказані вилучені речі мають доказове значення за даним кримінальним провадженням, зможуть у подальшому сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності, мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування, а також для подальшого призначення судових експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення доведено існування обставин, які передбачені п. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання прокурора відповідає вищезазначеним нормам закону і підлягає задоволенню. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту вказане майно може бути змінене, зіпсоване, передане іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Майно підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де воно знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування заходу забезпечення, а саме запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, а його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Так, приймаючи рішення про арешт майна, вилученого при обшуку автомобіля HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , яким користується лікар-консультант Відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» КНП «Міська клінічна лікарня №4» ДМР ОСОБА_10 , а саме: 550 доларів США (купюрами: 100 (5), 50 (1)), слідчий суддя в ухвалі зазначив, що матеріалами клопотання встановлено, що виявлене та вилучене майно має значення речових доказів, відповідні предмети містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Також існує ризик втрати цих речових доказів, а відтак незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вилученого майна, тобто втрати речових доказів у кримінальному провадженні.

Мету арешту майна слідчий суддя визначив як забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Аналізуючи оскаржуванупостанову слідчогосудді зурахуванням доводівапеляційної скарги,колегія суддівзважає нате,що досудоверозслідування уданому кримінальномупровадженні здійснюєтьсяза фактомвчинення кримінальногоправопорушення,передбаченогоч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України, - здійснення посадовими особами військово-лікарняних комісій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в м. Дніпро та Дніпропетровській області, а також посадовими особами відділення з профілактики та боротьби зі СНІДом Філії за напрямом «Інфекційні хвороби» Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської Ради та Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, систематичного внесення завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи військовозобов`язаних та інформаційну систему «Моніторинг соціально значущих хвороб», що призводить до безпідставного зняття військовозобов`язаних з військового обліку.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що розслідуване кримінальне правопорушення було вчинене з метою одержання неправомірної вигоди, а відтак є підстави грунтовно припускати, що грошові кошти, на які було накладено арешт, були набуті кримінально протиправним шляхом, а отже вони можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні. Перевірка джерел їх отримання є предметом досудового розслідування, сприяти якому і має тимчасове застосування обмежень до вказаного майна.

Одночасно колегія суддів критично оцінює апеляційні доводи щодо законного отримання грошових коштів ОСОБА_9 на банківський рахунок 21.05.2024 року у якості орендної плати у 2024 році за належний йому земельний пай, що знаходиться у Перещепинському районі області, оскільки оскаржуваною ухвалою були арештовані готівкові грошові кошти в іноземній валюті, які очевидно не могли використовуватись як засіб розрахунку за договором оренди земельної ділянки та надійти на банківський рахунок апелянта.

Доводи апелянта, що стосуються автомобіля HONDA MN-V, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , колегія суддів вважає нерелевантними, оскільки з оскаржуваної ухвали слідчого судді не вбачається, що на вказану річ було накладено арешт.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження,

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, з дотриманням вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на речові докази, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги.

Крім того колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024052110000126 від 15.10.2024 року за ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4