Ухвала

від 14.02.2025 по справі 380/9956/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9956/24

У Х В А Л А

з питань відводу

14 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження, у м. Львові заяву позивача про відвід судді Мартинюка В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Львівського окружного адміністративного суду Мартинюка В.Я. перебуває справа №380/9956/24 за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

11.02.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Мартинюка В.Я.

Вказана заява обґрунтована тим, що 1 листопада 2024 року с. Мартинюком В.Я. було постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження. Із змісту резолютивної частини ухвали вбачається, що справа була призначена на 13 год. 00 хв. 25 листопада 2024 року. Натомість всупереч приписам частини 3 статті 126 КАС України повістка про виклик взагалі не надсилалася, а згадану ухвалу отримав лише 27 листопада 2024 року. В подальшому с. Мартинюком В.Я призначалися наступні судові засідання, а саме на 16.12.2024 та 13.01.2025 та в черговий раз всупереч приписам частини 3 статті 126 КАС України позивачеві жодних повісток про виклик не надсилалося. Суддя Мартинюк В.Я. не враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду. Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2021 у справі №914/283/20, від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, а саме допустив до участі у справі неналежного представника - Іващук О. Ба більше, надав для ознайомлення такій матеріали справи. 12 грудня 2024 року до суду позивачем було подано клопотання в порядку п.1 частини 3 статті 44 КАС України, а саме виготовлення судових рішень. Натомість с. Мартинюк В.Я. згадане клопотання розглянув лише 13 січня 2025 року, при цьому вимагаючи сплати судового збору. В подальшому запитувані документи були виготовлені не в повному обсязі. 13 січня 2025 року до суду було подане клопотання в порядку частини 1 статті 81 КАС України, а саме про огляд доказів за їх місцезнаходженням. Натомість, у згаданому клопотанні в частині огляду інформації розміщеної на стендах 03 лютого 2025 року було відмовлено так як це не є предметом доказування. Відповідач у відповіді від 29.11.2023 року на інформаційний запит №4809 зазначає про те, що уся інформація по підприємству, яка є публічною міститься на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет та на офіційному стенді в БТІ - що не відповідає дійсності. Відповідно напрошується риторичне питання, що ж тоді є предметом доказування у справі. 10 лютого 2025 року с. Мартинюк В.Я. всупереч приписам частини 2 статті 248 КАС України, а саме, не оголосивши мотивів з яких дійшов такого висновку, відмовив в огляді спеціальних місць для роботи запитувачів інформації. 03 лютого 2025 року с. Мартинюк В.Я. всупереч приписам частини 3,8,10 статті 79, частини 2 статті 204 КАС України прийняв від відповідача клопотання про доручення доказів на 74 аркушах. Ба більше, надані у згаданому клопотанні документи є нормативними актами якими керується відповідач при виготовлені технічних документів на нерухоме майно, тобто є запитуваною позивачем інформацією, а не доказами. 10 лютого 2025 року с. Мартинюк В.Я. всупереч приписам п.2 частини 2 статті 205 КАС України, не заслухавши думки позивача, щодо розгляду справи за відсутності відповідача проводив такий.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що суддя Мартинюк В.Я. не може забезпечити всебічний та неупереджений розгляд даної справи.

Ухвалою від 13 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 від 11.02.2025 про відвід судді Мартинюку В.Я. в адміністративній справі №380/9956/24, - передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу для розгляду заяви від 11.02.2025 про відвід судді визначено суддю Братичак У.В.

Вирішуючи заяву про відвід судді, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 8, 11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 КАС України, згідно з ч.ч.1-3 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України, відвід повинен бути вмотивованим.

При вирішенні питання про відвід судді суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» від 17.07.1997, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013, «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Водночас, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії».

При вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя може бути небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).

Отже, позиція судді при вирішенні процесуальних питань під час розгляду справи та незгода сторони з такими рішеннями, самі по собі не є свідченням упередженості судді та не може бути підставою для відводу головуючого у справі.

Таким чином, проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд доходить висновку, що такі стосуються виключно процесуальних рішень судді та не містять посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Мартинюка В.Я. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України, а тому заявлений відвід є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви позивача про відвід головуючого судді Мартинюка В.Я., тому у задоволенні такої необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 243, 248, 250, 256, 293-295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви позивача про відвід судді Мартинюка В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна