Рішення

від 17.02.2025 по справі 752/11730/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/11730/24 2/760/3283/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 лютого 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» (далі - позивач) звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

В обґрунтування позовних вимог вказували, що 28.03.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6198544 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, за умовами якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань по сплаті вартості наданих послуг, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 3300,00 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва даний позов передано за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.

23 липня 2024 року цивільна справа надійшла для розгляду до Солом`янського районного суду м. Києва.

Склад суду визначено відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду 25.07.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

05 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла заява про усунення недоліків, яку зареєстровано 06.08.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 14.09.2024 отримано копію ухвали про відкриття провадження у цій справі та копію позовної заяви, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив до суду відповідачем не поданий.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, які містяться у справі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 28.03.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 6198544 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони.

Відповідно до умов Договору, виконавець надавав обраний замовником перелік послуг визначених п.1.3. Договору, а саме: - п.п. 1.3.1. Договору: «Охорона Об`єкта - здійснюється Виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації (далі - ОС), яка встановлена на Об`єкті Замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду Групи Швидкого Реагування з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС, та при необхідності - затримання осіб, які проникли на Об`єкт».

Пунктом 1.2. Договору визначено, що послуги надавалися за адресою, яка вказана в Додатку №1. Так, згідно п.1. Додатку №1 до Договору адреса об`єкта - АДРЕСА_1 .

Вартість обраних Замовником послуг, згідно переліку викладеному в пункті 1.3. Договору, визначаються у Додатку №1 (пункт 2 Договору). В свою чергу згідно п.2. Додатку №1 вартість обраних Замовником послуг складає 280,00 грн за один місяць їх надання.

Згідно положень п. 2.3. Договору, оплата за цим Договором здійснюється на умовах передоплати і проводиться Замовником щомісячно, протягом перших п`яти календарних днів місяця в якому надаються послуги.

Водночас, відповідно до п. 3.2.15. Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються Виконавцем згідно умов Договору. Згідно підпункту 1 п. 4.1.1. Договору Виконавець має право тимчасово не надавати послуги якщо Замовник має заборгованість по оплаті.

Крім того, п.п.8.1.-8.2. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом календарного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома Сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Якщо за 15 днів до закінчення дії Договору жодна зі Сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовжений на той же термін, без обмежень кількості разів продовження дії Договору.

З моменту підписання Договору відповідачем періодично допускалось прострочення оплати за звітний місяць в яких надавались послуги, проте з травня 2022 року та до 22.04.2023 відповідачем не здійснено жодної оплати. В результаті утворилась заборгованість в сумі 3300 грн.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. «Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості» (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

3а приписами ст. 978 ЦК України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Судом досліджений наданий позивачем розрахунок заборгованості, за яким заборгованість відповідача перед позивачем становить 3300,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з відповідача на користь в загальному обсязі 3300,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 3 028,00 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 626, 628, 629, 901, 923, 978 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 012» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» (код ЄДРПОУ 41964308) заборгованість за договором № 6198544 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 28 березня 2019 року в розмірі 3300 (три тисячі триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Шериф-Пульт 012» (код ЄДРПОУ 41964308) судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Майстренко