Рішення

від 06.02.2025 по справі 345/1982/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/1982/24

Провадження № 2/345/32/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2025 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., представника позивача ОСОБА_1 , представника позивача та третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу запозовом ТОВ«ІС-ТРАНС»,третя особа ОСОБА_2 ,до ОСОБА_5 ,третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання недійсним договорів позики та іпотеки та припинення обтяження,-

В С Т А Н О В И В:

26.03.2024 р. директора ТОВ«ІС-ТРАНС»Шийко І.М. звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договорів позики та іпотеки та припинення обтяження, визнавши недійсним договір позики від 25.08.2020 р., укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС»; визнати недійсним договір іпотеки від 03.10.2020 р., укладений між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032; припинити обтяження та вилучити (скасувати) запис про державну реєстрацію іпотеки № 38495808 від 03.10.2020 р., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54399407 від 03.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1953895326104 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 16лютого 2024року надійшлавимога проусунення порушенняосновного зобов`язаннята умовдоговору іпотеки,адресована учасникуТзОВ «ІС-Транс».Згідно цієївимоги ТзОВ«ІС-Транс»стало відомо,що 25серпня 2020року між ОСОБА_6 та позивачембуло укладенодоговір позики,згідно п.1якого (позикодавець)відповідач передала(позичальнику)позивачу безоплатноу власністьгрошові кошти всумі 30000,00(тридцятьтисяч)доларів США,що надень укладенняцього договорустановило 821700,00(вісімсотдвадцять однутисячу сімсот)гривень строкомдо 31грудня 2021року,а позичальникзобов`язувався повернутипозикодавцеві такуж сумугрошових коштів(сумупозики),в термінта наумовах,визначених цимдоговором.В забезпеченнявиконання зобов`язаньза договоромпозики сторониуклали договіріпотеки від03жовтня 2020року,посвідчений приватнимнотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу Івано-Франківськоїобласті ЛичукомТ.В.за номером4032.Про укладеннятаких договорів(договорупозики тадоговору іпотеки)позивач дізнавсявперше власнеіз отриманоївище вимоги,адже жоднихгрошових коштівв сумі30000,00(тридцятьтисяч)доларів США,що надень укладенняцього договорустановило 821700,00(вісімсотдвадцять однутисячу сімсот)гривень,ані вбудь-якійіншій суміТзОВ «ІС-Транс»від ОСОБА_6 неотримувало,про щосвідчать данібалансу,за період9(дев`яти)місяців 2020року іпо сьогоднішнійдень (наостанні звітнідати),а такождовідка,видана ТзОВ«ІС-Транс»за підписомдиректора ОСОБА_7 від 15.03.2024р.,сформована відповідно доданих балансівта виписокз банківськихрахунків товаристваза періодвід 25.08.2020р.по 15.03.2024р.Звернувшись зароз`ясненнями доєдиного засновника ТзОВ«ІС-Транс» ОСОБА_2 ,з`ясували наступне: ОСОБА_2 ,як фізичнаособа,в серпні2020року (точноїдати непам`ятає)позичив грошовікошти всумі 30000,00(тридцятьтисяч)доларів СШАна особистіпотреби в ОСОБА_8 ,батька ОСОБА_5 ,з якимперебував вблизьких дружніхвідносинах впродовжтривалого часу.Кошти зобов`язувавсяповернути догрудня 2021р.Згодом, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_2 з проханням укластиз йогодонькою ОСОБА_5 договір позикина суму30000,00(тридцятьтисяч)доларів СШАта забезпечититакий іпотекоюмайна,що належитьТзОВ «ІС-Транс»,мотивуючи такувимогу тим,що такпочуватиметься спокійнішета йдля договоруіпотеки,де іпотекодавцемвиступає товариство,не потрібназгода дружини,в разіякби віпотеку передаваласьособиста нерухомістьфізичної особи. ОСОБА_2 погодився,бо знав,що коштивіддасть вчасно,і нехотів зайвогорозголосу щодотаких обставин.Відтак ОСОБА_2 ,будучи єдинимзасновником ТзОВ«ІС-Транс»,нікого неповідомивши просвоє рішення,зокрема, ОСОБА_7 ,що булакерівником товариствана тойчас,03жовтня 2020року напрохання ОСОБА_8 прибув доконтори приватногонотаріуса Івано-Франківськогоміського нотаріальноокругу ЛичукаТ.В.,де уклавДоговір позики(датувавшийого напрохання приватногонотаріуса ЛичукаТ.В.та ОСОБА_8 «заднім числом»-25.08.2020р.)та описанийвище договіріпотеки.Про те,що всідоговори булиукладені водин деньсвідчать невідповідності,що маютьмісце всамих договорах(щоє звичнимпри укладенніфіктивних документів):так,в договоріпозики,укладеному начебто25.08.2020р.,покликаються нарішення №5/20учасника ТзОВ«ІС-Транс»від 25.09.2020р.,тобто прийнятогочерез місяцьпісля укладеннядоговору позики;в договорііпотеки від03.10.2020р.сторони покликаютьсяна теж самерішення,окрім тогов п.1.1.договору іпотекизазначено,що вякості забезпеченнявиконання зобов`язаньза договоромпозики від03.10.2020р.(бо,фактично,фіктивний Договір позикибуло укладено03.10.2020р.)передано нерухомемайно.Вважає,що договірпозики єнедійсним зпідстав ст.92, ст. 203, ст. 215, ст. 234, ст. 317, ст. 355, ст. 1046 ЦК України, а договір іпотеки є недійсним відповідно до статті 18 Закону України «Про іпотеку»; що вчинений учасником ТОВ «ІС-ТРАНС» без відповідних повноважень, за відсутністю згоди уповноваженого органу управління ТОВ «ІС-ТРАНС» на передачу майна в іпотеку та всупереч інтересів ТОВ «ІС-ТРАНС».

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 відкрито провадження у зазначеній вище справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження із викликом сторін.

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява від позивача щодо забезпечення позову.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.03.2024 заяву директора ТОВ «ІС-ТРАНС» Шийко І.М. про забезпечення позову, задоволено. Накладено арешт на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1953895326104, до складу якої входить: - прохідна, загальною площею 25,9 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; - склад, загальною площею 608,9 кв.м., зазначений в плані літерою «К»; - склад, загальною площею 240,1 кв.м., зазначений в плані літерою «К1»; - медпункт, загальною площею 8,4 кв.м., зазначений в плані літерою «Н»; - ворота, загальною площею 9,0 кв.м., зазначений в плані цифрою № 9; - огорожа, загальною площею 431,2 кв.м., зазначена на плані цифрою №11. Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1953895326104, до складу якої входить: - прохідна, загальною площею 25,9 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; - склад, загальною площею 608,9 кв.м., зазначений в плані літерою «К»; -склад, загальною площею 240,1 кв.м., зазначений в плані літерою «К1»; - медпункт, загальною площею 8,4 кв.м., зазначений в плані літерою «Н»; - ворота, загальною площею 9,0 кв.м., зазначений в плані цифрою №9; - огорожа, загальною площею 431,2 кв.м., зазначена на плані цифрою №11.

29.04.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Москви Ю.О., в якій вона зазначила, що дійсно ОСОБА_2 , як фізична особа, в серпні 2020 року (пригадує, що це було 25 серпня 2020 р.) позичив грошові кошти в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч) доларів США на особисті потреби (а саме купівлю земельної ділянки) в ОСОБА_8 , батька ОСОБА_5 , з яким перебував в близьких дружніх відносинах впродовж тривалого часу. Кошти зобов`язувався повернути до грудня 2021 р. Жодними письмовими документами цю позику не оформляли. Згодом, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_2 з проханням укласти з його донькою ОСОБА_5 . Договір позики на суму 30000,00 (тридцять тисяч) доларів США та забезпечити такий іпотекою майна, що належить ТзОВ «ІС-Транс», на що ОСОБА_2 погодився. Відтак ОСОБА_2 , будучи єдиним засновником ТзОВ «ІС-Транс», нікого не повідомивши про своє рішення, зокрема, ОСОБА_7 , що була керівником товариства на той час, 03 жовтня 2020 року на прохання ОСОБА_8 прибув до контори приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріально округу Личука Т.В., де уклав Договір позики (датувавши його на прохання приватного нотаріуса Личука Т.В. та ОСОБА_8 «заднім числом» - 25.08.2020 р.) та описаний вище договір іпотеки. Описані договори уклав із донькою ОСОБА_8 ОСОБА_5 . В подальшому, 30 грудня 2021 р. ОСОБА_9 разом із своєю дружиною ОСОБА_7 за попередньою домовленістю із ОСОБА_8 прийшли до останнього додому, повернули кошти в повному розмірі - 30000,00 (тридцять тисяч) доларів США. 13 серпня 2022 р. ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_8 та повернув останньому проценти за користування кредитом згідно попередньої усної домовленості в сумі 12000,00 (дванадцять тисяч доларів США). В подальшому, ОСОБА_2 кілька разів цікавився зняттям обтяжень із майна, проте ОСОБА_8 кожен раз запевняв, що це лише «питання часу». І врешті, спочатку 08 лютого 2024 р., а потім - 16 лютого 2024 року на адресу ТзОВ «ІС-Транс» надійшла Вимога про усунення порушення основного зобов`язання та умов договору іпотеки за описаними вище договорами. Після цього ОСОБА_8 (як і його родичі) різко припинили спілкуватися з ОСОБА_2 , як і з його дружиною ОСОБА_7 . З огляду на такі обставини, ОСОБА_2 звернувся із заявою до правоохоронних органів що вчинення шахрайський дій ОСОБА_8 , зокрема, до Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, Калуської окружної прокуратури, Івано-Франківської окружної прокуратури. У зв`язку з цим просить визнати недійсними договори позики та іпотеки та припинити обтяження.

29.04.2024 року представником позивачабуло поданоклопотання провитребування доказів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.04.2024 клопотання адвоката Туркас Оксани Іванівни про витребування доказів - задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича (вул. Галицька, буд. 12, м. Івано-Франківськ, 77300) належним чином завірені копії документів, на підставі яких було укладено Договір іпотеки від 03 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032, іпотекодержатель ОСОБА_5 , іпотекодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС».

02.05.2024 року від відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти задоволення позову. Зазначила, що порушено правила територіальної юрисдикції (підсудності) при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі. Щодо спростування доводів позивача щодо фіктивності договорів вказала, що після її весілля ОСОБА_2 попросив у неї у позику кошти, аргументуючи це тим, що вирішив балотуватися на посаду Калуського міського голови і кошти йому потрібні на проведення передвиборчої компанії. Укладення договору позики від імені ТОВ «ІС-ТРАНС» пояснив тим, що не хоче, щоб про такі дії дізналася його дружина ОСОБА_7 ( як з`ясувалось нею це директор ТОВ «ІС-ТРАНС»). Умови позики вона з ОСОБА_2 обговорювала неодноразово і у подальшому були підписані між нею та ОСОБА_2 . Вважає, що заперечення дійсності намірів виконання взятих на себе зобов`язань з боку ОСОБА_10 , підміна ним дати укладення договору та приховування справжніх намірів з його боку, справді свідчать про фіктивність спірних правочинів, але виключно однією стороною ТОВ «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 , однак зауважила, що якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним. Щодо відсутності рішення зборів засновників ТОВ «ІС-ТРАНС» на укладення спірних правочинів зазначила, що він спростовується копією рішення учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» № 5/20 від 25.09.2020 року. Щодо відсутності повноважень у ОСОБА_2 на укладення спірних правочинів зауважила, рішення щодо укладення спірних правочинів було прийнято єдиним учасником товариства 25.09.2020 року за № 5/20, зі змісту якого єдиний учасник ТОВ «ІС-ТРАНС» ОСОБА_2 прийняв рішення щодо укладення спірних правочинів з нею і право їх підписувати не делегував нікому і залишив за собою. Щодо відсутності згоди її чоловіка на укладення спірних правочинів також спростовується згодою її чоловіка від 03.10.2020 року. Щодо відсутності у фінансовій звітності ТОВ «ІС-ТРАНС» будь-якої інформації про отримання коштів від позикодавця та відображення їх на балансі товариства зазначила, що вона надала у позику кошти, про що ОСОБА_2 власноручно написав: «грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів отримав у повному обсязі» і скріпив ці слова власним підписом, а питання що сталося з цими коштами далі не належить до площини її юрисдикції. А тому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими належними та допустимими доказами й такими, що не підлягають до задоволення.

07.05.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення на відзив, в якому зазначено, що на момент звернення до суду із позовною заявою про визнання недійсним договорів позики та іпотеки та зобов`язання припинити обтяження, позивачу не було відомо про те, що відповідач звернувся до суду з позовом до ТзОВ «ІС-ТРАНС», а зворотнього відповідач не довів. Щодо підсудності зазначила, що позивач ставить питання про визнання недійсним Договору іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1953895326104, а тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є договір іпотеки нерухомого майна. Щодо фіктивності договорів: вважає, що укладення договору позики відповідало усім переліченим ознакам фіктивного правочину: сторони договору позики, знаючи заздалегідь, що грошові кошти за цим договором передаватися не будуть, укладали такий з метою укласти похідний від договору позики договір іпотеки та передати в іпотеку зацікавленій особі (фактично, батькові ОСОБА_5 ОСОБА_8 ) нерухоме майно (складські приміщення), що належать на праві власності позивачу, з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло фактично між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_8 . Тобто жодних фактичних зобов`язань для позивача такі договори не створювали, а лише спрямовані на завдання шкоди підприємницькій діяльності товариства. ТзОВ «ІС-ТРАНС» ніколи не зверталося до останньої щодо позики коштів, ніколи не висловлювало наміру в неї такі кошти позичити. У своєму Відзиві на позовну заяву остання лише підтверджує факт позики коштів ОСОБА_2 на особисті потреби (з її слів для «проведення передвиборчої кампанії»), а відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників. Щодо повноважень ОСОБА_2 на підписання спірних правочинів: жодним пунктом Закону чи Статуту Товариства не передбачено покладення виконання обов`язків директора на учасника Товариства, а відповідно до даних Єдиного державного реєстру станом на 03.10.2020 р. керівником товариства була ОСОБА_7 , відтак, тільки ОСОБА_7 була повноважною особою для укладення та підписання будь-яких договорів від імені товариства. Щодо згоди чоловіка ОСОБА_5 на укладення договору позики: згода надана чоловіком відповідача поширюється на укладення догвору іпотеки із ТзОВ «ІС-ТРАНС», але у доданій до матеріалів справи Заяві ОСОБА_11 від 03.10.2020р. не зазначено, що останній не заперечує проти передачі останньому грошових коштів та підписання договору позики. Щодо відсутності факту передачі грошових коштів ТзОВ «ІС-ТРАНС», зазначила, що напис, вчинений ОСОБА_2 на договорі позики, можна трактувати тільки як той факт, що фізична особа ОСОБА_2 отримав грошові кошти, але аж ніяк це не підтверджує отримання грошових коштів ТзОВ «ІС-Транс». В написі навіть відсутнє формулювання про те, що грошові кошти отримав як засновник ТзОВ «ІС-ТРАНС», а у своєму відзиві відповідач не навела жодного аргументу, який би підтверджував передачу коштів нею саме ТзОВ «ІС-ТРАНС».

20.05.2024 на адресу суду надійшла відповідь від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що на 15.05.2024 документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_12 до передачі Івано-Франківському державному нотаріальному архіві.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 повторно витребувано у приватного нотаріуса Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича належним чином завірені копії документів, на підставі яких було укладено Договір іпотеки від 03 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032, іпотекодержатель ОСОБА_5 , іпотекодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС». Витребуваноу Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву інформацію, чи передано приватним нотаріусом Івано-Франківськогонотаріального округуІвано-Франківськоїобласті ЛичукомТарасом Володимировичаем до зазначеного архіву на зберігання документи, на підставі яких було укладено Договір іпотеки від 03 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032, іпотекодержатель ОСОБА_5 , іпотекодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС», а у випадку їх наявності у цьому архівівитребувати належним чином завірені копії документів, на підставі яких було укладено Договір іпотеки від 03 жовтня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032, іпотекодержатель ОСОБА_5 , іпотекодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС».

25.06.2024 на адресу суду надійшла відповідь від Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що відповідно до листва в.о. завідувача Івано-Франківського обласного державного нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Личука Тараса Володимировича до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву не передані. Додатково інформовано, що листом Міжрегіонального управління № 101-44/1925 від 07.06.2024 ОСОБА_12 повідомлено про необхідність виконання умов Наказу, в тому числі щодо передачі до Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

07.08.2024 р. представником позивача було подано клопотання про виклик свідків та клопотання про зобов`язання надання доказів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2024 підготовче провадження в цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, клопотання представником позивача ТОВ «ІС-ТРАНС» - адвоката Туркас О.І. про виклик свідків задоволено та викликано в судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_2 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_7 . Клопотання представником позивача ТОВ «ІС-ТРАНС» - адвоката Туркас О.І. про зобов`язання надання доказів задоволено та зобов`язано відповідачку ОСОБА_5 надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал рішення учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» №5/20 від 25.09.2020 р., а також згоду ОСОБА_11 на укладення договору іпотеки від 03.10.2020 р.

27.08.2024 р. від представника відповідачки адвоката Онофришина В.О. надійшло повідомлення про те, що надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал рішення учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» № 5/20 від 25.09.2020 р., а також згоду ОСОБА_11 на укладення договору іпотеки від 03.10.2020 р. у його довірительки відповідачки ОСОБА_5 немає можливості, оскільки оригінали вказаних документів знаходяться у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. у справі про укладення та посвідчення Договору іпотеки від 03 жовтня 2020 року.

30.08.2024 року від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т.В. надіслано копії документів нотаріальної справи від 03 жовтня 2020 року за реєстровим № 4032.

18.12.2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Москви Ю.О. про витребування доказів, яке 08.01.2025 року просила залишити без розгляду.

07.01.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Москви Ю.О., яким просила долучити до матеріалів справи копії двох примірників договору позики від 25.08.2020 р.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представника третьої особи ОСОБА_2 адвокат Москва Ю.О. просила задоволити позовні вимоги.

Представник відповідачки ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович в судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , вказала, що вона перебуває в дружніх відносинах з ОСОБА_2 та зазначила, що ОСОБА_2 з дружиною ОСОБА_7 були на її дні народженя і попросили позичити 10000 (десять тисяч) доларів, оскільки платять проценти ОСОБА_8 , на що вона погодилася.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вказала, що вона є директором ТОВ «ІС-ТРАНС» з 21.09.2020 р. ОСОБА_2 , є єдиним засновником і бенефіціаром ТОВ «ІС-ТРАНС». Вона є дружиною ОСОБА_2 . Їй знайома ОСОБА_5 , однак ніяких відносин з нею вона не має. Відповідно до статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» вона як директор товариства уповноважена вчиняти будь-які дії від імені товариства. Вона не уповноважувала ОСОБА_2 і не давала доручення на підписання договору позики від 25.08.2020 р. та договору іпотеки від 03.10.2020 року. ТОВ «ІС-ТРАНС» не получало кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів у ОСОБА_5 . Договорів позики та іпотеки ніхто з ОСОБА_5 не укладав. Зазначила, що вона мала б підписувати такі договори, але її ніхто не уповноважував на це.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , вказала, що вона є директором товариства, яке надає бухгалтерські послуги ТОВ «ІС-ТРАНС». Зазначила, що ТОВ «ІС-ТРАНС» не отримувало кошти від ОСОБА_5 , що підтверджується бухгалтерськими документами. ОСОБА_2 є єдиним засновником і бенефіціаром ТОВ «ІС-ТРАНС». Також зазначила, що всі документи підписує директор ТОВ «ІС-ТРАНС».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вказав, що йому знайома ОСОБА_5 . Директором ТОВ «ІС-ТРАНС з 21.09.2020 року є його дружина ОСОБА_7 . Зазначив, що жодних коштів від ОСОБА_5 він не отримував. Щодо договорів вказав, що він позичив 30000 (тридцять тисяч) доларів у ОСОБА_8 для купівлі нерухомості. Він йому ці кошти позичив, але почав змінювати умови та почав тиснути на нього, щоб укласти договори позики і іпотеки, щоб йому було спокійніше. Він йому сказав, що договір буде підписувати ОСОБА_5 , якій він довіряє. Повноважень на підписання договорів від імені ТОВ «ІС-ТРАНС» він не мав, але помічник нотаріуса йому сказав, що це немає значення. Нотаріуса він не бачив, а помічнику нотаріуса сказав, що він не уповноважений підписувати оспорювані договори. Зазначив, що на договорах видно, що підписи нотаріус не ставив, а їх поставив помічник нотаріуса. Кошти він отримав від ОСОБА_8 , але в договорі помічник нотаріуса написав, що кошти позичив у ОСОБА_5 . Позичені кошти він поверну ОСОБА_8 у нього вдома. Його дружина ОСОБА_7 є хресною мамою дочки ОСОБА_8 . Після повернення коштів ОСОБА_8 сказав йому, що зніме іпотеку, коли він поверне йому 30000 (тридцять тисяч) доларів, але після повернення коштів ОСОБА_8 сказав, що нотаріус позбавлений ліцензії і зробить це пізніше. Для повернення 30000 (тридцяти тисяч) доларів ОСОБА_8 він позичив 10000 (десять тисяч) доларів у ОСОБА_14 . Договори позики та іпотеки він підписував як фізична особа та надав нотаріусу свій паспорт. Свої повноваження як директора ТОВ «ІС-ТРАНС» він не надавав нотаріусу. Підтвердив, що він власноруч написав на договорі позики, що отримав 30000 (тридцять тисяч) доларів. Щодо розбіжностей в датах договорів позики і іпотеки пояснив тим, що договір позики укладався заднім числом, так як про це попросив ОСОБА_8 . Жодних коштів у ОСОБА_5 він не отримував і в підприємство не вкладав.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що між ОСОБА_6 (позикодавець) та ТОВ «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 (позичальник), який діє на підставі Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» та Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року, був укладений договір позики, дата укладення якого зазначена 25.08.2020 р.

Згідно п. 1 цього договору позикодавець передає позичальнику безоплатно у власність грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США 00 центів, що на день укладення цього договору у відповідності до курсу НБУ в еквіваленті становить 821700 (вісімсот двадцять одну тисяча сімсот ) грн. 00 коп. , а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до п. 5.1. цього договору позичальник зобов`язаний повернути всю позику не пізніше 31.12.2021 року.

Згідно п. 5.2 цього договору сторони домовились, що в забезпечення виконань зобов`язань позичальника ним передається в іпотеку нерухоме майно - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , до складу якої входить: - прохідна, загальною площею 25,9 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; - склад, загальною площею 608,9 кв.м., зазначений в плані літерою «К»; - склад, загальною площею 240,1 кв.м., зазначений в плані літерою «К1»; - медпункт, загальною площею 8,4 кв.м., зазначений в плані літерою «Н»; - ворота, загальною площею 9,0 кв.м., зазначений в плані цифрою № 9; - огорожа, загальною площею 431,2 кв.м., зазначена на плані цифрою №11.

03.10.2020 року був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032, іпотекодержатель ОСОБА_5 , іпотекодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 (позичальник), який діє на підставі Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» та Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року.

Згідно п. 1.1 цього договору іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в якості забезпечення виконання забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 03 жовтня 2020 року, укладеного сторонами у простій письмовій формі: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , до складу якої входить: - прохідна, загальною площею 25,9 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; - склад, загальною площею 608,9 кв.м., зазначений в плані літерою «К»; - склад, загальною площею 240,1 кв.м., зазначений в плані літерою «К1»; - медпункт, загальною площею 8,4 кв.м., зазначений в плані літерою «Н»; - ворота, загальною площею 9,0 кв.м., зазначений в плані цифрою № 9; - огорожа, загальною площею 431,2 кв.м., зазначена на плані цифрою № 11.

Відповідно до п. 1.2 цього договору узгоджена сторонами заставна вартість предмету іпотеки становить 821700 (вісімсот двадцять одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.

Згідно п. 1.3 іпотека за цим договором забезпечує повне виконання іпотекодавцем зобов`язань (включаючи суму боргу, пеню та інші штрафні санкції, інфляцію) перед іпотеко держателем, що виникають із договору позики від 25 серпня 2020 року, за умовами якого іпотекодавець сплачує суму заборгованості в розмірі визначену договором позики в термін по 31 грудня 2021 року включно в порядку передбаченому договором позики.

Запис про іпотеку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки внесено 03.10.2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (індексний номер витягу 226711406 від 03.10.2020 року).

Згідно рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року єдиний учасник ТОВ «ІС-ТРАНС» ОСОБА_2 вирішив укласти договір позики згідно умов якого ТОВ «ІС-ТРАНС» - позичальник, позичає у фізичної особи, громадянки України ОСОБА_5 Позикодавця 30000 (тридцять тисяч) доларів США 00 центів. Строк укладення позики до 31 грудня 2021 року.

Згідно п. 2 цього рішення вирішено надати в іпотеку майно ТОВ «ІС-ТРАНС», а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 , до складу якої входить: - прохідна, загальною площею 25,9 кв.м., зазначена на плані літерою «И»; - склад, загальною площею 608,9 кв.м., зазначений в плані літерою «К»; - склад, загальною площею 240,1 кв.м., зазначений в плані літерою «К1»; - медпункт, загальною площею 8,4 кв.м., зазначений в плані літерою «Н»; - ворота, загальною площею 9,0 кв.м., зазначений в плані цифрою № 9; - огорожа, загальною площею 431,2 кв.м., зазначена на плані цифрою №11, для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ІС-ТРАНС» за договором позики.

Згідно заяви ОСОБА_11 , яка посвідчена приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4031, він даною заявою дав свою згоду на укладення дружиною ОСОБА_5 договору іпотеки. Для забезпечення виконання зобов`язань з ТОВ «ІС-ТРАНС» для забезпечення зобов`язання в іпотеку буде передаватись нежитлова будівля, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Погоджується з тим, щоб умови договору іпотеки визначались його дружиною самостійно.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ІС-ТРАНС» від 06.02.2020 року директором товариства є Шийко Сергій Іванович.

Згідно наказу ТОВ «ІС-ТРАНС» № 2 від 21.09.2020р. про прийняття на роботу з 21.09.2020 р. директором Товариства була призначена ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2020 року засновником та єдиним учасником юридичної особи є ОСОБА_2 , а директором ОСОБА_7 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 22.09.2020 за № 1001201070006002840 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання або оспорювання.

Визнання недійсним правочину є способом захисту цивільного права та інтересу, прямо передбаченим п. 2 ч. 2ст. 16 ЦК України.

При цьому у відповідності дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 ЦК Українивстановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

На момент підписання договору позики грошові кошти як предмет цього договору мають бути передані від позикодавця до позичальника та факт підтвердження передачі грошових коштів має бути засвідчений борговим документом - розпискою.

З метою забезпечення правильного застосування статей1046,1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Суд проаналізував договір позики від 25.08.2020 р. та встановив, що сторонами договору є ОСОБА_6 (позикодавець) та ТОВ «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 (позичальник), який діє на підставі Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» та Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року, а датою договору є 25.08.2020 р., однак дата укладення договору та дата Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» різняться, тобто першочергово було підписано договір позики, а вже після цього було прийнято рішення про надання згоди на його підписання, хоча черговість вчинення дій повинна була б бути протилежною: спочатку прийняття рішення про надання згоди на підписання договору, а вже після цього укладення договору позики.

В своєму відзиві на позов від 02.05.2024 р. відповідач зазначає, що при підписанні договору позики вона не звернула увагу на дату укладення, зазначену у цьому договорі, а тому є вірною датою саме 03.10.2020 року, а не 25.08.2020 р.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Відповідно до ст. 92 ЦК України цивільна дієздатність юридичної особи - це їїздатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов`язки. Цивільну дієздатність юридична особа реалізує через свої органи, які діють відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

Відповідно до п. 7.19 Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС», затвердженого рішенням учасника від 28.11.2019 р. (редакція, що діяла на станом на час укладення спірних договорів), рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Як вбачається з балансу товариства станом на 30.09.2020 р. чистий прибуток товариства становив 269,3 тис. грн. Відтак для укладення Договору позики на суму понад вісімсот тисяч гривень необхідне було рішення засновника.

Згідно рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року єдиний учасник ТОВ «ІС-ТРАНС» ОСОБА_2 вирішив укласти договір позики згідно умов якого ТОВ «ІС-ТРАНС» - позичальник, позичає у фізичної особи, громадянки України ОСОБА_6 Позикодавця 30000 (тридцять тисяч) доларів США 00 центів. Строк укладення позики до 31 грудня 2021 року.

Згідно п. 1.10. Статуту ТОВ «ІС ТРАНС» товариство набуває цивільних прав та обов`язків через свої органи управління, які діють з урахуванням повноважень то обмежень наданих Статутом та чинним законодавством. Особа або орган, що відповідно до наданих повноважень виступають від імені товариства, зобов`язані діяти в інтересах Товариства добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі створення) та виконавчий орган директор (п. 7.1. Статуту).

Відповідно до п. 7.26 директор товариства діє від імені товариства в межах встановлених законодавством України та цим статутом, а також має право діяти від імені товариства без довіреності.

Згідно наказу ТОВ «ІС-ТРАНС» № 2 від 21.09.2020 р. про прийняття на роботу з 21.09.2020 р. директором Товариства була призначена ОСОБА_7 , що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.10.2020 року, згідно якого засновником та єдиним учасником юридичної особи є ОСОБА_2 , а директором з 21.09.2020 року ОСОБА_7 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 22.09.2020 за № 1001201070006002840 - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи ).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 р. в справі №924/1096/17 вказано, що договір позики є класичним прикладом реального договору, про що свідчить положення абзацу 2 частини 1статті 1046 ЦК України. Така норма сформульована імперативно. Окрім того, із дефініції даного договору, яка закріплена в абзаці 1 частини 1статті 1046 ЦК України, можна зробити висновок, що оскільки позика спрямована до обов`язку повернути взяте в позику, то немає позики там, де не було заздалегідь взято в позику, тому що тоді не може бути мови про повернення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , вказав, що він будучи єдиним засновником ТзОВ «ІС-Транс», нікого не повідомивши про своє рішення, зокрема, ОСОБА_7 , що була керівником товариства на той час. 03 жовтня 2020 року на прохання ОСОБА_8 прибув до контори приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріально округу Личука Т.В., де уклав Договір позики (датувавши його на прохання приватного нотаріуса Личука Т.В. та ОСОБА_8 «заднім числом» - 25.08.2020 р.) та договір іпотеки. пояснив тим, що договір позики укладався заднім числом, так як про це попросив ОСОБА_8 . Жодних коштів у ОСОБА_5 він не отримував і в підприємство не вкладав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , вказала, що вона є директором ТОВ «ІС-ТРАНС» з 21.09.2020 р., а ОСОБА_2 , є єдиним засновником і бенефіціаром ТОВ «ІС-ТРАНС». Відповідно до статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» вона як директор товариства уповноважена вчиняти будь-які дії від імені товариства. Вона не уповноважувала ОСОБА_2 і не давала доручення на підписання договору позики від 25.08.2020 р. та договору іпотеки від 03.10.2020 року. ТОВ «ІС-ТРАНС» не получало кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів у ОСОБА_5 . Договорів позики та іпотеки ніхто з ОСОБА_5 не укладав. Зазначила, що вона мала б підписувати такі договори, але її ніхто не уповноважував на це.

Таким чином, беручи до уваги твердження відповідача про те, що вірною датою укладення договору позики є саме 03.10.2020 року, а не 25.08.2020 р., покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , докази сторін, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 будучи учасником ТОВ «ІС ТРАНС» не мав повноважень на укладення договору позики.

Також суд звертає увагу на те, що під договором позики є розписка, а саме: «Грошові кошти в сумі 30000 (тридцять тисяч) доларів США отримав у повному обсязі», однак не зазначено хто саме отримав грошові кошти, від кого вони отримані, не зазначено дату отримання коштів та відсутній підпис одержувача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним договору позики від 25.08.2020 р., укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 (позичальник), який діє на підставі Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» та Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року - підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 03.10.2020 року, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «ІС-ТРАНС» в особі засновника та єдиного учасника товариства ОСОБА_2 (позичальник), який діє на підставі Статуту ТОВ «ІС-ТРАНС» та Рішення № 5/20 учасника ТОВ «ІС-ТРАНС» від 25.09.2020 року, суд зазначає наступне.

Частиною першоюстатті 215 Цивільного кодексу Українивстановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які визначені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексупід час укладення правочину.

Згідно зіст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства та його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.

Відповідно до частин 2 і 3статті 215 Цивільного кодексу України, правочин є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому випадку визнання цього правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на законних підставах, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях316,317,319 Цивільного кодексу України. Аналіз цих статей свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує захист прав власника від порушень з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом, власник самостійно розпоряджається своїм майном.

Відповідно до ч. 2ст. 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належать майнові права, а також особа, якій власник речі або майнових прав передав право на їх заставу.

Згідно зістаттею 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за умови, що це майно належить іпотекодавцю на праві власності або господарського відання і може бути відчужене відповідно до законодавства.

Таким чином, з наведених норм випливає, що право особи на відчуження майна у власність третіх осіб, передання в користування (оренду) чи іпотеку законодавець пов`язує з наявністю права розпорядження річчю, яке належить власнику або уповноваженій особі.

Згідно із абзацом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (частина четверта статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про іпотеку» ,

Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:

для громадян України - прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі ідентифікатор об`єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до укладення іпотечного договору), кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Згідно пункту 1.1. договору іпотеки «ІПОТЕКОДАВЕЦЬ» передає, а «ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ» приймає в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики від 03 жовтня 2020 року, укладеного сторонами в простій письмовій формі.

Також згідно пункту 7.2. Договору іпотеки Сторонами своїми підписами під цим договором підтверджують факт укладення договору позики, зазначеного у п. 1.1. цього договору.

Згідно п. 1.3. договору іпотека за цим договором забезпечує повне виконання іпотекодавцем зобов`язань перед іпотекодержателем, що виникають із договору позики від 25 серпня 2020 року, хоча у п. 1.1. договору іпотеки сторони посилаються на договір позики від 03 жовтня 2020 року.

Виходячи із аналізу статей1046, 1047, 1051 ЦК України, оскільки суд прийшов до висновку, що договір позики від 25.08.2020 р. визнаний недійсним, то це зумовлює недійсність і договору іпотеки, який є похідними від договору позики та укладений на забезпечення виконання недійсного договору.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першоїстатті 17 Закону України "Про іпотеку"іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Упостанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі N 127/26402/20, з посиланням напостанову Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі N 711/4556/16, зроблено висновок, що записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами у реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Зняття обтяження з нерухомого майна здійснюється безпосередньо судом, який розглядає спір про припинення іпотеки, а не шляхом покладення відповідного зобов`язання на державного реєстратора.

Вказані висновки також враховані у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі N 161/23141/21.

З огляду на визнання договору позики та договору іпотеки недійсними, суд вважає за необхідне припинити обтяження та вилучити (скасувати) запис про державну реєстрацію іпотеки № 38495808 від 03.10.2020 р., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54399407 від 03.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1953895326104.

Відповідно до ч. 1ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи виключно за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно з ч. 3ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 264 Цивільного процесуального кодексу України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Національні суди мають вибирати способи тлумачення, які включають акти законодавства, відповідну практику та наукові дослідження.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, щоб судові рішення не викликали сумнівів.

Частиною 1ст. 2 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та інтересів держави.

Відповідно до вимогст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведені обставини та висновки суду, позовні вимоги ТОВ «ІС-ТРАНС»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача щодо підсудності справи суд зазначає, що відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Правила статті 30 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» надав судам роз`яснення, де зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що правила статті 114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1953895326104. Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору є договір іпотеки нерухомого майна.

Усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Статтею 141 ЦПК Українипередбачено вирішення питання розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 2ст. 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідност. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 9 084,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, вказана вище сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.55,124 Конституції України, ст.11,15,16, ч. 2 ст.203,207,215-216,244,316-317,321,387,388,391,399,577,583,584,626,639,655 ЦК України, ст.1,2,3-13,19,23,42,43,48,49,72,76-81,89,95,174,175,209,223,229,241,247,258-259,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ІС-ТРАНС», третя особа ОСОБА_2 ,до ОСОБА_5 ,третя особа приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання недійсним договорів позики та іпотеки та припинення обтяження - задовольнити.

Визнати недійсним договір позики від 25.08.2020 р., укладений між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС».

Визнати недійсним договір іпотеки від 03.10.2020 р., укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. за номером 4032.

Припинити обтяження та вилучити (скасувати) запис про державну реєстрацію іпотеки № 38495808 від 03.10.2020 р., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54399407 від 03.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1953895326104.

Стягнути з ОСОБА_5 (адреса місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІС-ТРАНС» (ЄДРПОУ: 42788292; адреса місцезнаходження: 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Богомольця, 20А) сплачений судовий збір в розмірі 9 084,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.02.2025 р.

Головуючий: