Рішення

від 17.02.2025 по справі 906/1257/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1257/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Стретович Н.К.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ратушинська І.О. - адвокат, ордер серія АМ №1109368 від 04.12.2024,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

про стягнення 40 155,47грн.

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про стягнення 40 155,47грн, з яких: 28 425,00грн основного боргу, 8 249,32грн пені, 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1ЖМК190007 оренди від 01.02.2019 року.

Ухвалою суду від 16.12.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/1257/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.01.2025.

14.01.2025 через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" надійшла довідка про стан заборгованості.

У зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Житомирської області 15.01.2025, судове засідання по даній справі, яке було призначене 15.01.2025 о 10:00 не відбулося, справа не розглядалась.

Ухвалою суду від 15.01.2025 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.02.2025.

27.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ДІЄСА" - адвоката Парфентьєва А.О. надійшло клопотання від 24.01.2025 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Дане клопотання судом було задоволено, про що 28.01.2025 постановлено відповідну ухвалу, однак, при її виготовленні було допущено описку у найменуванні заявника, а саме вказано, що клопотання від 24.01.2025 подане ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат", тоді як фактично заявником клопотання є ТОВ "ДІЄСА". При цьому, суд зазначає, що від ПрАТ "Житомирський меблевий комбінат" клопотань про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не надходило.

Ухвалою суду від 03.02.2025 виправлено описки у вступній, описовій та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Житомирської області від 28.01.2025 вказавши, що заявником клопотання від 24.01.2025 про участь у судовому засіданні 03.02.2025 в режимі відеоконференції є -ТОВ "ДІЄСА". Викладено 1 пункт резолютивної ухвали Господарського суду Житомирської області від 28.01.2025 у наступній редакції: "1. Задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" від 24.01.2025 про участь у судовому засіданні 03.02.2025 о 15:00 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів."

Крім того, у клопотанні від 24.01.2025 адвокат просив суд надати доступ до матеріалів справи в електронній формі.

27.01.2025 адвокату Парфентьєву А.О. було надано доступ до матеріалів справи №906/1257/24 в електронній формі, що підтверджується скриншотом із системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Для забезпечення участі представника відповідача в судовому засідання 03.02.2025 о 15:00 Парфентьєва А.О. було 5 (п`ять) разів запрошено до відеоконференції, однак, до відеоконференції останній не під`єднався; у системі ВКЗ перебував у статусі "офлайн".

У зв`язку з чим секретарем судового засідання здійснені наступні телефонограми:

- на номер телефону ТОВ "ДІЄСА", який вказано в клопотанні адвоката Парфентьєва А.О. від 24.01.2025, о 15:08 здійснено телефонний дзвінок з метою повідомлення відповідача про необхідність під`єднання представника ТОВ "ДІЄСА" до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, при з`єднанні з яким увімкнувся автовідповідач та обірвався телефонний дзвінок;

- на номер телефону адвоката Парфентьєва А.О., який вказаний ним у клопотанні від 24.01.2025, о 15:05; о 15:06; о 15:10; о 15:14 здійснено телефонні дзвінки, на які не отримано відповіді. На телефонний дзвінок о 15:18 відповів чоловік, який представився його помічником та повідомив, що адвокат приймає участь у судових засіданнях у м. Києві та про відсутність у даній справі ухвали про участь відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Наведені обставини стали підставою відкладення розгляду справи. Так, ухвалою суду від 03.02.2025 продовжено строк розгляду справи по суті на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відкладено розгляд справи по суті на 17.02.2025. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника ТОВ "ДІЄСА" про участь у судовому засіданні 17.02.2025 о 10:00 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд зазначає, що після проведення судового засідання 03.02.2025 о 15:27 суддею по справі одержано клопотання керівника ТОВ "ДІЄСА" від 03.02.2025, у якому остання просить суд надати можливість адвокату відповідача брати участь у справі в режимі відеоконференції, зазначивши, що станом на 02.02.2025 рішення відносно клопотання представника відповідача ТОВ "ДІЄСА" судом не розглянуто.

Також суддею по справі 03.02.2025 о 15:27 одержано клопотання представника ТОВ "ДІЄСА" - адвоката Парфентьєва А.О. від 24.01.2025 про його участь у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та надання доступу до матеріалів справи в електронній формі (дане клопотання є аналогічним попередньому клопотанню).

Відповідач у судове засідання 17.02.2025 не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів до електронних кабінетів ТОВ "ДІЄСА" та адвоката Парфентьєва А.О.

Станом на час проведення судового засідання будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або оголошення у судовому засіданні перерви від відповідача не надходило.

Представник ТОВ "ДІЄСА" до судового засідання 17.02.2025 у режимі відеоконференцзв`язку не під`єднався; у системі ВКЗ перебував у статусі "офлайн", що підтверджується протоколом судового засідання від 17.02.2025.

У телефонному режимі представник відповідача повідомив секретаря судового засідання про намір приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак, до відеоконференцзв`язку так і не приєднався. За фактом здійснення телефонного дзвінку, секретарем складено відповідну телефонограму від 17.02.2025.

Представник позивача вважала за можливе розглядати дану справу без участі відповідача, оскільки, останній належним чином повідомлений про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судове засідання 17.02.2025 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, судом враховано, що ухвалою від 03.02.2025, задовольняючи клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 17.02.2025 в режимі відеоконференції, суд попередив представника ТОВ "ДІЄСА" про те, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 ГПК України). Крім того, сторін було попереджено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на викладене, оскільки судом вчинено всі можливі дії для забезпечення участі представника відповідача в режимі відеоконференції, однак останній таким правом не скористався і судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі представника відповідача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2025 позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві від 09.12.2024 та просила їх задовольнити у повному обсязі (а.с.1-4).

У судовому засіданні 17.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" в обґрунтування позовних вимог посилається не те, що між сторонами укладено Договір №1ЖМК190007 оренди від 01.02.2019 року. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", всупереч умов договору не було сплачено орендну плату з вересня 2023 року по січень 2024.

Наведене стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" з позовом до господарського суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" - 40 155,47грн, з яких: 28 425,00грн основного боргу, 8 249,32грн пені, 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, контрозрахунку не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.02.2019 між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" (орендар/відповідач) укладено договір №1ЖМКМ190007 оренди (далі-договір) ( а.с.19-20).

У відповідності до п.1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування місце / місця для розміщення реклами на об`єкті ТРЦ "Глобал UA" у м. Житомирі, вул. Київська 77 (далі за текстом - "місце для реклами"). Зображення рекламоносія надається в Додатку № І до даного Договору. Види рекламоносіїв, їх кількість, місця розташування та розміри зазначено в Додатку № 2, що додається до даного Договору і є його невід`ємною частиною.

За умовами пункту 1.2 договору, Сторони підтверджують, що місце для реклами не відноситься до майна Орендаря, а також не може бути об`єктом податкової застави, арешту, стягнення за зобов`язаннями Орендаря.

Згідно з пунктом 1.3 договору, термін оренди місця для реклами, а також суму орендної плати за користування ним зазначено в Додатку № 2 до даного Договору.

Вступ Орендаря у користування місцем для реклами настає одночасно із підписанням уповноваженими представниками Сторін Акту прийому-передачі ( пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що Орендар зобов`язаний підписати акт прийому - передачі місця для реклами у 3 - денний термін з дня повідомлення Орендодавцем про готовність передати Орендарю місце для реклами за актом прийому - передачі.

Відповідно до пункту 3.1 договору, щомісячна орендна плата за одне місце для реклами встановлюється Орендодавцем та зазначається у Додатку № 2 до даного Договору.

За умовами пункту 3.2 договору, Орендар зобов`язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди протягом 10 - ти банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі місця для реклами.

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що по закінченні терміну дії Договору або у випадку його дострокового припинення, Орендар повертає місце для реклами Орендодавцеві за Актом прийому - передачі, в якому вказується фактичний стан місця для реклами, протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання. Акт прийому-передачі підписується уповноваженими представниками Сторін.

Даний Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє протягом терміну, що вказаний у Додатку № 2 до даного Договору. Вказаний вище термін починає обчислюватись з дня підписання Сторонами акту прийому-передачі місця для реклами, відповідно до п. 2.1. даного Договору (пункт 10.1 договору).

Додатком №2 від 01.02.2019 року до договору сторони, за взаємною згодою, визначили розмір плати за оренду та порядок розрахунків (а.с.21).

За умовами додатку №2 до договору, з 01 лютого 2019 по 31 липня 2019 р. включно (6 місяців) сума щомісячної орендної плати за місця № 1,2 для реклами становить 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 666,66 грн.

Починаючи з 01 серпня 2019 р., сума щомісячної орендної плати за місця №1,2 для реклами становить 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) у тому числі ПДВ 1000,00 грн.

01.02.2019 між сторонами було складено та підписано Акт приймання-передачі, за умовами якого Орендодавець передав в користування Орендареві Місця для реклами, що розташовані за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 77, ТРЦ "Глобал UA" згідно Додатку №1. При огляді Місця для реклами, що передаються, Сторони підтверджують відсутність у ньому недоліків, і погоджуються, що воно придатне для використання його за призначенням в процесі здійснення статутної діяльності Орендаря (а.с.17).

01.02.2023 сторонами було укладено Додаткову угоду №5 до договору оренди від 01.02.2019, за умовами якої:

1. Незалежно від інших умов Договору оренди № 1ЖМКМ190007 від "01" лютого 2019 року сторони домовились викласти Додатки №1,2 до Договору оренди № 1ЖМКМ190007 від "01" лютого 2019 року в новій редакції, яка додається.

2. Сторони погодили п. 3.1 в наступній редакції:

"3.1. Щомісячна Орендна плата за одне місце для реклами встановлюється Орендодавцем та зазначається у Додатку №1 до даного Договору.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди № 1ЖМКМ190007 від "01" лютого 2019 року.

4. Інші умови Договору оренди залишаються незмінними та обов`язковими для виконання їх Сторонами (а.с.12).

Додатком №1 від 01.02.2023 до договору оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019 сторони затверджують та погоджують наступну Адресну програму та розмір орендної плати за Договором оренди № 1ЖМКМ190007 від "01" лютого 2019 року (далі - Договір): Банер на фасаді будівлі ТРЦ (м. Житомир, вул. Грушевського, місце 1,2) (Р0130, Р0150); банер, 6000*2000 м; термін оренди до 31.01.2024 року; сума орендної плати в місяць 5685,00грн (а.с.12 на звороті).

Договір, додатки до договору та додаткову угоду №5 до нього підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті орендних платежів за договором оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019, звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40 155,47грн, з яких: 28 425,00грн основного боргу, 8 249,32грн пені, 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 3.3 договору, Орендна плата нараховується з моменту фактичної передачі місця для реклами Орендарю, який визначається датою підписання Сторонами Акта прийому - передачі відповідно до пункту 2.1, даного Договору та сплачується щомісячно не пізніше 20 - го числа кожного місяця, за який здійснюється оплата.

Додатком №1 від 01.02.2023 до договору оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019 сторони затвердили та погодили Адресну програму та розмір орендної плати за Договором оренди № 1ЖМКМ190007 від "01" лютого 2019 року: Банер на фасаді будівлі ТРЦ (м. Житомир, вул. Грушевського, місце 1,2) (Р0130, Р0150); банер, 6000*2000 м; термін оренди до 31.01.2024 року; сума орендної плати в місяць 5685,00грн.

Отже, відповідно до положень ч.1 ст.530 ЦК України, узгоджених в договорі умов щодо строків оплати, відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за договором в загальній сумі 28425,00грн: за вересень 2023 року на суму 5 685,00грн - в строк до 20.09.2023, за жовтень 2023 року на суму 5 685,00грн - в строк до 20.10.2023, за листопад 2023 року на суму 5 685,00грн - в строк до 20.11.2023, за грудень 2023 року на суму 5 685,00грн - в строк до 20.12.2023, за січень 2024 року на суму 5 685,00грн - в строк до 20.01.2024.

З поданого позивачем акту взаємних розрахунків за період 01.01.2023-31.12.2023 вбачається, що в період дії договору оренди, зокрема, з січня 2023 по грудень 2023 року у відповідача існувала заборгованість з нарахованої орендної плати в сумі 22740,00грн (а.с.16).

Судом встановлено, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2023 підписаний та скріплений печатками товариств, у тому числі відповідача - ТОВ "ДІЄСА", а визначена в ньому сума заборгованості відповідача перед позивачем узгоджується з наданими до матеріалів справи первинними документами, у зв`язку з цим суд приймає даний акт до уваги в якості підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування орендної плати за визначений у позовній заяві період, судом встановлено, що він є правильним та обґрунтованим, позивачем вірно обраховано щомісячну орендну плату, виходячи з розміру орендної плати за кожен місяць. Доказів сплати вказаного боргу матеріали справи не містять.

Станом час прийняття рішення, відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 28 425,00грн не надав, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в загальній сумі 28425,00грн за договором оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми орендних платежів позивач просить стягнути з відповідача 8 249,32грн пені, 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до п.9.3 договору, у випадку порушення Орендарем строків оплати, передбачених пунктом 3.2., 3.3. Договору Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки ПБУ, що діяла в період прострочення виконання зазначеного зобов`язання, від неоплаченої суми за кожний день прострочення платежу. У випадку порушення Орендарем строків оплати більше ніж на 15 календарних днів, Орендар додатково сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 15 відсотків від суми договору.

Згідно з приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки сторонами в договорі інших строків, ніж визначені приписами ч.6 ст.232 ГК України, не передбачено, то пеня має розраховуватися з наступного для після визначеного договором терміну оплати та нараховується до виконання грошового зобов`язання або до відповідного дня останнього місяця шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Водночас, позивач посилається на те, що відповідно до положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, посилається на те, що Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" Розділ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, позивач зазначає про продовження строків до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших вимог, наведених у ч.2 ст.258 ЦК України, на строк дії карантину та воєнного стану в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже на час дії установленого на території України карантину (період з 11.03.2020 по 30.06.2023) строки, визначені зокрема статтею 232 Господарського кодексу України, були продовжені. При цьому суд зауважує, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки передбачені ст.232 Господарського кодексу України, не продовжувались.

Разом з тим судом враховується, що позивачем здійснювалось нарахування пені за прострочення відповідачем сплати орендних платежів за договором оренди №1ЖМКМ190007 від 01.02.2019 у період з вересня 2023 по січень 2024, тобто вже після закінчення строку дії карантину. Тому, при нарахуванні пені підлягають застосуванню обмеження нарахування пені шестимісячним строком від дня, коди зобов`язання мало бути виконане, який передбачений нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені суд встановив, що:

- за період з 21.09.2023 по 21.03.2024 сума пені нарахована на заборгованість в розмірі5685,00грн становить 924,30грн;

- за період з 24.10.2023 по 21.04.2024 сума пені нарахована на заборгованість в розмірі5685,00грн становить 858,35грн;

- за період з 21.11.2023 по 21.05.2024 сума пені нарахована на заборгованість в розмірі5685,00грн становить 842,11грн;

- за період з 21.12.2023 по 21.06.2024 сума пені нарахована на заборгованість в розмірі5685,00грн становить 823,22грн;

- за період з 23.01.2024 по 21.07.2024 сума пені нарахована на заборгованість в розмірі5685,00грн становить 790,46грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 4238,44грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 4 010,88грн (8 249,32грн - 4238,44грн = 4 010,88грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат (розрахунок а.с. 8-9).

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" розрахунок проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 883,79грн та інфляційних втрат в сумі 2 597,36грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 28425,00грн основної заборгованості, 4 238,44грн пені, 883,79грн 3% річних та 2 597,36грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення 4 010,88грн пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача просила питання щодо витрат на надання правничої допомоги вирішувати після прийняття рішення у справі та подачі нею після судового засідання відповідних доказів їх понесення.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 45; ідентифікаційний код 36483471) на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд. 15; ідентифікаційний код 32744172):

- 28425,00грн боргу,

- 4 238,44грн пені,

- 883,79грн 3% річних,

- 2 597,36грн інфляційних втрат,

-2180,44грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.02.25

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу (ЄДРПОУ 32744172) - "Електронний суд",

2 - відповідачу (ЄДРПОУ 36483471) - "Електронний суд",

та представникам сторін через систему "Електронний суд".