Рішення

від 12.02.2025 по справі 910/6224/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025Справа № 910/6224/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН"

до Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича

про стягнення 811 168,88 грн,

Представники сторін:

Від позивача: Нестерова О.В.

Від відповідача: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6224/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" до Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича про стягнення 811 168,88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" (вул. Київський Шлях, буд. 14, каб. 405, м. Бориспіль, Київська область, 08303; ідентифікаційний код 42255574) заборгованість у розмірі 628 728,00 грн, 18 974,43 грн інфляційних втрат, 19 771,96 грн 3% річних, 100 000,00 грн штрафних санкцій (пені) та 12 167,53 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

16.09.2024 до суду через систему "Електронний Суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича витрат на правову допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6224/24 призначено на 30.10.2024.

07.10.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу та провести відповідне судове засідання із розгляду вказаної заяви без участі представника Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича.

У зв`язку із витребуванням Північним апеляційним господарським судом матеріалів справи № 910/6224/24 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 зупинено розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів даної справи до суду першої інстанції.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/6224/24 до Господарського суду міста Києва, суд ухвалою від 29.01.2025 поновив провадження з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та призначив судове засідання на 12.02.2025.

В судове засідання 12.02.2025 з`явився представник позивача в режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідачем було подано клопотання про розгляд без участі його представника заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, як і надано свої письмові заперечення стосовно такої заяви, а відповідно до приписів ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" про ухвалення додаткового рішення в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі підтримав.

Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачем заявлено до стягнення відповідача у справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу та їх розподілу позивачем надано до суду копії наступних документів:

- договір (угода) про надання правничої допомоги б/н від 14.05.2024 (далі - договір);

- акт прийому-передачі наданих послуг (розрахунок наданих послуг) від 12.09.2024 згідно з договором б/н про надання правової допомоги від 14.05.2024 на суму 35 000, 00 грн;

- платіжна інструкція №1114 від 01.07.2024 на суму 25 000, 00 грн.

- платіжна інструкція №1412 від 13.09.2024 на суму 10 000, 00 грн.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача при розгляді даної справи в суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Нестеровою Ольгою Валеріївною (ордер серія ВН № 1367322 від 21.05.2024).

Так, згідно з договором, укладеним між Нестеровою Ольгою Валеріївною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" (далі - клієнт), останній регулює порядок надання адвокатом клієнту юридичних послуг, всіх видів правової допомоги згідно з ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі але не обмежуючись складання та подання усіх процесуальних документів, включаючи позов та інші процесуальні документи, а також представництво інтересів клієнта в суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" до Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича про стягнення заборгованості за договором (пункт 1.1.).

За умовами пункту 1.3. договору сторони визначили, що вартість надання послуг складає 2 000, 00 грн. (дві тисячі гривень) на годину надання послуги в частині складання процесуальних документів, а також 5 000, 00 (п`ять тисяч гривень) за представництво в судовому засіданні (виїзд в судове засідання) незалежно від тривалості судового засідання. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюється в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Підписанням цього договору клієнт погоджується на зазначений в цьому пункті порядок остаточного визначення вартості послуги та приймає на себе обов`язок оплатити послугу в повному обсязі не пізніше п`яти днів з моменту виставлення рахунку та/або акту виконаних робіт за вибором адвоката.

12.09.2024 між адвокатом Нестеровою О.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" складений та підписаний акт прийому-передачі наданих послуг (розрахунок вартості наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги, зокрема:

- складання проекту позову та відповіді на відзив у № 910/6224/24 в обсязі 12 годин 30 хвилин, загальна вартість яких становить 25 000,00 грн;

- представництво інтересів в судовому засіданні 31.07.2024, 09.09.2024 у справі №910/6224/24 з урахуванням часу на прибуття в судове засідання відповідно до практики Верховного суду, в обсязі 2 год, загальна вартість яких становить 10 000, 00 грн.

На підтвердження факту проведення між сторонами розрахунку за надані послуги за договором до заяви додані:

- платіжна інструкція №1114 від 01.07.2024 на суму 25 000, 00 грн.

- платіжна інструкція №1412 від 13.09.2024 на суму 10 000, 00 грн..

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 35 000, 00 грн.

Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідач заперечував проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, вказуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищений та є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг на виконання робіт.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, які є пропорційним до предмета спору, враховуючи предмет позову, обсяг виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Отже, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, в той час як відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також не наведено обґрунтованих підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (вул. Київський Шлях, буд. 14, каб. 405, м. Бориспіль, Київська область, 08303; ідентифікаційний код 42255574) 35 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного рішення: 17.02.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко