Ухвала

від 12.02.2025 по справі 910/6224/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.02.2025Справа № 910/6224/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича

про відстрочення виконання рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН"

до Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича

про стягнення 811 168, 88 грн,

Представники сторін:

Від позивача: Нестерова О.В.

Від відповідача: Ковальчук Ю.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6224/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" до Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича про стягнення 811 168, 88 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАН КОНСТРАКШН" (вул. Київський Шлях, буд. 14, каб. 405, м. Бориспіль, Київська область, 08303; ідентифікаційний код 42255574) заборгованість у розмірі 628 728,00 грн, 18 974,43 грн інфляційних втрат, 19 771,96 грн 3% річних, 100 000,00 грн штрафних санкцій (пені) та 12 167,53 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

27.12.2024 до суду через систему "Електронний Суд" від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/6224/24.

У зв`язку із відсутністю матеріалів справи в суді першої інстанції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 відкладено вирішення питання щодо поданої Фізичною особою-підприємцем Осипенком Геннадієм Анатолійовичем заяви про відстрочення виконання рішення до повернення матеріалів даної справи до суду першої інстанції.

21.01.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

У зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/6224/24 до Господарського суду міста Києва, суд ухвалою від 29.01.2025 призначив до розгляду заяву відповідача про відстрочення виконання рішення на 12.02.2025.

05.02.2025 до суду через систему Електронний Суд від представника Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича надійшла заява про участь в судовому засіданні (судових засіданнях) із розгляду заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/6224/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 вказану вище заяву представника відповідача задоволено.

10.02.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 12.02.2025 представник відповідача надав пояснення по суті заяви та просив відстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Представник позивача проти задоволення даної заяви заперечив.

Розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Осипенка Геннадія Анатолійовича про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі № 910/6224/24, суд зазначає таке.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування поданої заяви Фізична особа-підприємець Осипенко Геннадій Анатолійович зазначає про те, що він є реалізатором сільськогосподарської продукції, а встановлення правового режиму воєнного стану в Україні прямо вплинуло на його господарську діяльність. Також на його діяльність вплинуло введення нових правил щодо експорту сільськогосподарської продукції, періодичне блокування кордонів та неможливість в повній мірі реалізовувати придбаний товар. Відтак, за таких обставин відповідач позбавлений можливості своєчасно виконувати свої зобов`язань перед контрагентами.

За таких обставин, з метою належного виконання рішення суду Фізична особа-підприємець Осипенко Геннадій Анатолійович просить суд відстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

На підтвердження скрутного фінансового становища боржником надано суду банківські виписки відповідача по рахунку за період з 01.10.2024 по 18.12.2024, якими відповідач доводить обставини перевищення своїх витрат над доходами.

Позивач, в свою чергу, заперечував щодо викладених відповідачем обставин, якими він мотивує необхідність відстрочення виконання рішення суду, зазначаючи, що останнім не надано доказів блокування кордонів та неможливості реалізації товару. В той же час, позивач зауважив, що із долучених відповідачем банківських виписок вбачається, що він навіть в умовах воєнного стану не мінімізував власні видатки, здійснюючи витрати, не пов`язані зі здійсненням господарської діяльності. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що за відповідачем згідно з даними територіального сервісного центру МВС зареєстровано низку вантажних автомобілів та декілька легкових автомобілів, що свідчить про наявність у відповідача достатньої кількості активів, за рахунок яких можливе виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши обґрунтування заявника на підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення суду та заперечення позивача щодо надання відповідачу такої відстрочки, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Так, боржник при зверненні до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення не надав належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та підтверджують наявність підстав для відстрочення його виконання.

Також суд зазначає, що скрутне фінансове становище не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. Доказів на підтвердження інших викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду заявником не було надано.

До того ж, суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану не є автоматичною підставою для надання відповідачу відстрочки у виконанні рішення суду, оскільки особа, яка посилається на такі обставини має належним чином підтвердити як саме воєнний стан впливає на неможливість своєчасного виконання рішення суду, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.

Заявником же не надано жодних доказів на підтвердження зупинення своєї господарської діяльності. Тим більше, судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно можуть впливати наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними і такими, що унеможливлюють виконання рішення суду, а тому суд відмовляє Фізичній особі-підприємцю Осипенко Геннадію Анатолійовичу у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/6224/24 із підстав необґрунтованості.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Осипенко Геннадія Анатолійовича про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 у справі №910/6224/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту до Північного апеляційного господарського суду.

Повна ухвала складена та підписана 17.02.2025.

Суддя Т. Ю. Трофименко