Постанова

від 05.02.2025 по справі 323/3799/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 05.02.2025 Справа № 323/3799/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№323/3799/19 Головуючийу 1інстанції Вайнраух Л.А.

Провадження № 22-ц/807/105/25 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлової А.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 вособі представника ОСОБА_2 нарішення Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжя від09вересня 2024року усправі запозовом ОСОБА_1 до Пологівськоїрайонної державноїадміністрації Запорізькоїобласті, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Головного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областіпро скасування розпорядження, визнання недійсними та скасування державних актів про право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, припинення права власності та скасування державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2019 року позивач звернувся до Оріхівського районного суду Запорізької області з зазначеним позовом. 13.09.2023 до суду надійшла позовна заява позивача з уточненими позовними вимогами (т.с.3 а.с.18-28) у зв`язку з їх збільшенням.

В обгрунтування позовної заяви сторона позивача зазначає, що у відповідності до державного акта на право приватної власності на землю серії III-ЗП N24720, виданого на ім?я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останньому належить земельна ділянка, площею 2,4 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за N64. Позивачем замовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, розташованої в Димитрівській сільській раді Оріхівського району Запорізької області, належної ОСОБА_1 , в натурі на місцевості та подана на Державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру.

Разом з тим, рішенням NPB-1801632392021 державного кадастрового реєстратора від 13.05.2021 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру з підстав помилки геометрії обмежень, а саме земельна ділянка позивача перетинається з земельними ділянками: 2323981300:01:001:0104, власником якої зазначений ОСОБА_5 (площа співпадає на 49,5386 %) та 2323981300:01:001:0105, власником якої є ОСОБА_4 (площа співпадає на 50,4614 %).

Крім того, у відповідності до відповіді N225 від 11.10.2019 на адвокатський запит Комишуваська селищна рада Оріхівського району Запорізької області повідомила, що вказаній ділянці, що належала ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 2323981300010010104 та згідно з розпорядженням голови Оріхівської РДА видано Державний акт серії ЯЖ N892381 на ім?я ОСОБА_5 .

Відповідно до вказаного Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого 07.09.2009, ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Оріхівської районної державної адміністрації N455 від 10.12.2007 належить земельна ділянка, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також згідно з Державним актом серії ЯЖ N892345, виданим 14.09.2009, ОСОБА_6 на підставі тотожного розпорядження належала земельна ділянка, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Так, сторона позивача стверджує, що у відповідності до п.1.2. розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації N455 від 10.12.2007 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам у країни», передано земельні частки (паї) у власність громадянам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності: по Димитровській сільській раді, згідно з додатком. Так, в д.п. 39, 40 Додатку (контур N9) зазначені дані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

У відповідності до висновку N2021-45 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, складеного 03.08.2021, проведеним дослідженням правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою, встановлено накладання (перетин) земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на земельну ділянку позивача.

Зважаючи на те, що на момент передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1 вже був власником земельної ділянки, про що свідчить доданий до позовної заяви державний акт, відповідно, за змістом позовної заяви його право власності порушено зазначеним вище розпорядженням Оріхівської районної державної адміністрації та видачею державних актів на право власності вказаним фізичним особам з подальшою його реєстрацією в Державному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стороною позивача також наголошено, що поряд з земельною ділянкою ОСОБА_7 , успадкованої після смерті ОСОБА_8 (дана ділянка також значиться в рішенні Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області від 07.09.2001, із технічною опискою в році), знаходиться місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 . Ці ж обставини, як стверджується стороною позивача, знайшли своє підтвердження у технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки ОСОБА_1 , а також у висновку щодо перевірки електронного документа. Таким чином, у позовній заяві наголошено, що відповідно до наявних доказів на місці розташування земельної ділянки позивача наразі розташовані дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2323981300:01:001:0104 (власник ОСОБА_5 ) та 2323981300:01:001:0105 (власник ОСОБА_4 ).

Отже, право власності позивача порушується не тільки відповідачем ОСОБА_3 , який є спадкоємцем та правонаступником померлого ОСОБА_5 , а й власником наступної суміжної земельної ділянки - ОСОБА_4 . Натомість, на переконання сторони позивача, власність ОСОБА_9 на виділену йому земельну ділянку не припинена.

Із посиланням на приписи ст.19,41 Конституції України, ст.15, 16, 21, 321, 391 ЦК України, ст.125,126 ЗК України, Закону України «Про Державний земельний кадастр» оскільки форма державного акта, який виданий ОСОБА_1 , відповідає вимогам Постанови ВРУ від 13.03.1992 №2201-12, його право власності порушено внаслідок видачі оспорюваного розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації N455 від 10.12.2007 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам України» та подальшими діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, приналежну позивачу, а також внаслідок набуття права власності на одну з вказаних земельних ділянок в порядку спадкування ОСОБА_4 , враховуючи неможливість позасудового врегулювання спору, представник позивача адвокатка Мазур О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просить задовольнити позов в повному обсязі.

Просив: 1)скасувати розпорядженняОріхівської районноїдержавної адміністраціїЗапорізької областівід 10.12.2007за №455в частиніпередачі ОСОБА_5 земельної ділянкиплощею 2,14га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер2323981300:01:001:0104,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті,а такожв частиніпередачі ОСОБА_6 земельної ділянки,площею 2,14га кадастровийномер 2323981300:01:001:0105,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті; 2)визнати недійснимта скасуватиДержавний актна правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ№892381,виданий 07.09.2009на ім?я ОСОБА_5 наземельну ділянкуплощею 2,14га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер2323981300:01:001:0104,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті; 3)припинити правовласності ОСОБА_5 на земельнуділянку кадастровийномер 2323981300:01:001:0104,площею 2,14га,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті таналежала останньомуна підставіДержавного актана правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ№892381,виданого 07.09.2009,шляхом внесенняпро цезапису доДержавного реєструречових правна нерухомемайно; 4)визнати недійснимта скасуватиДержавний актна правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ№892345,виданий 14.09.2009на ім?я ОСОБА_6 наземельну ділянкуплощею 2,14га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер2323981300:01:001:0105,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїОріхівського (наразіПологівського)району Запорізькоїобласті; 5)визнати недійснимта скасуватисвідоцтво проправо наспадщину зазаконом,серія таномер:219,видане ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 після померлогочоловіка ОСОБА_6 ; 6) припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, та належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 219, від 06.03.2019, шляхом внесення про це запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

7)скасувати вДержавному земельномукадастрі державнуреєстрацію земельноїділянки кадастровийномер 2323981300:01:001:0104,площею 2,14га,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті 8) скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у зазначеній справі фактично ставилось питання про скасування права власності Відповідачів, у зв`язку з тим, що земельна ділянка Позивача стовідсотково накладається (перетинається) із земельними ділянками Відповідачів, при цьому право власності на земельну ділянку Позивача було оформлено раніше. Відтак, Позивач вважає, що Відповідачі незаконно набули право власності на землю, яка вже була передана у власність ОСОБА_1 , оскільки особа може набути права власності лише на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, і аж ніяк на земельну ділянку, яка перебуває у власності іншої особи, без припинення права власності цієї особи на земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Зазначають, що суд першої інстанції оцінював порядок набуття права власності Позивача ОСОБА_1 на землю і дійшов висновку, що Позивачем не доведено ані наявності (замовлення, виготовлення) технічної документації на виділену ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, ані здійснення державної реєстрації. При цьому суд зазначив, що відповідні докази відсутні як у Пологівської РДА, Комишуваської селищної ради, так і у ТУ Держгеокадастру в Запорізькій області, зокрема, його відділі у м.Оріхів.

Наголошують, що право власності Позивача на земельну ділянку ніким із сторін не оспорювалось, не ставилось під сумнів, будь-яких позовів про визнання недійсним та/або скасування державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 24720, виданого на ім`я Позивача ОСОБА_1 11.02.2002 року. Право власності Позивача на землю, яке посвідчено зазначеним актом не скасовано.

Стверджують, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, фактично поставив під сумнів право власності Позивача ОСОБА_1 та власне державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчував це право, перевіряючи з власної ініціативи на підставі яких документів оформлювалось право власності Позивача на землю.

29.10.2024 року від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

18.11.2024 року від Пологівської районної державної адміністрації Запоріької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

18.11.2024 року від представника ОСОБА_4 ОСОБА_10 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

19.11.2024 року від представника ОСОБА_3 ОСОБА_11 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За приписами частин першої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно з копією державного акта про право колективної власності на землю ВАТ «Димитрівське» серії ЗП № 000651 від 21.08.2000, його видано ВАТ «Димитрівське» Оріхівського району Оріхівською районною радою народних депутатів Оріхівського району Запорізької області про передання у колективну власність землі, площею 2496,2 га, для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Оріхівської райодержадміністрації №717 від 17.08.2000. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №24.

За даними, повідомленими Комишуваською селищною радою Оріхівського району Запорізької області за вих.№ від 10.03.2020 №01-28/361/213 (є правонаступником прав та обов`язків Димитрівської сільської ради, як на цьому наголошував представник Пологівської РДА Запорізької області (т.с.1 а.с.202), за підписом голови Ю.Карапетяна, - у раді відсутні схеми паювання (розподілу) земель ВАТ «Димитрівське», як і витяги з книги записів державних актів про право приватної власності на землю, де зазначено запис про реєстрацію права власності на землю за ОСОБА_1 (т.с.1 а.с.91-92).

Як встановлено з відповіді відділу архіву та цивільного захисту населення Оріхівської РДА Запорізької області від 11.08.2020 №15-05с-12-1 на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 03.08.2020, в протоколі 19 сесії 5 скликання Димитрівської сільської ради від 07.09.2001 документи, на підставі яких приймалось рішення Димитрівської сільської ради №3 від 07.09.2002, зокрема, схема розташування ділянки, сертифікат на земельну частку (пай), список пайщиків ВАТ «Димитрівське» та ін. відсутні. Крім того, як зазначено у відповіді, у рішенні від 07.09.2002 можливо є опечатка (т.с.1 а.с.140).

Згідно з рішенням Димитрівської сільської ради №3 від 07.09.2002 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок / паю / громадянам ради» за підписом сільського голови С.В.Сердюк, розглянувши заяви ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , сесія ради вирішила передати громадянам ради ділянки згідно розрахунку в полі №І контур №9 у приватну власність для ведення товарного с/г виробництва по 2,4 га, зокрема, ОСОБА_1 . Вказаним рішенням зобов`язано вищезгаданих громадян, тобто, тих, яких стосується дане рішення, у місячний термін оформити право власності на володіння землею в установленому законом порядку, контроль покладено на інспектора з земельних питань (засвідчена копія, т.с.1 а.с.141).

Відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №024720 від 11.02.2002, виданого головою Димитрівської сільської ради С.В. Сердюком, - ОСОБА_1 на підставі рішення №3 від 07.09.2001 Димитрівської сільської ради передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,4 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Димитрівської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт складено у 2 примірниках, один з яких досліджено судом в оригіналі. Акт згідно з його змістом зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №64. У акті наведено графічне зображення плану зовнішніх меж земельної ділянки, з якого видно, що дана ділянка межує із ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , з інших боків знаходяться землі загального користування. Під планом в державному акті міститься підпис інженера-землевпорядника ОСОБА_14 (т.с.1 а.с.9, т.с.2 а.с.63-64). Кількісна характеристика земель, переданих у приватну власність, не заповнена.

У справі міститься засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.10.2016, р.№1268, спадкова справа №96/2016, виданого державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Зайцевою А.С., за даними якого ОСОБА_8 заповіла сину ОСОБА_7 права на земельну ділянку, площею 2,40 га, на території Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належить спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №024719, виданого Дмитрівською сільською радою Оріхівського району Запорізької області 18.02.2002, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №63, кадастровий номер ділянки: 2323981300:01:001:0157. Даним свідоцтвом посвідчено право власності ОСОБА_7 , яке підлягає державній реєстрації, здійснення якої 08.10.2016 підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №252583306 від 14.04.2021 (т.с.1 а.с.210-211).

Суд першої інстанції звернув увагу, що рішенням Димитрівськоїсільськоїради№3від07.09.2002«Пропередачуу приватнувласністьземельнихділянок /паю/громадянамради»розглянуто,зокрема,заяву ОСОБА_8 , а не ОСОБА_8 , хоча наявність технічної помилки не виключається.

Право приватної власності на земельні ділянки 2323981300:01:001:0104 та 2323981300:01:001:0105, розташовані на території Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, розміром по 2,14 га кожна, із цільовим призначенням: для веденнятоварногосільськогосподарськоговиробництва, набуті відповідно ОСОБА_5 , спадкоємцем якого є ОСОБА_3 , а також ОСОБА_6 , спадкоємцем якого є ОСОБА_4 , у відповідності до вимог земельного законодавства, вони є сформованими, мають відповідні кадастрові номери та державну реєстрацію, виходячи з такого.

Так, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданого 07.09.2009 Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області, він виданий ОСОБА_5 , № в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010927500062. Дана земельна ділянка, площею 2,14 га, межує із ділянками ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та з двох інших боків з землями Димитрівської сільської ради (т.с.4 а.с.62). Цільове призначення у акті відповідає змісту розпорядження №455 від 10.12.2007.

За даними технічного звіту, виготовленого ТОВ «Землемір» МФ 19 ЗПОР 000255 на замовлення ОСОБА_5 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2323981300:01:001:0104, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою здійснені на підставі заяви власника сертифіката на право на земельну частку (пай) ОСОБА_5 , розпорядження РДА від 10.12.2007. Під час робіт, зокрема, використаний проект роздержавлення земель колективної власності ВАТ «Димитрівське», встановлено межеві знаки (4 од.), якими закріплено земельну ділянку. Претензій від суміжних співласників не заявлено. Площа ділянки обчислювалась із точністю до 0,0001 га. У справі також наявне технічне завдання, здійснене за погодженням із начальником відділу земресурсів у Оріхівському районі Запорізької області та експлікація земельних угідь, крім того, висновок відділу Держкомзему в Оріхівському районі Запорізької області про погодження передачі у власність вказаної вище земельної ділянки ОСОБА_5 за результатами розгляду наданої технічної документації із землеустрою (копії, т.с.1 а.с. 14-19). Кадастровий номер присвоєний відповідно до довідки Оріхівського районного відділу ДП «Центр державного земельного кадастру» №402 від 25.03.2008, копія якої досліджена судом. Згідно з планом розташування земельної ділянки, суміжними власниками є ОСОБА_6 та ОСОБА_15 (т.с.1 а.с.20-22). Сертифікат серії РН №192374 доданий до заяви ОСОБА_5 про передання земельної частки (паю) у власність, скерованої голові Оріхівської РДА (т.с.1 а.с.23, без дати).

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданим 14.09.2009 Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області, він виданий ОСОБА_6 , № в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №010927500063. Дана земельна ділянка, площею 2,14 га, межує із ділянками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та з двох інших боків з землями Димитрівської сільської ради (т.с.4 а.с.61). Цільове призначення у акті відповідає змісту розпорядження №455 від 10.12.2007.

Другі примірники актів від 07.09.2009 та 14.09.2009 зберігаються у відділі Держкомзему у Оріхівському районі Запорізької області (виходячи зі змісту обох актів, виданих 07.09.2009 та 14.09.2009 відповідно), їх засвідчені копії надано ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04.07.2024.

Записи пронаведенівище державний актнаправовласності наземельнуділянкусерії ЯЖ№892381,виданий07.09.2009та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009, містяться у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Центру державного земельного кадастру № 1 АА№004456, том №1 по Димитрівській сільській раді Оріхівського району Запорізької області, засвідчений витяг якої наданий ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04.07.2024.

Так, за змістом розділу І (записи державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб) містяться записи про земельні ділянки 2323981300:01:001:0104 та 2323981300:01:001:0105 під п.№699 та 700 та дані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно.

Відомості про дату та номер розпорядження, що стало підставою для видачі даних актів та передання земельних ділянок у власність вказаним особам, номери державних актів, дати їх видачі, цільове призначення земельних ділянок, а також номер запису у книзі відповідають іншим письмовим доказам. У відповідній графі наявні підписи власників про отриманння примірника акта із зазначенням прізвища та ініціалів.

З журналу №23 реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються ВАТ «Димитрівське» (2 аркуші), вбачається, що:

1) 15.09.2000 за ОСОБА_5 зареєстровано сертифікат на пай РН №192374 (порядковий № у книзі 516), площа ділянки 2,93 га, підстава для реєстрації сертифіката рішення №746 від 29.08.2000;

2) 15.09.2000 за ОСОБА_1 зареєстровано сертифікат на пай РН №192479 (порядковий № у книзі 621), площа ділянки 2,93 га, у книзі міститься примітка про видачу державного акта (штамп), підстава для реєстрації сертифіката рішення №746 від 29.08.2000 (т.с.1 а.с.123-125).

У відповідності до розпорядження голови Оріхівської районної адміністрації №455 від 10.12.2007 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам України» складено акт встановлення межі земельної частки (паю) ОСОБА_5 та передачі / прийому її в натурі із земель колишнього ВАТ «Димитрівське». Акт містить підписи голови Димитрівської сільради, землевпорядника, директора ТОВ «Землемір», ОСОБА_5 та суміжного землевласника ОСОБА_15 , за змістом якого межі закріплені 4 межовими знаками. До використання ОСОБА_5 приступає після одержання Державного акта на право власності на землю та його реєстрації Запорізькою регіональною філією ДЗК (т.с.1 а.с.23).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -2307168082020 від 19.02.2020, сформованого відділом в Оріхівському районі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку із кадастровим номером 2323981300:01:001:0104, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснена 10.12.2015 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08.12.2015, реєстратор Управління держгеокадастру у Пологівському районі Запорізької області (т.с.1 а.с.49). При цьому, земельна ділянка перебуває в оренді з 10.07.2019 у ПП «Птахофабрика Прилуцького», державна реєстрація речового права здійснена виконавчим комітетом Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, строком на 15 років з дати державної реєстрації права оренди. Обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані (т.с.1 а.с.50-54).

За даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №252543469 від 14.04.2021, право приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2323981300:01:001:0104 зареєстровано за ОСОБА_5 у вказаному реєстрі 10.07.2019 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ЯЖ №892381 від 07.09.2009, виданого Оріхівською РДА Запорізької області та відповідного рішення державного реєстратора №47772190 від 15.07.2019 (т.с.1 а.с.212). Дані про передачу земельної ділянки в оренду тотожні попередньому витягу, орендодавець ОСОБА_5 . Тотожні дані містяться у витягах від 25.07.2021 та від 06.09.2023, 19.03.2024 (т.с.2 а.с.110, т.с.3 а.с.14, а.с.211-213).

За даними засвідченої копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області 18.08.2020, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Юрківка Оріхівського району Запорізької області (т.с.1 а.с.144). Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 , що підтверджено за даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21.08.1993 (т.с.1 а.с.147). Крім того, на підставі довідки Оріхівської державної нотаріальної контори за підписом завідувача А.С. Зайцевої від 17.02.2021 №96/02-14, встановлено, що ОСОБА_3 дійсно прийняв спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом 18.09.2020 (т.с.1 а.с.156).

За матеріалами спадкової справи №11/2019, заведеної приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Демидьонок Т.А., 28.01.2019 06.03.2019, 28.01.2019 до нотаріуса звернулась із заявою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.02.2017, виданого виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області), з яким спільно проживала, інші спадкоємці, зокрема, за заповітом, відсутні. Заява посвідчена секретарем виконавчого комітету Комишуваської селищної ради В.Король. До складу спадщини входить земельна ділянка із кадастровим номером 2323981300:01:001:0105. Спільне проживання подружжя підтверджено довідкою №72 від 11.01.2019, виданою Комишуваською селищною радою секретарем ради В.Король, що наявна у спадковій справі (т.с.2 а.с.1-28). Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_4 , р.№219 від 06.03.2019, видане приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Демидьонок Т.А., відповідно до якого спадщина після смерті ОСОБА_6 складається із зазначеної вище земельної ділянки 2323981300:01:001:0105, досліджено судом (т.с.2 а.с.27)

За данимивитягу зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку№НВ -2305246332019від 11.02.2019,сформованого відділомв Оріхівськомурайоні ГУДержгеокадастру вЗапорізькій області,державна реєстраціяправа власностіна земельнуділянку ізкадастровим номером2323981300:01:001:0105,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,здійснена за ОСОБА_6 10.12.2015на підставітехнічної документаціїіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)від 08.12.2015,реєстратор Управління держгеокадаструу Пологівськомурайоні Запорізькоїобласті,документ,що посвідчуєправо державний актвід 14.09.2009ЯЖ №892345.Обмеження увикористанні земельноїділянки незареєстровані (т.с.2а.с.10). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня реєстрація права ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку (витяг №158598405, т.с.2 а.с.25, зворотній бік).

Проте згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №252540659 від 14.04.2021, право приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2323981300:01:001:0105 зареєстровано за ОСОБА_4 у вказаному реєстрі 06.03.2019 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, р.№219 від 06.03.2019, виданого приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Демидьонок Т.А. та відповідного рішення про державну реєстрацію №45837310 від 06.03.2019 (т.с.1 а.с.213). Дана земельна ділянка перебуває в оренді з 22.11.2019 у ПП «Птахофабрика Прилуцького», державна реєстрація речового права здійснена виконавчим комітетом Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, строком на 15 років з дати державної реєстрації права оренди, орендодавець ОСОБА_4 . Тотожні дані містяться у витягах від 25.07.2021 та 06.09.2023, 19.03.2024 (т.с.2 а.с.111, т.с.3 а.с.13, т.с.3 а.с.208-210).

Таким чином, підставою для видачі обох державних актів - на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стало розпорядження голови Оріхівської районної адміністрації №455 від 10.12.2007 «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам України» щодо передачі земельних ділянок у власність, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Видачі даного розпорядження передувало виготовлення відповідної технічної документації, як зазначено за його змістом, із врахуванням наданих дозволів на її розробку. П.1.2 даного розпорядження визначено передати земельні частки (паї) у власність громадянам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Димитрівській сільській раді згідно з додатком (список у додатку №1, п. 39 та п. 41 дані про ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідно, контур №9, розмір ділянок по 2,14 га). Засвідчена копія розпорядження із схемою поділу земель на паї, надана Оріхівською РДА Запорізької області 17.03.2020 та 14.05.2024, досліджена судом (т.с.1 а.с.87-89, т.с.4 а.с. 3-27). Номер земельної ділянки ОСОБА_5 - 496, ОСОБА_4 498, розмір (площа) по 2,14 га.

До розпорядження додано схему поділу земель із погодженням сільським головою Дмитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області схеми поділу земель колишнього ВАТ «Димитривське» на земельні частки (паї) Оріхівського району Запорізької області за контуром №9, зокрема, стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на чому наголошено й представником Пологівської РДА.

У відповідь на лист адвокатки Мазур О.С. від 26.09.2019 в.о. старости Комишуваської селищкої ради Оріхівського району Запорізької області ОСОБА_16 повідомив (вих.№ 225 від 11.10.2019), що вказаній адвокатом земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2323981300:01:001:0104 згідно з розпорядженням голови Оріхівської РДА від 07.09.2009 і видано Державний акт ЯЖ №892381 на ім`я ОСОБА_5 (копія листа, т.с.1 а.с.11).

На адвокатський запит адвокатського об`єднання «Легес» від 26.09.2019 в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 08.10.2019 за №29-8-0.30-1347/109/19 ОСОБА_17 повідомив, що по державному акту ІІІ-ЗП №024720, виданому на ім`я ОСОБА_1 , кадастровий номер відсутній, а 29.10.2019 за вих.№29-8-0.30-1457/109/19 надано копію державного акта ЯЖ №892381 на ім`я ОСОБА_5 та копію технічного звіту із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_5 , копію розпорядження (копія листа, т.с.1, а.с.12,13).

Згідно з рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу у Малинському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №РВ-1801632392021 від 13.05.2021, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, адже електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа (перетин ділянки із ділянкою 2323981300:01:001:0104 на 49,5386% та 2323981300:01:001:0105 на 50,4614% (т.с.2 а.с.50-52).

Адвокатка Мазур О.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» із заявою 15.06.2021 про проведення судової земельно-технічної експертизи щодо накладення земельних ділянок 2323981300:01:001:0104 та 2323981300:01:001:0105 на земельну ділянку, площею 2,3301 га згідно до меж, визначених у технічній документації із землеустрою (вказаній вище), виготовленій ФОП ОСОБА_18 .

За даними висновка експерта №2021-45 за результатами судової земельно-технічної експертизи від 03.08.2021, який відповідає вимогам ст.102 ЦПК України, виснувано, що: «проведеним дослідженням правовстановлюючої та технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район,

Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів), яка належить гр. ОСОБА_1 , зіставлення наданих на дослідження матеріалів з вимогами земельного законодавства, нормативними документами з питань землеустрою, землекористування та іншими нормативно-правовими актами, чинними на території України, встановлено, що згідно до координат визначених на Публічній кадастровій карті України відповідно до кадастрових номерів, земельна ділянка кадастровий номер 2323981300:01:001:0104 та земельна ділянка кадастровий номер N2323981300:01:001:0105 накладаються на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів), яка належить гр. ОСОБА_1 , площею 2,3301 га. Відсоток накладання (перетину) складає - 100%. Площа накладання (перетину) земельної ділянки кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів), яка належить гр. ОСОБА_1 , площею 2,3301 га, складає - 1,1543 га, що становить - 50% від загальної площі вказаної земельної ділянки в розмірі 2,3301 га. (1,1573 / 2,3301 ? 100%). Площа накладання (перетину) земельної ділянки кадастровий номер N2323981300:01:001:0105 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів), яка належить гр. ОСОБА_1 , складає - 1,1773 га, що становить - 50% від загальної площі вказаної земельної ділянки в розмірі 2,3301 га. (1,1773 / 2,3301 х 100%). Схематичне відображення накладення (перетину) меж земельних ділянок кадастровий номер N2323981300:01:001:0104 та кадастровий номер N2323981300:01:001:0104 на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів), яка належить гр. ОСОБА_1 , відображено на схемі в додатку N1 до висновку експерта (т.с.2 а.с.141-153).

На виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя про витребування доказів від 04.07.2024 ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області №9-8-0.6-2776/2-24 від 22.07.2024 (вх.№ від 25.07.2024) повідомив, що у Місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області обліковується технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (№ 2008 МФ 19 ЗПОР 000255 та 2008 МФ 19 ЗПОР 000213 відповідно). На момент введення воєнного стану вона зберігалась у структурному підрозділі ГУ у м.Оріхів у паперовому вигляді. Наразі здійснено переміщення лише деяких архівних документів (державні акти, книги реєстрації державних актів), при цьому, матеріали Місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель евакуйовані до м.Запоріжжя не були.

Разом з цим, як зазначено у відповіді ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області (від 22.07.2024) у Місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області не обліковуєтьcя технічний звіт із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2,4 га.

Згідно з засвідченою копією розпорядження голови Оріхівської РДА Дроздова Ю.В. №265 від 16.08.2005, відповідно до ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.17, 81 ЗК України, п. 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України, надано дозвіл громадянам на замовлення в землевпорядній організації технічної документації із землеустрою, необхідної для передачі земельних часток (паїв) у власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, зазначених в державному акті на право колективної власності на землю, а саме відповідно до п.1.1 по ВАТ «Димитровське» на території Димитріської сільської ради в кількості 173 осіб, згідно

з додатком №1, в якому під порядковим №72 наявні дані про ОСОБА_6 , сертифікат РН №192346 та №78 про ОСОБА_5 , сертифікат РН №192374. Список засвідчений підписами заступника голови Оріхівської РДА В.М. Музики та начальника районного відділу земресурсів В.І.Костюком.

За даними відповіді державного архіву Запорізької області від 09.08.2024 №05-07/К-2077 на запит голови Пологівської РДА А.Крупського, архівом скеровано засвідчену копію рішення Димитрівської сільської ради Оріхівського району Запорізької області №3 від 07.09.2002 та повідомлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку ІІІ-ЗП №024720 від 11.02.2002, виданий Димитрівською сільською радою Оріхівського району Запорізької області, на зберігання до архіву не надходив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача не ґрунтуються на матеріалах справи, окрім цього, суд першої інстанції звернув увагу, що ОСОБА_1 не було дотримано процедури оформлення прав на земельну ділянку у відповідності до вимог закону та з дотриманням прав інших осіб.

Колегія суддів не погоджується з зазначеним рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдиниі основоположнихсвобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до Рішення КонституційногоСуду Українивід 01грудня 2004року №18-рп/2004 щодо поняття порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну

можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

З огляду на приписи та правила статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗК України громадяни України мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.

Відповідно до частини першоїстатті 22 ЗК України(в редакції на момент видачі ОСОБА_19 державного акту) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 23 ЗК України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільсько господарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільсько господарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

У статті 6ЗК України визначено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення селянського (фермерського) господарства; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва.

До числа осіб, які працюють у сільському господарстві, належать усі працівники колективних сільськогосподарських підприємств, підсобних сільських господарств, селянських (фермерських) господарств, інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій.

Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації із берігання державних актів на право приватної власності н аземлю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженоїнаказом Державного КомітетуУкраїни поземельнихресурсах 04.05.99N43 (в редакції намомент видачі ОСОБА_1 державного акту), право власностіна землюі правопостійного користування землею посвідчується державним актом: на право приватної власності на землю; на право колективної власності на землю; на право власності на землю; на право постійного користування землею.

Пунктом 1.2 вказаної Інструкції визначено, що форми державних актів на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю і на право постійного користування землею затверджені постановою Верховної Ради України від 13.03.92 N 2201-12.

Так, вказаною постановою Верховної Ради України затверджено форму державного акту на право приватної власності на землю.

Згідно зпунктом 3.5 Інструкції державні акти, що посвідчують право приватної власності на землю реєструються, відповідно, у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком 1.

Рішенням №3 Димитрівської сільської ради від 07 вересня 2001р. «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам», (а. с. 84) передано згідно розрахунку в полі № 1 контур № 9 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по 2, 4 га ріллі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .

Відповідно до пункту 2 рішення вказаних осіб було зобов`язано у місячний термін оформити право власності.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, яка встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 24720, виданий на ім`я Позивача ОСОБА_1 11.02.2002 року в судовому порядку не оскаржував ся, недійсним не визнавався.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 24720 не відповідає вимогам, встановленим вищевказаними Інструкцією і постановою Верховної Ради України, оскільки він має гербову печатку, містить відомості про рішення Ради народних депутатів, на підставі якого його було видано, розташування земельної ділянки, підписаний головою Димитрівської сільської Ради народних депутатів, зареєстрований у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за №64, а також має план зовнішніх меж земельної ділянки і кількісну характеристику земель, переданих у приватну власність.

Будь яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від земельної ділянки або ж його право власності припинилося з інших підстав матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 був виданий 11.02.2002 року державний акт на право приватної власності, який є кінцевим документ, ящо підтверджує оформлення права власності на землю.

Всупереч зазначеному, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що державний акт на право приватної власності це лише документ, на підставі якого можливо замовити встановлення меж земельної ділянку в натурі, а потім провести державну реєстрацію права власності, натомість ст. 126 ЗК України чітко встановлено, що вказаний документ вже посвідчує право власності на землю.

Суд першої інстанції дійшов також помилкового висновку, що ОСОБА_1 мав довести, що до отримання державного акту він замовляв у землевпорядних організацій встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержав документ із встановленими межами земельної ділянки (технічну документацію), а потім провів реєстрацію права власності на дане нерухоме майно.

Так, згідно до п. 1.12 Інструкції, складання державного акта на право приватної власності на землю, право власності на землю або право постійного користування землею при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та товариствам громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленою зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

1.16. Технічна документація зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею включає: виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки; заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки; висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки; журнал польових вимірювань; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площі земельної ділянки; відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем.

1.17. До технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею обов`язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Виходячи ізположень вказаноїінструкції,яка застосовуваласьна часвиникнення у ОСОБА_1 права власностіна земельнуділянку,розробка технічноїдокументації зіскладання державногоакта направо приватноївласності наземлю таперенесення внатуру (намісцевість)меж земельноїділянки тазакріплення їхдовгостроковими межовимизнаками встановленогозразка передували видачі Позивачу державного акту на землю.

Отже, встановлені вище обставини спростовують висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не було дотримано процедури оформлення прав на земельну ділянку у відповідності до вимог закону та з дотриманням прав інших осіб.

З урахуваннямнаведеного вище,судом апеляційноїінстанції встановлено,що ОСОБА_20 є правомірнимвласником земельноїділянки за державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 24720, виданого 11.02.2002 року.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи право позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном порушено.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому п. 2 Постанови від 16.04.2004 року №4 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень ст. ст. 8,124 Конституції України, ст. ст. 26, 30, 87 90, 100, 102, 118, 123, 128, 143 -146, 149, 151, 152 -158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, ст. 15 ЦПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо скасування розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.12.2007 за №455 в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, а також в частині передачі ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 2,14 га кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

За змістом частини першоїстатті 374 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) тастатті 80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - наземлі державної власності.

Реалізовуючи вказані вище повноваження, Оріхівська районна державна адміністрації Запорізької області діяла як орган державної влади, здійснювала свої владні повноваження, набула статусу учасника цивільно-правових відносин з приводу вирішення земельного спору.

У цьому випадку предметом спору є порушення права користування земельною ділянкою, як складова права власності, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення цивільних прав.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваного розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації № 455 від 10.12.2007 року «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам України» спірна земельна ділянка, не була вільною та належала на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 24720, виданого 11.02.2002 року ОСОБА_1 .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначено, що "у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право ОСОБА_3 порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста".

Як вбачається з висновоку експерта №2021-45 за результатами судової земельно-технічної експертизи від 03.08;2021 року, який, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України.

Згідно до координат визначених на Публічній кадастровій карті України відповідно до кадастрових номерів, земельна ділянка кадастровий номер №2323981300:01:001:0104 та земельна ділянка, кадастровий номер №2323981300:01:001:0105 накладаються на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, Димитровська сільська рада (за межами населених пунктів, яка належить гр. ОСОБА_1 , площею 2,3301 та. Відсоток накладання (перетину) складає -100%.

Вказаний висновок не спростований Відповідачами, клопотань про проведення судової експертизи ними не заявлялося, інших висновків експертів в матеріали справи не надавалося.

Окрім висновку експерта накладання земельних ділянок підтверджується наступними доказами:

Відповідно до рішення №3 Димитрівської сільської ради від 07 вересня 2001р. «Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам», (а. с. 84) передано згідно розрахунку в полі № 1 контур №9 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по 2, 4 га ріллі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .

У відповідності до п.1.2. розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації № 455 від 10.12.2007 року «Про передачу земельних часток (паїв) у власність громадянам України», передано земельні частки (паї) у власність громадянам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колективної власності: по Димитровській сільській раді, згідно з додатком. В п.п. 39, 40 Додатку (контур № 9) зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Тобто Оріхівська районна державна адміністрація виділила Відповідачам землю в тому самому контурі №9, де лежить земельна ділянка Відповідача.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доведеним є факт виділення Відповідачам земельних ділянок фактично за рахунок площі земельної ділянки Позивача, внаслідок чого він був позбавлений права власності на земельну ділянку.

Таким чином, розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.12.2007 за №455 в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського

виробництва,кадастровий номер2323981300:01:001:0104,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті,а такожв частиніпередачі ОСОБА_6 земельної ділянки,площею 2,14га кадастровийномер 2323981300:01:001:0105,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті порушує права ОСОБА_1 на володіння, користування чи розпорядження належною йому земельною ділянкою та підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.12.2007 за №455 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381 від 07.09.2009 на ім?я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345 від 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

За приписами частини першоїстатті 125 ЗК України(в редакції, чинній до 05 березня2009 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина першастатті 126 ЗК Українив редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

За змістомстатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 153 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце лише у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.12.2007 за №455, то Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданий 07.09.2009 на ім?я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області видані з порушенням статей116,118ЗК України та підлягають визнанню недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, отримувач земельної ділянки за кастровим номером 2323981300:01:001:0105 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 23.02.2017, виданого виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області).

06.03.2019 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 219.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Оскільки, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області колегією суддів визнано недійсним, то до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 включено відомості про майно яке не належало спадкодавцю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер: 219, видане ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 після померлого чоловіка ОСОБА_6 .

Припинення прававласності ОСОБА_5 на земельнуділянку кадастровийномер 2323981300:01:001:0104,площею 2,14га,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті таналежала останньомуна підставіДержавного актана правовласності наземельну ділянкусерії ЯЖ№892381,виданого 07.09.2009та ОСОБА_4 на земельнуділянку кадастровийномер 2323981300:01:001:0105,площею 2,14га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті,та належитьїй напідставі свідоцтвапро правона спадщинуза закономсерія таномер:219,від 06.03.2019,шляхом внесенняпро цезапису доДержавного реєструречових правна нерухомемайно є похідними від позовних вимог про визнання недійсними Державного акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданий 07.09.2009 на ім?я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та Державного акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимог позовної заяви про скасування в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, площею 2,14 га та земельної ділянки 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом України від 07 липня 2011 року №3613-VI "Про Державний земельний кадастр", згідно з нормами статті 1 якого державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами першою, другою статті 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами першою та четвертою статті 9 цього ж Закону визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Статтею 16 вище вказаного Закону встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Оскільки,під часрозгляду справи,колегією суддіввстановлено неправомірністьрозпорядження Оріхівськоїрайонної державноїадміністрації Запорізькоїобласті від10.12.2007за №455в частиніпередачі ОСОБА_5 земельної ділянкиплощею 2,14га дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,кадастровий номер2323981300:01:001:0104,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті,а такожв частиніпередачі ОСОБА_6 земельної ділянки,площею 2,14га кадастровийномер 2323981300:01:001:0105,що розташованана територіїДимитрівської сільськоїради Оріхівського(наразіПологівського)району Запорізькоїобласті,у звязкуз чимвизнано недійсними державні акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданий 07.09.2009 на ім?я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 219, видане ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 після померлого чоловіка ОСОБА_6 , припинено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та належала останньому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданого 07.09.2009 та ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, та належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 219, від 06.03.2019, шляхом внесення про це запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим скасовано державну реєстрацію земельних ділянок, підлягає скасуванню в Державному земельному кадастрі державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та земельної ділянки 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Доводи апеляційної скарги зайшли своє підтвердження під час розгляду колегією суддів матеріалів справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 374, 376, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2024 року у цій справі скасувати, прийняти постанову наступного змісту.

Позов ОСОБА_1 до Пологівськоїрайонної державноїадміністрації Запорізькоїобласті, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Головного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій областіпро скасування розпорядження, визнання недійсними та скасування державних актів про право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, припинення права власності та скасування державної реєстрації задовольнити.

Скасувати розпорядження Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.12.2007 за №455 в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, а також в частині передачі ОСОБА_6 земельної ділянки, площею 2,14 га кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданий 07.09.2009 на ім?я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Припинити право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області та належала останньому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892381, виданого 07.09.2009, шляхом внесення про це запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №892345, виданий 14.09.2009 на ім?я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, що розташована на території Димитрівської сільської Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області;

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 219, видане ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 після померлого чоловіка ОСОБА_6 .

Припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області, та належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер: 219, від 06.03.2019, шляхом внесення про це запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2323981300:01:001:0104, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки 2323981300:01:001:0105, площею 2,14 га, що розташована на території Димитрівської сільської ради Оріхівського (наразі Пологівського) району Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2025 року.

Головуючий

Судді: