Ухвала

від 10.02.2025 по справі 947/16980/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/415/25

Справа № 947/16980/24 1-кс/947/1972/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя - ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2025 року про відмову у відкритті провадження,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин

Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про встановлення процесуальних строків для проведення процесуальних дій, що є достатніми для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні№72023161000000040 від 19.12.2023 року.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, встановлення строку проведення слідчим, прокурором слідчих чи процесуальних дій під час досудового розслідування необхідних для його завершення не входить до компетенції слідчого судді.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває більше року, що свідчить про порушення розумного строку досудового розслідування. В органу досудового розслідування відсутні докази для повідомлення про підозру ОСОБА_7 , однак, порушуючи конституційні права останньої щодо вільного користування та розпорядження коштами прокурор та детектив всупереч вимогам кримінального процесуального законодавства з порушенням розумного строку продовжують здійснювати досудове розслідування, не вчиняючи будь-яких слідчих та процесуальних дій.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з`явились, не зважаючи на належне та своєчасне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, при цьому жодних клопотань на адресу суду ні ОСОБА_7 ні її представник адвокат ОСОБА_6 не подавали.

Враховуючи неявку учасників процесу в судове засідання, колегія суддів, керуючись при цьому вимогами ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за необхідне апеляційний розгляд здійснювати за відсутності учасників провадження та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачений ч.1 ст.303 КПК України.

До цього переліку відносяться: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 24 КПК встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Як вбачається з матеріалів судової справи 30.01.2025 адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України. Вимоги скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 побудовані на порушенні розумних строків слідчим.

Відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 слідчий суддя вказав, що недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування можуть бути предметом оскарження прокурору вищого рівня як наголошується в ст. 308 КПК України, а рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на дотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - до слідчого судді на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

За змістом ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

В даному випадку, матеріали скарги не містять доказів звернення апелянта до прокурора вищого рівня з питанням недотримання розумних строків під час досудового розслідування.

Апеляційний суд зазначає, що законом чітко визначено механізм захисту прав скаржника у такому випадку. Так, до слідчого судді може бути оскаржена не будь-яка бездіяльність, а бездіяльність прокурора вищого рівня, який всупереч вимогам ст. 308 КПК України не прийняв відповідне рішення. Скаржник просить слідчого суддю вжити заходів щодо встановлення процесуальних строків для закінчення досудового розслідування. Однак прийняття таких рішень слідчим суддею правовими приписами КПК України не передбачено.

Колегія суддів звертає увагу, що в контексті порушення розумних строків, бездіяльність слідчого чи прокурора в даному випадку не може бути оцінена слідчим суддею в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, як і не може слідчий суддя зобов`язувати слідчого та прокурора приймати конкретні рішення у кримінальному провадженні. Наведене нівелює основні принципи кримінального судочинства.

Таким чином, оскаржувані дії дізнавача не можуть бути оскаржені до слідчого судді, у зв`язку з чим аргументи слідчого судді зазначені в оскаржуваній ухвалі є вірними, а доводи адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про безпідставну відмову у відкритті провадження у справі є необґрунтованими.

Водночас ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 постановлена з дотриманням вимог статей 303, 304 КПК України, підстав для скасування не має.

Приймаючи до уваги наведене, аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2025, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про встановлення процесуальних строків для проведення процесуальних дій, що є достатніми для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №72023161000000040 від 19.12.2023 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4