Рішення

від 29.11.2010 по справі 30/334-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.10р. Справа № 30/334-10

За позовом фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - під приємця ОСОБА_2, м. Дніпроп етровськ

про визнання недійсним договору позики

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідан ня: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 вид аний АНД РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 2 2.08.2008 року; ОСОБА_3, довіреніс ть від 21.10.2009 року №2043, представни к

Від відповідача: ОСОБ А_4, довіреність від 28.01.2008 року №32, представник

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприєме ць ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір позики, ук ладений між приватним підпри ємцем ОСОБА_2 (позикодавец ь) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) 31.10.2007р.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що на в иконання договору займу грош ові кошти не передавались. Дв а оригінальних примірника су перечать один одному та мают ь суттєві розбіжності щодо д ати його укладання та відсут ність на примірнику позивача печатки позивача. По договор у позики позичальник не брав на себе ніяких зобов' язань , договір не відповідає формі і змісту договору займу. При ц ьому позивач посилається на ст.ст. 207,208 Господарського коде ксу України та ст.ст. 15, 230,257 ЦК Укр аїни.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Відповідач зазнач ає, що позивачем не наведено ж одних обставин обману відпов ідачем позивача, щодо істотн их умов договору. Не підтверд жено позивачем і те, що відпов ідач самостійно на договорі позики поставив печатку пози вача без відома останнього, в икравши печатку ОСОБА_1 Ві дповідач не вбачає підстав д ля визнання договору позики недійсним.

В судовому засіданні оголо шувалась перерва з 16.11.2010р. на 25.11.20 10р.

В судовому засіданні 25.11.2010р. о голошені вступна та резолюти вна частини рішення.

Заслухавши доводи предста вників сторін дослідивши мат еріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 07.02.2008р у справі №25/59-08 за позовом фізичної особи-підп риємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь фізичної особи-пі дприємця ОСОБА_2 стягнено основний борг у сумі 650 187,5грн. т а судові витрати.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 07.02.2008р у справі №25/59-08, яке за лишено в силі постановою Дні пропетровського апеляційно го господарського суду від 14.0 5.2008р., встановлено наступне.

31 жовтня 2007 року приватний п ідприємець ОСОБА_2 (позико давець) та приватний підприє мець ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір позики (далі - договір), відповідно до п.1 яко го позикодавець передав, а по зичальник прийняв грошові ко шти у розмірі 650187,50грн., що є екві валентом 128750,00дол. США по курсу Н БУ на дату підписання догово ру.

Згідно з п. 2. договору, зазнач ені у п. 1 грошові кошти були пе редані та використані на буд івництво та документальне оф ормлення шиномонтажного ком плексу „Сервіс-Автошина”, ро зташованого у м. Дніпропетро вську по вул. Орджонікідзе, 33.

За п. 4. договору, строк поверн ення позики договором не вст ановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК Укр аїни, позичальник зобов'язан ий повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визнач ені родовими ознаками, у так ій самій кількості, такого с амого роду та такої самої яко сті, що були передані йому по зикодавцем) у строк та в пор ядку, що встановлені договор ом.

Якщо договором не встанов лений строк повернення пози ки або цей строк визначений м оментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена по зичальником протягом тридц яти днів від дня пред'явле ння позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

12.11.2007р. позивач направив відп овідачу вимогу про виконання зобов' язання за договором та повернення суми позики у р озмірі 650187,50грн., що підтверджує ться відповідним поштовим оп исом вкладення та поштовим ч еком.

У строк передбачений ч. 1 ст. 1 049 ЦК України відповідачем сво ї зобов' язання по поверненн ю позики виконані не були (док азів не надано).

З огляду на вищевикладене, с уд визнав позовні вимоги ОС ОБА_2 правомірними та задов ольнив позов.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Госпо дарського процесуального ко дексу України факти, встанов лені рішенням господарськог о суду (іншого органу, який вир ішує господарські спори), за в инятком встановлених рішенн ям третейського суду, під час розгляду однієї справи, не до водяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть уч асть ті самі сторони.

Позивач посилається на нев ідповідність договору позик и вимогам чинного законодавс тва, проти чого заперечує від повідач, що і є причиною спору .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивіль ного кодексу України підстав ою недійсності правочину є н едодержання в момент його вч инення стороною (сторонами) в имог, які встановлені частин ами першою - третьою, п'ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су.

Статтею 203 Цивільного кодек су України такими загальними вимогами, додержання яких є н еобхідним для чинності право чину, зокрема, є: зміст правочи ну не може суперечити цьому К одексу, іншим актам цивільно го законодавства, а також мор альним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, по винна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; воле виявлення учасника правочин у має бути вільним і відповід ати його внутрішній волі; пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Згідно ст. 1046 Цивільного коде ксу України за договором поз ики одна сторона (позикодаве ць) передає у власність другі й стороні (позичальникові) гр ошові кошти або інші речі, виз начені родовими ознаками, а п озичальник зобов'язується по вернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму по зики) або таку ж кількість реч ей того ж роду та такої ж якост і.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей а бо інших речей, визначених ро довими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивіль ного кодексу України на підт вердження укладення договор у позики та його умов може бут и представлена розписка пози чальника або інший документ, який посвідчує передання йо му позикодавцем визначеної г рошової суми або визначеної кількості речей.

Позивач, обґрунтовуючи поз овні вимоги, посилається на с т. 230 ЦК України.

Статтею 230 ЦК України врегул ьовано правовідносини сторі н, що виникають внаслідок укл адення договору під впливом обману. Виходячи зі змісту ці єї статті, право вимагати виз нання договору недійсним над ано лише стороні договору, як а діяла під впливом обману.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК Укра їни якщо одна із сторін право чину навмисно ввела другу ст орону в оману щодо обставин, я кі мають істотне значення (ч.1 ст. 229 цього Кодексу), такий прав очин визнається судом недійс ним.

Згідно з ч.1 ст. 229 ЦК України як що особа, яка вчинила правочи н, помилилася щодо обставин, я кі мають істотне значення, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо пр ироди правочину, прав та обов 'язків сторін, таких властиво стей і якостей речі, які значн о знижують її цінність або мо жливість використання за ціл ьовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не ма є істотного значення, крім ви падків, встановлених законом .

Таким чином, правочин визна ється вчиненим під впливом о бману у випадку навмисного в ведення іншої сторони в оман у щодо обставин, які впливают ь на вчинення правочину. Озна кою обману є умисел у діях одн ієї із сторін правочину.

Наявність умислу в діях від повідача, істотність значенн я обставин, щодо яких особу вв едено в оману, і сам факт обман у повинна довести особа, яка д іяла під впливом обману. Обма н щодо мотивів правочину не м ає істотного значення.

Позивачем всупереч вимог с т. 33 ГПК України не надано дока зів укладення ним договору в наслідок введення його в ома ну відповідачем, а саме, внасл ідок повідомлення позивачу в ідомостей, що не відповідают ь дійсності та замовчування обставин, які мають істотне з начення для укладеної угоди, які б могли перешкодити вчин енню угоди.

Доводи позивача щодо неотр имання обумовленої договоро м позики грошової суми спрос товується текстом самої угод и, в якій зазначено, що позикод авець передав, а позичальник отримав грошові кошти. На заз начені обставини звернув ува гу Дніпропетровський апеляц ійний господарський суд, яки й переглядав рішення господа рського суду Дніпропетровсь кої області у справі №25/59-08.

Суд відхиляє доводи позива ча про недійсність договору позики через відсутність на екземплярі позивача дати дог овору та власної печатки. В су довому засіданні було огляну то два оригінальні примірник и договору позики, надані поз ивачем та відповідачем для о гляду. На примірнику, який над ав позивач дійсно відсутні д ата укладання договору та вл асна печатка позивача, примі рник договору позики, надани й відповідачем містить дату укладання договору позики (31.1 0.2007р) та печатку позивача. Відс утність на екземплярі позив ача дати договору та власної печатки не є підставою для ви знання договору недійсним.

Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо він підписаний його ст ороною (сторонами), ст. 207 ЦК Укр аїни. Як вбачається, договір п озики укладено в письмовій ф ормі, що відповідає вимогам с т. 1047 ЦК України.

Стосовно посилань позивач а на договір про спільну діял ьність №1 від 18.09.2007р. слід зазнач ити наступне. Згідно п.п.1.3.1 дог овору про спільну діяльність встановлено, що грошові кошт и в розмірі ціни договору, вкл адені фізичною особою-підпри ємцем ОСОБА_2 (сторона-1), бу дуть відшкодовуватись фізич ною особою-підприємцем ОСО БА_1 (сторона 2) із прибутку, от риманого стороною-2 внаслідо к спільної діяльності шиномо нтажу до повної виплати стор оні 1 вартості договору сторо ною-2 без відсотків.

Ціна договору відповідно д о розділу 2 договору про спіль ну діяльність від 18.09.2007р. склада є 128 750,00 доларів США.

Відповідно до додаткових у мов, викладених в розділі 14 до говору про спільну діяльніст ь, позивач та відповідач пого дили укладання договору пози ки на повернення позивачем в ідповідачу грошових коштів, отриманих на будівництво та оформлення шиномонтажу по ву л. Орджонікідзе,33 у м. Дніпропе тровську.

Змістом договору позики пі дтверджується отримання поз ивачем від відповідача грошо вих коштів в розмірі 128 750,00долар ів США.

За викладеного, суд не вбача є підстав для задоволенню по зову, відхиляє доводи позива ча у справі.

Відповідно до ст. 49 ГПК Укра їни судові витрати відносять ся на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відм овити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 29.11.2010р.