Постанова

від 14.02.2011 по справі 30/334-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011 року Справа № 30/334-10

Дніпропетровський апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Наум енка І.М. - доповідача

суддів: Голяшкіна О.В., М ороза В.Ф.,

при секретарі судового зас ідання: Колесник Д.А.,

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1 пр едставник, довіреність №2043 ві д 21.10.09;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 195 від 27.01.11.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ф ізичної особи-підприємця О СОБА_3, м.Дніпропетровськ, на рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 25.11.2010р. у справі №30/334-10

за позовом фізич ної особи-підприємця ОСОБА _3

/АДРЕСА _1, 49026/.

до відповідача фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_4,

АДРЕС А_2

про визн ання недійсним договору пору ки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обла сті від 25.11.2010р. у справі №30/334-10 (судд я Євстигнеєва Н.М.) в задоволен ні позову ФОП ОСОБА_3 - відм овлено повністю.

Приймаючи вищезгадане ріш ення, господарський суд вихо див з відсутності передбачен их чинним законодавством Укр аїни підстав для визнання до говору позики від 31.10.2007р. недійс ним.

Зокрема, в мотивувальній ч астині рішення зазначено, що позивачем, всупереч вимог ст .33 ГПК України, не надано доказ ів укладення ним договору вн аслідок введення його в оман у відповідачем, а саме, внаслі док повідомлення позивачу ві домостей, що не відповідають дійсності та замовчування о бставин, які мають істотне зн ачення для укладеної угоди, я кі б могли перешкодити її вчи ненню.

Не погодившись з даним ріш енням, скаржник /позивач/ звер нувся до апеляційного господ арського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись н а невідповідність викладени х у рішенні висновків фактич ним обставинам справи, а тако ж, неповне з' ясування даних , важливих для вирішення спор у, просить рішення скасувати та прийняти у справі нове ріш ення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування викладени х в апеляційній скарзі запер ечень скаржник посилається н а те, що не був присутній при п рийнятті господарським судо м Дніпропетровської області рішення у справі №25/59-08, на яке п осилається господарський су д в оскаржуваному рішенні ві д 25.11.2010р. у даній справі №30/334-10; заув ажує на тому, що договір позик и, саме визнання недійсним як ого і є предметом даного спор у, є фіктивним; наполягає, що г роші за спірним договором по зики йому не передавались; на лежний скаржникові екземпля р договору позики не містить ані дати його укладання, ані п ечатки позивача; відповідаче м в односторонньому порядку змінено умови вищезгаданого договору позики, а саме, поста влено дату його укладення та печатку, що порушує вимоги ст .207 ЦК України та, на думку апеля нта, є підставою для визнання останнього недійсним.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи, обговорив ши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апе ляційна скарга задоволенню н е підлягає.

Як вбачається з матеріал ів справи, рішенням господар ського суду Дніпропетровськ ої області від 07.02.2008р у справі № 25/59-08 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_3, що залишено в силі поста новою Дніпропетровського ап еляційного господарського с уду від 14.05.2008р., на користь фізич ної особи-підприємця ОСОБА _4 стягнуто основний борг у с умі 650 187,50 грн. та судові витрати .

Зазначеним вище судовим р ішенням встановлено, що 31 жовт ня 2007 року приватний підприєм ець ОСОБА_4 (позикодавець) та приватний підприємець О СОБА_3 (позичальник) уклали д оговір позики (далі - догові р), відповідно до п.1 якого пози кодавець передав, а позичаль ник прийняв грошові кошти у р озмірі 650 187,50 грн., що є еквівален том 128 750,00дол. США по курсу НБУ на дату підписання договору.

Згідно з п.2. договору, зазнач ені у п.1 грошові кошти були пе редані на будівництво та док ументальне оформлення шином онтажного комплексу „Сервіс -Автошина”, розташованого у м .Дніпропетровську по вул.Орд жонікідзе, 33. Строк повернення позики договором не встанов лено.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК Укра їни, позичальник зобов'язани й повернути позикодавцеві п озику (грошові кошти у такій с амій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого само го роду та такої самої якості , що були передані йому позик одавцем) у строк та в порядк у, що встановлені договором.

Якщо договором не встанов лений строк повернення пози ки або цей строк визначений м оментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена по зичальником протягом тридц яти днів від дня пред'явленн я позикодавцем відповідної в имоги.

12.11.2007р. позивач направив відп овідачу вимогу про виконання зобов' язання за договором та повернення суми позики у р озмірі 650 187,50грн., що підтверджує ться наявними в матеріалах с прави поштовим описом вкладе ння та фіскальним чеком.

У передбачений ч.1 ст.1049 ЦК Укр аїни строк відповідачем свої зобов' язання по поверненню позики виконані не були (дока зів зворотного не надано), з ог ляду на що позовні вимоги О СОБА_4 судом було визнано пр авомірними та задоволено у п овному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, в рамках даної справи позивач посилається на неві дповідність вищезгаданого д оговору позики вимогам чинно го законодавства, що і є предм етом спору.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК Укра їни, підставою недійсності п равочину є недодержання в мо мент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - трет ьою, п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визнач ено загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину. Зокрема, змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства, а також, моральним засадам су спільства; особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності; волевиявлення учасник а правочину має бути вільним і відповідати його внутрішн ій волі; правочин має бути сп рямований на реальне настанн я правових наслідків, що обум овлені ним.

Згідно ст.1046 ЦК України, за до говором позики одна сторона (позикодавець) передає у влас ність другій стороні (позича льникові) грошові кошти або і нші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобо в'язується повернути позикод авцеві таку ж суму грошових к оштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду т а такої ж якості. Договір пози ки є укладеним з моменту пере дання грошей або інших речей , визначених родовими ознака ми. Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК Укр аїни, на підтвердження уклад ення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або і нший документ, який посвідчу є передання йому позикодавце м визначеної грошової суми а бо визначеної кількості рече й.

Обґрунтовуючи позовні ви моги, позивач посилається на ст.230 ЦК України.

Статтею 230 ЦК України врегул ьовано правовідносини сторі н, що виникають внаслідок укл адення договору під впливом обману. Виходячи зі змісту ці єї статті, право вимагати виз нання договору недійсним над ано лише стороні договору, як а діяла під впливом обману.

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК Укра їни, якщо одна зі сторін право чину навмисно ввела другу ст орону в оману щодо обставин, я кі мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий прав очин визнається судом недійс ним.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК України, як що особа, яка вчинила правочи н, помилилася щодо обставин, я кі мають істотне значення, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо пр ироди правочину, прав та обов 'язків сторін, таких властиво стей і якостей речі, які значн о знижують її цінність або мо жливість використання за ціл ьовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не ма є істотного значення, крім ви падків, встановлених законом .

Таким чином, правочин визна ється вчиненим під впливом о бману у випадку навмисного в ведення іншої сторони в оман у щодо обставин, які впливают ь на вчинення правочину. Озна кою обману є умисел у діях одн ієї зі сторін правочину. Наяв ність умислу в діях відповід ача, істотність значення обс тавин, щодо яких особу введен о в оману, і сам факт обману по винна довести особа, яка діял а під впливом обману, тобто, по зивач.

Однак, позивачем, всупереч в имог ст.33 ГПК України, не надан о доказів укладення ним дого вору внаслідок введення його в оману відповідачем, а саме, внаслідок повідомлення пози вачу відомостей, що не відпов ідають дійсності та замовчув ання обставин, які мають істо тне значення для укладеної у годи та могли б перешкодити ї ї вчиненню.

Доводи позивача щодо неотр имання обумовленої договоро м позики грошової суми спрос товується текстом самої угод и, в якій зазначено, що позикод авець передав, а позичальник отримав грошові кошти. На заз начені обставини звернув ува гу Дніпропетровський апеляц ійний господарський суд під час перегляду рішення господ арського суду Дніпропетровс ької області від 07.02.2008р. у справ і №25/59-08 в апеляційному порядку .

На думку судової колегії, го сподарським судом першої інс танції вірно відхилено довод и позивача щодо недійсності договору позики через відсут ність на екземплярі позивача дати договору та власної печ атки, адже в судовому засідан ні було оглянуто два оригіна льні примірники договору поз ики, надані позивачем та відп овідачем для огляду. На примі рнику, який надав позивач, дій сно відсутні дата укладання договору та власна печатка п озивача. Проте, примірник дог овору позики, наданий відпов ідачем, містить і дату укладе ння договору позики (31.10.2007р.), і пе чатку позивача.

За вимогами ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, щ о вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його сто роною (сторонами).

Як вбачається, договір пози ки укладено в письмовій форм і, що відповідає вимогам ст.1047 Ц К України, у зв' язку з чим гос подарським судом Дніпропетр овської області цілком право мірно відхилено вимоги позив ача та відмовлено у визнанні спірного правочину недійсни м.

В ході апеляційного прова дження не знайшли свого підт вердження, виявились необґру нтованими та спростованими н аявними у справі матеріалами й викладені в апеляційній ск арзі заперечення.

Так, неспроможними колегія суддів вважає твердження ск аржника стосовно того, що він не був присутній при прийнят ті господарським судом Дніпр опетровської області рішенн я у справі №25/59-08 та не зміг скори статись передбаченими ст.22 ГП К України правами, адже це не є предметом спору у даній спра ві. Окрім того, згідно ч.2 ст.35 ГП К України, факти, встановлені рішенням господарського суд у (іншого органу, який вирішу є господарські спори) під час розгляду однієї справи, не до водяться знову при вирішенн і інших спорів, в яких беруть у часть ті самі сторони.

Не відповідають дійсності також зауваження апелянта н а відсутність на спірному до говорі позики дати його укла дення та печатки позивача, ад же наданий відповідачем для огляду примірник договору да тований 31.10.2007р. та скріплений пе чатками обох сторін.

Заперечення скаржника ст осовно отримання ним грошови х коштів за спірним договоро м позики спростовуються текс том самої угоди, в якій зазнач ено, що позикодавець /відпові дач у даній справі/ передав, а позичальник /позивач та апел янт/ отримав грошові кошти. До речі, як вже зазначалось вище , на зазначені обставини звер нув увагу Дніпропетровський апеляційний господарський с уд при перегляді рішення гос подарського суду Дніпропетр овської області від 07.02.2008р. у сп раві №25/59-08 в апеляційному поря дку.

В той же час, доказів уклад ення позивачем спірного дого вору внаслідок введення його відповідачем в оману, зокрем а, внаслідок повідомлення ос таннім відомостей, що не відп овідають дійсності та замовч ування обставин, які мають іс тотне значення для укладеної угоди, позивачем не доведено , у зв' язку з чим колегія судд ів погоджується із думкою го сподарського суду першої інс танції щодо відсутності підс тав для визнання спірного до говору позики недійсним.

З урахуванням викладеного , судова колегія вважає, що гос подарським судом повно, всеб ічно та об' єктивно розгляну ті всі обставини справи та їм надана належна правова оцін ка. Таким чином, оскаржуване р ішення господарського суду в ідповідає вимогам чинного за конодавства України та підля гає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК Укр аїни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 25.11.2010р. у справі №30/334-10 - залишити бе з змін, а апеляційну скаргу фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3, м.Дніпропетровськ, - б ез задоволення.

Постанова набирає закон ної сили з моменту проголоше ння і може бути оскаржена в к асаційному порядку протяго м двадцяти днів до Вищого гос подарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя О.В. Голяшкін

Суддя В.Ф. Мороз