Постанова

від 14.04.2011 по справі 30/334-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р. № 30/334-10

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Могила С.К. (головуючого ),

Борденюк Є.М.,

. Вовка І.В.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні касацій ну скаргу фізичної особи-під приємця ОСОБА_2 на постано ву Дніпропетровського апеля ційного господарського суду від 14.02.2011 року у справі № 30/334-10 за п озовом фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2 до фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1 пр о визнання договору недійсни м,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року позив ач звернувся до господарсько го суду Дніпропетровської об ласті з позовною заявою до ві дповідача про визнання недій сним укладеного між ними дог овору позики від 31.10.2007 року у зв 'язку із вчиненням цього прав очину під впливом обману та с уперечністю вимогам закону, оскільки грошей ним не було о тримано за цим правочином і в його примірнику договору ві дсутні дата та власна печатк а.

Рішенням господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 25.11.2010 року (суддя Євстигн еєва Н.М.) в задоволені позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 14.02.2011 року (судді Науменко І.М., Голяшкін О.В., Мор оз В.Ф.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено б ез змін.

У касаційній скарзі позива ч вважає, що судами порушено і неправильно застосовано нор ми матеріального та процесуа льного права, і тому просить п рийняті ними рішення скасува ти та прийняти нове рішення п ро задоволення позовних вимо г.

У відзиві на касаційну ск аргу відповідач вважає, що су дові рішення є законними, і пр осить залишити їх без змін, а к асаційну скаргу - без задовол ення.

Заслухавши пояснення пози вача і представника відповід ача, дослідивши доводи касац ійної скарги та відзиву на не ї, перевіривши матеріали спр ави та прийняті в ній судові р ішення, суд вважає, що касацій на скарга не підлягає задово ленню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2007 року сторонами ук ладено договір про спільну д іяльність № 1, згідно умов яког о грошові кошти в розмірі цін и договору, вкладені ФОП ОС ОБА_1 в будівництво та оформ лення шиномонтажу будуть від шкодовуватися ФОП ОСОБА_2 із прибутку, отриманого ним в наслідок спільної діяльност і з шиномонтажу до повної вип лати відповідачу вартості до говору без відсотків, а також сторони погодили укладання договору позики на поверненн я позивачем вказаних грошови х коштів.

Ціна договору про спільну д іяльність складає 128 750 дол. США .

31.10.2007 року між сторонами було укладено договір позики, за у мовами якого відповідач (поз икодавець) передав, а позивач (позичальник) прийняв грошов і кошти у сумі 650 187,50 грн., що еквів алентно 128 750 дол. США за курсом Н БУ на час укладання договору .

Відповідно до п. 2 договору п озики грошові кошти були пер едані та використані на буді вництво та документальне офо рмлення шиномонтажного комп лексу "Сервіс-Автошина".

За згодою сторін строк пове рнення позики договором не в становлено.

12.11.2007 року позикодавець напра вив позичальнику вимогу про повернення суми позики у роз мірі 650 187,50 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обла сті від 07.02.2008 року в справі № 25/59-08, щ о набрало законної сили, стяг нуто з фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2 на користь фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 заборгованість в сумі 650 187,50 грн. за договором позики в ід 31.10.2007 року, який є предметом с пору в даній справі.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позичальн ика про визнання договору по зики недійсним у зв'язку з вчи ненням під впливом обману та суперечністю вимогам закону , оскільки в його примірнику в ідсутня дата вчинення правоч ину і ним не було одержано в по зику грошових коштів.

Висновок попередніх судов их інстанцій про відмову в по зові про визнання спірного д оговору позики недійсним обґ рунтовано недоведеністю поз ивачем обставин вчинення спі рного правочину під впливом обману та не встановленням о бставин, з якими закон пов'язу є визнання договору недійсни м.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК Ук раїни підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу.

За вимогами ч. 1 ст. 229 ЦК Украї ни якщо особа, яка вчинила пра вочин, помилилася щодо обста вин, які мають істотне значен ня, такий правочин може бути в изнаний судом недійсним.

Істотне значення має помил ка щодо природи правочину, пр ав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі , які значно знижують її цінні сть або можливість використа ння за цільовим призначенням . Помилка щодо мотивів правоч ину не має істотного значенн я, крім випадків, встановлени х законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України якщ о одна із сторін правочину на вмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мают ь істотне значення (частина п ерша статті 229 цього Кодексу), т акий правочин визнається суд ом недійсним.

Обман має місце, якщо сторон а заперечує наявність обстав ин, які можуть перешкодити вч иненню правочину, або якщо во на замовчує їх існування.

Виходячи із змісту зазначе ної норми правочин визнаєтьс я вчиненим під впливом обман у у випадку навмисного введе ння іншої сторони в оману щод о обставин, які впливають на в чинення правочину. На відмін у від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі стор ін правочину.

Наявність умислу в діях від повідача, істотність значенн я обставин, щодо яких особу вв едено в оману, і сам факт обман у повинна довести особа, яка д іяла під впливом обману. Обма н щодо мотивів правочину не м ає істотного значення.

В силу ч. 2 ст. 35 ГПК України фак ти, встановлені рішенням гос подарського суду (іншого орг ану, який вирішує господарсь кі спори), за винятком встанов лених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову п ри вирішенні інших спорів, в я ких беруть участь ті самі сто рони.

Таким чином, виходячи з викл аденого, визнавши преюдиційн им факт передачі грошових ко штів за спірним договором по зики встановлений рішенням г осподарського суду в іншій с праві, в якій брали участь ті с амі сторони, та ненадання поз ивачем доказів про вчинення цього правочину під впливом обману, суди обох інстанцій д ійшли обґрунтованого виснов ку про недоведеність за заяв леними вимогами обставин, з я кими закон пов'язує визнання договору недійсним.

Ст. 33 ГПК України встановле но, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підст аву своїх вимог і заперечень .

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку , з яким погодився й апеляційн ий господарський суд, про від сутність правових підстав за заявленими вимогами для виз нання недійсним договору поз ики й обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги н е спростовують висновків суд у.

За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають матеріалам справи та вимога м закону, і тому підлягають за лишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду на наведене та ке руючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, Господа рського процесуального коде ксу України, Вищий господарс ький суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_2 залишити без задоволенн я, а постанову Дніпропетровс ького апеляційного господар ського суду від 14.02.2011 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є .Борденюк

І. Вовк