Ухвала

від 17.02.2025 по справі 620/6800/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2025 року

м. Київ

справа №620/6800/24

адміністративне провадження № К/990/3312/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 620/6800/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» звернулося до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), у якому просило:

- визнати протиправним рішення від 02 травня 2024 року №02.2/4313-24 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 );

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) надати дозвіл на провадження робіт за зверненням вих. № 2003/24 від 20 березня 2024 року, поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) в частині неприйняття рішення про надання/відмову у наданні дозволу на провадження робіт за зверненням поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» від 20 березня 2024 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» від 20 березня 2024 року про надання дозволу на провадження робіт та прийняти відповідне рішення, з урахування висновків, викладених у рішенні суду. У решті позову відмовлено.

До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 620/6800/24. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України від 30 вересня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

Як вбачається з рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, зазначену справу судом розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд звертає увагу заявника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Проте, відповідач, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не зазначає.

Тобто, заявником у касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення в частині задоволених позовних вимог виходив із того, що відповідач жодних рішень про надання або відмову у наданні дозволу на провадження робіт не приймав, а надані численні відповіді на звернення позивача, оформлені листами від 02 лютого 2024 року, від 18 березня 2024 року, від 01 квітня 2024 року, від 13 квітня 2024 року та від 02 травня 2024 року не є рішеннями у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року №1147 «Про прикордонний режим» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29 січня 2024 року №49, тому відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на провадження робіт за зверненням поданим позивачем від 20 березня 2024 року, суди попередніх інстанцій зазначили, що вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, тому, враховуючи протиправну бездіяльність відповідача, суди її задовольнили шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача від 20 березня 2024 року про надання дозволу на провадження робіт та прийняти відповідне рішення з урахування висновків, викладених у рішенні суду.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.

Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження.

Відповідно до частини «с» статті 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року у справі № 620/6800/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ТРАНС ЛАЙН» до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська