Справа № 645/4248/24
Провадження № 1-кп/645/192/25
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2025 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221190000797, по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, -
в с т а н о в и в:
І . Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ІНФОРМАЦІЯ_5 в період часу з 03:00 години до 04:47 години ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю офіційною дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зальній кімнаті, де на підґрунті ревнощів у ОСОБА_8 виник умисел спрямований на вбивство ОСОБА_9 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_8 , діючи умисно, взяв до рук солом`яний віник, та маючи намір, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що наносить удари у життєво-важливі органи, розуміючи та передбачаючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілої, не бажаючи, проте свідомо припускаючи настання зазначених наслідків, став напроти ОСОБА_9 та наніс їй у хаотичному порядку не менш ніж 7 ударів віником в область плеча зліва, лівої бокової поверхні голови у зоні волосяної частини голови та обличчя, лівій руці.
Намагаючись захиститися від ударів, ОСОБА_9 вихопила у ОСОБА_8 віник та вдарила ним ОСОБА_8 2 рази по тулубу.
Однак, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого умислу, який незважаючи на свідоме припущення наслідків обвинуваченим, був направлений на позбавлення життя ОСОБА_9 , діючи з непрямим умислом, стоячи навпроти ОСОБА_9 наніс їй з розмаху два удари долонею своєї правої руки у область лівої бокової поверхні голови. Після чого, ОСОБА_9 присіла на диван та зазначивши про відсутність підозри щодо ревнощів знову встала перед ОСОБА_8 , який в свою чергу знову наніс ще один удар долонею правої руки з розмаху у ліву бокову частину голови та штовхнув ОСОБА_9 назад, внаслідок чого остання впала на підлогу на спину.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №10-12/1766-С/24 від 09.07.2024 року ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження:
- голови: закриту черепно-мозкову травму у вигляді травматичної припухлості у лобній ділянці зліва з крововиливом у м`які тканини у лобній і тім`яній ділянках зліва, крововиливів у м`які тканини голови у лівій і правій скроневих ділянках, синця поширеного у лівих очноямковій виличній ділянках і лівій щоці, синця на спинці і крилах носу, синця на підборідді, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа в ділянці кута і нижньої губи посередині, множинних саден на обличчі переважно зліва, як на тлі синців, так і поза їх межами, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва (в об`ємі близько 150 мл), крововиливів у м`які мозкові оболонки лівої півкулі по зовнішній і нижній поверхні, стволової частини мозку і мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку;
- шиї: на передній поверхні зліва синець з саднами на його тлі;
- кінцівок: на лівій верхній кінцівці - переривчасті садна на задній поверхні ліктя і задній поверхні передпліччя у середній третині;
Причиною смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами у шлуночки головного мозку, перебіг якої ускладнився розвитком набряку речовини головного мозку.
Закрита черепно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (кваліфікаційна ознака - небезпека для життя, п.п. 2.1.1.а, 2.1.2, 2.1.3.г, 2.1.3.о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Воно має причинний зв`язок з настанням смерті.
Синці і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень (кваліфікаційна ознака - відсутність короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, п.п.2.3.1., 2.3.2.б. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).Синці і садна не мають причинного зв`язку з настанням смерті.
Від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІІ. Позиція сторони захисту.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що не визнає вину по пред`явленому обвинуваченню, оскільки не мав наміру вбивати потерпілу. Так, 02.06.2024 року ОСОБА_8 та його свекор ОСОБА_10 перебували в гостях у ОСОБА_11 , де вживали спиртні напої. ОСОБА_8 випив приблизно 200-300 грамів лікеру. Біля четвертої ранку ІНФОРМАЦІЯ_5 року вони зі свекром прийшли додому за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкали також його дружина ОСОБА_12 та двоє їх неповнолітніх дітей. Поки ОСОБА_8 порався у коридорі квартири із собакою, до нього підійшла дочка і розповіла, що його дружина та діти також нещодавно прийшли додому, оскільки гуляли на подвір`ї з ОСОБА_13 та пили пиво. ОСОБА_8 почав запитувати дружину про цю ситуацію, проте вона відповіла, що ніде не була. Тоді ОСОБА_8 узяв віник, який стояв в коридорі біля їх з дружиною кімнати, щоб нанести їй удари з метою злякати і змусити сказати правду, і близько чотирьох разів вдарив дружину цим віником по голові та в область плеча. Оскільки ОСОБА_12 хиталася, ОСОБА_8 зрозумів, що вона напідпитку. ОСОБА_12 намагалася відбиватися і відібрала віник, яким декілька разів вдарила ОСОБА_8 . У нього після цього були подряпини. Тоді ОСОБА_8 вдарив її долонею правої руки, щоб вона заспокоїлася і посадив на диван, щоб продовжити розмову. ОСОБА_8 при цьому стояв поряд з нею. ОСОБА_12 стала кричати на ОСОБА_8 і він вдарив її знову десь три рази долонею в область голови. ОСОБА_12 підскочила і намагалася відбиватися долонями, в цей момент вони з ОСОБА_12 стояли обличчям один до одного. Тоді ОСОБА_8 відштовхнув ОСОБА_12 від себе в напрямку дивану, штовхнувши долонею в обличчя, від чого та впала на підлогу (паркет) на спину головою до балконного вікна в кімнаті та не подавала вже ознак життя. ОСОБА_8 намагався привести ОСОБА_12 до тями: з десяток разів вдарив долонею по щокам, піднімав її голову обома руками, намагався підвести її з підлоги на диван. Проте все виявилося марним. На питання захисника ОСОБА_8 пояснив, що коли ОСОБА_12 впала, він не наносив їй сильних та цілеспрямованих ударів. Тоді у кімнату зайшов свекор ОСОБА_10 і запропонував піти на балкон покурити. Після того, як вони покурили, то вдвох намагалися підвести ОСОБА_12 на диван, проте це їм не вдалося, вона була важкою. Вони лише перевернули тіло на 180 градусів (ногами до балкону). ОСОБА_8 на питання прокурора повідомив, що з дружиною у них періодично виникали сварки через неохайність ОСОБА_12 , проте дружину раніше він не бив; на слідчому експериментів покази надавав добровільно. Чи бачив щось тесть ОСОБА_8 не зміг відповісти, оскільки сама сварка з дружиною була не довга - близько 10 хвилин і за тестем він не слідкував в цей момент. Швидку викликала мати ОСОБА_8 приблизно через 20 хвилин після завершення конфлікту.
Сторона захисту наполягала на тому, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано суду доказів наявності в діях ОСОБА_8 прямого умислу на вбивство потерпілої, а тому його дії належить перекваліфікувати на ч. 2 ст. 121 КК України або ч. 1 ст. 119 КК України.
ІІІ. Позиція сторони обвинувачення.
Згідно з обвинувальним актом, затвердженим 19.07.2024 року у кримінальному провадженні № 12024221190000797 прокурором Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_4 , досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в період часу з 03:00 години до 04:47 години ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своєю офіційною дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зальній кімнаті, де на підґрунті ревнощів у ОСОБА_8 виник злочинний умисел спрямований на вбивство ОСОБА_9 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_8 , діючи умисно, взяв до рук солом`яний віник, та маючи намір, направлений на заподіяння смерті ОСОБА_9 , усвідомлюючи, що наносить удари у життєво важливі органи, розуміючи, що від його дій можуть настати особливо тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілої, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, та бажаючи настання зазначених наслідків, став напроти ОСОБА_9 та наніс їй у хаотичному порядку не менш ніж 7 ударів віником в область плеча зліва, лівої бокової поверхні голови у зоні волосяної частини голови та обличчя, лівій руці.
Намагаючись захиститися від ударів, ОСОБА_9 вихопила у ОСОБА_8 віник та вдарила ним ОСОБА_8 2 рази по тулубу.
Однак, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію свого умислу направленого на позбавлення життя ОСОБА_9 , діючи умисно, стоячи навпроти ОСОБА_9 наніс їй з розмаху два удари долонею своєї правої руки у область лівої бокової поверхні голови. Після чого ОСОБА_9 присіла на диван та зазначивши про відсутність підозри щодо ревнощів знову встала перед ОСОБА_8 , який в свою чергу знову наніс ще один удар долонею правої руки з розмаху у ліву бокову частину голови та штовхнув ОСОБА_9 назад, внаслідок чого остання впала на підлогу на спину.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №10-12/1766-С/24 від 09.07.2024 року ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження:
- голови: закриту черепно-мозкову травму у вигляді травматичної припухлості у лобній ділянці зліва з крововиливом у м`які тканини у лобній і тім`яній ділянках зліва, крововиливів у м`які тканини голови у лівій і правій скроневих ділянках, синця поширеного у лівих очноямковій виличній ділянках і лівій щоці, синця на спинці і крилах носу, синця на підборідді, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа в ділянці кута і нижньої губи посередині, множинних саден на обличчі переважно зліва, як на тлі синців, так і поза їх межами, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва (в об`ємі близько 150 мл), крововиливів у м`які мозкові оболонки лівої півкулі по зовнішній і нижній поверхні, стволової частини мозку і мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку;
- шиї: на передній поверхні зліва синець з саднами на його тлі;
- кінцівок: на лівій верхній кінцівці - переривчасті садна на задній поверхні ліктя і задній поверхні передпліччя у середній третині;
Причиною смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами у шлуночки головного мозку, перебіг якої ускладнився розвитком набряку речовини головного мозку.
Закрита черепно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (кваліфікаційна ознака - небезпека для життя, п.п. 2.1.1.а, 2.1.2, 2.1.3.г, 2.1.3.о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Воно має причинний зв`язок з настанням смерті.
Синці і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень (кваліфікаційна ознака - відсутність короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, п.п.2.3.1., 2.3.2.б. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).Синці і садна не мають причинного зв`язку з настанням смерті.
Від отриманих тілесних ушкоджень настала смерть ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2
ІV. Докази, надані сторонами кримінального провадження, та їх оцінка судом.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила суд, що вона є матір`ю ОСОБА_12 . 03.06.2024 року їй зателефонував брат її зятя ОСОБА_8 і сказав, що « ОСОБА_8 вбив ОСОБА_12 ». ОСОБА_12 скаржилася на свого чоловіка, говорила про постійні сварки, і одного разу зверталася у поліцію. Подробиць не повідомляла. Про погрози вбивством з боку ОСОБА_8 ОСОБА_12 не говорила. Від поліції потерпіла дізналася, що конфлікт стався на ґрунті ревнощів.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він є батьком потерпілої ОСОБА_12 . Чоловіком її дочки був ОСОБА_8 . Вони мають двоє дітей. Всі вони проживали у квартирі свідка за адресою: АДРЕСА_3 . Дату подій свідок не згадав. У день, який передував смерті ОСОБА_12 свідок відпочивав у себе вдома, коли йому в вечірній час зателефонував ОСОБА_8 і попросив привести собаку туди, де був ОСОБА_8 - в гостях у ОСОБА_11 . Там свідок і залишився з ним, вони вживали спиртні напої. Пили горілку та коньяк. Десь о 03.30 ранку свідок з ОСОБА_8 пішли додому. По дорозі мати ОСОБА_8 пригостила їх цигарками. Коли прийшли додому, то свідок пішов у свою кімнату, а ОСОБА_8 почав гратися із собакою. ОСОБА_8 був у нормальному настрої. Вийшла онучка ОСОБА_23 і щось сказала ОСОБА_8 тихенько. Що саме свідок не розібрав, мова йшла про якогось ОСОБА_13 . Після чого свідок провів дитину у свою кімнату. ОСОБА_8 узяв віник, який стояв біля дверей у кімнатну і почав «розбиратися з ОСОБА_12 » - вдарив її віником по обличчю близько трьох разів. ОСОБА_12 чинила опір: піднімала руки вгору, щоб віником не потрапив в обличчя. Свідок повідомив, що не втрутився оскільки боявся ОСОБА_8 , бо той сильніший за нього і це була їх сімейна справа. Свідок після цього вийшов до себе у кімнату. Коли повторно зайшов, то побачив, як ОСОБА_8 бив ОСОБА_12 рукою по обличчю, коли вона сиділа на ліжку. Наніс близько два-три удари долонею правої руки. ОСОБА_23 в цей час зайшла у кімнату батьків і свідок знов відвів її в іншу кімнату. Коли повернувся, то ОСОБА_12 лежала на підлозі повністю обличчям вниз, а ОСОБА_8 над нею присів та піднімав за волосся голову потерпілої від підлоги десь на 10 сантиметрів і сказав, що вона «придурюється». За волосся в присутності свідка ОСОБА_8 брав ОСОБА_12 один раз. Під час побоїв ОСОБА_8 запитував: «Що за ОСОБА_13 ?», погроз вбивством не висловлював. Свідок не думав, що ОСОБА_8 хотів вбити ОСОБА_12 . Раніше у них часто були сварки. Свідок запропонував ОСОБА_8 вийти на балкон покурити. Коли через три хвилини вони повернулися свідок перевірив пульс дочки на шиї, пульсу не було і сказав про це ОСОБА_8 . ОСОБА_8 зателефонував своїй матері і та прийшла через короткий час.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого. ОСОБА_12 була її невісткою. Вони мали двох дітей восьмирічну ОСОБА_23 та семирічного ОСОБА_26 . Жила їх родила у квартирі, яка належала батькові ОСОБА_12 ОСОБА_10 . 03.06.2024 року на почату четвертої години ранку син телефонував і просив винести цигарки, щоб покурити перед тим, як йти додому. О 04.00 год. 03.06.2024 року свідку зателефонував син і попрохав швидко прийти, вона прийшла до них додому і побачила, що ОСОБА_12 лежить на підлозі. Свідок підійшла до ОСОБА_12 : вона лежала на спині головою до столу, ногами до дивану, була ще тепла. ОСОБА_8 при ній ОСОБА_12 не чіпав і попрохав викликати швидку допомогу, що свідок і зробила. Медики приїхали за 10 хвилин і констатували смерть. Коли свідок запитала у сина, що сталося він у двох словах пояснив, що його дочка повідомила йому, що ОСОБА_12 пила з якимось ОСОБА_13 …. Коли ОСОБА_12 випивала, то завжди провокувала ОСОБА_8 . У кімнаті у них був скандал. Що там сталося, чи син невістку штовхнув, чи щось інше свідку невідомо. ОСОБА_8 сказав, що не зрозумів як все це сталося. ОСОБА_8 не намагався втікати з квартири. ОСОБА_10 нічого не говорив, діти були у сусідній кімнаті. Скандали в їх сім`ї були через вживання алкогольних напоїв. Вони обидва їх вживали. ОСОБА_12 часто била ОСОБА_8 , коли була у стані сп`яніння, та провокувала бійки, під час яких ОСОБА_8 її відштовхував та «давав» їй у відповідь. ОСОБА_8 за характером спокійний, лише ОСОБА_12 його провокувала. ОСОБА_12 свідку не скаржилася на погрози від ОСОБА_8 . Сліди побоїв на ОСОБА_12 бачила, вона говорила, що десь забилася. ОСОБА_8 працював у швейному цеху, бував відсутній і тиждень і два, у нього був ненормований графік роботи.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , пояснила суду, що є сусідкою потерпілої ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_8 . Їх квартири знаходяться в дному тамбурі. З ними ще жив ОСОБА_10 - батько ОСОБА_12 . У ніч розглядаємої події свідок нічого не чула, оскільки на ніч п`є пігулки для покращення сну. Але до цього свідок була очевидцем багатьох подій, які траплялися в цій родині: бійки, «п`янки». Хто кого і чим бив свідок не бачила, лише чула звуки бійок. Свідок часто викликала поліцію, іноді у тамбурі та біля ліфта витирала кров. Одного разу ОСОБА_12 , приблизно за рік-два до події, постукала у двері сусідки та попрохала викликати поліцію та сказала «він мене вб`є». Свідок розцінила, що ОСОБА_12 мала на увазі свого чоловіка, а не батька. Гучно у квартирі було лише тоді, коли ОСОБА_8 був вдома, а коли він був відсутній (зазвичай десь тиждень), то у квартирі була тиша. ОСОБА_12 свідок охарактеризувала, як «бідову дівчину». Поліція ніякого впливу на ОСОБА_10 не здійснювала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що з родиною ОСОБА_8 вони товаришували сім`ями. Напередодні смерті ОСОБА_12 - влітку цього року (точно свідок не пригадав) ОСОБА_8 був у свідка в гостях, вони ходили на рибалку, а потім вдома у свідка вживали алкогольні напої. ОСОБА_8 зателефонував своєму тестю ОСОБА_10 , той прийшов до них з собакою. Там вони вжили ще алкогольні напої, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_10 пішли додому. ОСОБА_8 був у нормальному настрої, в бік ОСОБА_12 агресії не виказував. За рік до цього свідок бачив сварку між подружжям ОСОБА_8 , свідок заступився за ОСОБА_12 . Свідок не знає чи бив ОСОБА_8 свою дружину. Сварки у їх сім`ї бували на ґрунті того, що ОСОБА_12 погано вела господарство. Після смерті ОСОБА_12 свідку розповідали спільні знайомі, що напередодні смерті ОСОБА_12 гуляла вночі з чоловіком на ім`я ОСОБА_13 . ОСОБА_8 декілька разів ревнував дружину до даного свідка. ОСОБА_12 скаржилася свідку на ревнощі ОСОБА_8 . Чи умисно ОСОБА_12 провокувала у ОСОБА_8 ревнощі свідку не відомо.
Допитаний судом свідок ОСОБА_34 пояснив суду, що є сусідом обвинуваченого та потерпілої, які проживали на 8 поверсі їх будинку. Їх імена йому не знайомі. Свідок живе на 7 поверсі. Даних осіб особисто не знав, лише спостерігав їх візуально. Господаря квартири звати ОСОБА_10 . Чув сторонні звуки з цієї квартири, начебто щось впало. Свідок розцінив цей звук, як звук падіння живої істоти. У цій квартирі постійно було чутно гучні звуки музики, були крики, «п`янки». Свідку відомо, що інші сусіди скаржилися на вказаних осіб до поліції. Особисто ніяких конфліктів між цими особами свідок не бачив.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 пояснила суду, що є сусідкою потерпілої ОСОБА_12 та обвинуваченого ОСОБА_8 . ОСОБА_12 , її чоловіки та двоє дітей жили у квартири батька потерпілої - ОСОБА_10 . ОСОБА_8 свідок часто бачила на підпитку. Іноді і ОСОБА_12 , але ОСОБА_8 частіше був на підпитку. Щодо подій даної справи свідку нічого не відомо, вона «в той день» нічого не чула. Даний свідок поліцію щодо поведінки цих сусідів ніколи не викликала. До події цієї справи одного разу свідок бачила, що у ОСОБА_12 на обличчі була рана, замазана зеленкою. ОСОБА_12 про це нічого не розповідала.
У судовому засіданні 15.10.2024 року судом прийнято відмову прокурора від допиту свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 . Інші учасники справи не наполягали на допиті вказаних свідків.
З відомостей, що містяться у протоколі огляду місця події від 03.06.2024 року та фототаблиці, як додатку до нього, встановлено, що місцем огляду була квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Огляд проведено за згодою власника майна - ОСОБА_10 . Приміщення знаходиться на 8 поверсі 12-типоверхового будинку. Вхід до приміщення здійснюється через коричневі двері, окрашені в коричневий колір. Двері на момент огляду були відчинені. При вході знаходиться приміщення тамбуру, ліворуч вхід до квартири АДРЕСА_4 здійснюється через дерев`яні двері, оббиті шкірою чорного кольору, які на момент огляду були відчинені. При вході у приміщення - коридор, розташований паралельно до вхідної двері. Коридор ліворуч веде до кімнати № 1 (кухня), в якій розташовано зліва на право пральна машина «SAMSUNG», рукомийник, холодильник «INDESIT», газова плита, стіл, шафа. У коридорі - вхід до приміщення санвузла та ванної кімнати. Прямо від входу знаходиться вхід до кімнати № 2, праворуч - вхід до кімнати № 3. У кімнаті № 3 розташовано: шухлядка, диван, комп`ютерний стіл, крісло, холодильник «SIEMENS», комп`ютерний стіл, крісло, дитяче ліжко. На підлозі по центральній частині кімнати лежить труп ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп знаходиться лежачі на спині обличчям догори. Ложе трупу вздовж дивану, головою в бік стіни справа при вході, нижні кінцівки - в бік балкону, верхні кінцівки - ліва вздовж тулубу, права відведена від тулубу. Нижні кінцівки зведені. На трупі одягнуто: футболка біла, труси. Труп на дотик теплий, трупне заклякання не виражене у всіх зазвичай досліджених групах м`язів. Трупні плями світло-фіолетового кольору вбачаються по задній поверхні тулубу, при натисканні пальцем зникають та відновлюються через 12-13 сек. 6.00 год - ректальна температура 35,8 градусів, при температурі повітря 27,3 градуси. 06.05 год - повторне вимірювання ректальної температури - 35 градусів, при температурі повітря 28,4 градуси. О 07.05 год трупні плями зникають та відновлюють колір через 12-15 сек. У тім`яній ділянці та на лобі припухлість шкіри невизначеної форми, аналогічного характеру припухлості маються в ділянці лівого та правого ока, а саме - повік, синці темно-фіолетового кольору. Під лівим оком на фоні припухлості синець на загальній площі приблизно 10 см та округлі і лінійні садна на площі приблизно 3х3 см. На шиї злів два садна округлої форми 4х1 та 2х1 см та садна округлої форми 0,5 на 0, 5 см. У нижній частині обох передплічь та в ділянці плечових кісток синці неправильної овальної форми. На лівій сідниці синці округлої форми жовто-зеленого кольору. Кістки черепу, кістки хрещеносу, грудна клітина, кінцівки та дотик цілі. Волосся на горлові вологе. Інших будь-яких ушкоджень на доступних огляду ділянках тіла не виявлено. У кімнаті № 3 з комп`ютерного столу першого від входу вилучено: пляшка полімерна з кришкою жовтого кольору, в середині якої знаходиться рідина коричневого кольору приблизно об`ємом 0,3 л з характерним запахом алкоголю; 3 відрізка липкої стрічки зі слідами пальців рук з чашки на столі. Мобільний телефон «Redmi» блакитного кольору; змив на ватну паличку з ліжка біля трупа та зі столу; фрагмент віника (руків`я) (т. 1 а.с. 120-142, 143).
Ухвалою слідчого судді від 03.06.2024 року надано дозвіл на проведення огляду у квартирі АДРЕСА_5 (т. 1 а.с. 146-149).
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.06.2024 року, вбачається, що під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_8 був здійснений обшук затриманої особи, під час якого вилучено: змиви на марлеві тампони з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщені до паперового конверту; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщені до паперового конверту; футболка синьо-фіолетового кольору (яка була вдягнута на підозрюваного ОСОБА_8 ), яка поміщена у паперовий конверт; спортивні штани сірого кольору (які були вдягнуті на підозрюваного ОСОБА_8 ), поміщені у паперовий конверт; кросівки сірого кольору (в які був взутий підозрюваний ОСОБА_8 ), які поміщені у картонну коробку (т. 1 а.с. 151-153).
З відомостей, які містяться у протоколі від 03.06.2024 року проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 вбачається, що дана слідча дія проводилася з дозволу вказаного свідка, як власника нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2 . Свідку ОСОБА_10 було запропоновано розповісти та відтворити подію, яка відбулася 03.06.2024 року за вищевказаною адресою, на що свідок повідомив, що 03.06.2024 року приблизно о 03.00 год. він прийшов разом з ОСОБА_8 додому. Коли вони зайшли діти не спали, а ОСОБА_12 сиділа у сусідній кімнаті і теж не спала. Коли вони були у коридорі, до ОСОБА_8 підбігла онука і щось йому сказала. Після чого ОСОБА_8 різко підвівся та пішов до кімнати, де перебувала ОСОБА_12 , а при вході до кімнати узяв віник, який стояв у правому куті. Коли свідок увійшов до кімнати, то побачив, що ОСОБА_12 лежить на правому боці на дивані, а ОСОБА_8 зверху правою рукою наносив удари, приблизно 4-5 разів. Після цього ОСОБА_12 підвелася та сіла на диван, а ОСОБА_8 долонею правої руки наніс п`ять ударів, куди саме свідок не бачив, але зі сторони це було в бік голови з правої сторони. Від ударів ОСОБА_12 впала назад на спину. Після цього свідок вийшов з кімнати разом з онукою. Коли свідок повернувся назад, то він побачив, що ОСОБА_12 вже перебувала на підлозі на животі до полу, а ОСОБА_8 сидів поряд та тримаючи її правою рукою за волосся приблизно 3-4 рази підіймав її голову та ударив об підлогу. ОСОБА_12 вже не подавала ніяких звуків. Свідок запропонував піти до балкону покурити, їх не було приблизно 3 хвилини. Коли повернулися, ОСОБА_12 вже не подавала ознак життя. Свідок поміряв пульс, але його не було. Коли вони перевернули її, то побачили, що у ОСОБА_12 обличчя синє і вона мертва. Свідку було запропоновано показати на макеті, яким чином були нанесені тілесні ушкодження (т. 1 а.с. 208-209).
З протоколу огляду від 16.07.2024 року встановлено, що слідчим був переглянутий зміст карти пам`яті «Goodram 32 GB» з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 від 03.06.2024 року та складена відповідна фототаблиця (т. 1 а.с. 211-212).
Також, в судовому засіданні було проглянуто зміст карти пам`яті «Goodram 32 GB» з відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 від 03.06.2024 року ( т. 1 а.с. 210).
Відповідно до висновку експерта № 10-14/21-с/24/10-12/1766-с/24 від 10.07.2024 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представлених у висновку експерта № 10-12/1766-С/24, враховуючи відомості з «Протоколу проведення слідчого експерименту» від 03 червня 2024 року за участю свідка ОСОБА_10 експерт прийшов до таких висновків: відомості з вказаного протоколу стосовно механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , дозволяють визначити їх відповідність результатам судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_9 лише за наступними параметрами:
- давність спричинення тілесних ушкоджень (закритої черепно мозкової травми) - 03.06.2024 року в час вказаний свідком;
- механізм спричинення тілесних ушкоджень і їх кількість (закритої черепно мозкової травми) - свідок вказав на спричинення 7-9 ударів, що відповідає результатам дослідження, однак він не бачив ділянки куди вони спричиненні (т. 1 а.с. 214).
З відомостей, які містяться у протоколі від 04.06.2024 року проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 вбачається, що дана слідча дія проводилася за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки та уточнення відомостей, наданих ОСОБА_8 , під час допиту в якості підозрюваного. ОСОБА_8 було запропоновано розповісти про обставини 03.06.2024 року та відтворити факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 на макеті (статистичній ляльці). ОСОБА_8 пояснив, що 03.06.2024 року близько 03.30 год. він повернувся з тестем ОСОБА_10 від друга ОСОБА_11 , де вони вживали спиртні напої. В цей час його донька повідомила, що вони з мамою нещодавно повернулися з вулиці, де з кимось гуляли. Після чого ОСОБА_8 розлютився і почав запитувати про це дружину. Не почувши позитивної відповіді, ОСОБА_8 взяв у коридорі віник та почав ним бити ОСОБА_12 , яка стояла перед ним в кімнаті, в область плеча зліва? лівої бокової поверхні голови у зоні волосяної частини та обличчя. Потім ще два рази в цю ж частину та ліву частину руки. Забравши віник у ОСОБА_8 , ОСОБА_12 вдарила його два рази по тулубу. ОСОБА_41 підозрюваний тримав у правій руці, наносячи удари. Після цього, ОСОБА_8 наніс 2 рази удари долонею правої руки у область лівої бокової поверхні голови ОСОБА_12 , яка стояла перед ним. Після чого ОСОБА_8 почав знову запитувати дружину де вона була, однак ОСОБА_12 повідомила, що ніде та присіла на диван. Далі ОСОБА_12 знову встала навпроти ОСОБА_8 та він знову вдарив її долонею правої руки у ліву бокову частину голови. Після цього ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_12 наче замахнулася на нього (точно не пам`ятав) та він в свою чергу наче і вдарив її, однак більше відштовхнув від себе, та ОСОБА_12 впала на паркетну дерев`яну підлогу. Після цього ОСОБА_8 спробував підняти дружину за передпліччя, голова висіла. Потім намагався посадити на диван, однак це не вийшло та ОСОБА_12 знову скотилася з дивану на підлогу. Далі ОСОБА_8 розвернув дружину у протилежну сторону головою до виходу з кімнати та, ставши над нею, почав підіймати обома руками її голову. Тесть його відтягував за пояс і ОСОБА_8 відпустив поштовхом голову ОСОБА_12 об підлогу. Далі ОСОБА_8 та тесть пішли курити на балкон, а коли повернулися, ОСОБА_12 ознак життя не подавала. Підняти за руки та ноги дружину знову не вдалося. До цього у ОСОБА_12 тиждень назад вже була шишка над правим оком, унаслідок якої сінець пішов на все око. Поді відбулися о 03.40 год. Всі події підозрюваний відображав на статистичній ляльці (макеті людини).
Також в судовому засіданні було проглянуто зміст карти пам`яті «Goodram 32 GB» з відеозаписом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 від 03.06.2024 року ( т. 1 а.с. 220-222).
Відповідно до висновку експерта № 10-14/22-с/24/10-12/1766-с/24 від 10.07.2024 року на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представлених у висновку експерта № 10-12/1766-С/24, враховуючи відомості з «Протоколу проведення слідчого експерименту» від 04 червня 2024 року за участю підозрюваного ОСОБА_8 експерт прийшов до висновків, що відомості з вказаного протоколу стосовно механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 , дозволяють визначити їх відповідність результатам судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_9 лише за наступними параметрами: давність спричинення тілесних ушкоджень (ЗЧМТ) - 03.06.2024 року в час в казаний підозрюваним; локалізація і механізм спричинення тілесних ушкоджень, їх кількість (ЗЧМТ, саден на лівій руці) - підозрюваний вказав на спричинення декількох ударів віником по голові зліва (волосиста частина, обличчя, по лівій руці не менш трьох ударів долонею правої руки по лівій боковій поверхні голови, що відповідає результатам дослідження) ( т. 1 а.с. 224).
Згідно з висновком експерта № 10-12/1766-С/24 від 09.07.2024 року при дослідженні трупа ОСОБА_9 встановлені тілесні ушкодження: голови: закрита черепно-мозкова травма у вигляді травматичної припухлості у лобній ділянці зліва з крововиливом у м`які тканини у лобній і тім`яній ділянках зліва, крововиливів у м`які тканини голови у лівій і правій скроневих ділянках, синця поширеного у лівих очноямковій, виличній ділянках і лівій щоці, синця на спинці і крилах носу, синця на підборідді, крововиливів на слизовій оболонці верхньої губи справа в ділянці кута і нижньої губи посередині, множинних саден на обличчі переважно зліва, як на тлі синців, так і поза їх межами, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва (в об`ємі близько 150 мл), крововиливів у м`які мозкові оболонки лівої півкулі по зовнішній і нижній поверхні, стволової частини мозку і мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку; синець в правій очноямковій ділянці з переходом на щоку; шиї: на передній поверхні зліва синець з саднами на його тлі і синець; кінцівок: на правій верхній кінцівці - синець на внутрішній поверхні плеча, синець на задній поверхні ліктя, множинні синці на задній поверхні передпліччя і тильній ділянці кисті; на лівій верхній кінцівці - переривчасті садна на задній поверхні ліктя і задній поверхні передпліччя у середній третині, множинні синці на задній поверхні передпліччя у нижній третині і тильній ділянці кисті; на лівій нижній кінцівці - синець на передній поверхні коліна, два синця на передній поверхні гомілки у верхній третині. Тілесні ушкодження зажиттєвого походження. Давність утворення закритої черепно-мозкової травми становить в межах перших десятків хвилин від часу настання смерті; синця з саднами на шиї - в межах 6 годин від часу настання смерті; саден на лівих лікті і передпліччі - в межах 6 годин від часу настання смерті; синця в правій очноямковій ділянці і правій щоці, синця на шиї, синців на кінцівках - в інтервалі від 7 діб до 15 діб від часу настання смерті.
Закрита черепно-мозкова травма спричинена внаслідок неодноразової, не менш 8 разів, ударної взаємодії, з елементами тертя, з тупими предметами, які мали обмежену і необмежену поверхню, як з гладкою, так і рельєфною поверхнею. Місцем прикладання сили, окрім крововиливу у праву скроневу ділянку, була ліва передня і бокова поверхні голови, напрямок дії сили був переважно зліва направо спереду назад: при спричинені крововиливу у правій скроневій ділянці напрямок дії сили був справа наліво.
Синець з саднами на шиї утворився внаслідок одноразової взаємодії, за механізмом удару-тертя тупим предметом з обмеженою рельєфною поверхнею. Місцем прикладання сили с передня поверхня шиї зліва, напрямок дії сили був спереду назад. Садна на лівій кінцівці утворилися внаслідок неодноразової взаємодії, за механізмом тертя, з тупими предметами, які могли мати як обмежену, так і необмежену рельєфну поверхню. Місцем прикладання сили є внутрішня поверхні плеча і задня поверхня ліктя. Інші синці, давність утворення яких становить в межах від 7 діб до 15 діб, утворилися внаслідок неодноразової взаємодії, за механізмом удару або тиснення, з тупими предметами з обмеженою поверхнею. Місцем прикладання сили є задня поверхня передпліч, тильна поверхня кистей, передня поверхня лівих коліна і гомілки.
Причиною смерті ОСОБА_9 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами у шлуночки головного мозку, перебіг якої ускладнився розвитком набряку речовини головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (кваліфікаційна ознака - небезпека для життя, п.п. 2.1.1.а, 2.1.2, 2:1.3.г, 2.1.3.0 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Воно має причинний зв`язок з настанням смерті. Синці і садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень (кваліфікаційна ознака - відсутність короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, п.п. 2.3.1., 2.3.2.6. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Синці і садна не мають причинного зв`язку з настанням смерті.
Час настання смерті ОСОБА_9 становить в інтервалі з 23:11 год 02.06.2024 до 04:47 год 03.06.2024.
Утворення усього комплексу закритої черепно-мозкової травми внаслідок «самопадіння з висоти власного росту» ОСОБА_9 не можливо.
Частина тілесних ушкоджень, які включені до комплексу закритої черепно-мозкової травми (садна і садна на тлі синців на обличчі), спричинена дією тупого предмету з обмеженою рельєфною поверхнею, такими характеристикам також відповідає звичайний віник.
Група крові трупа А (II). На час настання смерті ОСОБА_9 була твереза (т. 1 а.с. 173-176).
Відповідно до висновку експерта № 13/777-С/24 від 29.06.2024 року на підставі проведеного судово-медичного дослідження шматочків внутрішніх органів і м`яких тканин від трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2., в маркованих препаратах №1 «м`які покрови голови лобна ділянка з крововиливом» і № 2 «ліва скронева ділянка з крововиливом» крововиливи зажиттєвого походження з мінімальними реактивними змінами. В маркованих препаратах № 3 «міст», №4 «довгастий мозок». № 5 «ліва тім`яна частка» і немаркованих препаратах головного мозку встановлені субарахноїдальні крововиливи зажиттєвого походження з мінімальними реактивними змінами, набряк речовини головного мозку. В маркованих препаратах № 6 «ліва скронева частка» і № 7 «ліва скронева частка» встановлені дрібно вогнищеві крововиливи у речовині мозку і субарахноїдальні крововиливи зажиттєвого походження з мінімальними реактивними змінами, набряк речовини головного мозку Повнокров?я внутрішніх органів. Печінка - вогнищевий стеатоз ( т. 1 а.с. 177-178).
Відповідно до висновку експерта № 14/921-с/24 від 04.06.2024 року кров від трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи АВ з ізогемаглютиніном анти-В (т. 1 а.с. 179).
Відповідно до висновку експерта № 16/2133-С/2024 від 03.06.2024 року на підставі результатів судово-медичної експертизи крові та сечі група ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2., (№ 1766с) метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлено (т. 1 а.с. 180).
Відповідно до висновку експерта № 15-12/367-С/2024 від 19.06.2024 року згідно з висновком експерта № 14/921-с/24 від 04.06.2024 року відділення судово-медичної цитології ХОБСМЕ, групова приналежність крові від трупу громадянки ОСОБА_9 -А (II) з ізогемаглютеніном анти-В. У результаті проведення судово-медичної експертизи фрагменту віника (об`єкти №№ 1-3) встановлено наступне: в об`єкті № 3 знайдені сліди крові людини, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген А. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, що сліди крові у даному об`єкті можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові А (ІІ) з ізогемаглютеніном анти-В, якою могла бути сама потерпіла ОСОБА_9 ; в об`єктах №№ 1-2 сліди крові не виявлені (т. 1 а.с. 198-201).
Відповідно до висновку експерта № 14/948-С/24 від 08.06.2024 року на тенісці ОСОБА_8 наявності крові не встановлено (т. 1 а.с. 181-182).
Відповідно до висновку експерта № 14/950-С/24 від 07.06.2024 року на кросівках ОСОБА_8 наявності крові не встановлено (т. 1 а.с. 183).
Відповідно до висновку експерта № 14/949-С/24 від 08.06.2024 року на кросівках ОСОБА_8 наявності крові не встановлено (т. 1 а.с. 184).
Відповідно до висновку експерта № 15-12/371-С-Ц/2024 від 12.06.2024 року при проведенні судово-медичної експертизи ватного тампону-змиву на дерев`яному аплікатору (об`єкт № 1) , вилученому 03.06.2024 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , зі столу в кімнаті № 3, сліди крові не виявлено ( т. 1 а.с. 185-187).
Відповідно до висновку експерта № 15-12/370-С/Ц/2024 від 08.06.2024 року при проведенні судово-медичної експертизи змиву на ватній паличці (об`єкт № 1) , вилученому 03.06.2024 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , з ліжка в кімнаті № 3, сліди крові не виявлено ( т. 1 а.с. 188-190).
Відповідно до висновку експерта № 15-12/№369-С/Ц/2024 від 08.06.2024 року при проведенні судово-медичної експертизи тампонів-змивів з обох рук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкти №№ 1,2) сліди крові не знайдені (т. 1 а.с. 191-194).
Відповідно до висновку експерта № 15-12/№ 368-С/2024 від 15.06.2024 року при проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з обох рук ОСОБА_8 (об`єкти №№ 1,2) сліди крові не знайдені, що стосується клітинного складу піднігтьового вмісту ОСОБА_8 то його походження за рахунок власних нігтьових ложе вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (т. 1 а.с. 192-197).
Згідно з висновком експерта № 09/405-С/2024 від 04.06.2024 року на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_8 експерт прийшов до висновку, що у останнього мають місце: синці на правій руці, які виникли від ударної дії тупих твердих предметів та могли бути спричинені в строк за 1-3 діб до моменту огляду; подряпини на руках та тулубі, які виникли від дії тупих твердих предметів, що мають загострений край за механізмом тертя-ковзання та могли бути спричинені в строк за 1-3 діб до моменту огляду. По ступеню тяжкості це легкі тілесні ушкодження. Індивідуальні особливості травмуючих предметів, у тілесних ушкодженнях, виявлених у ОСОБА_8 не відобразилися. Виникнення тілесних ушкоджень, встановлених у ОСОБА_8 при умовах, викладених в питання № 7 постанови про призначення судово-медичної експертизи («Чи могли виявлені ушкодження утворитися при падінні з висоти, чи при падінні з висоти власного росту») малоймовірне (т. 1 а.с. 206-207).
Допитаний в судовому засіданні 12.12.2024 року судово-медичний експерт ОСОБА_43 пояснив, що причина смерті ОСОБА_9 зазначена ним у висновку експерта № 10-12/1766-С/24. Від чого такі травми утворилися також зазначено у висновку експерта. Травми, виявлені у потерпілої спричинені не одним предметом, а декількома, які мали різні властивості: мали обмежену і необмежену поверхню, як гладку так і рельєфну поверхню, до яких може відноситися оглянутий в судовому засіданні віник (його фрагмент). За результатами проведення слідчого експерименту з підозрюваним був складений 10.07.2024 року висновок експерта № 10-14/22-с/24/10-12/1766-с/24, де зазначено, що відомості з протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 стосовно механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_9 дозволяють визначити їх відповідність результатам судово-медичної дослідження трупу ОСОБА_9 за наступними параметрами: давність спричинення ЧМТ та локалізація і механізм їх спричинення. Закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 - це комплекс ушкоджень, не лише з правої сторони голови, а і лівої. Не могло бути причиною смерті падіння потерпілої з висоти власного зросту при поштовху. Травми ОСОБА_9 , які стали причиною її смерті отримані саме від ударів тупими предметами. Медична допомога потерпілій у цій справі не надавалася, тому експертом не досліджувалися умови правильності та своєчасності надання медичної допомоги. У судовій медицині не існує критерію «миттєва смерть». В цьому випадку давність, яка минула до настання смерті становила термін відображений у дослідженні - перші десятки хвилин (в межах перших 30 хвилин). Удари були нанесені із силою, достатньою для спричинення таких травм. Також судовий експерт повідомив, що констатовані у потерпілої травми голови (синці на обличчі отримані в інтервалі від 7 до 15 діб до події) не могли вплинути та ускладнити розвиток отриманих у день смерті травм.
Судом досліджені речові докази:
мобільний телефон «Redmi» блакитного кольору - поміщено до сейф пакету ICR0010576, 3 ВЛС зі СПР з чашки на столі - поміщено до сейф пакету ICR0010575, полімерна пляшка з рідиною коричневого кольору, яка вилучена з комп`ютерного столу у кімнаті №3 - поміщено до паперового конверту НПУ (квитанція 169);
кросівки сірого кольору (в які був взутий підозрюваний ОСОБА_8 ) поміщені у картонну коробку, футболка синьо-фіолетового кольору (яка була вдягнута на підозрюваного ОСОБА_8 ) поміщена у паперовий конверт, спортивні штани сірого кольору (які були вдягнуті на підозрюваного ОСОБА_8 ) поміщені у паперовий конверт, змив на ватну паличку з ліжка біля трупу у кімнаті №2 - поміщено до паперового конверту НПУ, змив на ватну паличку зі столу у кімнаті №2 - поміщено до паперового конверту НПУ (квитанція 180);
зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщені до паперового конверту, змиви на марлеві тампони з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщені до паперового конверту, фрагмент віника (руків`я) біля голови трупу - поміщено до паперового конверту НПУ (квитанція 194);
зразки волосся, зразки нігтів з правої та лівої кистей які поміщено до паперового конверту трупу ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (квитанція 219) -передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП№2 ХРУП№2 ГУНП в Харківській області.
карта пам?яті «Goodram 32 GB», із відеозаписами допиту в якості підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загальним об?ємом 4,82 ГБ (5 179 121 664 байтів), карта пам?яті «Goodram 32 GB»із відеозаписом об?ємом 1,49 ГБ (1 605 826 560 байтів) зі слідчим експериментом із підозрюваним ОСОБА_8 адресою: АДРЕСА_2 від 04.06.2024 року, карта пам?яті «Goodram 32 GB»із відеозаписом об?ємом 804 МБ (843 952 128 байтів) зі слідчим експериментом із свідком ОСОБА_10 адресою: АДРЕСА_2 від 03.06.2024 року - приєднані до матеріалів кримінального провадження.
Відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Таким чином, досліджені вище письмові та речові докази, покази свідків не містять суттєвих протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку. Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, отриманий в установленому законом порядку.
V. Кваліфікація дій обвинуваченого.
Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також сукупність наданих сторонами обвинувачення та захисту доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч.1 ст. ст. 115 КК України частково знайшло своє підтвердження в ході судового провадження, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Так, суд не погоджується з обвинуваченням, викладеним в обвинувальному акті, в частині, що обвинувачений при вчиненні злочину діяв з прямим умислом, тобто не лише усвідомлював характер своїх дій та передбачав суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої, а й дійсно бажав цього, оскільки стороною обвинувачення, на думку суду, не доведено того, що обвинувачений діяв саме з прямим умислом.
Суд доходить висновку, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 при вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення керувався саме непрямим умислом.
З огляду на положення ст.24 КК прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Тобто, підставою розмежування двох видів умислу є те, що при прямому умислі винувата особа бажає настання суспільно небезпечних наслідків, а при непрямому виявляє байдужість до таких наслідків, не бажає, але свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків, у даній справі у вигляді смерті потерпілої.
Свідомість при непрямому умислі є аналогічною свідомості в умислі прямому. І в цьому разі свідомість особи включає розуміння всіх фактичних обставин, що характеризують об`єктивні ознаки конкретного складу злочину, в тому числі характеру і значення об`єкта і предмета посягання, характеру дії і бездіяльності, а також місця, часу, способу їх вчинення та ін. Вона також містить розуміння суспільної небезпечності, шкідливості свого діяння і його наслідків.
Передбачення при непрямому умислі має свою розпізнавальну особливість. Як і при прямому умислі, воно носить конкретний характер. Особа в цьому разі чітко усвідомлює, що саме її конкретна дія чи бездіяльність може спричинити конкретний суспільно небезпечний наслідок, і тим самим передбачає загалом розвиток причинного зв`язку між діянням і можливим наслідком. Проте, цей наслідок особа передбачає лише як можливий результат свого діяння. Передбачення неминучості настання наслідку при непрямому умислі виключається. Воля особи в цьому разі не спрямована на досягнення суспільно небезпечного наслідку. Саме в цьому і полягає розпізнавальна особливість передбачення наслідків при непрямому умислі. Але основна сутність непрямого умислу - в його вольовій ознаці. Особливість такої ознаки полягає у відсутності бажання настання суспільно небезпечного наслідку. Незважаючи на передбачення такого наслідку, особа не відчуває потреби в його досягненні, воно не потрібно їй ні як основний, ні як проміжний наслідок. Тут має місце ситуація, при якій особа, не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо допускає його настання. Частіше за все таке свідоме допущення виражається в байдужому ставленні до наслідків: особа, не будучи зацікавленою у настанні суспільно небезпечного наслідку свого діяння, все ж допускає таку можливість.
Верховний Суд у своїй практиці зазначив, що відмінність непрямого умислу від інших форм вини зводиться, зокрема, до відмінностей у розумінні його інтелектуального та вольового моментів. Інтелектуальний момент (усвідомлення і передбачення) непрямого умислу характеризується усвідомленням особи суспільного небезпечного характеру свого діяння, що за своєю правовою природою, повністю збігається з прямим умислом, при цьому особа передбачає настання наслідків як можливого результату.
Вольовим моментом непрямого умислу, який характеризує ставлення особи до наслідків, є свідоме припущення їх настання. Так, особа, не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо припускає його настання. Найчастіше таке свідоме припущення полягає у байдужому ставленні до наслідків. У такому випадку особа посідає неактивну, а пасивну стосовно наслідків позицію, які являються побічним результатом злочинного діяння винного.
У окремих випадках свідоме припущення суспільно небезпечних наслідків може виявлятися у безпідставному розрахунку на їх ненастання. Воля особи нібито спрямована на недопущення наслідків свого діяння, проте її розрахунок і надії абстрактні, ні на чому конкретному не ґрунтуються. У подібних випадках говорять на розрахунок на «навмання» (справа № 149/2610/19, постанова від 19.05.2021 року).
Так, судом встановлено, що про наявність у ОСОБА_8 умислу на вбивство ОСОБА_9 свідчить сукупність усіх обставин вчиненого обвинуваченим діяння, зокрема спосіб нанесення, характер, локалізація тілесних ушкоджень які заподіяно в область голови, де знаходяться життєво важливі органи, інтенсивність та цілеспрямованість дій.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 10-12/1766-С/24 від 09.07.2024 причиною смерті ОСОБА_9 стала закрита черепно-мозкова травма з крововиливами у шлуночки головного мозку, перебіг якої ускладнився розвитком набряку речовини головного мозку. Закрита черепно-мозкова травма спричинена внаслідок неодноразової, не менш 8 разів, ударної взаємодії, з елементами тертя, з тупими предметами, які мали обмежену і необмежену поверхню, як з гладкою, так і рельєфною поверхнею. Місцем прикладання сили, окрім крововиливу у праву скроневу ділянку, була ліва передня і бокова поверхні голови, напрямок дії сили був переважно зліва направо спереду назад: при спричинені крововиливу у правій скроневій ділянці напрямок дії сили був справа наліво. Давність утворення закритої черепно-мозкової травми становить в межах перших десятків хвилин від часу настання смерті. Утворення усього комплексу закритої черепно-мозкової травми внаслідок «самопадіння з висоти власного росту» ОСОБА_9 не можливо.
Допитаний в судовому засіданні 12.12.2024 року судово-медичний експерт ОСОБА_43 , зокрема, зазначив що закрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_9 - це комплекс ушкоджень, не лише з правої сторони голови, а і лівої. Не могло бути причиною смерті падіння потерпілої з висоти власного зросту при поштовху. В цьому випадку давність, яка минула до настання смерті становила термін відображений у дослідженні - перші десятки хвилин (в межах перших 30 хвилин). Удари були нанесені із силою, достатньою для спричинення таких травм.
Також, суд враховує, що під час допиту свідка ОСОБА_10 , який був очевидцем події злочину, та обвинуваченого ОСОБА_8 , не встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в період часу з 03:00 години до 04:47 години в квартирі потерпілої перебували інші особи, які могли нанести ОСОБА_12 тілесні ушкодження, які стали причиною її смерті.
Таким чином, проаналізувавши досліджені у даному кримінальному провадженні докази та оцінивши їх в сукупності, суд визнає необґрунтованими твердження обвинуваченого та його захисника щодо відсутності у ОСОБА_8 умислу на вбивство потерпілої ОСОБА_9 .
Суд вважає, що за встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_8 відносно ОСОБА_9 носили активний характер, були протиправними, між цими діями і їх наслідками існував прямий причинний зв`язок, і наслідки у виді смерті потерпілої були спричинені саме діями обвинуваченого, оскільки у даному випадку ОСОБА_8 чітко усвідомлював, що саме його конкретні дії можуть спричинити суспільно небезпечний наслідок, і тим самим у загальному виді передбачав розвиток причинного зв`язку між своїми діями і можливим його наслідком - смерть потерпілої.
Тобто, у даній справі виникла ситуація, при якій ОСОБА_8 , не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо допускав його настання за відсутності розрахунку на його відвернення. Таким чином, свідоме небажання в даному випадку смерті потерпілої не виключає умисної форми вини обвинуваченого.
У даному конкретному випадку вчинення вбивства внаслідок злочинної самовпевненості винного (ч. 1 ст. 119 КК) виключається, оскільки наносячи удари (як встановлено експертизою не менше 8) із достатньою силою у життєво важливі органи потерпілої, обвинувачений саме свідомо допускав настання смерті потерпілої, а не легковажно розраховував на її відвернення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків, що обвинувачений наносив своїй дружині удари в область голови, як віником, так і руками, усвідомлюючи суспільно небезпечний характери свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої, не бажаючи цього, але свідомо припускаючи настання смерті ОСОБА_12 від нанесених травм, що є непрямим умислом, який, охоплюється статтею 115 КК.
Твердження сторони захисту про необхідність кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст.121 КК є необґрунтованими та спростовуються встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення.
Згідно з п. 22 Постанови ВСУ № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
У свою чергу ч. 2 ст. 121 КК передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Умисне вбивство відрізняється від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, і визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
При цьому, спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляється у способі вчинення діянь.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що сукупність наведених у вироку доказів переконливо свідчить про те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_47 до (постійні сварки з потерпілою) та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб завдання, кількість ударів та локалізація тілесних ушкоджень, переважна більшість яких заподіяна обвинуваченим у життєво-важливі органи (голову та шию), безумовно, вказують на спрямованість його дій саме на позбавлення життя потерпілої.
Під час встановлення вини та її змісту в кожному конкретному випадку суд виходить з того, що вона об`єктивно існує в реальній дійсності, встановлює її на підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів. «Суд пізнає вину так, як він встановлює й пізнає інші факти об`єктивної дійсності, що існують або відбуваються у зовнішньому світі поза свідомістю окремої людини чи свідомістю суддів». На цьому наголосила Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду при розгляді справи № 640/18653/17.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені в судовому засіданні фактичні обставини кримінального провадження, а також обставини за яких настала смерть ОСОБА_9 , мета та мотив обвинуваченого, свідчать про вчинення ним саме умисного вбивства з непрямим умислом.
Дослідивши докази у даній справі, надавши кожному з них оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_8 за фактично вчинене підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Будь-яких обґрунтованих сумнівів у тій версії події, яку суд вважав встановлено, за результатами дослідження доказів, у суду не виникає. Єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання ОСОБА_8 винним за ч. 1 ст. 115 КК України.
Таким чином, вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України суд вважає доведеною.
VІ. Мотиви призначення покарання.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, яке належить призначити обвинуваченому ОСОБА_8 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_8 скоїв особливо тяжкий злочин, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6. Матеріали справи містять копії матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_24 від 12.02.2022 про факт домашнього насильства до неї з боку її сина ОСОБА_8 .
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 437 від 24.06.2024 року ОСОБА_8 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 на теперішній час відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.с. 203-205).
Згідно з випискою № 435 від 03.06.2024 року з КНП ХОР «ОКНЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння, у ОСОБА_8 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не виявлено. Діагноз: тверезий (т. 1 а.с. 202).
Також, матеріали справи не містять відомостей, які могли б скомпрометувати потерпілу ОСОБА_9 . Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні характеризувала свою доньку виключно з позитивної сторони. Свідки у справі надали потерпілій ОСОБА_9 в цілому задовільну характеристику. Потерпіла є дружиною обвинуваченого та матір`ю їх двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, що підтвердили під час допиту в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_8 та свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, відомостей про особу обвинуваченого, суд вважає, що його перевиховання й виправлення неможливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, таке покарання є співмірним протиправному діянню та необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», застосований відносно ОСОБА_8 , суд вважає необхідним залишити без змін до набрання вироком законної сили.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_8 був затриманий 03.06.2924 року (т. 1 а.с. 151-153), в зв`язку із чим відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд зараховує строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У даному кримінальному провадженні питання про арешт майна вирішено ухвалами слідчого судді від 05.06.2024 року.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст. 100 КПК України.
Цивільний позов потерпілою не заявлено.
Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого, проте у даному кримінальному провадженні такі витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
у х в а л и в:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з 17.02.2025 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_8 у строк покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 03.06.2024 року до 17.02.2025 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор», застосований відносно ОСОБА_8 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили, долю речових доказів вирішити наступним чином::
- мобільний телефон «Redmi» блакитного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- 3 ВЛС зі СПР з чашки на столі; полімерна пляшка з рідиною коричневого кольору, яка вилучена з комп`ютерного столу у кімнаті №3; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; змиви на марлеві тампони з правої та лівої руки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; фрагмент віника; зразки волосся, зразки нігтів з правої та лівої кистей трупу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змив на ватну паличку з ліжка біля трупу у кімнаті №2; змив на ватну паличку зі столу у кімнаті №2 - знищіти;
- кросівки сірого кольору (в які був взутий підозрюваний ОСОБА_8 ), футболка синьо-фіолетового кольору (яка була вдягнута на підозрюваному ОСОБА_8 ), спортивні штани сірого кольору (які були вдягнуті на підозрюваному ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_8 , у разі відмови в одержанні - знищіти;
- карта пам?яті «Goodram 32 GB», із відеозаписами допиту в якості підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загальним об?ємом 4,82 ГБ (5 179 121 664 байтів) - зберігати у матеріалах кримінального провадження № 12024221190000797;
- карта пам?яті «Goodram 32 GB»із відеозаписом об?ємом 1,49 ГБ зі слідчим експериментом із підозрюваним ОСОБА_8 адресою: АДРЕСА_2 від 04.06.2024 року, карта пам?яті «Goodram 32 GB»із відеозаписом об?ємом 804 МБ (843 952 128 байтів) зі слідчим експериментом із свідком ОСОБА_10 адресою: АДРЕСА_2 від 03.06.2024 року - зберігати у матеріалах кримінальної справи № 645/4248/24.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2024 року, на предмети (речі), що були виявлені та вилучені у період часу з 05:15 год. ІНФОРМАЦІЯ_5 року по 07:40 год. 03.06.2024 року в ході огляду місця подій за адресою: АДРЕСА_2 : полімерна пляшка з рідиною коричневого кольору, яка вилучена з комп`ютерного столу у кімнаті №3; 3 ВЛС зі СПР з чашки на столі, які поміщено до сейф пакету ICR0010575; мобільний телефон «Redmi» блакитного кольору, який поміщено до сейф пакету ICR0010576; змив на ватну паличку з ліжка біля трупу у кімнаті №2, який поміщено до паперового конверту НПУ; змив на ватну паличку зі столу у кімнаті №2, який поміщено до паперового конверту НПУ; фрагмент віника (руків`я) біля голови трупу, який поміщено до паперового конверту НПУ.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2024 року, на предмети (речі), що були вилучені під час особистого обшуку на підставі ч.3 ст. 208 КПК України у затриманого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 12:00 год. 03.06.2024 року по 13:15 год. 03.06.2024 року в ході складання протоколу затримання особи, підозрюваної в скоєнні злочину в порядку ст. 208 КПК України: змиви на марлеві тампони з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщені до паперового конверту; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщені до паперового конверту; футболка синьо-фіолетового кольору (яка була вдягнута на підозрюваного ОСОБА_8 ), яка поміщена у паперовий конверт; спортивні штани сірого кольору (які були вдягнуті на підозрюваного ОСОБА_8 ), поміщені у паперовий конверт; кросівки сірого кольору (в які був взутий підозрюваний ОСОБА_8 ), які поміщені у картонну коробку.
Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125211113 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне вбивство |
Кримінальне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Алтухова О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні