Ухвала

від 18.02.2025 по справі 733/1413/21

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-і/733/1/25

Єдиний унікальний №733/1413/21

Ухвала

Іменем України

18 лютого 2025 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ічнянського районного суду Чернігівської області клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по кримінальному провадженню №12018270120000366 від 02 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.271 КК України

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2024 року представник потерпілих адвокат ОСОБА_3 подав до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення по кримінальному провадженню №12018270120000366 від 02 вересня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч2 ст.271 КК України, в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 понесені потерпілою ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Представник потерпілих адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подала клопотання про слухання справи без його участі та участі потерпілих.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про слухання справи без його участі.

ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_7 в судове засідання , будучи належним чином повідомленими , не з`явилися, заяв, клопотань не надали.

Зважаючи на те, що їх явка не визнана обов`язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали кримінальної справи, дійшов до наступного.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини , що виникли в зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільно процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2024 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 був визнаний винуватим та засуджений до 3 років позбавлення волі із застосуванням стст.75,76 КК України з іспитовим строком терміном 2 роки.

Потерпілими у даному кримінальному провадженні виступають ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Відповідно до укладеного договору від 17 вересня 2023 року потерпіла сплатила адвокату 15000 грн. за надану правничу допомогу за представництво її з братом інтересів у даній кримінальній справі, що підтверджується квитанцією від 16 жовтня 2024 року. До обсягу відповідної правничої допомоги увійшло: участь у судових засіданнях, висловлення та підтримання позиції потерпілих і пред`явленого ними позову, подання ряду скарг і клопотань, інші активні процесуальні дії. Разом з тим, у зв`язку із оплатою потерпілою ОСОБА_5 йому за надану правничу допомогу по завершенню судового розгляду та його дистанційну участь в судовому засіданні на завершальному етапі, документ не був поданий суду до постановлення вироку.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною 4 статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26,27Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Захист інтересів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 здійснює адвокат ОСОБА_3 , що підтверджується ордерами та договором про надання правової допомоги укладеного між представником та потерпілою ОСОБА_5 ..

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію

розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у цивільній справі справа №372/1010/16-ц.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що наявні підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді в розмірі 15000 грн.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання представника потерпілих адвоката ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення по кримінальному провадженню №12018270120000366 від 02 вересня 2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_5 , 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.00 коп. витрат на правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення.

Ухвала складена та підписана 18 лютого 2025 року.

Cуддя ОСОБА_1