Постанова

від 12.02.2025 по справі 705/5337/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/305/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/5337/24 Категорія: 311010000 Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В.,

за участю секретаря Гладиш О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Черкасиобленерго», ПрАТ «Уманьгаз», КП «Уманьводоканал», ТОВ «Екоклінер» про неправомірні комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

У вересні2024року ОСОБА_1 звернувся досуду ізвказаним позовом,обґрунтовуючи йоготим,що окремий будинок, у вигляді 1/3 частини житлового корпусу по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних долях як спільна сумісна власність єдиної родини з використанням для розрахунків по комунальним послугам одного о/р ОСОБА_1 .

Але надавачі послуг самостійно, без врахування структури власності і його згоди, відкрили для ОСОБА_2 нові рахунки: ПАТ «Черкасиобленерго» о/р НОМЕР_1 , ПрАТ «Уманьгаз» - о/р НОМЕР_2 , КП «Уманьводоканал» - о/р НОМЕР_3 , ТОВ «Екоклінер» - о/р НОМЕР_4 , за якими, у відсутність ОСОБА_2 з 2017 року, продовжують і сьогодні неправомірно нараховувати борги за послуги. Встановлені прилади обліку постачальниками змінили призначення приміщень і порядок користування та необ`єктивно привело до часткового розподілу спільного майна в натурі і порушення законодавства. Про це свідчить один із офіційних висновків, який за фактом очевидності не потребує інших доказів в судовому процесі.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ліквідувати: ПАТ «Черкасиобленерго» - о/р НОМЕР_1 , ПрАТ «Уманьгаз» - о/р НОМЕР_2 , КП «Уманьводоканал» - о/р НОМЕР_3 , ТОВ «Екоклінер» - о/р НОМЕР_4 і прилади обліку в домогосподарстві ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 в місячний термін, а також демонтувати лічильники споживачів інших будинків встановлених в квартирі ОСОБА_1 ; зобов`язати ПАТ «Черкасиобленерго» о/р НОМЕР_1 , ПрАТ «Уманьгаз» - о/р НОМЕР_2 , КП «Уманьводоканал» - о/р НОМЕР_3 , ТОВ «Екоклінер» - о/р НОМЕР_4 провести перерахунок заборгованості за комунальні послуги з моменту зміни умов 2017; встановити на найближчі 10 років заборону ПАТ «Черкасиобленерго», ПрАТ «Уманьгаз», КП «Уманьводоканал», ТОВ «Екоклінер» проводити будь-які локальні дії без дозволу ОСОБА_1 в просторі (наземний, підземний, повітряний) приватної території на АДРЕСА_1 , а в разі смерті лише з відома правонаступників; дозволити ОСОБА_1 в межах приватної території на АДРЕСА_1 , провести власними силами демонтаж незаконно встановлених приладів постачальниками послуг з подальшим відшкодуванням всіх витрат у судовому порядку. Судові витрати стягнути з відповідача.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення його прав, свобод чи законних інтересів відповідачами. Із зазначеного позивачем та досліджених доказів вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 є два окремі особові рахунки для сплати за комунальні послуги та один з них належить ОСОБА_2 , тож правовідносини з приводу користування комунальними послугами по о/р виникають між ОСОБА_2 та ПАТ «Черкасиобленерго», ПрАТ «Уманьгаз», КП «Уманьводоканал», ТОВ «Екоклінер» і не стосуються позивача. ОСОБА_2 взагалі не є стороною у справі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просив судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким визнати відповідачів небажаними особами на території домогосподарства ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 і винести їм попередження за грабіжницькі послуги та ігнорування особистої присутності власників спільної сумісної власності.

Апеляційна скарга мотивована тим, що йому і співвласнику належить спільне майно, а володіння, користування і розпорядження ним здійснюється за взаємною згодою. Додатково кожен з них має право перешкодити незаконним діям щодо спільного майна і забороняти їх. У той же час, відповідачі не визнають їх спільну сумісну власність.

У відзиві на апеляційну скаргу керівник КП «Уманьводоканал» Терещук С.В. вказав, що позивачем необґрунтовано, яким чином завдано йому збитків КП «Уманьводоканал», в який спосіб, та в чому саме полягають вказані збитки, відповідно не надано жодного належного доказу в підтвердження цього.

Тобто матеріали справи не містять доказів того, що КП «Уманьводоканал» порушено будь-яке право ОСОБА_1 , та що дії КП є незаконними відносно позивача.

Особовий рахунок № НОМЕР_3 відкрито на ім`я ОСОБА_2 , тому правовідносини з приводу користування комунальними послугами виникають між ОСОБА_2 та КП «Уманьводоканал», іншими відповідачами, і не стосуються позивача. Водночас, ОСОБА_2 взагалі не є стороною у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника КП «Уманьводоканал», перевіривши доводи апеляційної скарги та, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за адресою АДРЕСА_1 , в зв`язку з переплануванням будинку, було влаштовано два окремих входи - гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 .

25.04.2024 членом НКРЕКП ОСОБА_3 надано відповідь на заяву в якій зазначено, що відповідно до наявної у ПрАТ «Уманьгаз» інформації, за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_2 відкрито на ОСОБА_2 , о/р № НОМЕР_5 на ОСОБА_1 .

Крім того, надано рахунок за послуги з розподілу природного газу за вересень 2024 на ім`я ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Як вбачається з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №398323010, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 (частка 233/1000), ОСОБА_1 (частка 1/6), ОСОБА_2 (частка 1/6), ОСОБА_5 (частка 13/100), ОСОБА_6 (частка 61/300) та ОСОБА_7 (частка 1/10).

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 вказав, що відповідачі незаконно відокремили особовий рахунок на ім`я ОСОБА_2 , що, на його переконання, призвело до розподілу спільного сумісного майна в натурі.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 , вказуючи що такими діями відповідачів порушені його права, у той же час жодним чином не аргументує у чому саме полягає таке порушення, та яким чином розподіл особових рахунків впливає на нього як одного із співвласників житлового будинку.

Крім того, вказуючи про продовження нарахування боргів на особовий рахунок ОСОБА_2 , не зазначає яким чином порушуються такими діями його права та інтереси, оскільки борг нараховується на іншого співвласника.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів зауважує, що фактично оспорюючи наявність особових рахунків відкритих надавачами комунальних послуг на ім`я ОСОБА_2 , остання не залучена до розгляду справи, хоча рішення суду може вплинути на її права та інтереси.

З огляду на установлені обставини у справі, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2025 року.

Судді: