Постанова

від 04.02.2025 по справі 927/1237/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 927/1237/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Тищенко А.І.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Юхименко О.В. керівник; Йовенко Т.І. орд.;

від відповідача: Марцева Т.І. самопредст.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2023 (повний текст складено та підписано 21.12.2023)

у справі № 927/1237/23 (суддя Белов С.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

до Менської міської ради

про визнання укладеної додаткової угоди до договору оренди,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд Чернігівської області з позовом до Менської міської ради (далі - відповідач, Міськрада), у якому просила суд:

- визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі, зі змінами, укладеного 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 за №742300004000642 в редакції, що наведена у пункті 1.1 позовної заяви;

- зобов`язати Міськраду, як суб`єкта державної реєстрації, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди позивачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025 до 18.05.2034 включно на підставі Додаткової угоди до Договору оренди землі, зі змінами, укладеного 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 № 742300004000642.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.01.2011 між Менською районною державною адміністрацією, правонаступником якої у спірних правовідносинах є Міськрада, та ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (найменування змінено на "Корпорація "Інтерагросистема") був укладений договір оренди землі, за яким позивач отримав у платне строкове користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025. Строк дії договору, з урахуванням додаткової угоди від 01.07.2020 та абз.1 пп.1 п.27 р.Х Земельного кодексу, спливав 18.05.2023, що встановлено постановою Північного апеляційного суду від 11.07.2023 у справі №927/987/22, тому позивач листом від 21.11.2022 звернувся до відповідача щодо поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк і додав проект додаткової угоди, однак відповідач у місячний строк після закінчення строку дії договору (до 19.06.2023) на вказаний лист не відповів, тому договір вважається поновленим на тих самих умовах і на той самий строк, до 19.06.2023, і сторони зобов`язані укласти відповідну додаткову угоду в місячний строк на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", що відповідачем не було зроблено, натомість ним вчиняються дії щодо передачі земельних ділянок, які перебувають в оренді у позивача, іншій юридичній особі.

Відповідач, заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, посилався на те, що лист позивача від 21.11.2022 не має юридичного значення; вказана додаткова угода (нова редакція п.8) передбачає переважне право орендаря саме на поновлення договору на новий строк, що суперечить чинному законодавству; існує неоднозначна практика щодо вказаного в позові договору (постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №927/1128/21 та від 11.07.2023 у справі №927/987/22); Міськрадою вживались дії, які однозначно свідчили про відмову в продовженні (поновленні) договору оренди, зокрема листи від 04.11.2022, від 30.05.2023, від 18.08.2023 та позов з вимогою повернути земельну ділянку; Товариство неналежним чином виконувало свої обов`язки за договором щодо сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2023 у задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема" звернулося із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд визнав доведеним порушення позивачем зобов`язання зі сплати орендної плати на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 по справі №927/987/22, однак у вказаній постанові суд хоча й стягнув з відповідача заборгованість, однак не встановлював факту вчинення позивачем порушення, які могли б бути підставою для притягнення позивача до господарської відповідальності у вигляді відмови від поновлення договору; вказаною постановою, навпаки, встановлено факти, які мають преюдиційне значення для даної справи щодо наявності у позивача права на поновлення договору, а суд першої інстанції необґрунтовано не взяв їх до уваги; позивач не мав можливості своєчасно сплатити заборгованість з орендної плати за січень та лютий 2022 року, строк сплати яких настав, відповідно 20.02.2024 та 20.03.2024, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та сплатив цю заборгованість за першої можливості - 05.09.2023, до відкриття провадження у даній справі, що підтверджується доданими копіями платіжних доручень; позивач є добросовісним орендарем, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позивач не довів добросовісність виконання своїх зобов`язань за договором, не спростував факт порушення термінів сплати орендної плати за січень-лютий 2022 року та не надав жодних доказів сплати орендної плати в 2023 році; протягом 2023 року жодних бойових дій чи обстрілів на території Менської громади не відбувалося, територія не замінована і жодних перешкод у здійснені господарської діяльності на орендованих землях для позивача не було; норми ГК України щодо оперативно-господарський санкцій, на які посилається позивач, не мають жодного відношення до передбаченого земельним законодавством порядку поновлення договору оренди землі на новий строк.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 задоволено апеляційну скаргу позивача, рішення господарського суду першої інстанції скасоване, ухвалено нове рішення - про задоволення позову.

Верховний Суд своєю постановою від 06 листопада 2024 року задовольнив частково касаційну скаргу Менської міської ради. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

03.02.2025 позивач подав додаткові пояснення, з врахуванням зауважень, наведених у постанові Верховного Суду, в яких вказує наступне:

- позивач не може погодитись з висновками Верховного Суду про те, що до спірних правовідносин мають застосовуватись положення ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення з вимогою про визнання укладеною додатковою угоди, та вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватись редакція статті 33, яка була чинна на момент укладення спірного договору;

- якщо суд дійде висновку застосування статті 33 у новій редакції, то має врахувати презумпцію добросовісності та чесності учасників справи, оскільки відповідач не вжив заходів ні щодо повідомлення позивача щодо наявних у нього заперечень, ні щодо укладення відповідної додаткової угоди у передбачені законом строки;

- у позивача були відсутні підстави для сплати орендної плати за 2023 рік до винесення остаточного рішення у справі, оскільки він почав звертатися до відповідача за поновленням терміну дії договору ще з липня 2021 року, загалом було 3 звернення (08.07.2021, 17.08.2021 та 07.09.2021), до яких додавались проекти відповідних додаткових угод, однак кожного разу відповідач знаходив формальні приводи для відмови, тому до вирішення справи №927/987/22 Товариство не мало формальних підстав для сплати орендної плати за 2023 рік, оскільки Міськрада стверджувала, що договір припинив дію 19.05.2022 і лише постановою суду у вказаній справі було констатовано, що строк дії договору спливає 18.05.2023; позивач починаючи з серпня 2024 року (після прийняття у даній справі постанови апеляційним господарським судом) продовжує регулярно сплачувати орендну плату і станом на 31.01.2025 сплатив за період липень-грудень 2024 року 634362,70 грн, що суттєво перевищує суму орендної плати за період з 01.01.2023 по 18.05.2023;

- зміст запропонованої позивачем додаткової угоди про внесення змін д умов договору оренди в частині строку його дії - на 22 роки, то це є загальновідомою практикою внесення змін договорів, оскільки додатковою угодою позивач збільшив строк дії договору на той самий строк - 11 років, відповідно визначивши загальний строк дії договору у 22 роки, який має закінчитися 18.05.2034.

Представники позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивачем разом з додатковими поясненнями від 03.02.2025 подані додаткові докази, а саме копії: листа ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міської ради вих. № 28 від 08.07.2021 та відповіді на нього; листа ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міської ради вих.№ 33 від 17.08.2021 та відповіді на нього; листа ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» Менському міському голові вих. № 35 від 07.09.2021 та відповіді на нього; листа Менської міської ради вих. № 04-18/1946 від 04.11.2022 з додатками; листа ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міської ради вих.№ 24 від 21.11.2022 та відповіді на нього; листа Менської міської ради вих. № 04-14/2159 від 09.12.2022 року; листа ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міської ради вих.№ 3 від 19.07.2023 з відміткою про отримання виконавчим комітету Менської міської ради; квитанції про сплату позивачем орендної плати за землю за період липень-грудень 2024 року.

Вказані докази не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки з поданих відповідачем листів і відповідей на них вбачається, що всі вони датовані періодом з липня 2021 року по липень 2023 року, а відтак вказані докази, з огляду на дату їх виникнення, відповідач мав можливість подати до суду першої інстанції, проте вказаних дій не вчинив і доказів об`єктивної неможливості вчинення таких дій не надав, а подані відповідачем квитанції про сплату орендної плати датовані періодом серпня 2024 року - січнем 2025 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення, проте така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.

Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2011 між Менською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ЗАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 04.01.2011 № 1, із кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025, загальною площею 358,6604 га, які знаходяться на території Жовтневої сільської ради, за межами населеного пункту.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Менському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 18.05.2011 за №742300004000642.

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 147,4604 га у Чернігівській області, Менський район, сільрада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 № 42489890 (номер запису 10853463).

Реєстрація права оренди земельної ділянки, загальною площею 211,2000га у Чернігівській області, Менський район, сільрада Жовтнева, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, була здійснена 19.08.2015, про що свідчить інформація із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.08.2015 № 42498832 (номер запису 10855434).

Додатковою угодою від 19.08.2015 сторони внесли зміни до пункту 5 договору (щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та до пункту 9 (щодо розміру орендної плати)

Додатковою угодою від 19.08.2015 сторони внесли зміни до пункту 5 договору (щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та до пункту 9 (щодо розміру орендної плати)

Додатковою угодою від 01.07.2020 сторони внесли зміни до пункту 5 договору (щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки) до пункту 9 (щодо розміру орендної плати), до пункту 17 (щодо збереження стану об`єкта оренди), а також до пункту 8 договору.

Так, згідно пункту 8 договору, в редакції додаткової угоди від 01.07.2020, договір укладено на 11 років. Після закінчення строку дії договору орендар, за умови належного виконання обов`язків, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційні довідки: 273652841 та 273653763, сформовані 07.09.2021), за ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" зареєстровано речове право - право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 (площею 147,4606 га) та право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 (площею 211,2 га), на підставі договору оренди землі від 18.05.2011 № 742300004000642, строк оренди 11 років, з правом його пролонгації.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 №29-ОТГ передано Менській міській раді у комунальну власність Менської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальної площею 2572,0518 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Менської територіальної громади Менського району Чернігівської області.

Серед переданих Менській міській раді земельних ділянок були також передані земельні ділянки з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025 (пункти 84, 85 додатку до Акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 09.12.2020.

На підставі вказаних наказу та акту 25.02.2021 було проведено держану реєстрацію права власності територіальної громади Менської міської ради на зазначених земельних ділянок, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

Отже, орендодавець за договором змінився на Менську міську раду.

До закінчення строку дії договору позивач листом від 21.11.2022 №24 звернувся до Менської міської ради Чернігівської області щодо поновлення договору оренди на тих самих умовах на той самий строк в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону від 12.03.2011, чинній на час укладення договору), до листа позивачем додано проект додаткової угоди.

Зі змісту вказаного листа вбачається, що він є відповіддю на лист Міськради від 04.11.2022 №04-18/1946 "Про повернення земельних ділянок" і Товариство, заперечуючи проти їх повернення, вказує, що користується земельними ділянками на підставі договору від 08.01.2011, який є чинним, сторонами не розривався, в іншому порядку не припинявся, тому відсутні підстави для повернення земельних ділянок, а у разі спроби посадовими особами Міськради вчинення будь-яких дій, направлених на "самостійне повернення земельних ділянок", Товариство розглядатиме такі діяння як самоправство та викрадення врожаю.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідач мав право погодитись або відмовитись від поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк до 19.06.2023, однак відповіді на вказаний лист не надав, тому договір вважається поновленим на тих самих умовах і на той самий строк, тобто до 18.05.2034 і в цьому випадку сторони зобов`язані укласти відповідну додаткову угоду в місячний строк на підставі ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

У зв`язку із викладеними позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд:

- визнати укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі, зі змінами, укладеного 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 за №742300004000642 в наступній редакції:

"Додаткова угода до договору оренди землі

м. Мена "___"

---

2023 року

Приватне акціонерне товариство "Корпорація "Інтерагросистема", код ЄДРПОУ 24839440, надалі іменується як "Орендар" в особі Генерального директора Юхименка С. В. з однієї сторони та

Менська міська рада, код ЄДРПОУ 04061777, надалі іменується, як "Орендодавець" (а разом - "Сторони") в особі міського голови Примакова Г. А. з іншої сторони,

враховуючи, що після закінчення строку дії Договору оренди землі, зі змінами, укладеного 08.01.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 року за №742300004000642 (далі за текстом - Договір) Орендар продовжує користуватись земельними ділянками загальною площею 358,6604 га, в тому числі: земельна ділянка площею 147,4604 га ріллі (кадастровий номер 7423084000:04:000:0025) та земельна ділянка площею 211,2000 га ріллі (кадастровий номер 7423084000:02:000:0294), за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та від Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору не надходив лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі такий Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором,

на виконання вимог ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на дату укладення Договору), відповідно до якої додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку уклали цю Додаткову угоду до Договору про таке.

1.Поновити дію Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

2.Внести зміни до п. 8 Договору та викласти його у такій редакції: "Договір укладено на 22 (двадцать два) роки. Після закінчення строку дії Договору Орендар, за умови належного виконання обов??язків, відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар зобов`язаний письмово (листом-повідомленням) повідомити Орендодавця про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії Договору."

3.Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

4.Ця додаткова угода є невід?ємною частиною договору оренди землі, складена Сторонами при повному розумінні її умов та термінології українською мовою в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря.

5.Ця додаткова угода набирає чинності після підписання її Сторонами та підлягає проведенню державної реєстрації.

Реквізити сторін

Орендар ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема"

15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Мена, вул. Гастелло, буд. 4 Код ЄДРПОУ 24839440

Генеральний директор

---

Сергій ЮХИМЕНКО

Орендодавець

Менська міська рада

15600, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м.Мена, вул.Героїв АТО, будинок 6 Код ЄДРПОУ 04061777

Міський голова

---

Генадій ПРИМАКОВ"

- зобов`язати Міськраду, як суб`єкта державної реєстрації, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди позивачем земельних ділянок з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025 до 18.05.2034 включно на підставі Додаткової угоди до Договору оренди землі, зі змінами, укладеної 08.01.2011, зареєстрованої у відділі Держкомзему у Менському районі Чернігівської області від 18.05.2011 № 742300004000642.

Заперечуючи проти позову, Міськрада посилалась на те, що у листі від 21.11.2022 і додатковій угоді, яка була до нього додана, позивач вказував саме про поновлення договору після його припинення, при цьому в подальшому підтверджуючи, що договір припинив свою дію 18.03.2023, як зазначено в постанові у справі №927/987/22, тобто питання про поновлення договору в листопаді 2022 року не могло розглядатися і вказаний лист не має юридичного значення; вказана додаткова угода (нова редакція п.8) передбачає переважне право орендаря саме на поновлення договору на новий строк, що суперечить чинному законодавству; існує неоднозначна практика щодо вказаного в позові договору, а саме два рішення Північного апеляційного господарського суду, які висловлюють різний підхід до питання укладення на новий строк (поновлення) даного договору, а саме від 27.10.2022 у справі №927/1128/21, яка залишена в силі Верховним Судом, згідно якої має застосовуватись ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діє на момент розгляду звернення про продовження договору, а не на час укладання договору оренди, а в постанові від 11.07.2023 у справі №927/987/22 висловлено думку про те, що поновлення договору за правилами ст.33 Закону України "Про оренду землі", що діяли на момент його укладення; Міськрадою вживались дії, які однозначно свідчили про відмову в продовженні (поновленні) договору оренди, зокрема листи від 04.11.2022, від 30.05.2023, від 18.08.2023 та позов з вимогою повернути земельну ділянку; Товариство неналежним чином виконувало свої обов`язки за договором, що встановлено постановою у справі №927/1128/21, також орендна плата за січень-лютий 2022 року сплачена лише після прийняття рішення суду і видачі наказу, а за 2023 рік взагалі не сплачувалась і у 2023 році відповідач не користувався земельними ділянками.

На підтвердження доводів, викладених у відзиві, відповідачем додані наступні докази:

- копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №927/1128/21 щодо відмови у задоволенні позову Товариства до Міськради про визнання додаткової угоди укладеною;

- копія наказу Господарського суду Чернігівської області від 28.08.2023 у справі №927/987/22 щодо стягнення з Товариства на користь Міськради заборгованості з орендної плати по договору;

- копія листа Фінансового управління від 28.09.2023 №140 щодо надходження коштів від Товариства у 2023 року;

- копія акту по обстеженню земельних ділянок на території Менської міської територіальної громади за межами населеного пункту с.Покровське від 05.06.2023;

- копія листа Менської міської ради від 30.05.2023 №04-14/1085;

- копія листа Менської міської ради від 18.08.2023 №04-14/1665.

З листа від 30.05.2023 за вих. №04-14/1085 вбачається, що Міськрада заперечує Товариству в укладенні на новий строк (поновленні) договору оренди землі від 08.01.2011 та звертає увагу на недопущення вчинення перешкод у поверненні земельних ділянок.

Доказів направлення (вручення) вказаного листа Товариству матеріали справи не містять, з пояснень відповідача вбачається, що лист направлявся звичайним поштовим відправленням, без повідомлення про вручення, а позивач заперечує факт отримання зазначеного листа.

З листа від 18.08.2023 за вих. №04-14/1665 вбачається, що він є відповіддю на лист Товариства від 9.07.2023 №3, і у ньому Міськрада заперечує факт поновлення договору та зазначає, що вказані земельні ділянки є повернутими у комунальну власність, оскільки Міськрадою вживалися дії, які однозначно свідчили про відмову в продовженні (поновленні) договору оренди землі, а саме: лист від 04.11.2022 з проханням повернути земельні ділянки; подача позову до господарського суду про повернення земельних ділянок; лист від 30.05.2023 про заперечення в укладенні на новий строк (поновленні) договору.

Доказів направлення (вручення) вказаного листа Товариству матеріали справи не містять.

З матеріалів справи також вбачається, що між сторонами розглядався ряд судових спорів, пов`язаних із договором оренди землі від 08.01.2011.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №927/1128/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 22.02.2023, було відмовлено у задоволенні позову Товариства до Міськради про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 08.01.2011 в редакції додаткової угоди від 07.09.2021.

Вказаними судовими рішеннями встановлені, зокрема, наступні обставини:

- 08.07.2021 позивач звернувся до Менської міськради, у власність якої передані земельні ділянки, із листом-повідомленням № 28 з пропозицією продовжити договори оренди земельної ділянки на 5 років;

- 30.07.2021 Менською міськрадою був складений проект рішення № 423 "Про продовження договору оренди землі укладеного з ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" (за межами с. Покровське)";

- у листі від 11.08.2021 № 2376/04-10 Менська міськрада повідомила позивача про те, що 30.07.2021 під час розгляду на сесії ради цей проект не набрав необхідної кількості голосів, тому рішення щодо нього не прийнято. Крім цього, відповідач повідомив, що договір оренди землі від 08.01.2011 укладений на 11 років та діє до 08.01.2022, а тому розгляд питання про укладення договору на новий строк є передчасним;

- позивач 07.09.2021 повторно звернувся до Менської міськради з листом № 35 з пропозицією продовжити договір оренди земельної ділянки на 10 років. До клопотання було додано проект додаткової угоди від 07.09.2021, в якому пункт 8 просив укласти в такій редакції: "Договір укладено терміном на 21 рік, тобто до 08 січня 2032 року";

- відповідач у листі від 22.09.2021 № 2769/04-10 повідомив, що Менська міськрада зверталася до ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" з проханням надати проект договору до поданого клопотання про продовження договору оренди від 07.09.2021 № 35. У зв`язку з неповним переліком документів, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", неможливо було винести на розгляд сесії проект рішення щодо погодження укладення договору оренди землі на новий строк. У зв`язку з цим повернула поданий пакет документів та надала Інформаційну картку адміністративної послуги, що містить вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;

- позивач неналежно виконував обов`язки, передбачені умовами договору. Так, укладені між позивачем і СТОВ "ОЛТАС-льон" договір № 30/11/2017 про обмін земельними ділянками, між позивачем і ТОВ "ІСТ АГРО СЕРВІС" - договір № 30/1-СД/20 про спільну діяльність є прихованими договорами суборенди, чого договором оренди не передбачено. Згідно з листом ГУ ДПС у Чернігівській області від 24.11.2021 № 4760/5/25-01-04-01-05 станом на 22.11.2021 за ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" обліковується податковий борг зі сплати орендної плати у сумі 341 875,44 грн, термін виникнення боргу 30.08.2021;

- зі змісту проекту додаткової угоди від 07.09.2021 до договору оренди землі від 08.01.2011 вбачається зміна істотної умови договору - терміну укладення договору на 21 рік, що потребує обов`язкового узгодження з орендодавцем. Водночас лист відповідача від 22.09.2021 № 2769/04-10, в якому повідомлено позивача про неможливість винесення на розгляд сесії проекту рішення щодо погодження укладення договору оренди землі на новий строк, свідчить про відсутність домовленостей між сторонами договору щодо зміни істотних умов договору та укладення договору оренди на умовах додаткової угоди.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №927/987/22 змінено рішення суду першої інстанції, задоволено позов частково, стягнуто з Товариства на користь Міськради 213 383,94 грн заборгованості зі сплати орендної плати.

Вказаною постановою встановлені, зокрема, наступні обставини:

- представники сторін в судових засіданнях підтверджують, що ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема" продовжує користуватись спірними земельними ділянками, та було їх фактичним користувачем у період з січня по жовтень 2022 року;

- позовні вимоги заявлені щодо стягнення орендної плати за користування відповідачем земельними ділянками в період з січня по жовтень 2022 року (10 місяців) в сумі 1 066 919,1 грн;

- згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 вся Чернігівська область відносилась до території активних бойових дії з 24.02.22 по 03.04.2022;

- здійснивши аналіз матеріалів справи, колегія суддів вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 213 383 грн 94 коп. заборгованості з оренди спірних земельних ділянок у період з 01.01.2022 по 01.03.2022 за Договором, відтак позов у цій частині вимог підлягає задоволенню;

- згідно підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, що знаходяться на території, в межах якої проводились активні бойові за період з березня по жовтень 2022 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018 по справі №910/9823/17.

Отже, вказані судові рішення у справах №927/1128/21 та №927/987/22, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення для суду при вирішенні даної справи, а встановлені цими рішеннями обставини щодо неналежного виконання Товариством умов договору повторного доведення не потребують.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено добросовісність виконання своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки, відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у своїй постанові від 06.11.2024 вказав наступне:

- Верховний Суд вважає помилковим висновок апеляційного суду про необхідність застосовування до спірних правовідносин приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання спірного договору оренди землі (тобто станом на 18.05.2011), оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди;

- обов`язковою умовою для реалізації передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі в судовому порядку, є належне виконання орендарем умов договору оренди землі, тобто добросовісність орендаря;

- суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов до висновку про те, що позивач є орендарем, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, не зважаючи на наявність заборгованості позивача зі сплати орендної плати за спірним договором у розмірі 213 383,94 грн за період з 01.01.2022 по 01.03.2022, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 927/987/22;

- Верховний Суд частково погоджується з позицією апеляційного суду про те, що надані позивачем докази підтверджують неможливість своєчасної сплати орендної плати за січень та лютий 2022 року, у зв`язку з активними бойовими діями, що велись безпосередньо в місці здійснення господарської діяльності позивача, а тому такі дії орендаря не можуть вважатися як неналежне виконання умов договору при вирішенні питання продовження та поновлення дії договору оренди;

- проте, поза увагою апеляційного суду залишились встановлені судом першої інстанції обставини того, що згідно зі звітом про рух коштів на рахунках відповідача з 01.01.2023 по 28.09.2023 щодо платника ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема", що доданий до листа Фінансового управління Менської міської ради від 28.09.2023 № 140, орендна плата за користування земельною ділянкою від позивача до бюджету громади в зазначений період не надходила;

- апеляційний суд не надавав належної оцінки доводам відповідача про те, що у зазначений період часу та протягом всього 2023 року на території Менської громади, на якій знаходяться орендовані земельні ділянки, активні бойові дії не велись і жодних перешкод у здійсненні господарської діяльності на орендованих землях для ПАТ "Корпорація "Інтерагросистема" не було;

- при цьому необхідно враховувати те, що накладення арешту на рахунки позивача в межах виконавчого провадження не є підставою ні для припинення виконання останнім грошових зобов`язань з оплати орендної плати за договором оренди, ні для зміни строків їх виконання, ні для звільнення від їх виконання;

- задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд не надав належної оцінки змісту запропонованої позивачем додаткової угоди про внесення змін до умов договору оренди в частині строку його дії - на 22 роки в контексті частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди).

Також Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи апеляційному суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Частиною 1 статті 316 ГПК України встановлено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Виконуючи вказівки, які містяться у постанові Верховного Суду, Північний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору оренди землі від 08.01.2011.

Предметом даного спору є вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції, що наведена у пункті 1.1 позовної заяви, та зобов`язання відповідача, як суб`єкта державної реєстрації, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди позивачем земельних ділянок.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються як загальними нормами Цивільного кодексу України, так і нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та Законів України "Про оренду землі", "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, за змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України "Про оренду землі".

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Матеріалами справи підтверджується, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 та 7423084000:04:000:0025 перебувають у комунальній власності Менської територіальної громади, отже Менська міська рада є орендодавцем вказаних земельних ділянок.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 8 Договору в редакції додаткової угоди від 01.07.2020, земельні ділянки кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 площею 147,4606га та кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 площею 211,2000 га надаються у строкове платне користування на умовах оренди строком на 11 років.

Згідно з частини 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Умови щодо строку дії договору оренди землі передбачені у ст.19 Закону України "Про оренду землі". Так, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Пунктом 41 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 35 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди від 08.01.2022 зареєстровано у Державному реєстрі 18.05.2011, тобто дія спірного договору мала припинитися 18.05.2022.

Однак, згідно абз.1п.п.1 п.27 розділу Х ЗК України вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи наведені положення Земельного кодексу України, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди землі сплив 18.05.2023.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регулювала спірні правовідносини, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України.

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина 3 статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини 8 цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини 11 цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено, що частини п`ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правило продовження орендних правовідносин: За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер має назву "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" та стосується лише переважного права орендаря (частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" в попередній редакції). Поновлення ж договору (частина 6 попередньої редакції статті 33) у відповідності до статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі, базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною 1 статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 №340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі. Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України, яка кореспондується з положеннями ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства існує необхідність врахування саме останньої правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, викладеної у постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у даній справі, який вказав, що є помилковим висновок апеляційного суду про необхідність застосовування до спірних правовідносин приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання спірного договору оренди землі (тобто станом на 18.05.2011), оскільки до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка була чинна на 21.11.2022, тобто на день, коли Товариство направило Міськраді лист про укладення додаткової угоди до договору про поновлення його на новий строк.

Нормами вказаної статті було унормовано, зокрема, наступне:

- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк;

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку;

- до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору;

- при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

- орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;

- відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не направляв Міськраді лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк з відповідним проєктом договору, натомість направив додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк і зміну пункту 8 договору, що не відповідає наведеним приписам статті 33 Закону.

Крім цього, зазначеною нормою встановлено, що переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин має орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, однак, постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі №927/1128/21 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №927/987/22, які набрали законної сили, встановлено, що відповідач протягом дії договору недобросовісно виконував свої зобов`язання за договором, зокрема укладені між позивачем і СТОВ "ОЛТАС-льон" договір № 30/11/2017 про обмін земельними ділянками, між позивачем і ТОВ "ІСТ АГРО СЕРВІС" договір № 30/1-СД/20 про спільну діяльність є прихованими договорами суборенди, чого договором оренди не передбачено; згідно з листом ГУ ДПС у Чернігівській області від 24.11.2021 №4760/5/25-01-04-01-05 станом на 22.11.2021 за Товариством обліковується податковий борг зі сплати орендної плати у сумі 341 875,44 грн, термін виникнення боргу 30.08.2021; Товариство мало заборгованість в розмірі 213383,94 грн заборгованості з оренди спірних земельних ділянок у період з 01.01.2022 по 01.03.2022.

Зі звіту про рух коштів на рахунках відповідача за період з 01.01.2023 по 28.09.2023 вбачається, що орендну плату за січень-лютий 2022 року позивач сплатив лише 05 та 06.09.2023, а доказів сплати орендної плати за період з 01.01.2023 по 18.05.2023 матеріали справи не містять.

Апеляційним господарським судом також враховується, що зі змісту запропонованої позивачем додаткової угоди вбачається, що позивач просить викласти у новій редакції пункт 8 договору, однак це суперечить приписам частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання укладеною додаткової угоди), згідно якої при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповідної згоди.

Майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору. І у даному випадку відповідач діє, як орендодавець у правовідносинах з користування земельною ділянкою.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, в силу наведених положень ЦК України, відповідач скористався своїм правом не продовжувати на новий строк орендні правовідносини із позивачем, тому позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є безпідставною, необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача, як суб`єкта державної реєстрації, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про продовження права оренди є похідною від вимоги про визнання укладеною додаткової угоди, а тому також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми законодавства, чинного на час спірних правовідносин сторін, та актуальні правові позиції Верховного Суду, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта по суті її скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.02.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

А.І. Тищенко