Постанова

від 18.02.2025 по справі 904/5028/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5028/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р.

(суддя Манько Г.В., м. Дніпро)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник", м.Олександрія Кіровоградської області

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Підйомник" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 102 120 грн., суми інфляційних втрат 5909 грн. 75 коп., 3% річних 1 035 грн. 46 коп.

Заява обґрунтована неналежним виконанням ПАТ"АрселорМіттал Кривий Ріг" договору у частині повної оплати за поставлений товар та наявністю підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат згідно з ст.625 ЦК України.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі №904/5028/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничій фірмі "Підйомник" у задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" суми інфляційних втрат 5909 грн. 75 коп. та 3% річних 1 035 грн. 46 коп.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Підйомник" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким вимоги у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 5 909грн. 75коп. та 3% річних у сумі 1 035грн. 46коп. задовольнити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на невмотивованість оскаржуваної ухвали та вважає цю ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові №903/125/18 від 24.07.2018, згідно з якими інфляційні та відсотки річних є грошовим зобов`язанням і законодавець не обмежував поняття "грошової заборгованості", визначеної статтею 148 ГПК України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості .

За твердженнями скаржника, під вимогою, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, у тому числі проценти річних та інфляційні втрати, за умови неперевищення суми вимоги ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

ПАТ"АрселорМітал Кривий Ріг" своїм процесуальним правом не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не надало.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Дармін М.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5028/24.

11.12.2024р. матеріали справи № 904/5028/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче фірма "Підйомник" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі № 904/5028/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 1969 грн. 40 коп..

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Частинами 1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ НВФ "Підйомник" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

01 липня 2024 року між Публічним акціонерним товариством "АрселорМіталл Кривий Ріг" (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничою фірмою "Підйомник" (Продавцем) укладено договір №1213 SAP №4600177532, відповідно до п.1 якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до Специфікації, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити її на умовах даного договору.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна і вказується для кожної позиції в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

За умовами п. 3.2 договору поставка продукції від продавця до покупця здійснюється у строки, зазначені у відповідних специфікаціях, але тільки після надання покупцем замовлення на поставку. Датою поставки вважається передача продукції від продавця до покупця, зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній) відповідно до п.3.3. договору.

Згідно з Специфікацією №1 від 01.07.2024р. предметом поставки є крісло оператора антивібраційне СМО12-01.00.00.00 з підлокітниками, підголівниками, механізмом обертання, без роликів в повній комплектації у кількості 4 штуки та крісло оператора антивібраційне СМО006.00.00.00 з підлокітниками, підголівниками, механізмом обертання у повній комплектації у кількості 3 штуки загальною вартістю 177 630,00 грн, в тому числі ПДВ%.

Поставку товару (обладнання) Покупцем було погоджено 15.08.2024 та здійснено продавцем 16.08.2024р., відповідно до видаткових накладних №15,16 від 16.08.2024 року.

16.08.2024 року заявником (продавцем) було виставлено рахунки №22, 23 на оплату поставленого товару (обладнання)

Отже, ТОВ НВФ "Підйомник" (продавець) належним чином та у повному обсязі виконало зобов`язання, передбачені договором №1213 SAP №4600177532 від 01.07.2024 та специфікацією №1 від 01.07.2024, здійснивши поставку вказаного вище товару.

Претензій по якості та кількості поставленого товару (обладнання) у Покупця не виникало, що не заперечується ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

У відповідності до Специфікації №1 від 01.07.2024 року, поставлений товар (обладнання) підлягає оплаті у 100% розмірі після спливу 10 календарних днів з дати поставки товару. Таким чином поставлений товар (обладнання) Покупець повинен був оплатити 27.08.2024 року.

Покупець у передбачений договором строк не оплатив поставлений товар (обладнання).

23.10.2024 Заявник (продавець) листом №95 повідомив ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про наявність простроченого платежу за отриманий товар (обладнання) за договором №1213 SAP №4600177532 від 01.07.2024р. та Специфікацією №1 від 01.07.2024 року.

25.10.2024 боржнику направлено претензію №1 за вказаним договором засобом поштового зв`язку та на його електронну адресу в якій, у тому числі, зазначено суму боргу, а також про нарахування 3% річних та інфляційних втрат .

25.10.2024 боржником (покупцем) частково сплачено борг у розмірі 75 510,00грн.

Отже, станом на 13.11.2024 отриманий покупцем товар (обладнання) за специфікацією №1 від 01.07.2024р. не оплачений у розмірі 102 120,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ПАТ"Алселор Міттал Кривий Ріг" зобов`язань з оплати поставленого товару, ТОВ НВФ "Підйомник" нараховано 3% річних у сумі 1035,46грн та інфляційні втрати у сумі 5909,75грн.

Викладене слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", зокрема, основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 102 120 грн., сум інфляційних втрат 5 909 грн. 75 коп., 3% річних 1 035 грн. 46 коп.

За результатами розгляду вказаної заяви, місцевим господарським судом ухвалою від 18.11.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче фірма "Підйомник" відмовлено у задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" інфляційних втрат у сумі 5 909 грн. 75 коп. та 3% річних у сумі 1 035 грн. 46 коп.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу у частині стягнення з боржника сум інфляційних втрат та 3% річних .

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд послався на те, що вимоги товариства про стягнення з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" суми інфляційних втрат 5 909 грн. 75 коп., 3% річних 1 035 грн. 46 коп. не відповідають приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою, тому не підлягають розгляду у порядку наказного провадження.

Колегія апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, в якому суддя в установлених законом випадках, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Порядок розгляду заяв у наказному провадженні врегульовано Розділом II Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 1, 2 ст. 147 Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно зі ст.148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

У ст. 150 Господарського процесуального кодексу України наведені вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Грошовим, за змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Як зазначено вище, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче фірма "Підйомник" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", у тому числі, інфляційних втрат у сумі 5 909 грн. 75 коп. та 3% річних у сумі 1 035 грн. 46 коп.

В обґрунтування пред`явлених вимог Заявник послався на неналежне виконання ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" умов договору №1213 SAP №4600177532 від 01.07.2024р. у частині оплати поставленого товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у розумінні вказаної вище норми, інфляційні та відсотки річних є частиною суми боргу, тобто є грошовим зобов`язанням, яке вираховується у відсотках від суми.

Також, за висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 903/125/18, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

При цьому, згідно з ч.ч.5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, аналізуючи положення наведених вище норм можливо зробити висновок, що під вимогою, за якою може бути видано наказ про стягнення грошової заборгованості за письмовим договором відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, слід розуміти будь-яку вимогу про стягнення грошової суми заборгованості за договором, яка охоплює не тільки основний борг і проценти, але й неустойку, проценти річних та інфляційні втрати, за умови, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того слід враховувати, що законодавець не обмежував поняття грошової заборгованості, визначеної статтею 148 Господарського процесуального кодексу України, певним її видом, а лише обмежив сумою такої заборгованості - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищевикладене свідчить про помилковість висновків місцевого господарського суду, що вимоги про сплату інфляційних втрат та відсотків річних за порушення договірних зобов`язань не можуть вважатись заборгованістю за договором.

Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

У даному випадку, доказів, які б свідчили про наявність спору між сторонами щодо заявленої до стягнення суми трьох процентів річних та інфляційних втрат матеріали справи не містять, а сума стягнення не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з боржника процентів річних та інфляційних втрат підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

За наведених обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для відмови у видачі наказу щодо стягнення з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" інфляційних втрат у сумі 5 909 грн. 75 коп. та 3% річних у сумі 1 035 грн. 46 коп.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024 у справі № 904/5028/24 про відмову у видачі судового наказу підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права.

10. Судові витрати

Судові витрати зі сплати судового збору, в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (боржника у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 147,148, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2024р. у справі №904/5028/24 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" про видачу судового наказу у частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" інфляційних втрат у сумі 5 909 грн. 75 коп. та 3% річних у сумі 1035 грн. 46 коп. задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" 5 909 грн. 75 коп. інфляційних втрат та 1 035 грн. 46 коп. 3% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Підйомник" 3 028,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати накази на виконання даної постанови, з урахуванням відповідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін