Ухвала від 18.02.2025 по справі 909/151/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

18.02.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/151/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши справу за заявою

стягувача (заявника) - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП "ІНТЕРПРОЕКТ"

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРИГАНЕЦЬКИЙ КАР`ЄР"

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором від 05.10.2023 № 55/10-2023 про надання послуг (виконання робіт) у розмірі 168 000 грн,

установив таке.

ТОВ "НВКП "Інтерпроект" звернулось із заявою від 13.02.2025 (вх.№ 1257/25 від 15.02.2025) про видачу судового наказу про стягнення з боржника ТОВ "Стриганецький кар`єр" заборгованості у розмірі 168 000 грн за договором від 05.10.2023 № 55/10-2023 про надання послуг (виконання робіт).

Вказану заяву обґрунтовано тим, що на виконання умов вказаного договору заявник надав послугу з переробки вапнякового каменю на камінь фракції 30 - 75 мм кількістю 8 600 т загальною вартістю 1 806 00 грн, що підтверджується актом здачі - прийняття робіт (послуг) від 28.06.2024 № ОУ-0000018. ТОВ "Стриганецький кар`єр" частково сплатив заборгованість. Загальна сума не сплаченої заборгованості станом на 13.02.2025 становила 1 368 000 грн. На суму заборгованості 1 200 000 грн видано судові накази від 14.01.2025 у справі № 909/26/25 на суму 300 000 грн, від 28.01.2025 у справі № 909/50/25 на суму 300 000 грн, від 04.02.2025 у справі № 909/81/25 на суму 300 000 грн та від 11.02.2025 у справі № 909/109/25 на суму 300 000 грн. Залишок заборгованості становить 168 000 грн.

Вирішуючи питання про видачу судового наказу, суд керується приписами п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відповідно до якої суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч. 1 ст. 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 175 ГПК України такими обставинами, зокрема, є наявність судового наказу, що набрав законної сили за тими самими вимогами або наявність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як зазначено в постанові КГС ВС від 20.08.2019 у справі № 916/3255/17, за змістом наведених норм права однією із цілей цих норм законодавець визначив, у тому числі, недопущення надання різних висновків і тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин і запобігання поданню нового позову з тим же предметом, з тих самих підстав і між тими ж сторонами як засобу, спрямованого на перегляд висновків судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню переліку доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Отже, передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, і положень п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом і підставами.

Суд встановив, що ТОВ "НВКП "Інтерпроект" звернулось із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ "Стриганецький кар`єр" заборгованості в розмірі 168 000 грн за договором від 05.10.2023 №55/10-2023 про надання послуг (виконання робіт) згідно з актом здачі - прийняття робіт (послуг) від 28.06.2024 № ОУ-0000018 на суму 1 806 00 грн. Вказана вимога має той самий предмет і ґрунтується на тих самих підставах, що й у справах № 909/26/25, № 909/50/25, № 909/81/25 та № 909/109/25, за якими вже були видані судові накази. На визначення вимоги як тотожної не впливає її розмір; має значення її матеріально-правовий характер з огляду на підстави позову.

Суд вважає, що заявник для стягнення заборгованості в розмірі 1 368 000 грн неправомірно використовує наказне провадження як форму господарського судочинства, яка призначена для розгляду справ про стягнення грошових сум незначного розміру, який не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 148 ГПК України).

З огляду на викладене суд висновує про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 152, п. 2, 3 ч. 1 ст. 175, 234, 235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВКП "ІНТЕРПРОЕКТ" від 13.02.2025 (вх.№ 1257/25 від 15.02.2025).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу підписано18.02.2025.

Суддя Малєєва О.В.