Рішення

від 30.01.2025 по справі 910/7380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2025Справа № 910/7380/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс", 2) ОСОБА_1

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Центральна база виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України

про стягнення 389990,49 грн.

за участі представників:

від позивача: Мартиненко О.В.

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Чепурний О.А., Василега А.П.

від третьої особи: Лащилін Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за банківською гарантією від 10.12.2020 № 24225/20-ГВ за основним зобов`язанням по гарантії у сумі 308229,46 грн., пені в сумі 63757,05 грн., інфляційних втрат у сумі 14178,56 грн., трьох процентів річних у сумі 3825,42 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Центральну базу виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України.

Дана ухвала суду та подальші ухвали в справі направлені, зокрема, відповідачу-1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23.

Проте конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу-1 за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвал суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача-1, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, ухвали суду в справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача-1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відтак, відповідач-1 мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача-1 на обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Натомість, відповідач-1 усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач-1 не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи задоволено. Призначено в справі № 910/7380/24 судову почеркознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення судового експерта поставити наступне питання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у договорі поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 тією особою, від імені якого він зазначений, чи іншою особою? Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 . Матеріали справи № 910/7380/24 надано в розпорядження експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Зупинено провадження у справі № 910/7380/24 до отримання висновку судової почеркознавчої експертизи.

25.11.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України надійшли матеріали справи № 910/7380/24 із висновком судового експерта.

Ухвалою суду від 28.11.2024 провадження у справі № 910/7380/24 поновлено, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач-2 наголосив, що не підписував договір поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020, що свідчить про недодержання його письмової форми та нікчемність такого правочину. До того ж, на дату підписання договору відповідач-2 перебував в офіційному шлюбі, однак згода дружини на підписання відповідного договору відсутня.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивач указав, що згідно з рішенням від 13.08.2019 власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс" відповідача-2 уповноважено на отримання банківських гарантій від позивача без обмеження сум та строків їх дії, у зв`язку з чим згода одного з подружжя на укладення договору поруки не потрібна.

У письмових поясненнях по справі третя особа зазначила, що відповідач-1 порушив умови договору підряду на капітальне будівництво № 428 від 27.12.2019, у зв`язку з чим позивач після перегляду вимоги від 29.12.2020 № 83/1401 сплатив всю суму банківської гарантії 05.10.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.12.2020 між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс" (принципал), укладено договір про надання банківської гарантії № 24225/20-ГВ, відповідно до п. 1.1. якого сторони визначають, що Гарант надає за заявою Принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (надалі - Гарантія), а саме: Договору підряду на капітальне будівництво № 428 від 27.12.2019, укладеного між Базою виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (надалі - Бенефіціар) та Принципалом, який став переможцем конкурсних торгів, згідно Оголошення UА-2019-12-10-004599-b на закупівлю "Будівництво двох 35-квартирних житлових будинків на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у АДРЕСА_1 , друга черга - житловий будинок на 35 квартир" (Код за ДК 021:2015 - 45211000-9, Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків)», що підтверджується Протоколом №167 засідання тендерного комітету Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України від 10 грудня 2019 року.

Згідно з п. 1.2. договору Гарантія видається Гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань № 24225/20-ГВ на суму 308229,46 грн., яка є невід`ємною частиною цього Договору, права та обов`язки за якою не можуть бути передані іншій особі.

У пункті 1.3. договору встановлено строк дії Гарантії до 31 грудня 2020 року включно.

Відповідно до п. 3.4.2. договору з підписанням цього договору принципал зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з моменту сплати Гарантом грошових коштів по Гарантії на вимогу Бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від Гаранта відповідної вимоги відшкодувати Гарантує повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступними): а) суми, фактично сплачені Гарантом Бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені Гарантом за Гарантією. Сторони домовились, що датою отримання Принципалом відповідної вимоги Гаранта вважається дата передачі Гарантом відповідної вимоги до відділення поштового зв`язку для відправлення Принципалу на адресу, зазначену в цьому Договорі, або дата, зазначена Принципалом або уповноваженою ним особою на другому примірнику відповідної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе Принципал.

10.12.2020 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" видало банківську гарантію забезпечення виконання зобов`язань № 24225/20-ГВ, за якою безвідкличною та безумовною Гарантією покриваються вимоги Бенефіціара (База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України) у разі невиконання Принципалом (Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдплюс") своїх зобов`язань за Договором підряду на капітальне будівництво № 428 від 27.12.2019. Банківська гарантія надається на строк дії Договору, буде використана для гарантування виконання Принципалом таких зобов`язань: сплати штрафних санкцій та/або відшкодування Бенефіціару збитків, зумовлених невиконанням (повним або частковим) та/або неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за Договором; повернення переплачених сум грошових коштів; належного виконання встановлених згідно умов Договору зобов`язань; інші випадки передбачені Договором. Ураховуючи вищенаведене, Гарант цією Гарантією зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів заплатити Бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує 308 229,46 грн. (тут і надалі у тексті - Гарантійна сума), за умови отримання від Бенефіціара письмової вимоги, з посиланням на цю Гарантію, яка підписана уповноваженою особою та скріплена відбитком печатки Бенефіціара, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку Бенефіціар вимагає сплатити, має бути виплачена Бенефіціару у зв`язку з невиконанням Принципалом своїх зобов`язань, встановлених умовами Договору із зазначенням обставин порушення Принципалом своїх зобов`язань, передбачених Договором.

29.12.2020 База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України звернулася до Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" із вимогою №83/1401 за банківською гарантією № 24225/20-ГВ щодо настання гарантійного випадку у зв`язку із невиконанням договірних зобов`язань ТОВ "Інтертрейдплюс" за договором підряду на капітальне будівництво № 428 від 27.12.2019.

Відтак, 06.01.2021 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" направило ТОВ "Інтертрейдплюс" повідомлення-вимогу від 04.01.2021 № 03-9/03/18 щодо необхідності відшкодування фактично виплаченої за банківською гарантією № 24225/20-ГВ суми і розмірі 308 229,46 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2021 у справі № 911/552/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 1060467,19 грн. пені, 312630,78 грн. штрафу, 184937,68 грн. штрафу згідно п.п. 12.12, 20.3 Договору підряду на капітальне будівництво № 428 від 27.12.2019 та 23370,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

Із матеріалів справи слідує, що Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" сплачено на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України грошові кошти в сумі 308 229,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2021 № 328111 із призначенням платежу: «оплата по гарантії № 24225/20-ГВ від 10.12.2020, вимога №83/1401 від 29.12.2020, без ПДВ».

Надалі, 29.09.2022 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" направило ТОВ "Інтертрейдплюс" вимогу від 27.09.2022 № 05-1/02/2203 (на дві адреси) про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 24225/20-ГВ від 10.12.2020 на виконання договору про надання банківської гарантії № 24225/20-ГВ на суму 308 229,46 грн.

Поряд із цим, 09.12.2020 між Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 24225/20-ГВ-П, згідно з п. 1.1 якого поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником (ТОВ "Інтертрейдплюс") взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з договору про надання банківської гарантії № 24225/20-ГВ від 09.12.2020, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо.

Отже, 29.09.2022 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" направило ОСОБА_1 вимогу від 27.09.2022 № 05-1/02/2202 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми по банківській гарантії № 24225/20-ГВ від 10.12.2020 на виконання договору про надання банківської гарантії № 24225/20-ГВ на суму 308 229,46 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами 1- 3 статті 563 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" сплачено на користь Бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України за банківською гарантією № 24225/20-ГВ від 10.12.2020 згідно з платіжним дорученням від 05.10.2021 № 328111 на суму 308 229,46 грн.

Згідно зі статтею 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Судом установлено, що 29.09.2022 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" направило ТОВ "Інтертрейдплюс" вимогу від 27.09.2022 № 05-1/02/2203 (на дві адреси) про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми в розмірі 308 229,46 грн. по банківській гарантії № 24225/20-ГВ від 10.12.2020, що залишена останнім без задоволення.

Ураховуючи виплату Акціонерним товариством "Банк інвестицій та заощаджень" грошової суми в розмірі 308 229,46 грн. відповідно до умов гарантії № 24225/20-ГВ від 10.12.2020, а також виходячи з вимог п. 3.4.2. договору про надання банківської гарантії від 09.12.2020 № 24225/20-ГВ, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» витрат по гарантії у сумі 308 229,46 грн.

Крім того, позивач просив стягнути нараховану на суму сплаченої гарантії у розмірі 308 229,46 грн. за період з 22.10.2022 до 21.03.2023 пеню в розмірі 63757,05 грн. та 3825,42 грн. трьох процентів річних, а також 14178,56 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.11.2022 до 30.04.2023 року.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 4.2 договору про надання банківської гарантії № 24225/20-ГВ, сторони домовилися, керуючись ч. 6 ст. 232 ГК України, що в разі порушення принципалом строків відшкодування гаранту витрат по гарантії, передбачених п. 4.3.2 даного договору, принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення до повного виконання зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду, нарахована пеня в розмірі 63757,05 грн., 3825,42 грн. трьох процентів річних та 14178,56 грн. інфляційних втрат підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Разом із цим, щодо солідарного стягнення витрат по банківській гарантії від 10.12.2020 № 24225/20-ГВ із поручителя ОСОБА_1 , судом установлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (частина 2 статті 556 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 543 ЦК України встановлено, що в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 ЦК України).

Із метою встановлення обставин щодо укладення ОСОБА_1 договору поруки від 09.12.2020 №24255/20-ГВ-П, судом призначалася за відповідним клопотанням відповідача-2 судова почеркознавча експертиза. На вирішення судового експерта поставлено наступне питання: чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у договорі поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 тією особою, від імені якого він зазначений, чи іншою особою?

Згідно з висновком судового експерта від 20.11.2024 № СЕ-19/111-24/61788-ПЧ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, із наслідуванням його підпису.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц.

За змістом статей 73, 104 ГПК України висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.

Приймаючи до уваги, що за висновком судового експерта підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, із наслідуванням його підпису, договір поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 є неукладеним.

Судом прийняті до уваги посилання позивача на те, що розбіжність підписів ОСОБА_1 зумовлена часовими змінами, виходячи з дати підписання договору поруки №24255/20-ГВ-П від 09.12.2020 та відібрання зразків підписів у судовому засіданні в вересні 2024 року.

Водночас, сторонами у справі клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи не заявлено, а наведені позивачем доводи не можуть бути підставами для відхилення висновку судом.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на ОСОБА_1 солідарного обов`язку зі сплати боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» за договором про надання банківської гарантії від 09.12.2020 № 24225/20-ГВ.

Ураховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» підлягає задоволенню повністю, у той час як у задоволенні позову до ОСОБА_1 слід відмовити.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на позивача та відповідача-1.

Щодо клопотання відповідача-2 про розподіл судових витрат на проведення судової експертизи, суд дійшов висновку про наступне.

На підтвердження понесення витрат на проведення судової експертизи відповідчем-2 долучено до матеріалів справи копію платіжної інструкції від 12.11.2024 № 0.0.4000156793.1 на суму 6685,56 грн., у призначенні платежу якої вказано про сплату коштів за проведення судової експертизи на рахунок Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі відмови в позові - на позивача.

Зважаючи на те, що витрати на проведення судової експертизи покладалися за ухвалою суду від 10.09.2024 попередньо на відповідача-2, та за результатами розгляду справи в задоволенні позову до відповідача-2 відмовлено, суд дійшов висновку про стягнення даних витрат з позивача у розмірі 6685,56 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертрейдплюс» (03056, м. Київ, пров. Індустріальний, 23; ідентифікаційний код 33585153) на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) 308229 (триста вісім тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 46 коп. витрат по гарантії, 63757 (шістдесят три тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 05 коп. пені, 14178 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 3825 (три тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн. 42 коп. трьох процентів річних, а також 5849 (п`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 86 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 83-Д; ідентифікаційний код 33695095) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн. 56 коп. витрат на проведення судової експертизи.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 17.02.2025 року.

Суддя К.В. Полякова