Рішення

від 12.02.2025 по справі 925/1201/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1201/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача - Шкварко В.В. адвоката за ордером, відповідача - Поліщука М.М., за довіреністю, Поліщук А.І., голова громади за посвідченням; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" до Іваньківської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення, визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, в якому позивач просив суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 05.09.2024 № 48-31/ VІІІ "Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132";

- визнати укладеним договір оренди землі від 02.01.2007 на новий строк, що зареєстрований у Центрі ДЗК в Маньківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2007 за № 163, на земельну ділянку загальною площею 2,63 га на території Іваньківської сільської територіальної громади Уманського району Черкаської області, в редакції згідно Додатку 2 «Редакція договору оренди землі від 02.01.2007 укладення на новий строк».

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 05.09.2024 Іваньківська сільська рада (далі - Рада) прийняла рішення № 48-31/VІІІ «Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132, яке, як вважає позивач, порушує переважне право Товариства на укладення договору оренди на новий строк.

Також позивач зауважив, що 19.12.2023 Товариство на вимогу відповідача направило проект договору оренди землі, після чого 21.02.2024 було винесено на сесію Ради питання щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, але більшість депутатів утрималися від голосування.

Позивач вказував, що відповідачем проєкт договору оренди (додаткової угоди) не розглянутий, жодних заперечень щодо умов додаткової угоди не висловлено.

Позивач зазначив, що після закінчення строку дії договору оренди (20.12.2023) продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, своєчасно виплачує оренду плату та належним чином виконує всі інші умови договору оренди.

Позивач вважає, що вищеперелічені дії відповідача порушують право оренди Товариства, яке витікає з реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.11.2024 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19 листопада 2024 року.

19.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю мотивуючи тим, що позивач в силу внесених змін до земельного законодавства повинен був звернутися до Іваньківської сілької ради про укладення договору оренди землі, а не поновлення договору, не пізніше 19.11.2023,. а звернувся після спливу 30 денного строку передбаченого п. 7 договору - 19.12.2023.

Відповідач вважає, що після закінчення строку дії договору оренди (20.12.2023) відповідач продовжує незаконно користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідач пояснив, що 05.09.2024 Рада, як законний власник землі, прийняла рішення № 48-31/-VIII «Про виставлення права оренди на земельні іорги ділянки комунальної власносіі площею 2,6290 га, кадастровий номер 7123183500:02:001:0132.

Відповідач зазначив, що 13.11.2024 відбулися земельні торги по даній земельній ділянці. В торгах окрім фізичних осіб прийняли участь у торгах три юридичні особи, в тому числі СТОВ «Відродження». Орендна плата за вказану земельну ділянку становила 146,1 % від нормативної грошової оцінки землі. На думку відповідача, позивач, прийнявши участь у даних торгах, визнав безпідставність своїх позовних вимог.

19.11.2024 представником позивача було подане до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та прийняття уточнених позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.11.2024 клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено; прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог; приєднано до матеріалів справи уточнену редакцію Додатку 2 «Редакція договору оренди землі від 02.01.2007 укладення на новий строк»; суд повернувся до стадії підготовчого провадження у справі; підготовче засідання призначено на 24 грудня 2024 року.

24.12.2024 відповідач подав до суду відзив на уточнену редакцію додатку 2 до позовної заяви, в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на такі обставини:

- право власності на спірну земельну ділянку перейшло від гр. ОСОБА_1 до Крачківської сільської ради, де додатковою угодою викладено договір в новій редакції 20.12.2016. В подальшому право власності на дану земельну ділянку перейшло до Іваньківської сільської ради, як об`єднаної територіальної громади, де додатковою угодою № 2 від 22.12.2022 були внесені зміни у вищевказаний договір щодо заміни орендодавця на Іваньківську сільську раду та зміни орендної плати з 8 % на 12 %.

- додаткова угода (додаток 2), яка була додана представником позивача у клопотанні до суду 19.11.2024 Іваньківській сільській раді ніколи не надавалась та сільська рада її не розглядала, про що свідчить відсутність письмового доказу позивача про таке, а тому не може бути предметом розгляду в суді з огляду на вимоги ст. 33 Закону України «І Іро оренду землі».

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилався на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21. А висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21, на які посилався позивач (у клопотанні), вважає такими, що відносяться до іншого предмету позову - про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі з цільовим призначенням землі для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, а не землі сільськогосподарського призначення.

Ухвалою суду від 24.12.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 год. 00 хв. 04 лютого 2025 року.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнали, проти їх задоволення заперечували вважаючи їх безпідставними.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2007 гр. ОСОБА_1 (орендодавець) та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ; Товариство) «Відродження» (орендар) уклали договір оренди землі терміном на 10 років, з переважним правом на поновлення на новий строк (а.с.16-17). Вказаний договір оренди зареєстрований у Центрі ДЗК у Маньківському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2007 за № 163.

На підставі свідоцтва про право на спадщину 07.07.2012 право власності на земельну ділянку перейшло до гр. ОСОБА_2 , що зареєстровано в реєстрі за номером 968.

24.03.2015 Маньківський районний суд Черкаської області прийняв рішення, яким було визнано право власності на земельну ділянку за територіальною громадою Крачківської сільської ради Маньківського району (а.с.18-19).

20.12.2016 між Крачківської сільською радою і позивачем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі віл 02.01.2007.

Пунктом 7 цієї Додаткової угоди визначений термін оренди 7 років, тобто до 20.12.2023.

В подальшому, у зв`язку з адміністративно-територіальною реформою право власності на земельну ділянку перейшло до відповідача - Іваньківської сільської ради.

22.12.2022 позивач і відповідач уклали Додаткову угоду за №2 про внесення змін до Договору оренди землі від 02.01.2007 в частині розміру саме орендної плати (п.8) (а.с.22).

06.11.2023 позивач направив лист-повідомлення за вих.№ 110, разом з проектом додаткової угоди про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі на новий строк (а.с.23).

13.12.2023 відповідач надіслав позивачу відповідь (вих. № 1176/02-29) про необхідність додати проєкт договору оренди і звернутися повторно (а.с.24).

19.12.2023 позивачем разом з листом було направлено відповідачу проєкт договору оренди землі (а.с.25-27).

21.02.2024 на сесію Ради було винесено питання щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, де більшість депутатів утрималися від голосування.

Тобто, Радою проєкт договору оренди (додаткової угоди) не розглянутий, будь-які заперечення щодо умов додаткової угоди, відповідач не висловив.

05.09.2024 відповідачем було прийняте рішення № 48-31/VІІІ «Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132» (а.с.33).

Позивач наголошував на тому, що Товариство належним чином виконує свої обов`язки передбачені договором оренди, позивачем дотримано вимог щодо повідомлення Ради про намір скористатися переважним правом на продовження орендних правовідносин. Проте, Рада проігнорувала такий лист - повідомлення, не вчинила жодних дій щодо розгляду листа, натомість прийняла рішення про виставлення права оренди земельної ділянки на торги, тому такі дії відповідача свідчать про його недобросовісну поведінку, яка порушує право оренди, що витікає з реалізації переважного права на продовження орендних правовідносин Товариства.

Ст.13 Контистуції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Зокрема, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина 1 статті 14 Конституції України, частина 1 статті 373 ЦК). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини 2 статті 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (стаття 116 ЗК).

Відповідно до положень частини першої статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до частини першої статті 169 ЦК України територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

За змістом ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ч. 1 ст. 764 ЦК України).

Разом з тим, 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", положення якого в частині змін до Закону України "Про оренду землі" набрали чинності з 15.07.2020.

Вказаним Законом статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції та названо "Переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк". Закон доповнено статтею 322 "Поновлення договорів оренди землі", якою визначено, що поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 ЗК України.

Також внесено зміни до Земельного кодексу України, зокрема його доповнено статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови".

Водночас розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом 4, яким передбачено, що правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Оскільки, договір оренди землі був укладений 02.01.2007 із додатковою угодою від 20.12.2016 до цього Договору, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", то норми ст.126-1 Земельного кодексу України не можуть поширюються на спірні правовідносини.

Отже, при розгляді даної справи слід керуватись положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на дату укладення правочинів).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.ч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У відповідності до ч. 4 ст. 33 названого Закону при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За приписами ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявністі заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте рішення.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Як зазначалось вище, п.7 Додаткової угоди від 20.12.2016 до Договору оренди землі від 02.01.2007 за № 163 сторони узгодили, що договір укладено на 7 років (до 20.12.2023). Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 06.11.2023 звернувся до відповідача з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення оренди землі на новий строк. До вказаного листа позивачем додано проект додаткової угоди у 2 примірниках (а.с.23).

Вказаний лист був отриманий відповідачем 15.11.2023 за вх.№ 258, що підтверджується його штампом вхідної кореспонденції, розміщеним у правому нижньому куті листа-повідомлення (а.с.23).

Після чого, 13.12.2023 відповідач направив позивачу листа за № 1176/02-29, в якому повідомив, що дане питання було розглянуте на черговому засіданні постійної комісії Іваньківської сільської ради 08.12.2023 за участю її депутатів, що входять до складу комісії та посилаючись на норми ст.126-1 Земельного кодексу України повідомив про відсутність доданого проєкта договору і рекомендував позивачу звернутися повторно до Ради з клопотанням та необхідними додатками з питання укладення договору оренди землі на новий строк (а.с.24).

19.12.2023 позивач за вих.№121 надав відповідь на лист відповідача від 13.12.2023 із поясненнями щодо порядку поновлення договорів оренди та скориставшись рекомендаціями останнього, подав в доповнення до листа проєкт договору в двох примірних. Вказаний лист відповідач отримав 19.12.2023, що підтверджується його проставленим штампом вхідної кореспонденції за №581 у нижньому правому куті листа.

21.02.2024 на сесію Ради було винесено питання щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, де більшість депутатів утрималися від голосування, внаслідок чого проєкт договору оренди (додаткової угоди) не був розглянутий, заперечень щодо умов додаткової угоди відповідачем висловлено не було.

Законодавець у ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі;

5) за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З аналізу наведеної норми права вбачається, що орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому, суд зауважує, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону, мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо звернення позивача після спливу 30 денного строку, передбаченого п.7 додаткової угоди від 20.12.2013 суд оцінює критично, оскільки хронологія звернень позивача вказує на послідовність його дій відповідно до вимог земельного законодавства.

Зокрема Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту доданої угоди, а заперечення орендаря стосовно поновлення договору оренди землі має бути обґрунтованим і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди.

Разом з тим, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною, в свою чергу орендар, в такому випадку, може розраховувати на поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповіді Орендодавця щодо поновлення договору оренди землі після отримання 19.12.2023 листа-повідомлення Орендаря та проєкту договору оренди, а саме Іваньківська сільська рада, як орендодавець, відповідно до вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в межах наявних у неї повноважень не прийняла рішення про поновлення договору оренди землі та не уклала додаткову угоду про поновлення договору оренди землі або ж альтернативно за наявності заперечень щодо поновлення договору оренди землі, не направила лист-повідомлення, про прийняте орендодавцем рішення про відмову в поновленні договору оренди землі.

Належні та достовірні докази надання орендодавцем орендарю протягом місяця із дати отримання листа-повідомлення та проєкту додаткової угоди заперечення щодо поновлення договору оренди в матеріалах справи відсутні. Таким чином, орендодавець в установлений ч.5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк (протягом місяця) не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Суд також зауважує, що Орендодавцем не вчинялось жодних дій щодо розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі. В матеріалах справи відсутні будь-які докази звернень Орендодавця до Орендаря про усунення порушень, зауважень та пропозицій щодо умов виконання договору.

Як уже вказувалось, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З цього випливає обов`язок орендодавця передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на новий строк. Відповідно до частини восьмої статті 33 названого Закону таке передання здійснюється шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначена додаткова угода відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вбачається, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

До закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк у встановленому порядку, звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права продовження дії договору, яке було йому гарантовано умовами договору та положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Судом встановлено, що після закінчення дії договору позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за землю, що підтверджується платіжними інструкціями за період з лютого місяця 2024 року по вересень місяць включно 2024 року (а.с.38-32). Дані факти відповідачем не оспорюються.

Проте, в передбачений законом місячний термін відповідач не узгодив з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняв рішення про поновлення договору, не уклав додаткову угоду про поновлення договору, не повідомив заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору та не надіслав лист-повідомлення про прийняте ним рішення.

Проаналізувавши умови наданої позивачем додаткової угоди, судом встановлено, що умови, викладені в ній, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, враховуючи факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, в тому числі щодо сплати орендної плати, при цьому суд зауважує, що відповідачем доказів протилежного (неналежного виконання позивачем умов договору) не надано; дотримання позивачем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; не надіслання саме орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк; продовження користування земельною ділянкою, суд на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» приходить до переконання про наявність підстав для поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та строк.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Як звертає увагу Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.05.2018 у справі №923/466/17 та від 30.01.2019 у справі №803/413/18, кожен суб`єкт земельних відносин, права якого щодо об`єктів відносин, якими є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), порушено виданим органом місцевого самоврядування правовим актом індивідуальної дії, вправі скористатися передбаченим законом способом їх захисту, а саме шляхом подання до господарського суду позову про визнання його незаконним та скасування (ст.ст. 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України).

Як розтлумачив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Разом з тим, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі із мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

За змістом частини 2 статті 16 ЦК України визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

05.09.2024 відповідачем було прийняте рішення № 48-31/VІІІ «Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132».

Суд зазначає, що прийняттям оскаржуваного рішення, відповідач по суті незаконно припинив переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк відповідно вимог чинного законодавства, що суперечить приписам земельного законодавства.

За таких обставин, вимога позивача про визнання недійсним та скасування рішення Іваньківської сільської ради від 05.09.20241 № 48-31/VІІІ «Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132», підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи чинного законодавства суд приходить до переконання, що вимоги позивача є обґрунтованими, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст. 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати рішення Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області від 05.09.2024 № 48-31/VІІІ "Про виставлення права оренди на земельні торги ділянки комунальної власності площею 2,6290 га, кадастровий номер - 7123183500:02:001:0132".

Визнати укладеним договір оренди землі від 02.01.2007 між Іваньківською сільською радою (код ЄДРПОУ: 25659941) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код ЄДРПОУ: 31344918) на новий строк, зареєстрований у Центрі ДЗК в Маньківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.12.2007 за № 163, на земельну ділянку загальною площею 2,63 га на території Іваньківської сільської територіальної громади Уманського району Черкаської області, в редакції згідно Додатку 2 "Редакція договору оренди землі від 02.01.2007 укладення на новий строк".

Стягнути з Іваньківської сільської ради Уманського району Черкаської області (код ЄДРПОУ: 25659941; вул.Щербини Ігоря,35, село Іваньки, Уманський район, Черкаська область, 20132) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження" (код ЄДРПОУ: 31344918; вул.Благовісна,61, с.Березівка, Уманський район, Черкаська область, 20116) - 4 844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн 80 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.02.2025.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ