ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 924/750/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Малькут О.О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" - Залуцький В.Н., Думітращук В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 (колегія суддів: Маціщук А.В., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" (далі - ТОВ "ЖЕО")
про стягнення 1 915 490,42 грн вартості частки майна.
Суть спору
1. У 2010 році було створено ТОВ "ЖЕО" шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства Житлово-експлуатаційне об`єднання". ОСОБА_1 була учасником ТОВ "ЖЕО".
2. У 2020 році ОСОБА_1 вирішила вийти зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО". Вона неодноразово зверталася до товариства із заявами про вихід, надання їй розрахунку вартості її частки та проведення відповідного розрахунку.
3. Втім, ТОВ "ЖЕО" ухилялося від надання ОСОБА_1 інформації про розрахунок вартості її частки у статутному капіталі, відповідну виплату на користь ОСОБА_1 не здійснило.
4. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ЖЕО" про стягнення 1 915 490,42 грн вартості частини майна товариства. Розрахунок суми ОСОБА_1 обґрунтовувала звітами про оцінку майна ТОВ "ЖЕО", виготовленими на замовлення товариства.
5. ТОВ "ЖЕО" заперечувало проти вимог ОСОБА_1 (вказувало, що вона не здійснила свій внесок до статутного капіталу товариства у грошовому виразі, підтверджувало це висновком експерта), не погоджувалось зі звітами про оцінку майна (надало рецензії на звіти).
6. Під час розгляду справи суд першої інстанції призначив судову експертизу. На деякі питання експерт не зміг надати відповідь.
7. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважав, що позивачка не надала документів бухгалтерського обліку щодо суми внеску до статутного фонду, не підтвердила документально вклад до статутного фонду ТОВ "ЖЕО". Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове про задоволення позову.
8. ТОВ "ЖЕО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи повинні були суди першої та апеляційної інстанцій призначити у справі комплексну експертизу для визначення вартості частини майна товариства, пропорційного частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО";
- чи правильно суд апеляційної інстанції взяв до уваги експертизу, призначену судом першої інстанції, вважаючи її допустимим доказом;
- чи повинні були суди попередніх інстанцій витребувати у суб`єкта державної реєстрації матеріали реєстраційної справи для дослідження наявності у ОСОБА_1 права на стягнення коштів із товариства як вартості частини майна пропорційно до її частки;
- чи правильно суд апеляційної інстанції визначив дату, станом на яку має бути визначена вартість частки учасника, який вийшов із товариства;
- чи може учасник товариства вимагати від товариства виплати вартості частки при виході у випадку, коли статутний фонд товариства фактично був сформований за рахунок майна юридичної особи - попередника та трудової участі фізичних осіб;
- чи порушив суд апеляційної інстанції право на захист ТОВ "ЖЕО", відмовивши його представнику у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
10. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. 30.11.2010 створено ТОВ "ЖЕО" шляхом перетворення з Закритого акціонерного товариства Житлово-експлуатаційне об`єднання" (далі - ЗАТ "ЖЕО").
12. Станом на 30.11.2010 ОСОБА_1 була учасником ТОВ "ЖЕО", про що зазначено також у висновку експерта від 07.03.2023 №СЕ-19/120- 22/4822-ЕК, виконаному на підставі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 25.03.2021 у цій справі.
13. 21.04.2016 загальні збори учасників ТОВ "ЖЕО" рішенням, оформленим протоколом, затвердили нову редакцію статуту, за умовами якого:
- засновником і учасником товариства є, зокрема, ОСОБА_1 (пп.62 п.1.4.2);
- статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн; засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100% статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн (п.5.3);
- внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 42 409,00 грн або 10,4199%, відсоток при отриманні прибутку - 10,4199%, кількість голосів на загальних зборах учасників - 42 409 голосів або 10,4199% (пп.62 п.5.4);
- учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства (пп."в" п.6.4);
- при виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі; при розрахунку частики учасника беруться до уваги чисті активи товариства (активи, які залишаються у розпорядженні товариства після усіх його зобов`язань); виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в цьому році до моменту його виходу (п.6.14);
- контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства здійснюється ревізійною комісією або ревізором (п.9.1);
- ревізійна комісія обирається загальними зборами учасників з числа учасників у кількості трьох осіб (п.9.2);
- до завдань ревізійної комісії або ревізора належить перевірка щорічного звіту директора товариства, а також інші питання, пов`язанні з контролем фінансово-господарської діяльності товариства (п.9.5);
- питання діяльності ревізійної комісії або ревізора, які не визначені у статуті, регламентуються у відповідних положеннях про ці органи, що затверджуються загальними зборами учасників (п.9.9).
14. У лютому 2020 року на замовлення ТОВ "ЖЕО" Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" (далі - ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт") провело оцінку майна ТОВ "ЖЕО" із складанням відповідних звітів про оцінку, а саме, були оцінені такі об`єкти нерухомості:
- нежитлове приміщення загальною площею 100,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1В; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 963 118,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв. м, що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 14/3А; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 996 864,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 261,8 кв. м, що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 8; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 5 409 292,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 853,5 кв. м, що знаходиться за адресом: м: Хмельницький, Проспект Миру, 71/2Б; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 4 764 834,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 165,2 кв. м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 665 569,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 186,0 кв. м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 ; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 777 386,00 грн (з ПДВ);
- нежитлове приміщення загальною площею 73,8 кв. м, що знаходиться за адресом: м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 68; ринкова вартість станом на 31.01.2020 становить 1 805 939,00 грн (з ПДВ).
15. Загальна сума основних засобів (об`єктів нерухомості) ТОВ "ЖЕО" станом на 31.01.2020 згідно звітів про оцінку становить 18 383 002,00 грн.
16. 25.02.2020 ОСОБА_1 як учасник ТОВ "ЖЕО" подала до ТОВ "ЖЕО" нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО". ОСОБА_1 просила товариство розглянути таку заяву у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України та з урахуванням викладеного у ній затвердити відповідні зміни до статутних документів та здійснити всі необхідні юридично значущі дії щодо виведення ОСОБА_1 зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО".
17. 18.03.2020 ОСОБА_1 подала до ТОВ "ЖЕО" заяву, в якій просила повідомити її або її представника Малькута О.О. про вартість її частки та надати обґрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також просила ТОВ "ЖЕО" протягом одного року виплатити їй вартість частки, розмір якої складає 10,4199% статутного капіталу ТОВ "ЖЕО". Така заява була підписана адвокатом Малькутом О.О., який діяв на підставі ордеру. До заяви були долучені документи на підтвердження повноважень адвоката Малькута О.О., копія нотаріальної заяви про вихід учасника з ТОВ "ЖЕО", копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 12.03.2020 на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "ЖЕО".
18. ТОВ "ЖЕО" отримало таку заяву 18.03.2020 наручно, що підтверджується розпискою юриста.
19. 25.03.2020 ТОВ "ЖЕО" листом надало ОСОБА_1 відповідь на її заяву, в якій зазначило, що не вбачає правових підстав для надання інформації та/або копій документів, пославшись на ч.4 ст.25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію).
20. 06.04.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Малькут О.О. подав до ТОВ "ЖЕО" адвокатський запит, в якому просив повідомити ОСОБА_1 або її представника Малькута О.О. про вартість частки ОСОБА_1 , надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку. Також заявник просив ТОВ "ЖЕО" протягом одного року виплатити ОСОБА_1 вартість частки, розмір якої складає 10,4199% статутного капіталу ТОВ "ЖЕО".
21. 15.04.2020 ТОВ "ЖЕО" листом надало відповідь на адвокатський запит, в якій зазначило, що станом на 15.04.2020 воно не отримало виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника.
22. Під час розгляду справи ТОВ "ЖЕО" надало рецензії на звіти про оцінку, в яких зазначено, що звіт про оцінку класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків. ТОВ "ЖЕО" до відзиву долучило висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 15.10.2020 №24, виготовленої на замовлення ТОВ "ЖЕО" в межах справи №924/750/20.
23. На вирішення експерта були поставлені такі питання:
1) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внесків у розмірі 407 000,00 грн до статутного фонду ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" учасниками товариства, зокрема, ОСОБА_1 у сумі 42 409,00 грн (10,4199 %) в період з 21.12.2000 до 12.03.2020?;
2) чи підтверджується документально викуп акцій власної емісії у ЗАТ "ЖЕО" акціонерами товариства, в результаті чого збільшено їх частки у статутному капіталі в процесі реорганізації ЗАТ "ЖЕО" в ТОВ "ЖЕО", зокрема, ОСОБА_1 з розміру 27 409,00 грн (6,7344%) до розміру 42 409,00 грн (10,4199 %) в період з 21.12.2000 до 12.03.2020?
24. За результатами проведення експертизи експерт дійшов таких висновків:
- первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" суми внесків у розмірі 407 000,00 грн до статутного фонду засновниками (акціонерами), в тому числі ОСОБА_1 в сумі 42 409,00 грн (10,4199%) в період з 21.12.2000 до 12.03.2020 документально не підтверджуються;
- документально не підтверджено викуп акцій власної емісії ЗАТ "ЖЕО" акціонерами товариства, в результаті чого збільшено їх частки у статутному капіталі, в тому числі ОСОБА_1 з розміру 27 409,00 грн (6,7344%) до розміру 42 409,00 грн (10,4199%) в період з 21.12.2000 до 12.03.2020.
25. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 25.03.2021 призначив у справі №924/750/20 судову експертизу, проведення якої доручив Хмельницькому відділенню Київського НДІСЕ; на вирішення експерту поставив такі питання:
1) яка вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі, що складає 10,4199%?
2) чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в Житлово-експлуатаційному об`єднанні кооперативних будинків, як учасника (засновника) та яка частка?
3) чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ЗАТ "ЖЕО" як акціонера та яка кількість акцій?
4) чи підтверджено установчими документами участь ОСОБА_1 в ТОВ "ЖЕО" як учасника (засновника) та яка частка?
5) чи підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації до 21.12.2000?
6) чи підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації до 21.12.2000?
7) чи підтверджується документально порядок розподілу акцій між засновниками ЗАТ "ЖЕО" пропорційно до трудової участі в об`єднанні, в тому числі акціонером ОСОБА_1 .?
8) чи підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку викуп акцій власної емісії у ЗАТ "ЖЕО" акціонером ОСОБА_1 в період з 21.12.2000 до 30.11.2010?
9) чи підтверджено документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ "ЖЕО" в період з 21.12.2000 до 30.11.2010?
10) чи підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30.11.2010 до 05.03.2020?
11) чи підтверджений документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" в період з 30.11.2010 до 05.03.2020?
12) чи підтверджено документально збільшення частки у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" ОСОБА_1 з розміру 27 409 грн (6,7344%) до розміру 42 409 грн (10,4199%)?
13) чи зобов`язане товариство здійснювати виплату колишньому учаснику вартість його частки, якщо первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку, внесення грошових коштів та/або майна до статного фонду/капіталу учасником (акціонером, засновником) ОСОБА_1 в сумах 27 409 грн (6,7344%) та 42 409 грн (10,4199%) не підтверджено, що свідчить про несформований статутний фонд/капітал?
26. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 10.05.2022 доповнив список питань, які були поставлені експерту, такими питаннями:
14) чи підтверджується документально розмір частки ОСОБА_1 в розмірі 1 915 490,42 грн, яку б мало виплатити ТОВ" ЖЕО" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199%?
15) яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "ЖЕО" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 .?
27. 07.03.2023 судовий експерт Варнавських О.П. склав висновок експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК.
28. З першого, другого, третього, четвертого, сьомого, тринадцятого та п`ятнадцятого питань експерт зазначив, що він не може надати відповідь на поставлені питання.
29. З інших питань експерт виснував таке:
- з п`ятого питання - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного фонду Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з дати реєстрації до 21.12.2000;
- з шостого питанню - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статного капіталу Житлово-експлуатаційного об`єднання кооперативних будинків в період з дати реєстрації до 21.12.2000;
- з восьмого питання - не підтверджується документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ "ЖЕО" в період з 21.12.2000 до 30.11.2010; однак, у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ "ЖЕО" станом на 15.10.2020;
- з дев`ятого питання - не підтверджується документально вклад акціонера ОСОБА_1 майном до статутного фонду ЗАТ "ЖЕО" в період з 21.12.2000 до 30.11.2010;
- з десятого питання - не підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку сума внеску до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" учасником (засновником) ОСОБА_1 в період з 30.11.2010 до 05.03.2020;
- з одинадцятого питання - не підтверджується документально вклад учасника (засновника) ОСОБА_1 майном до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" в період з 30.11.2010 до 05.03.2020;
- з дванадцятого питання - не підтверджено документами бухгалтерського обліку збільшення частки у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" учасником ОСОБА_1 з розміру 27 409 грн (6,7344%) до розміру 42 409 грн (10,4199%); збільшення частки у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" учасником ОСОБА_1 з розміру 27 409 грн (6,7344%) до розміру 42 409 грн (10,4199%) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ "ЖЕО" із відповідною держаною реєстрацією змін;
- з чотирнадцятого питання - підтверджується розрахунково та документально частка ОСОБА_1 в розмірі 24 235 124,4 грн, яку б мало виплатити ТОВ "ЖЕО" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199%.
30. При досліджені п`ятого, шостого, дев`ятого десятого та одинадцятого питань експерт виснував, що за даними облікових реєстрів, які велися ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО", не є можливим підтвердити або спростувати наявність заборгованості/оплати внесків учасниками у статутний капітал, в тому числі ОСОБА_1 , оскільки облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" не вівся (відсутні документи). У наданих на дослідження документах наявна інформація, що статутний фонд ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені).
Короткий зміст позовних вимог
31. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ "ЖЕО" 1 915 490,42 грн вартості частини майна ТОВ "ЖЕО".
32. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2020 учасник ТОВ "ЖЕО" ОСОБА_1 склала нотаріальну заяву про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО", в якій просила в строки, які передбачені чинним законодавством України, затвердити зміни до статутних документів та здійснити всі необхідні юридично значущі дії щодо виведення її зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО"; 18.03.2020 нотаріальна заява про вихід з товариства разом з витягом з ЄДР була вручена особисто представнику ТОВ "ЖЕО", однак ТОВ "ЖЕО" надало відповідь, що не вбачає правових підстав надання будь якої інформації та здійснення розрахунку з ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
33. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 17.07.2024 відмовив у задоволенні позову.
34. Відмовивши у задоволені позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав первинних документів бухгалтерського обліку щодо суми внеску до статутного фонду ТОВ "ЖЕО", не підтвердив документально вкладу позивача до статутного фонду ТОВ "ЖЕО" відповідно до наданих суду висновків експертів.
35. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.10.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.07.2024 скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.
36. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- матеріалами справи підтверджено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є однією із засновників і учасником товариства, про що зазначено у пп.62 п.1.4.2 статуту ТОВ "ЖЕО";
- суд першої інстанції відмовив у позові з огляду на те, що у висновках експертів вказано, що сума внеску ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" в період з 30.11.2010 до 05.03.2020 не підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку, а також не підтверджено збільшення її частки у статутному капіталі товариства; такий висновок суду не відповідає ні матеріалам справи, ні нормам матеріального і процесуального законодавства;
- суд першої інстанції вибірково використав висновки експерта щодо відсутності первинних документів у бухгалтерському обліку про внески позивачки до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО";
- суд першої інстанції не надав оцінки тому, що у висновку експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023, складеному на виконання ухвали суду, вказано про неможливість підтвердити або спростувати наявність заборгованості/оплати внесків учасниками у статутний капітал, оскільки облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" не вівся (відсутні документи); втім, експерт встановив, що у наданих на дослідження документах наявна інформація про те, що статутний фонд ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені); висновок суду не має належного обґрунтування, оскільки на експерт не підтвердив і не спростував суму внеску до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" учасником (засновником) ОСОБА_1 та іншими учасниками; сам по собі факт відсутності первинних облікових документів за період з 30.11.2010 не свідчать про те, що ОСОБА_1 внесок до статутного фонду ТОВ "ЖЕО" не внесла;
- за умови ведення обліку вкладів учасників до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО", документи, які підтверджують внески, зокрема, ОСОБА_1 до статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" не мали б зберігатись, враховуючи норми про обов`язковість сплати внеску до статутного капіталу протягом першого року діяльності товариства та про термін зберігання бухгалтерських документів; суд першої інстанції та експерт таке питання не досліджували;
- належні та допустимі докази участі позивачки у статутному капіталі суду надані, однак залишились поза увагою суду;
- положення пп.62 п.1.4.2 та п.5.3 статуту ТОВ "ЖЕО" колегія суддів оцінює як належний та достовірний доказ у справі із урахуванням норм ч.3 ст.144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст.52 Закону "Про господарські товариства" (чинної на день реєстрації ТОВ "ЖЕО"), відповідно до яких якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту або прийняти рішення про ліквідацію товариства; ТОВ "ЖЕО" таких доказів (відомостей про оголошення) суду не надало;
- суд першої інстанції, оцінюючи установчі документи відповідача, зокрема, посилається на положення до п.14.3, п.14.4, п.14.5 статуту ТОВ "ЖЕО", яких не існує в редакції статуту, затвердженій загальними зборами учасників товариства 21.04.2016; це ставить під сумнів безпосереднє дослідження доказів судом першої інстанції всупереч нормам ст.86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);
- у висновку експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 вказано, що облік за рахунком 46 "Неоплачений капітал" не вівся (відсутні документи); з урахуванням такої обставини сплата внеску кожним з учасників ТОВ "ЖЕО" буде непідтвердженою; у восьмому питанні експерт зазначив, що у наданих на дослідження документах наявна інформація, що ОСОБА_1 є власником іменних цінних паперів ЗАТ "ЖЕО" станом на 15.10.2020 та інформація про те, що статутний фонд ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені); у відповіді на дванадцяте питання експерт вказав, що збільшення частки у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" ОСОБА_1 з розміру 27 409 грн (6,7344%) до розміру 42 409 грн (10,4199%) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ "ЖЕО" із відповідною державною реєстрацією змін; суд першої інстанції такі висновки експерта залишив без оцінки;
- факт несплати ОСОБА_1 свого вкладу у статутний капітал ТОВ "ЖЕО" міг бути підтверджений, але не встановлювався ревізійною комісією товариства за результатами щорічних перевірок фінансових звітів керівництва товариства та інших питань;
- доводи ОСОБА_1 про виконання внеску як засновником і учасником у статутний капітал ТОВ "ЖЕО" підтверджені належними і достовірними доказами у справі, тому є більш вірогідними, ніж протилежні доводи відповідача; ТОВ "ЖЕО" не вчиняло дій щодо зменшення статутного капіталу та реєстрації відповідних змін до статуту у зв`язку з несплатою внеску до статутного капіталу на протязі понад десять років; збільшення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ "ЖЕО" із відповідною державною реєстрацією таких змін;
- суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та визнав встановленими обставини, які є недоведеними, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та неправильного висновку про відмову у позові;
- ОСОБА_1 вийшла з товариства в порядку, передбаченому положеннями пп."в" п.6.4 статуту та у відповідності до ст.24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ");
- ОСОБА_1 неодноразово зверталася до ТОВ "ЖЕО" із заявами; відмови товариства є безпідставними; у позасудовому порядку заперечення ТОВ "ЖЕО" полягали у відсутності відомостей про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника та жодним чином не стосувалось оспорювання факту внеску ОСОБА_1 до статутного фонду чи суми належної виплати; під час розгляду справи ТОВ "ЖЕО" змінило позицію і заперечувало розмір частини майна, належної для виплати ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 на підтвердження вартості частини майна ТОВ "ЖЕО" надала звіти про оцінку, проведені ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" на замовлення ТОВ "ЖЕО", відповідно до яких загальна сума основних засобів ТОВ "ЖЕО" станом на 31.01.2020 становить 18 383 002,00 грн, тоді як вихід позивачки з товариства підтверджений витягом з ЄДР, сформованим 12.03.2020; об`єкти нерухомості були оцінені за ринковою вартістю;
- ТОВ "ЖЕО", заперечуючи проти звітів, надало рецензії на звіти про оцінку майна, складені 20.07.2020; змістом рецензії визначено, що звіт про оцінку може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення недоліків, які були допущені оцінювачем за визначенням рецензента; заперечення ТОВ "ЖЕО" щодо вартості частки колегія суддів оцінює як необґрунтовані з урахуванням вимог статей 74, 76-78, 79 ГПК; інший розмір вартості майна ТОВ "ЖЕО" не надало, зокрема, не надало звіту про оцінку майна, яким би підтверджувалось іншу/меншу вартість майна ТОВ "ЖЕО", ніж вартість, яка вказана у наданих позивачем звітах про оцінку майна; ТОВ "ЖЕО" не зверталося до суду першої чи апеляційної інстанції з клопотанням про призначення експертизи з метою визначення дійсної вартості майна;
- у висновку експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 встановлено, що частка ОСОБА_1 , яку б мало виплатити ТОВ "ЖЕО" при виході з учасників товариства, підтверджується розрахунково та документально та є пропорційною до розміру її частки в статутному капіталі товариства, що становить 10,4199%; експерт дійшов такого висновку з урахуванням наданого ТОВ "ЖЕО" балансу за 2019 рік (станом на 31.12.2019); жодна зі сторін такого висновку експерта не спростувала, а суд першої інстанції не надав такому висновку жодної оцінки, тоді згідно з ст.104 ГПК відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні;
- заявлена позивачем до стягнення сума (як 10,4199% від вартості майна) є меншою, ніж визначена експертом, і позивачка не заявляла про зміну суми позову, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі; оскільки вартість частки позивачці ОСОБА_1 не виплачена, позовна вимога підлягає задоволенню у заявленій сумі 1 915 490,42 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
37. 18.11.2024 ТОВ "ЖЕО" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
38. Верховний Суд ухвалою від 27.11.2024 касаційну скаргу залишив без руху. 16.12.2024 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 09.12.2024 касаційна скарга з усуненими недоліками.
39. Скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК, пункти 1, 3, 4 ч.3 ст.310 ГПК та зазначає, що:
1) суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права (ст.190 ЦК, статті 66 та 139 Господарського кодексу України (далі - ГК)), норми процесуального права в частині оцінки доказів (ст.86 та статті 104, 107 ГПК) та не врахував висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №914/1693/18 (щодо необхідності виключення з оцінки вартості багатоповерхових будинків, які не належать відповідачу), від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, від 18.08.2022 у справі №912/2438/20, від 01.08.2022 у справі №903/522/21, від 16.01.2020 у справі №924/27/18 (щодо визначення вартості частки позивача шляхом призначення комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи майна, що належить товариству), від 01.08.2022 у справі №903/522/21 (щодо не призначення експертизи за ініціативою суду); суд без проведення комплексної експертизи для визначення ринкової вартості майна, яке належить товариству на праві власності, взяв до уваги балансову вартість чистих активів, яка визначена розрахунково (а не оціночно) та включає в себе вартість майна, що не належить товариству та не перебуває в користуванні товариства (багатоквартирні житлові будинки);
2) суд апеляційної інстанції не визначив дату подання позивачем заяви державному реєстратору; для безпосереднього визначення дня, який передує дню подання учасником заяви до органу державної реєстрації (державного реєстратора), необхідно встановити день подання такої заяви до державного реєстратора, а не день формування витягу з реєстру; суд не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18; без матеріалів реєстраційної справи (в якій зберігається заява позивача про державну реєстрацію змін) неможливо встановити дату, станом на яку визначається вартість частки позивача;
3) суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права (ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ"), норми процесуального права в частині оцінки доказів (статті 76-79, 86 ГПК) та не врахував висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №904/366/20, від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, від 25.01.2024 у справі №914/1693/18; висновок суду апеляційної інстанції про те, що статутний фонд відповідача був сформований за рахунок грошових внесків і позивачка їх сплатила, проте строки зберігання первинних документів закінчились, не відповідає ні матеріалам справи, ні фактичним обставинам; наявність фінансової та бухгалтерської звітності щодо сформованого статутного фонду не може бути єдиним достовірним та належним доказом факту, що грошові кошти були внесені позивачкою, як помилково вважає суд апеляційної інстанції; в цій справі існує три позиції щодо формування статутного фонду, що є взаємовиключними;
4) відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо того, чи має право учасник товариства вимагати від товариства виплати вартість частки при виході у випадку, коли статутний фонд товариства, не зважаючи на положення статутних документів (щодо формування грошовими коштами), фактично був сформований за рахунок майна юридичної особи - попередника та трудової участі фізичних осіб, а перетворене товариство є правонаступником юридичних осіб - попередників (ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ");
40. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" зазначає також таке:
1) суди не дослідили повністю Висновок експерта від 07.03.2023 №СЕ-19/120- 22/4822-ЕК у дослідницькій та мотивувальній частині щодо формування статутного фонду за рахунок товарно-матеріальних цінностей, а не грошових внесків, а тільки вибірково оцінили відповіді експерта, що свідчить про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (п.1 ч.3 ст.310 ГПК);
2) суди не призначили комплексної експертизи після отримання неповного висновку, чим необґрунтовано відхилили клопотання учасників справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (шляхом призначення експертизи для встановлення ринкової вартості належного майна товариству та визначення вартості частки), суди належним чином не задовільнили клопотання експерта та не витребували матеріали реєстраційної справи товариства у органу державної реєстрації (п.3 ч.3 ст.310 ГПК);
3) суд апеляційної інстанції встановив обставини (вартість частки позивача), що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (на підставі висновку у судовій економічній експертизи без призначення комплексної експертизи всього майна товариства) (п.4 ч.3 ст.310 ГПК);
4) Верховний Суд у постанові від 11.05.2023 у справі №910/17047/20, встановивши порушення норм процесуального права, що призвели до порушення норм матеріального права, скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
41. Окрім цього, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив право на захист шляхом незадоволення клопотання про відкладення судового розгляду (посилається на постанову Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21)).
42. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
43. 04.02.2025 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 (подані 03.02.2025 через систему Електронний суд), в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Зміст письмових пояснень в цілому схожий із змістом оскаржуваної постанови.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
44. Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ЖЕО", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.01.2025.
45. У судовому засіданні 22.01.2025 Верховний Суд оголосив перерву до 05.02.2025.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО"
46. Суд апеляційної інстанції вважав, що доводи ОСОБА_1 про здійснення внеску у статутний капітал ТОВ "ЖЕО" є більш вірогідними, ніж доводи товариства про протилежне; ОСОБА_1 не вчиняла будь-яких дій щодо зменшення статутного капіталу та реєстрації відповідних змін до статуту у зв`язку з несплатою внеску потягом понад десять років. Збільшення ОСОБА_1 своєї частки у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" до розміру 42 409 грн (10,4199%) підтверджено відомостями, які зазначені у статуті ТОВ "ЖЕО" із відповідною державною реєстрацією таких змін. Порядок формування статутного фонду ЗАТ "ЖЕО" не має досліджуватись, оскільки виходить за межі предмету спору.
47. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права (ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ"), норми процесуального права в частині оцінки доказів (статті 76-79, 86 ГПК) та не врахував висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №904/366/20, від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, від 25.01.2024 у справі №914/1693/18; висновок суду апеляційної інстанції про те, що статутний фонд відповідача був сформований за рахунок грошових внесків і позивачка їх сплатила, проте строки зберігання первинних документів закінчились, не відповідає ні матеріалам справи, ні фактичним обставинам; наявність фінансової та бухгалтерської звітності щодо сформованого статутного фонду не може бути єдиним достовірним та належним доказом факту, що грошові кошти були внесені позивачкою, як помилково вважає суд апеляційної інстанції; в цій справі існує три позиції щодо формування статутного фонду, що є взаємовиключними.
48. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили повністю висновок експерта від 07.03.2023 №СЕ-19/120-22/4822-ЕК у дослідницькій та мотивувальній частині якого вказано про формування статутного фонду за рахунок товарно-матеріальних цінностей, а не грошових внесків, а тільки вибірково оцінили відповіді експерта, що свідчить про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (посилається на п.1 ч.3 ст.310 ГПК).
49. Верховний Суд відхиляє такі доводи скаржника з огляду на таке.
50. Частиною 10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ" передбачено, що товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
51. Аналогічні умови викладені у п.6.14 статуту ТОВ "ЖЕО": при виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.
52. Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК (в редакції станом на день реєстрації ТОВ "ЖЕО") товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
53. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства (ч.2 ст.144 ЦК в редакції станом на день реєстрації ТОВ "ЖЕО").
54. Відповідно до ч.3 ст.144 ЦК та ст.52 Закону "Про господарські товариства" (в редакції станом на день реєстрації ТОВ "ЖЕО") до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п`ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
55. Відповідно до цих вимог закону, не допускається звільнення учасника товариства від обов`язку внесення первинного вкладу до статутного капіталу товариства, заявленого на момент державної реєстрації товариства.
56. Отже, якщо учасники протягом першого року діяльності товариства (ТОВ "ЖЕО") не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно було оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
57. Як встановив суд апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про наявність оголошень ТОВ "ЖЕО" про зменшення капіталу чи реєстрації відповідних змін до статуту.
58. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №904/366/20, на яку посилається скаржник, вказав, що для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника.
59. Так, ТОВ "ЖЕО" створене 30.11.2010 шляхом перетворення з ЗАТ "ЖЕО".
60. Відповідно до роз`яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2010 №6 "Щодо перетворення акціонерних товариств у товариства з обмеженою відповідальністю" акціонерне товариство, що прийняло рішення про припинення шляхом його перетворення, зобов`язано здійснити обмін акцій на частки у статутному фонді товариств, що створюються в результаті перетворення, із збереженням розміру частки акціонера (учасника) в статутному капіталі товариства. Учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється в наслідок перетворення акціонерного товариства (на дату державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю), можуть бути тільки акціонери товариства, що прийняло рішення про припинення шляхом перетворення (на дату прийняття такого рішення), та які обміняли належні їм акції на частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється.
61. Скаржник вказує, що Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі №914/1693/18 підтримав позицію суду першої та апеляційної інстанцій щодо висновків формування статутного фонду "не за "класичною схемою"".
62. Як і у справі №914/1693/18, у цій справі відбулось перетворення акціонерного товариства у товариство з обмеженою відповідальністю. Акціонери акціонерного товариства (які висловили бажання) стали учасниками ТОВ, статутний капітал якого сформований шляхом обміну їх акцій на частку в статутному капіталі товариства.
63. Це спростовує доводи скаржника про те, що статутний фонд ТОВ "ЖЕО" був сформований за рахунок грошових внесків, які, на його думку, ОСОБА_1 не сплатила.
64. При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі №914/1693/18 погодився з позицією судів попередніх інстанцій, які обраховували вартість частки позивача з розрахунку 23,27%, а не 18,21%, відхиливши доводи про те, що позивач не в повному обсязі вніс свій вклад до статутного капіталу товариства.
65. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в результаті перетворення ЗАТ "ЖЕО" на ТОВ "ЖЕО", розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі збільшився з розміру 27 409,00 грн (6,7344%), до розміру 42 409,00 грн (10,4199%).
66. Однак, ТОВ "ЖЕО" не надало доказів оскарження процедури перерозподілу часток у момент перетворення товариства чи в момент затвердження статуту ТОВ "ЖЕО", як і доказів визнання установчого документа чи рішення загальних зборів товариства незаконними, недійсними. На цьому також наголосив Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі №914/1693/18, на яку посилається скаржник.
67. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції в першу чергу мав дослідити та оцінити докази, які свідчать про формування статутного фонду: це матеріали реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО" та передавальний акт між ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" на предмет того, які саме активи та зобов`язання, майно було передано від ЗАТ до ТОВ "ЖЕО".
68. Відповідаючи на ці доводи скаржника, Верховний Суд зауважує на необхідності дотримання принципів змагальності та диспозитивності під час розгляду справи.
69. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1, 3 ст.13 ГПК).
70. Суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ГПК випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК (ч.1 ст.14 ГПК).
71. Стаття 74 ГПК також встановлює, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
72. ТОВ "ЖЕО" не вказує на те, що під час розгляду справи воно надавало суду матеріали реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО" та передавальний акт між ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО". Скаржник фактично вважає, що суд апеляційної інстанції мав з власної ініціативи витребувати ці докази та дослідити їх.
73. Втім, Верховний Суд звертає увагу, що обов`язок доведення обставин, на які посилається учасник справи, покладено саме на цього учасника. Збирання судом доказів з власної ініціативи свідчило б про порушення засад змагальності і диспозитивності.
74. Досліджуючи питання щодо визначення розміру частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО", суд апеляційної інстанції керувався як поясненнями сторін, так і наявними в матеріалах справи доказах, зокрема, врахував положення статуту ТОВ "ЖЕО".
75. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 ГПК).
76. Нова редакція статуту ТОВ "ЖЕО" затверджена загальними зборами учасників товариства 21.04.2016. Положення статуту (п.5.3 та пп.62 п.5.4) підтверджують, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн; засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100% статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн; внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 42 409,00 грн або 10,4199.
77. Верховний Суд звертає увагу, що відомості про розмір статутного капіталу товариства та його учасників були відображені у статуті з відповідною держаною реєстрацією змін, що також врахував суд апеляційної інстанції.
78. За змістом ст.4 Закону про державну реєстрацію основними засадами державної реєстрації є, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у ЄДР; а також внесення відомостей до ЄДР виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
79. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ст.10 Закону про державну реєстрацію).
80. Відомості з ЄДР виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (п.7.1.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.06.2021 у справі №906/1336/19).
81. Отже, такі відомості та документи вважаються достовірними до того моменту, поки не буде доведено їх недостовірність.
82. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" не вказує про те, що воно зверталося до суду з позовом про оскарження статуту чи його окремих положень або про те, що воно ініціювало скликання та проведення загальних зборів товариства щодо зміни умов статуту, або що вчиняло певні дії щодо зменшення статутного капіталу та реєстрації відповідних змін до статуту.
83. Верховний Суд враховує, що ТОВ "ЖЕО" після перетворення з ЗАТ "ЖЕО" здійснює свою діяльність протягом більш ніж 10 років і за цей період, між ТОВ "ЖЕО" та ОСОБА_1 не виникало спорів щодо розміру частки останньої у статутному капіталі товариства.
84. У постанові від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, на яку посилається скаржник, Верховний Суд погодився із твердженнями суду першої інстанції про те, що відповідне право на одержання вартості частини майна при виході з господарського товариства виникає в учасника товариства лише після внесення ним частки у визначеному розмірі до статутного капіталу товариства. У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
85. Втім, у цій справі суд апеляційної інстанції, оцінивши положення статуту ТОВ "ЖЕО" як належний та достовірний доказ того, що статутний капітал товариства був сформований повністю, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі товариства у розмірі 42 409,00 грн, що становить 10,4199%, і ця частка повністю сформована.
86. Скаржник цього не спростував, зокрема, не посилався на те, що ОСОБА_1 належить частка у статутному капіталі в іншому розмірі або те, що ОСОБА_1 взагалі не є учасником товариства.
87. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що у висновку експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 вказано, зокрема, що у наданих на дослідження документах наявна інформація, що статутний фонд ЗАТ "ЖЕО" та ТОВ "ЖЕО" сформований повністю та всі частки учасників внесені (сплачені).
88. З урахуванням цього, суд апеляційної інстанції, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, правильно встановив факт формування статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" в повному обсязі, а також те, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" складає 42 409 грн (10,4199%).
89. Верховний Суд погоджується із цими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки такі висновки ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи та наявних у ній доказів. Доводи касаційної скарги не спростовують цих висновків, а фактично стосуються незгоди із встановленими фактичними обставинами справи та зводяться до їх переоцінки, що в силу вимог ст.300 ГПК виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
90. Враховуючи це, Верховний Суд не вбачає невідповідності висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції у цій справі тим, що містяться у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №904/366/20, від 15.09.2020 у справі №910/17473/16, від 25.01.2024 у справі №914/1693/18, про неврахування яких зазначає скаржник.
Щодо права учасника товариства вимагати від товариства виплати вартості частки при виході у випадку, коли статутний фонд товариства фактично був сформований за рахунок майна юридичної особи-попередника та трудової участі фізичних осіб
91. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо того, чи має право учасник товариства вимагати від товариства виплати вартість частки при виході у випадку, коли статутний фонд товариства, не зважаючи на положення статутних документів (щодо формування грошовими коштами), фактично був сформований за рахунок майна юридичної особи - попередника та трудової участі фізичних осіб, а перетворене товариство є правонаступником юридичних осіб - попередників (ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ");
92. Скаржник наголошує, що у цій справі суди мали би відповісти на питання чи є правомірною вимога позивача щодо стягнення коштів із ТОВ "ЖЕО" за умови, якщо з боку позивача статутний фонд не формувався ні належними позивачу грошовими внесками, ні належним позивачу майном. Питання фактичних обставин формування статутного фонду залишилось поза увагою суду апеляційної інстанції.
93. На думку скаржника, положення ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ" передбачають правило компенсації учаснику його майна чи коштів, які були витрачені (внесені) ним при формуванні статутного фонду товариства. За умови, якщо учасник приймає рішення виходу із товариства, відповідно товариство має компенсувати (повернути) учаснику колись вкладене ним майно чи грошові кошти з врахуванням результатів діяльності товариства за весь час перебування учасника у складі товариства.
94. Як вже було зазначено, положення статуту ТОВ "ЖЕО" (п.5.3 та пп.62 п.5.4) підтверджують, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн; засновниками (учасниками) сформовано до моменту державної реєстрації 100% статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн; внесок/частка в статутному капіталі учасника товариства ОСОБА_1 становить 42 409,00 грн або 10,4199%.
95. Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи, встановив факт формування статутного капіталу ТОВ "ЖЕО" в повному обсязі, а також те, що частка ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО" складає 42 409 грн (10,4199%).
96. Суд також вказав, що з урахуванням норм законодавства, положень статуту, пояснень сторін та наданих доказів в їх сукупності, доводи позивачки про виконання внеску як засновником і учасником у статутний капітал ТОВ "ЖЕО" підтверджені належними і достовірними доказами у справі, тому є більш вірогідними, ніж доводи відповідача про те, що факт внеску не підтверджений.
97. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" не обґрунтувало того, що статутний капітал товариства був сформований іншим чином, ніж це передбачено статутом ТОВ "ЖЕО".
98. Доводи скаржника, викладені ним у касаційній скарзі, зводяться до необхідності суду касаційної інстанції здійснити переоцінку доказів та вважати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному рішенні (щодо порядку формування статутного капіталу товариства), що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлені у ст.300 ГПК.
99. Оскільки у цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що статутний капітал ТОВ "ЖЕО" сформований повністю, а частка ОСОБА_1 в ньому складає 42 409 грн (10,4199%), то Верховний Суд не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування ч.10 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ" з поставленого скаржником питання.
Щодо визначення вартості майна товариства
100. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права (ст.190 ЦК, статті 66 та 139 ГК), норми процесуального права в частині оцінки доказів (ст.86 та статті 104, 107 ГПК) та не врахував висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 25.01.2024 у справі №914/1693/18 (щодо необхідності виключення з оцінки вартості багатоповерхових будинків, які не належать відповідачу), від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, від 18.08.2022 у справі №912/2438/20, від 01.08.2022 у справі №903/522/21, від 16.01.2020 у справі №924/27/18 (щодо визначення вартості частки позивача шляхом призначення комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи майна, що належить товариству), від 01.08.2022 у справі №903/522/21 (щодо не призначення експертизи за ініціативою суду); суд без проведення комплексної експертизи для визначення ринкової вартості майна, яке належить товариству на праві власності, взяв до уваги балансову вартість чистих активів, яка визначена розрахунково (а не оціночно) та включає в себе вартість майна, що не належить товариству та не перебуває в користуванні товариства (багатоквартирні житлові будинки).
101. Суд апеляційної інстанції вказав, що заперечення ТОВ "ЖЕО" про те, що визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із нього, за вибором учасника товариства може проводитись як на підставі даних дійсної (ринкової) вартості майна товариства, так і з вартості чистих активів товариства на підставі балансу, - спростовані, оскільки експерт встановив вартість частки ОСОБА_1 в розмірі 24 235 124,4 грн, яку б мало виплатити ТОВ "ЖЕО" при виході з учасників товариства, на підставі дослідження даних балансу товариства за 2019 рік станом на 31.12.2019.
102. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.
103. Як встановили суди попередніх інстанцій, 30.11.2010 було створено ТОВ "ЖЕО" шляхом перетворення з ЗАТ "ЖЕО". Станом на цю дату ОСОБА_1 була учасником ТОВ "ЖЕО".
104. За умовами п.5.3 та пп.62 п.5.4 статуту ТОВ "ЖЕО" статутний капітал товариства формується за рахунок грошових внесків засновників (учасників) та становить 407 000,00 грн; засновники (учасники) сформовали до моменту державної реєстрації 100% статутного капіталу товариства, тобто 407 000,00 грн. Внесок/частка ОСОБА_1 в статутному капіталі товариства становить 42 409,00 грн або 10,4199%.
105. Учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства. При виході чи виключення учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі; при розрахунку частики учасника беруться до уваги чисті активи товариства (активи, які залишаються у розпорядженні товариства після усіх його зобов`язань); виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов (був виключений) з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в цьому році до моменту його виходу (пп."в" п.6.4, п.6.14 статуту ТОВ "ЖЕО").
106. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки(ч.1 ст.190 ЦК).
107. За змістом ч.1 ст.66 та ст.139 ГК майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
108. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників (ч.1 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
109. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом про державну реєстрацію (ч.6 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
110. Відповідно до частин 7, 8 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ" товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки, яка визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
111. Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
(І) Щодо призначення у справі комплексної експертизи
112. У ч.1 ст.99 ГПК встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.
113. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч.3 ст.99 ГПК).
114. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4, 5 ст.99 ГПК).
115. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 10.05.2022 призначив у справі судову експертизу, проведення якої доручив Тернопільському науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експерта суд поставив запропоновані сторонами справи питання (одне питання від ОСОБА_1 та дванадцять питань від ТОВ "ЖЕО"), а також такі питання: чи підтверджується документально розмір частки ОСОБА_1 в розмірі 1 915 490,42 грн, яку б мало виплатити ТОВ" ЖЕО" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199%; яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "ЖЕО" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 .
116. На виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2022 експерт склав висновок №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023, в якому вказав про неможливість надати відповіді з першого, другого, третього, четвертого, сьомого, тринадцятого та п`ятнадцятого питань (зокрема, щодо дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів ТОВ "ЖЕО" та його зобов`язань), втім надав відповідь на чотирнадцяте питання (чи підтверджується документально розмір частки ОСОБА_1 в розмірі 1 915 490,42 грн, яку б мало виплатити ТОВ" ЖЕО" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199%).
117. Втім, скаржник наголошує, що без проведення комплексної експертизи, яка фактично була призначена у цій справі, однак не проведена з невідомих підстав, використовуючи тільки дані фінансової звітності та балансу товариства неможливо визначити, яка вартість частини майна товариства, пропорційна частці ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО", що складає 10,4199% станом на день, що передував дню подання учасником заяви про вихід у порядку, передбаченому Законом про державну реєстрацію та яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів ТОВ "ЖЕО" та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати ОСОБА_1 .
118. Однак, такі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки ТОВ "ЖЕО" не вказує, на підставі чого (клопотання сторін чи власна ініціатива суду) була призначена комплексна експертиза, кому було доручено її проведення, з яких причин така експертиза не була проведена.
119. Скаржник вказує, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, для визначення дійсної ринкової вартості чистих активів товариства судам необхідно в першу чергу призначати комплексну оціночно-будівельну, товарознавчу, автотоварознавчу та економічну експертизи, в ході якої відповідними експертами буде проведена оцінка всього майна, яке належить на праві власності товариству. Після отримання результатів ринкової вартості належного товариству на праві власності майна (нерухомого та рухомого) можливо визначити вартість чистих активів товариства (враховуючи оборотні активи та зобов`язання).
120. Втім, у тексті постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 відсутні висновки, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зокрема, щодо необхідності призначення комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи.
121. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14 щодо визначення вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, вказала таке:
"6.9. За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
6.10. При вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій, врахувавши висновки комплексно-комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 30 вересня 2015 року, дійшли висновку, що частка майна з урахуванням дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів ТОВ "Черкаситехномаш" та за вирахуванням зобов`язань товариства, що належить до сплати ОСОБА_6 у зв`язку з його виходом з товариства, складає 2085800,00 грн.
6.11. Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства, є обґрунтованими".
122. Отже, хоч за обставинами справи №925/1165/14, в якій Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову від 24.04.2018, і була проведена комплексно-комісійна судова будівельно-технічна експертиза, втім Велика Палата Верховного Суду не робила висновок щодо обов`язку суду призначати таку експертизу та не вказувала на те, що вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, не може бути підтверджена іншими засобами доказування.
123. Верховний Суд також звертає увагу, що сторони у цій справі не зверталися до суду з клопотанням про призначення саме комплексної експертизи, а скаржник не обґрунтовує касаційну скаргу необґрунтованою відмовою йому у задоволенні такого клопотання.
124. У постановах Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №903/522/21, від 18.08.2022 у справі №912/2438/20, на які посилається скаржник, вказано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. При цьому, сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
125. Скаржник зазначає, що після отримання висновку експерта з повідомленням про неможливість надання висновку та необхідності призначення комплексної експертизи суд за власною ініціативою не призначив необхідну у цій справі комплексну експертизу, чим порушив норми процесуального права (ст.107 ГПК) на етапі розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції ці порушення не усунув, за власною ініціативою не призначив експертизу, чим порушив вимоги ст.107 ГПК та не застосував висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №903/522/21.
126. За змістом ст.107 ГПК якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
127. Верховний Суд зауважує, що за змістом ст.107 ГПК призначення додаткової або повторної експертизи є правом суду, а не обов`язком. При цьому, така експертиза може бути проведена, в тому числі за клопотанням учасника справи.
128. Втім, ТОВ "ЖЕО" не вказує, що воно зверталося до суду з клопотанням про призначення додаткової, повторної або комплексної експертизи. Скаржник не обґрунтовує, з яких саме норм права, на його думку, вбачається саме обов`язок суду самостійно призначати експертизу у справі.
129. Крім того, скаржник зазначає, що у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №924/27/18 вказано, що доказом належного до виплати розміру коштів може бути лише експертиза.
130. Втім, такі доводи скаржника є його власним тлумачення позиції Верховного Суду, оскільки у тексті постанови від 16.01.2020 у справі №924/27/18 відсутні висновки про те, що лише експертиза може бути доказом дійсної вартості майна. Верховний Суд вказав, що сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами, до яких належать, у тому числі, висновки експертів.
131. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції при стягненні з ТОВ "ЖЕО" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна товариства, врахував не лише висновок експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023, а й положення статуту товариства, а також звіти про оцінку майна, виготовлені ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" на замовлення ТОВ "ЖЕО".
132. Зі звітів про оцінку майна, що виготовлені ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" вбачається, що загальна сума основних засобів (об`єктів нерухомості) ТОВ "ЖЕО" станом на 31.01.2020 становить 18 383 002,00 грн.
133. Верховний Суд зауважує, що ці звіти були виготовлені саме на замовлення ТОВ "ЖЕО". Однак, під час розгляду цієї справи ТОВ "ЖЕО" заперечувало проти цих звітів та надало рецензії на них, які складені 20.07.2020 рецензентом Приватного підприємства "Консалтинг сервіс" ОСОБА_4 . За висновком рецензента звіт про оцінку класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою визначеною у звіті, після виправлення недоліків.
134. Суд апеляційної інстанції правильно наголосив, що ТОВ "ЖЕО" не замовило звіт про оцінку власного майна, що міг би бути належним доказом на обґрунтуванням іншої (меншої) вартості майна товариства.
135. Крім того, ТОВ "ЖЕО" не зверталося до суду першої чи апеляційної інстанції з клопотанням про призначення експертизи з метою визначення дійсної вартості майна.
136. З огляду на це, не знайшли своє підтвердження доводи ТОВ "ЖЕО" про те, що суд без проведення комплексної експертизи не міг визначити ринкову вартість майна, яке належить товариству на праві власності.
137. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.
138. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
139. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини 1, 3 ст.13 ГПК).
140. Верховний Суд наголошує, що згідно зі ст.14 ГПК ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
141. Враховуючи зміст принципів змагальності та диспозитивності, доводи скаржника про те, що суд мав, проте самостійно не ініціював призначення у цій справі іншої (комплексної, додаткової чи повторної) експертизи, є необґрунтованими, оскільки свідчать про намагання скаржника перекласти на суд обов`язок збирання доказів.
142. Крім того, Верховний Суд зауважує, що скаржник не вказує а ні те, якою, на його думку, є вартість активів ТОВ "ЖЕО", а ні те, якою є вартість частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "ЖЕО".
143. Доводи скаржника про необхідність призначення комплексної експертизи у справі в цілому зводяться до незгоди із судовим рішенням, ухваленим не на його користь, та намаганням перекласти на суд обов`язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
(ІІ) Чи є експертиза допустимим доказом
144. Як вже було зазначено, на виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2022 експерт склав висновок №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023, в якому вказав про неможливість надати відповіді з першого, другого, третього, четвертого, сьомого, тринадцятого та п`ятнадцятого питань (зокрема, щодо дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів ТОВ "ЖЕО" та його зобов`язань).
145. Однак, експерт надав відповідь на чотирнадцяте питання, вказавши, що підтверджується розрахунково та документально частка ОСОБА_1 в розмірі 24 235 124,4 грн, яку б мало виплатити ТОВ "ЖЕО" при виході з учасників товариства, пропорційно до розміру його частки в статутному капіталі товариства, що за її підрахунками становить 10,4199%. Експерт дійшов такого висновку з урахуванням наданого ТОВ "ЖЕО" балансу за 2019 рік (станом на 31.12.2019), в тому числі даних балансу про необоротні, оборотні активи, довгострокові та короткострокові зобов`язання.
146. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції в частині визначення вартості частки позивача взяв до уваги недопустимий доказ (відповідь на чотирнадцяте питання у висновку експерта) без проведення комплексної оціночно-будівельної, товарознавчої, автотоварознавчої та економічної експертизи.
147. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції встановив обставини (вартість частки позивача), що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (на підставі висновку у судовій економічній експертизи без призначення комплексної експертизи всього майна товариства; експерт надав відповідь на чотирнадцяте питання без визначення ринкової вартості майна ТОВ "ЖЕО"), що з урахуванням вимог п.4 ч.3 ст.310 ГПК є підставою для скасування рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції.
148. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.3 ст.310 ГПК).
149. Відповідно до ст.77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
150. Однак, скаржник, посилаючись на недопустимість висновку експерта, не наголошує а ні на тому, що висновок експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 був отриманий з порушенням закону, а ні на тому, що розмір частки, яку б мало виплатити ТОВ "ЖЕО" при виході ОСОБА_1 з учасників товариства, має підтверджуватися іншими засобами доказування.
151. ТОВ "ЖЕО" вказує, що суд апеляційної інстанції не проаналізував висновок експерта в частині обґрунтування розрахунку 24 235 124,40 грн та не звернув уваги на те, що розрахунково така цифра отримана виходячи із даних балансу ТОВ "ЖЕО" станом на 31.12.2019, який у розділі необоротні активи (231 065,00 тис. грн) включає вартість 122 багатоквартирних житлових будинків (230 735 тис. грн), які не перебувають у власності товариства, а обслуговуються ним в силу своєї статутної діяльності. Оскільки, в межах судової економічної експертизи експерт не наділений повноваженнями визначення ринкової вартості належного товариству майна на праві власності, експерт виключно по даним фінансових документів та балансу визначив показник частини майна на рівні 24 235 124,40 грн, що є недостовірним, отже, не може бути використаний як доказ у цій справі.
152. Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі №914/1693/18, на яку посилається скаржник, погодився із позицією судів попередніх інстанцій, які відхилили висновок судової експертизи №4242 як недопустимий доказ, оскільки він містив суперечності з матеріалами справи, які були надані судовим експертам для проведення судової експертизи за ухвалою суду. Водночас суди взяли до уваги висновки судових експертів №8 судової оціночно-будівельної експертизи та №9 судово-економічної експертизи щодо дійсної (ринкової) вартості частини майна відповідача, в яких експерти вказали, що при визначенні вартості активів товариства безпідставно внесена вартість 100% частин адміністративного корпусу по вул. Зеленій 253, в той час як товариству належить 83/100 його частини, та безпідставно включено у вартість майна товариства житлові будинки по вул. Тупіковій, вул. Китайській та вул. Мучній у м. Львові, в той час як ці будинки ніколи не перебували у власності товариства.
153. Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.01.2024 у справі №914/1693/18 вказав, що суди попередніх інстанцій, врахувавши заперечення відповідача щодо наведеного висновку експертів зазначили, що при проведенні експертизи у розпорядженні експертів були усі матеріали судової справи, у тому числі інвентаризаційні справи на кожен з вищевказаних об`єктів нерухомості. З огляду на це, експерти мали можливість і повинні були перевірити чи може вважатись кожен із віднесених ними об`єктів нерухомості до майна товариства, чи можуть вони вважатись активами відповідача, чи належать вони товариству на праві власності, чи володіє та розпоряджається ними відповідач.
154. Однак, у цій справі суд апеляційної інстанції не встановив невідповідність висновку експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 матеріалам справи.
155. Крім того, як вже зазначалося, суд апеляційної інстанції при визначенні вартості частини майна товариства, яка підлягає сплаті ОСОБА_1., врахував не лише висновок експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023, який був складений з урахуванням наданих сторонами документів, а і положення статуту товариства та звіти про оцінку майна, виготовлені ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" на замовлення ТОВ "ЖЕО". Суд також вказав, що жодна зі сторін висновок експерта №СЕ-19/120-22/4822-ЕК від 07.03.2023 не спростувала, а суд першої інстанції не надав такому висновку жодної оцінки, в той час як згідно з ст.104 ГПК відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
156. Таким чином, доводи скаржника щодо його незгоди із висновком експерта та інших доказів, на підставі яких суд апеляційної інстанції визначив вартість частини майна ТОВ "ЖЕО", яка підлягає сплаті ОСОБА_1 , фактично зводяться до спонукання Верховного Суду самостійно здійснити переоцінку доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що в силу ч.2 ст.300 ГПК виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
157. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
158. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
(ІІІ) Щодо витребування матеріалів реєстраційної справи
159. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій не призначили комплексної експертизи після отримання неповного висновку, чим необґрунтовано відхилили клопотання учасників справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (шляхом призначення експертизи для встановлення ринкової вартості належного майна товариству та визначення вартості частки), суди належним чином не задовільнили клопотання експерта та не витребували матеріали реєстраційної справи товариства у органу державної реєстрації; посилається на п.3 ч.3 ст.310 ГПК.
160. TOB "ЖЕО" вважає, що достовірними, достатніми та належними доказами, які можуть доводити формування статутного фонду та наявність у ОСОБА_1 права на стягнення коштів із товариства як вартості частини майна пропорційно до її частки, є виключно матеріали реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО", які зберігаються в органі державної реєстрації. Під час проведення експертного дослідження експерт подав до суду клопотання про необхідність надання матеріалів реєстраційної справи від органу державної реєстрації, проте, суд першої інстанції не постановив ухвалу про витребування цього доказу з органу державної реєстрації, як це передбачає ч.2 та 3 ст.30 Закону про державну реєстрацію, а зобов`язав сторін надати відповідний доказ, хоч він і не перебуває в їх розпорядженні. Суд апеляційної інстанції ці обставини залишив поза увагою та не виправив під час апеляційного перегляду справи, матеріали реєстраційної справи не витребовувались та не досліджувались.
161. З огляду на це, на думку скаржника, висновок експерта від 07.03.2023 №СЕ-19/120-22/4822-Е не є належним та достовірним доказом у справі та не в повній мірі надає відповіді на питання формування статутного фонду в частині учасника ОСОБА_1 , за рахунок грошових коштів як зазначає суд апеляційної інстанції.
162. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
163. В ухвалі Господарського суду Хмельницької області від 28.10.2022 вказано, що від Тернопільського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України (судового експерта Варнавських О.П.) надійшло клопотання (вх.№05-08/2266/22 від 27.10.2022) про надання додаткових документів.
164. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 28.10.2022 зобов`язав сторін надати експерту оригінали або належним чином завірені якісні копії:
- фінансової звітності ТОВ "ЖЕО" за 2019 та 2020 роки (щоквартально), а саме: форма №1 "Баланс", форма №2 "Звіт про фінансові результати", форма №3 "Звіт про рух грошових коштів", форма №4 "Звіт про власний капітал";
- матеріали реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО" від суб`єкта державної реєстрації (Статут ТОВ "ЖЕО" в редакціях чинних за період з 30.11.2010 до 05.03.2020, Протоколи загальних зборів учасників ТОВ "ЖЕО" за період з 30.11.2010 до 05.03.2020, Витяги (виписки) з ЄДР щодо реєстрації змін відомостей про ТОВ "ЖЕО" та його засновників за період з дати реєстрації товариства до березня 2020 року, інші документи, що були підставою для реєстрації змін відомостей про ТОВ "ЖЕО" та його засновників, в тому числі заяви засновників (учасників)).
165. Відповідно до ч.1 ст.30 Закону про державну реєстрацію витребування (вилучення) документів з реєстраційних справ здійснюється в порядку, визначеному законом.
166. Суб`єкт державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, зобов`язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, у паперовій та електронній формі у разі їх відсутності в ЄДР. Копії документів у паперовій формі повинні бути пронумеровані, прошиті та завірені печаткою. До реєстраційної справи долучаються копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису вилучених документів (ч.2 ст.30 Закону про державну реєстрацію).
167. Оригінали документів, вилучені з реєстраційної справи, надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання, і підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігаються реєстраційні справи, після проведення відповідних процесуальних дій. Тимчасовий доступ до документів з реєстраційної справи здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України (ч.3 ст.30 Закону про державну реєстрацію).
168. З ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.10.2022 вбачається, що суд зобов`язав сторін спору надати експерту оригінали або належним чином завірені якісні копії матеріалів реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО" від суб`єкта державної реєстрації.
169. Отже, суд першої інстанції в ухвалі від 28.10.2022 визначив як перелік документів, які мають бути надані експерту, так і осіб, уповноважених на їх надання.
170. Положення ч.2 ст.30 Закону про державну реєстрацію не забороняють відповідній особі звернутися до суб`єкта державної реєстрації разом із ухвалою суду для отримання копій матеріалів реєстраційної справи товариства.
171. Втім, на противагу цьому, ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі не вказує, що воно зверталося до суб`єкта державної реєстрації з метою отримання копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО" для подальшого їх надання експерту.
172. Крім того, як вбачається з ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.01.2023, доказів виконання встановлених ухвалою від 28.10.2022 вимог суд не отримав, втім представник позивачки звертався до суб`єкта державної реєстрації з відповідним клопотанням (про ознайомлення з оригіналами матеріалів реєстраційної справи ТОВ "ЖЕО"), проте отримав відмову, в якій було зазначено, що суб`єкт державної реєстрації може надати запитувану інформацію "... виключно на підставі судового рішення".
173. Суди попередніх інстанцій не встановили факт звернення ТОВ "ЖЕО" до суб`єкта державної реєстрації для отримання документів (зокрема, матеріалів реєстраційної справи) для подальшого надання їх експерту.
174. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі не наголошує на тому, що воно вчиняло активні дії для виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області від 28.10.2022.
175. Доводи ТОВ "ЖЕО" про те, що сторони не могли матеріали реєстраційної справи, оскільки вони не перебувають в їх розпорядженні, є необґрунтованими, оскільки сторони справи не були позбавлені можливості звернутися до суб`єкта державної реєстрації для отримання копій таких матеріалів.
176. Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не постановив ухвалу про витребування цього доказу з органу державної реєстрації, як це передбачає ч.2 та 3 ст.30 Закону про державну реєстрацію, також є необґрунтованими. Своїми діями скаржник вкотре намагається покласти тягар збирання доказів на суд, що є порушенням засад як змагальності, так і диспозитивності.
177. Крім того, Верховний Суд наголошує, що посилаючись на пункти 3 та 4 ч.3 ст.310 ГПК у тексті касаційної скарги, ТОВ "ЖЕО" одночасно 1) висловлює свою незгоду із рішенням суду першої інстанції, вказуючи про необхідність його скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, 2) вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, у прохальній частині касаційної скарги просить залишити рішення суду першої інстанції в силі.
178. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).
179. Верховний Суд зазначає, що така поведінка ТОВ "ЖЕО" (одночасна незгода з рішенням суду першої інстанції та клопотання про залишення його в силі) є непослідовною та суперечливою, не відповідає принципам добросовісності та розумності. Очевидно, що доводи ТОВ "ЖЕО" спрямовані на уникнення останнього від обов`язків, передбачених статутом та законодавством (щодо виплати колишньому учаснику вартості його частки), що не відповідає засадам добросовісності та вказує на зловживання правом.
Щодо визначення дати, станом на яку має бути визначена вартість частки учасника
180. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 вийшла з товариства в порядку, передбаченому положеннями пп."в" п.6.4 статуту та ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ". ОСОБА_1 на підтвердження вартості частини майна ТОВ "ЖЕО" надала звіти про оцінку, проведені ТОВ "Центр незалежної оцінки "Проскурів-Експерт" на замовлення ТОВ "ЖЕО", відповідно до яких загальна сума основних засобів ТОВ "ЖЕО" станом на 31.01.2020 становить 18 383 002,00 грн, тоді як вихід позивачки з товариства підтверджений витягом з ЄДР, сформованим 12.03.2020; об`єкти нерухомості були оцінені за ринковою вартістю;.
181. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції не визначив дату подання позивачем заяви державному реєстратору; для безпосереднього визначення дня, який передує дню подання учасником заяви до органу державної реєстрації (державного реєстратора), необхідно встановити день подання такої заяви до державного реєстратора, а не день формування витягу з реєстру; суд не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/7674/18; без матеріалів реєстраційної справи (в якій зберігається заява позивача про державну реєстрацію змін) неможливо встановити дату, станом на яку визначається вартість частки позивача.
182. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
183. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом "Про ТОВ та ТДВ" (ч.2 ст.140 ЦК).
184. Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників (ч.1 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
185. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (ч.5 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
186. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом про державну реєстрацію (ч.6 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ").
187. Відповідно до ч.5 ст.17 Закону про державну реєстрацію (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із відповідних документів, зокрема, г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
188. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (п.1 ч.1 ст.26 Закону про державну реєстрацію).
189. Відповідно до п.1 розд.ІІ Порядку надання відомостей з ЄДР, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5 (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) виписка, витяг з ЄДР в паперовій формі (крім виписки за результатом проведеної державної реєстрації) надаються за запитом про надання виписки з ЄДР, про надання витягу з ЄДР (додатки 1, 2) заявника шляхом звернення до уповноваженого суб`єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
190. Моментом прийняття запиту є дата і час його реєстрації у Єдиному державному реєстрі (п.6 розд.ІІ Порядку надання відомостей з ЄДР).
191. Суди попередніх інстанцій встановили, що 18.03.2020 ТОВ "ЖЕО" одержало заяву ОСОБА_1 разом із витягом з ЄДР від 12.03.2020 на підтвердження виходу ОСОБА_1 зі складу учасників.
192. З огляду на ці обставини, суд апеляційної інстанції під час розгляду справи виходив з того, що вихід позивачки з товариства підтверджений витягом з ЄДР, сформованим 12.03.2020.
193. ТОВ "ЖЕО" у касаційній скарзі наголошує, що саме цю дату (12.03.2020) суд апеляційної інстанції вважає датою подання заяви державному реєстратору. Однак, на думку скаржника, дата, яка зазначається у витязі, свідчить про дату формування витягу, а не дату подання позивачем заяви до реєстратора; така заява могла бути подана у період з 25.02.2020 до 12.03.2020, а витяг за результатами розгляду заяви отриманий від державного реєстратора 12.03.2020. ТОВ "ЖЕО".
194. Втім, ТОВ "ЖЕО" хоч і посилається на порушення судом апеляційної інстанції статей 76-79, ст.86 ГПК щодо оцінки доказів, проте у тексті касаційної скарги не вказує, станом на яку саме дату, на його думку, має бути визначена вартість частки ОСОБА_1 .
195. Крім того, скаржник не обґрунтовує те, що у період з 25.02.2020 до 12.03.2020 відбулися зміни у матеріальній базі товариства (збільшилась чи зменшилась вартість активів ТОВ "ЖЕО") або що змінився розмір статутного капіталу і, відповідно, розмір часток учасників товариства.
196. Верховний Суд також бере до уваги те, що вчергове звернувшись 06.04.2020 з адвокатським запитом, представник ОСОБА_1 просив повідомити про вартість частки ОСОБА_1 , надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, та протягом одного року виплатити ОСОБА_1 вартість частки, розмір якої складає 10,4199% статутного капіталу ТОВ "ЖЕО".
197. Втім, ТОВ "ЖЕО" у листі 15.04.2020 зазначило, що станом на 15.04.2020 воно не отримало виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника.
198. Отже, на етапі перемовин сторін ТОВ "ЖЕО" вимагало від ОСОБА_1 надати саме виписку з реєстру про проведення державної реєстрації змін до реєстру щодо виходу учасника, а не копію заяви, поданої позивачкою у порядку, передбаченому Законом про державну реєстрацію.
199. За умовами ч.6 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ" не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку.
200. Суди попередніх інстанцій встановили, що 25.02.2020 ОСОБА_1 як учасник ТОВ "ЖЕО" подала до ТОВ "ЖЕО" нотаріально завірену заяву про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ "ЖЕО".
201. Втім, з обставин цієї справи вбачається, що ТОВ "ЖЕО" не виконало обов`язок, передбачений ч.6 ст.24 Закону "Про ТОВ та ТДВ".
202. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не врахував постанову Великої Палати від 07.04.2020 у справі №910/7674/18, в якій зазначено про необхідність визначення судом дати виходу із товариства відповідно до діючого на день виходу чинного законодавства України.
203. По-перше, у тексті постанови Великої Палати від 07.04.2020 у справі №910/7674/18 не міститься той висновок, про який вказує скаржник. Велика Палата Верховного Суду також не робила висновок про дату, станом на яку має бути визначена вартість частки учасника товариства, який виходить з такого товариства.
204. По-друге, з обставин справи №910/7674/18 вбачається, що позивач просив визнати його таким, що вийшов зі складу засновників (учасників) товариства з 28.12.2017 та просив зобов`язати товариство внести відповідні зміни до відомостей, що містяться в ЄДР. Отже, правовідносини у справі №910/7674/18, на відміну від цієї справи, виникли до набрання чинності Закону "Про ТОВ та ТДВ" (17.06.2018).
205. З цього вбачається, що скаржник лише ставить під сумнів постанову апеляційної інстанції, яка ухвалена не на його користь, посилаючись при цьому на невстановлення фактичних обставин справи і висловлюючи незгоду із наявними в матеріалах справи доказами. Однак, а ні з фактичних обставин справи, що встановлені судами, а ні з рішень судів попередніх інстанцій, а ні з тексту касаційної скарги не вбачається, що ТОВ "ЖЕО" займало активну позицію щодо належного підтвердження всіх своїх доводів щодо суті спору.
206. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, оцінивши в сукупності позицію учасників справи, всі фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази на момент ухвалення постанови, дійшов правильного висновку, що при виході ОСОБА_1 з товариства, ТОВ "ЖЕО" не виплатило їй вартість її частки, а тому позовна вимога про стягнення 1 915 490,42 грн вартості частини майна ТОВ "ЖЕО" підлягає задоволенню.
207. З огляду на це, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів про порушення права на захист
208. У касаційній скарзі ТОВ "ЖЕО" наголошує, що суд апеляційної інстанції порушив право на захист шляхом незадоволення клопотання про відкладення судового розгляду (посилається на постанову Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №910/2116/21 (910/12050/21)).
209. Скаржник вказує, що до початку судового засідання ТОВ "ЖЕО" звернулося із клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке було подано на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Залуцьким В.Н. Клопотання було обґрунтоване тим, що адвокат Залуцький В.Н. 01.10.2024 приймав участь в засіданні Хмельницького міськрайонного суду в розгляді кримінального провадження, тому не має змоги прийняти участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
210. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "ЖЕО" про відкладення розгляду справи та розглянув справу без участі представника відповідача.
211. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується із позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
212. Порядок розгляду апеляційної скарги унормований у ст.270 ГПК.
213. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ч.1 ст.270 ГПК).
214. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених ч.10 цієї статті та ч.2 ст.271 ГПК (ч.3 ст.270 ГПК). Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (ч.11 ст.270 ГПК).
215. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
216. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "ЖЕО" було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
217. Північно-західний апеляційний господарський суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 03.09.2024 процитував положення ч.1 ст.270 ГПК та не визнавав явку сторін у судове засідання обов`язковою.
218. Відповідно до частин 1, 2 ст.56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
219. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК).
220. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК).
221. Отже, положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами як представниками юридичної особи. Юридична особа не обмежена у виборі представника.
222. Суд апеляційної інстанції встановив, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції інтереси відповідача в судових засіданнях представляли кілька представників - адвокат Присяжнюк М.П. та директор Савчук О.А., що підтверджується протоколами судових засідань. З клопотанням про відкладення розгляду справи звернувся адвокат Залуцький В.Н.
223. Перебування адвоката, який здійснював представництво інтересів товариства, в іншому судовому засіданні, не позбавляло інших представників товариства (зокрема, його директора) можливості взяти участь у судовому засіданні.
224. Крім того, як вказує скаржник, клопотання про відкладення було подано на електронну пошту Північно-західного апеляційного господарського суду та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Залуцьким В.Н.
225. Частинами 5, 6 ст.42 ГПК встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
226. ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч.4 ст.6 ГПК).
227. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч.6 ст.6 ГПК).
228. Пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення) передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
229. Відповідно до п.16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
230. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням (п.25 Положення).
231. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (п.26 Положення).
232. Таким чином, альтернативою звернення до суду для осіб, визначених п.10 Положення та ч.6 ст.6 ГПК, з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".
233. В постанові від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.
234. Враховуючи, що представник ТОВ "ЖЕО" подав клопотання про відкладення розгляду справи, підписане електронним цифровим підписом, шляхом направлення на електронну пошту суду, то таке клопотання було подане не у спосіб, передбачений ГПК.
235. З урахуванням цього, доводи скаржника про порушення його права на захист є необґрунтованими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
236. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
237. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
238. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
239. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об`єднання" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі №924/750/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2025 |
Оприлюднено | 19.02.2025 |
Номер документу | 125224548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні