Ухвала

від 12.02.2025 по справі 916/4878/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 916/4878/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Одеська обласна енергопостачальна компанія?

на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 (колегія суддів у складі: Принцевська Н. М. - головуючий, Діброва Г. І., Савицький Я. Ф.)

за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі:

1) Південного офісу Держаудитслужби

2) Одеської обласної ради

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Одеська обласна енергопостачальна компанія?

2) Одеського геріатричного будинку - інтернату

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення суми

за участю: прокурора Зінкевич Ю. В. (посвідчення)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (далі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі - позивач - 1), Одеської обласної ради (далі - позивач - 2) до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Одеська обласна енергопостачальна компанія? (далі - відповідач - 1), Одеського геріатричного будинку - інтернату (далі - відповідач - 2), у якому просив:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.08.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 19.08.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 20.08.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 15.12.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 15.12.2021 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 11.02.2022 до договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021, укладеного між відповідачами;

- стягнути з відповідача - 1 в дохід місцевого бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 165 469,56 грн за договором про закупівлю електричної енергії у постачальника № 04-5500Z-ВЦ від 19.01.2021.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні та виконанні зобов`язань за оспорюваними додатковими угодами порушені вимоги законодавства в сфері публічної закупівлі, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни товару і, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі), що є підставою для визнання їх недійсними та стягнення коштів.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 (суддя Д`яченко Т. Г.), залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024, позов задоволено повністю.

2.2 Судові рішення мотивовано тим, що внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод до договору ціна на продукцію (електроенергію) збільшилась на 56,08 % від первинної ціни, визначеної у договорі; додаткові угоди суперечать вимогам законодавства, зокрема статті 41 Закону України ?Про публічні закупівлі? та положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Грошові кошти у розмірі, які сплачені відповідачем - 2 за товар, який був поставлений відповідачем - 1 за цими договорами підлягають стягненню з відповідача - 1 як безпідставно отримані, що відповідає положенням статей 216, 1212 ЦК України.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Обгрунтовуючи касаційну скаргу за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заявник вказує, що суди не врахували правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2024 у справі № 910/9880/23.

3.3 Крім того, заявник зазначає про та відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що згідно з даними оприлюднених на веб-порталі ?Prozorro - публічні закупівлі?, 05.01.2021 відповідач - 2 (замовник) оголосив про проведення переговорної процедури із закупівлі електричної енергії за ДК 021:2015:09310000-5:Електрична енергія з очікуваною вартістю 790 500,00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 310000 кВт.

4.2 Учасником вказаної процедури закупівлі зареєструвався відповідач - 1 з ціновою пропозицією 790 500,00 грн.

4.3 Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій уповноваженої особи від 05.01.2021, тендерна пропозиція відповідача - 1 була визначена, як така, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації, а підстави для відмови, встановлені статтею 17 Закону України ?Про публічні закупівлі? були відсутні.

4.4 05.01.2021 уповноваженою особою замовника оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з відповідачем - 1 на закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія) обсягом 310000 кВт, з ціновою пропозицією 790 500,00 грн, строком виконання до 31.12.2021.

4.5 Також встановлено, що 19.01.2021 відповідачами був укладений договір № 04-5500Z-ВЦ про закупівлю електричної енергії у постачальника (далі - договір), відповідно до умов договору та додатків до нього, предметом договору є: електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 ?електрична енергія?, за ціною 2,55 грн з ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 310000 кВт*год, загальною вартістю 790500,00 грн. Постачання електричної енергії було визначено з 19.01.2021 по 31.12.2021.

4.6 У подальшому до договору було укладено низку додаткових угод, якими зменшено відповідні кількісні показники, що в результаті призвело до збільшення ціни електричної енергії.

4.7 Суди також встановили, що за наслідками виконання умов договору, відповідачем - 2 фактично сплачено вартість спожитої електричної енергії відповідачу - 1 за цінами визначеними оспорюваними додатковими угодами до договору на загальну суму 946 415,76 грн, а враховуючи первісну вартість кВт*год електричної енергії за договором, яка становила 2,55 грн, суму, яку мав сплатити відповідач - 2 становить 780 946,20 грн, у зв`язку з чим грошові кошти у розмірі 165 469,56 грн сплачені безпідставно.

4.8 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.9 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.10 Відтак згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.11 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України суд касаційної інстанції зазначає наступне.

4.12 Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне.

4.13 У справі № 910/9880/23 (постанова Верховного Суду від 13.03.2024) предметом позову були вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, у задоволенні якого, суди відмовили з тих підстав, що підставою перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 1 757 227,89 грн було саме рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/5672/17, яке є обов`язковим до виконання, оскільки набрало законної сили, отже, підстави для застосування положень статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин відсутні.

4.14 В той же час, у справі, яка переглядається, у цій частині спір виник з приводу безпідставного внесення змін до договору спірними додатковими угодами, які судом визнані недійсними.

4.15 Отже, після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведеній постанові Верховного Суду, та на яку посилався заявник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.16 За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника у вказаній частині підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.17 Ще однією підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 217, 638 ЦК України у подібних правовідносинах.

4.18 Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 цього кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.19 Відтак згідно пункту 3 частини другої статті 287 вказаного кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.20 Із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що задовольняючи позовні вимоги суди виходили із того, що при укладанні оспорюваних додаткових угод не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 %; споживач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії збільшилася на 56,08 %, що, на думку місцевого господарського суду, свідчить про наявність так званого "каскадного" укладення додаткових угод, яке є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (відповідача - 1) і призводить до нівелювання результатів відкритих торгів; оскільки спірні додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у додаткових угодах, фактично відпала, а тому відповідач повинен повернути грошові кошти, як безпідставно набуте майно.

4.21 Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 про те, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України ?Про публічні закупівлі?, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, суди з огляду на викладене та враховуючи встановлені фактичні обставини спору (які не спростовані скаржником належними та допустимими доказами, стосовно укладення оспорюваних додаткових угод з порушенням пункту 2 частини п`ятої статі 41 Закону України ?Про публічні закупівлі?) визнали їх недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України.

4.22 Подібна правова позиція викладена у пункті 7.80 постанови Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 916/2714/23.

4.23 Згідно з пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

4.24 Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі та судову практику Верховного Суду щодо питання застосування норми права, колегія суддів зазначає, що висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 916/2714/23, що у розумінні пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України є достатньою підставою для закриття касаційного провадження у справі № 916/4878/23 за касаційною скаргою відповідача - 1, відкритого з підстав, передбачених у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України.

4.25 Правових підстав для відступу від сформованих Верховним Судом висновків, які викладені у вище перелічених постановах, колегія суддів не вбачає.

4.26 За наведених обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача - 1.

4.27 Сплачена скаржником сума судового збору за подання касаційної скарги в силу положень пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" поверненню не підлягає, оскільки Верховним Судом закривається касаційне провадження, а не провадження у справі.

Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ?Одеська обласна енергопостачальна компанія? на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі № 916/4878/23, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Л. І. Рогач

Є. В. Краснов