Ухвала

від 17.02.2025 по справі 490/4941/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/4941/24

н\п 1-кс/490/844/2025

17.02.2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4941/24

У Х В А Л А

17 лютого 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні за №12024150000000435 від 03.05.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 ККУкраїни, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва про надання тимчасового доступу до речей та документів, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» становлятьбанківську таємницю та які знаходятьсяу володінніАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ЄДРПОУ НОМЕР_1 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю вилучення у місті Миколаєві, перелік яких зазначений в прохальній частині клопотання.

Слідчий в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи закріплений ст.26 КПК України принцип диспозитивності, згідно якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання у його відсутність та на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя встановив наступне.

Так, слідчим відділом СУ ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024150000000435 від 03.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 ККУкраїни.

У зв`язку з цим виникла необхідність у тимчасовому доступі доречей ідокументів, які відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» становлять банківську таємницю та які знаходятьсяу володінні «АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ЄДРПОУ НОМЕР_1 , зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, необхідність виїмки вищевказаних документів слідчий обґрунтовує, тим що в інший спосіб неможливо отримати відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1статті 159 КПК України,тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно з ч.5 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Частиною 6 ст.163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити банківську таємницю, належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого.

Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками: зокрема органам Національної поліції України, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - прізвище, ім?я та по батькові, ідентифікаційний номер платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента, інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента.

Тобто, слідчий не позбавлений можливості звернутись до банку з відповідним запитом, та отримати частину запитуваної інформації передбаченої п.3 ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що буде належним та допустимим доказом для надання доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що слідчий звертався за запитуваною інформацією до особи, у володінні якої знаходяться вказані документи, а також про те, що вказаною особою було відмовлено слідчому в наданні такої інформації.

Зважаючи на вищенаведене та з урахуванням аналізу поданого слідчим клопотання про надання тимчасового доступу та доданих до нього письмових документів, слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідності отримання тимчасового доступу до зазначених у прохальній частині клопотання документів, а тому суд в задоволенні поданого клопотання відмовляє.

Керуючись вимогами статей 131,159,160,163,164 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором, про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні за №12024150000000435 від 03.05.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 ККУкраїни відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1