Ухвала

від 18.02.2025 по справі 947/706/22-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 947/706/22-ц

У Х В А Л А

18 лютого 2025 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,

за участю секретаря судових засідань Мхітарян М. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мутафа В. А. ,

розглянувши в підготовчому засіданні клопотання адвоката Мутафа Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про заборону вчиняти дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про заборону вчиняти дії.

Адвокат Мутаф В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування вимог клопотання вказує, що Договір № 1121/ОД12 про використання платіжних карт в якості платіжного засобу в торгівельних сервісах підприємства від 25.05.2010 не був підписаний ОСОБА_3 , тому він є не укладений, а від так вимоги АТ КБ «ПриватБанк» по сплаті боргу за вищевказаним договором є безпідставними. Тому вважає, що лише проведення почеркознавчої експертизи може встановити істинні обставини які матимуть суттєве значення для вирішення справи.

Представник позивача, як підставу для задоволення позову, заявив, що ОСОБА_3 не підписувала вказаний вище договір. Отже, для з`ясування обставин того, чи підписувала позивач даний договір або ні потрібні спеціальні знання. Тобто, існує підстава для призначення експертизи, передбачена ч. 1 ст. 103 ЦПК України.

В підготовчому засідання позивач клопотання про призначення експертизи підтримала, просила задовольнити.

В підготовчому засіданні представник позивача клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи уточнив та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов`язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 904/4982/20 предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі № 916/2740/19, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21.

У справі, що є предметом вивчення, предметом спору заборона відповідачу вчиняти дії, щодо вимагання сплати позивачем заборгованості по договору, який вона не укладала та не підписувала.

Установлення факту непідписання договору як правило можливе за допомогою відповідної судово-почеркознавчої експертизи (див. постанову Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 567/792/22, провадження № 61-431св23).

При цьому, суд враховує, що як зазначено у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Достовірність вільних і в ряді випадків умовно-вільних зразків забезпечується шляхом пред`явлення відповідних рукописів особам, від імені яких вони значаться або належність яким припускається; достовірність експериментальних зразків - виконанням відповідних рукописів конкретною особою в присутності слідчого або суду. У випадку сумніву експерта в достовірності зразків останні повертаються органу, яким було призначено експертизу, для з`ясування їх походження. Під належною якістю зразків розуміється їхня порівнянність із досліджуваним об`єктом по ряду своїх характеристик. А саме: зразки повинні бути виконані тією ж мовою, що і досліджуваний документ, тому що інша мова передбачає іншу писемність із своєрідною будовою букв; розрив у часі виконання зразків та досліджуваного документа був мінімальним; вільні зразки за своїм змістом і цільовим призначенням належали до того ж виду документів, що і досліджуваний документ (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 2-6470/11 (провадження № 61-11382св23).

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Від відповідача у справі пропозицій щодо питань, які слід поставити на розгляд експерта, та щодо експертної установи не надійшло.

Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за доцільне поставити на вирішення судового експерту питання в наступній редакції:

1. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Договору №1121/0Д12 про використання платіжних карт в якості платіжного засобу в торгівельних сервісах підприємства від 25.05.2010 року, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Заявки на реєстрацію/зміну даних продавця, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Заява на реєстрацію/зміну даних точки реалізації товарів (робіт/послух), тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Суд вважає, що визначене формулювання в цілому відображає питання, без встановлення якого повно та об`єктивне з`ясування відповідної обставини у даній справі буде ускладнено. При цьому для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

За умови відсутності пропозицій інших учасників судового процесу щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованій представником позивача - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: вул. Успенська, 83/85, м. Одеса).

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

У п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 81, 103-104, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Мутафа Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи в рамках цивільної справи № 947/706/22-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про заборону вчиняти дії, задовольнити.

Призначити у справі № 947/706/22-ц почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Одеському науково-дослідному інститут судових експертиз (вул. Успенська, 83/85, м. Одеса).

На вирішення експертам поставити наступні питання:

1. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Договору №1121/0Д12 про використання платіжних карт в якості платіжного засобу в торгівельних сервісах підприємства від 25.05.2010 року, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Заявки на реєстрацію/зміну даних продавця, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

3. Чи виконано підпис від імені особи - ОСОБА_1 , у графі «ТОРГОВЕЦ» Заява на реєстрацію/зміну даних точки реалізації товарів (робіт/послух), тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Попередити експертів, що безпосередньо будуть проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_2 ).

На час проведення експертизи провадження у справі № 947/706/22-ц зупинити.

З метою проведення експертизи зобов`язати надати до суду у межах розумних строків та не пізніше місяця з дня винесення даної ухвали суду:

-позивача: оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_3 за періоди з 2009 по 2014, які містяться у офіційних документах, а саме: у заяві про отримання паспорта (форма № 1), різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; у виписках та актах цивільного стану (про шлюб / про розірвання шлюбу/ реєстрації батьками дітей, тощо); різного роду банківських документах (заявах, договорах, угодах, тощо); посвідчених нотаріальних документах (договорах, довіреностях, заявах, тощо); різного роду (деклараціях та документах, що подаються до органів ДФС) не менш ніж у 10-15 документах; експериментальні зразки підпису та почерку (довільного рукописного тексту) ОСОБА_3 , виконаних на аркушах паперу формату А4, - не менше ніж на 10-15 арк (відібраних безпосередньо у приміщенні суду);

- відповідача: оригінал Договору №1121/0Д12 про використання платіжних карт в якості платіжного засобу в торгівельних сервісах підприємства від 25.05.2010 року; оригінал заявки на реєстрацію/зміну даних продавця; оригінал заяви на реєстрацію/зміну даних точки реалізації товарів (робіт/послух).

Попередити сторін про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України та наслідки ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, передбачені ст. 148 ЦПК України.

Ухвалу направити учасникам судового провадження та Одеському науково-дослідному інститут судових експертиз.

В розпорядження експертної установи - Одеському науково-дослідному інститут судових експертиз надати: копію цієї ухвали; матеріали цивільної справи № 947/706/22-ц та витребувані судом даною ухвалою документи (які необхідно використовувати під час проведення експертизи) після їх отримання судом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Ю. Г. Головко