Ухвала

від 18.02.2025 по справі 686/3728/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3728/25

Провадження № 1-кс/686/1704/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Хмельницькому клопотання заступника начальникавідділу Хмельницькоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024240000000729 від 01.07.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України,

встановив:

14.02.2025поштовим зв`язкомзаступник начальникавідділу Хмельницькоїобласної прокуратури ОСОБА_3 направила до суду клопотання про накладення арешту на майно.

Подане клопотання обґрунтовано необхідністю збереження речових доказів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, а також, недопущення і запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, неправомірного використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження з боку ОСОБА_4 чи інших фізичних та юридичних осіб, а також для всебічного, повного та неупередженого дослідження усіх обставин справи, які мають суттєве значення для розслідування кримінального провадження № 12024240000000729, необхідно накласти арешт на майно зазначене в клопотанні.

Прокурор у судове засідання не з`явилася. У клопотанні міститься прохання про розгляд клопотання без участі ініціатора, зазначивши, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України передбачено, що неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Зважаючи на ці положення закону, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у відсутності прокурора та володільця майна.

Дослідивши наявні матеріали, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчими слідчого управління ГУ НП в Хмельницькій області, за процесуального керівництва Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024240000000729 від 01 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.

13.02.2025 проведено санкціонований обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого вилучено майно ОСОБА_4 .

14.02.2025 постановою слідчого вилучені речі у ході обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За ч. 2 цієї ж статті, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучені 13.02.2025 на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , речі відповідають критеріям речових доказів відповідно до положень ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр уважати, що указані речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За такихобставин,з метоюзабезпечення збереженняречових доказів,слідчий суддяуважає занеобхідне накластиарешт ізтимчасовим позбавленнямправа відчуження, розпорядження та користування на вказане майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна на даній стадії кримінального провадження не надано. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.170-173, 372 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження майном, а саме на:

- рахунок на оплату №610 від 16.10.2024 на 1 арк.;

- акт здачі-приймання робіт №762 від 16.10.2024 на 1 арк.;

- рахунок на оплату №641 від 25.10.2024 на 1 арк.;

- акт здачі-приймання робіт №763 від 25.10.2024 на 1 арк.;

- договір про утилізацію відходів від 08.11.2019 на 2 арк.;

- додаткову угоду №1 від 20.12.2021 на 1 арк.;

- додаткову угоду №2 від 26.12.2022 на 1 арк.;

- додаткову угоду №3 від 26.12.2023 на 1 арк.;

- рахунок на оплату №72 від 18.02.2022 на 1 арк.;

- акт здачі-приймання робіт №126 від 18.02.2021 на 1 арк., які знаходяться в сейф-пакеті №PSP6108853.

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення; якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_5