Ухвала

від 12.02.2025 по справі 490/8252/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційнийсуд в складіколегії суддів

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

заучастю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-підозрюваної за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2025 року застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави до 06 лютого 2025 року у розмірі 20000000 грн з покладенням на неї обов`язків: прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що підозра ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, є необґрунтованою та не підтвердженою належними і допустимими доказами, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .

На думку апелянта, до клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим не додано жодного документу чи доказу, які підтверджували, що ОСОБА_11 , яка не була ані засновником, ані керівником ТОВ «Грінтекса», могла надати це підприємство ОСОБА_7 . Також не додано жодного доказу того, що ОСОБА_7 , яка не є засновником та керівником ТОВ «Грінтекса», могла використовувати товариство на власний розсуд, здійснювати будь-які адміністративно-розпорядчі функції чи нести відповідальність за діяльність товариства. Просить врахувати пояснення ОСОБА_7 , що вона ніколи не керувала та не впливала на діяльність ТОВ «Грінтекса», оскільки не була посадовою особою товариства та, відповідно, не мала таких повноважень.

Захисник вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку апелянта, слідчим суддею не враховано майновий та сімейний стан підозрюваної. Застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20000 000 грн, є непомірним для підозрюваної. Вважає, що такий запобіжний захід очевидно є неможливим та направленим на зміну запобіжного заходу на інший, більш суворий.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді застави. В обґрунтування клопотання вказав, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: протоколом огляду інтернет сторінки від 29.08.2024 (Innovation Group); висновком аналітичного дослідження від 03.09.2024 №33/14-29-08-23/44356613; протоколом огляду інтернет сторінки від 29.08.2024 (Trinity Agriculture and Co s.r.o); протоколом огляду інтернет сторінки від 29.08.2024 (Bulgaria Grain Eood); протоколом огляду інтернет сторінки від 29.08.2024 (ТОВ «Віталіті - Діва» (колишня назва - ТОВ «Грінтекса»); протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 09.08.2024, 21.08.2024, 05.09.2024; заявою та протоколом огляду речей та документів від 21.08.2024 та 05.09.2024 (грошових коштів, квитанцій, товаро транспортних накладних, мобільного телефону); протоколами про результати візуального спостереження за річчю від 09.09.2024 № 64/97-48, за місцем № 64/97-49 від 09.09.2024, за місцем № 64/97-50 від 09.09.2024, за місцем № 64/97-50 від 09.09.2024, візуального спостереження за особою № 64/97-51 від 09.09.2024, про результати аудіо, відеоконтролю № 64/97-52 від 09.09.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину, від 09.09.2024; протоколами обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_10 ; за місцем реєстрації ТОВ «Ексіто - Плейс» та ТОВ «Ей бі Трейд»; протоколом огляду території поблизу будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 105 від 19.09.2024; протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 ; висновком експерта за результатами судово економічної експертизи № 24-6094, яким підтверджено спричиненні державі збитки в розмірі 38 039 305,13 грн.; протоколами про проведення НСРД відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ОСОБА_11 .

Враховуючи обставиникримінального провадження,ступінь тяжкостікримінального правопорушення,яке відноситьсядо категоріїтяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про існування існують заявлених ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, мотивуючи визначений розмір застави, врахував, що підозрювана ОСОБА_7 має у власності автомобіль Mercedes-Benz S 580 2022 року випуску, Renault Kangoo 2001 року випуску, трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (67,9 кв. м). Також, ОСОБА_7 являється кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - ТОВ "МЕТБРУХТ" та ТОВ "РЕЙТЕРС ІНВЕСТ". Її чоловік ОСОБА_15 має у власності автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» 2023 року випуску моделі «G 63 AMG» вартістю більш ніж 180 000 доларів США, який подружжя придбали у 2023.

Слідчий суддя застосував запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді застави, з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, доведеності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомостей про її особу та майновий стан.

Слідчий суддя вважав, що застава у розмірі 20000 000 грн є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде завідомо непомірною для неї.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргупідтримав. Підозрювана ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлена належним чином.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22024150000000163 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.

16.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно підозри, ОСОБА_7 та інші особи, організували, очолили та реалізували протиправну схему легалізації незаконно отриманих різних груп сільськогосподарських культур, шляхом їх придбання без відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності та подальшого експорту за кордон через суб`єктів ЗЕД з ознаками «фіктивності» без повернення отриманої таким чином валютної виручки в Україну, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету України податків в особливо-великому розмірі.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який перебував з 12.07.2023 по 18.01.2024 на посаді директора та головного бухгалтера TOB «Грінтекса», зареєстрованого за юридичною адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, реалізували заздалегідь розроблену спільну злочинну схему ухилення від сплати податків шляхом приховання об`єкту оподаткування із джерелом походження з України, та не подачі податкової декларація з податку на прибуток за 2023 рік, фінансової звітності або звіт про фінансовий стан (баланс) за 2023 рік до контролюючого органу ДПС України, при цьому приховавши об`єкт оподаткування в сумі 211 329 472,96 грн, спричинивши несплату до бюджету податку на прибуток за 2023 рік в сумі 38 039305 грн 13 коп., тим самим не сплативши податок в особливо великих розмірах, тобто який в більше ніж сім тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Не погоджуючисьіз доводамисторони захиступро необґрунтованістьпідозри,колегія суддівнаголошує,що обґрунтованістьпідозри ОСОБА_7 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.27ч.3ст.212КК України,на даномуетапі досудовогорозслідування підтверджуєтьсядолученими доклопотання матеріалами,на якіпослався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.

На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.

Такі висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема: у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994. Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Всупереч доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваної, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Незгода сторони захисту з достатністю цих доказів має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді застави, є вмотивованими.

Прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч.1ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.

Так, у клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , яка може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Всупереч доводам апелянта, оскаржуване рішення слідчого судді щодо наявності цих ризиків, належно вмотивоване та обґрунтоване.

Є доведеним ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки родина підозрюваної знаходиться за кордоном, в період часу з 30.08.2024 по 15.01.2025 підозрювана неодноразово виїжджала з України.

Ризик знищення,схову абоспотворення будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення є також доведеним, оскільки на наразі не встановлено транспортні засоби, які здійснювали транспортування сільськогосподарської продукції до пункту відправлення за кордон, не виявлено товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснювалось транспортування вказаної продукції, не встановлено місцезнаходження або банківський рахунок, на якому розташовуються грошові кошти в сумі 211 329 472,96 грн, з яких не сплачений податок 38039 305, 13 грн, отримані за збут сільськогосподарської продукції. Тому підозрювана може вчинити дії, направлені на знищення таких речей та документів.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню є доведеним, оскільки на даний час органом досудового розслідування достовірно не встановлено коло осіб, з якими ОСОБА_7 могла діяти, діяла та яких залучила до протиправної діяльності, а також вживаються відповідні слідчі (розшукові) заходи, спрямовані на їх встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, є реальним, оскільки органом досудового розслідування направлені запити про проведення аналітичних досліджень та проводяться слідчі дії, направлені на встановлення обставин експорту сільськогосподарської продукції низки підприємств, які підконтрольні ОСОБА_7 .

Щодо недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, встановлених слідчим суддею.

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно вимогам ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави належним чином вмотивовано.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має міцних соціальних зв`язків в Україні, її сім`я перебуває за кордоном з початку оголошення воєнного стану. Окрім того, на даний час органом досудового розслідування не встановлено коло осіб, з якими ОСОБА_7 могла діяти, діяла та яких залучила до протиправної діяльності.

Тому, встановленим ризикам та задля забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК можливо шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Що стосується визначеного слідчим суддею розміру застави, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий у поданому клопотанні просив визначити заставу у розмірі 12562 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38037736 грн, тобто у сумі, яка фактично дорівнює сумі не сплаченого (згідно підозри) податку.

Всупереч доводам апелянта, колегія суддів, вивчивши надані матеріали, вважає, що рішення слідчого судді про часткове задоволення клопотання та визначення застави в сумі 20000000 грн, є правильним.

Колегія суддів враховує, що у рішеннівід 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України», Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що гарантія, передбаченапунктом 3статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява № 54335/14, пункт 70, від 22 травня 2018 року). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява № 60859/00, пункт 111, від 07 грудня 2006 року).

Аналогічні висновки містяться у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» суд дійшов до наступних висновків:«Як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею, призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності обвинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя».

Отже, вказані рішення ЄСПЛ вказують чіткий перелік критеріїв та вимог, якими повинні керуватися суди національних інстанцій при визначенні розміру застави та встановлювати такий розмір застави, щоб підозрюваний/обвинувачений мав можливість його сплатити. ЄСПЛ наголошує на тому, що застава повинна бути оціненою переважно стосовно підозрюваного (обвинуваченого) і його активів, а не можливих розмірів збитків. Такі висновки ЄСПЛ додатково підтверджують, що розмір застави не має бути оцінений з погляду потенційних завданих збитків.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави, який перевищує розмір, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя достатньо врахував встановлені ризики, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість та обставини кримінального правопорушення.

Як слідує з доводів прокурора, апелянт просить визначити розмір застави на суму, яка дорівнює сумі вірогідній шкоді, завданій внаслідок вчинення інкримінованого злочину. Проте, вірогідний розмір завданих збитків не є підставою для визначення розміру застави.

Колегія суддів наголошує,щоособливо актуальним є встановлення та розслідування кримінальних правопорушень за фактами ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що призводить до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

У даному випадку, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, їй інкримінується не сплата до бюджету податку на прибуток за 2023 рік в сумі 38 039305 грн 13 коп., тобто в особливо великому розмірі.

За такого, колегія суддів враховує імовірний значний розмір грошових коштів, отриманих внаслідок вчинення злочину, в якому ОСОБА_7 підозрюється, що вказує на виключність випадку під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо винятковості випадку при визначенні розміру застави відносно підозрюваної та вважає, що визначений розмір застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та дотримання справедливого балансу у кримінальному провадженні.

Підстави для зменшення визначеного розміру застави, про що просить апелянт, немає. Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити беззадоволення,а ухвалуслідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєвавід 17січня 2025року щодо ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3