Рішення

від 01.11.2010 по справі 4/167-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 4/167-10

01 «листопада»2010р. Спра ва № 4/167-10

Суддя господарського су ду Київської області Щоткін О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Військовог о прокурора Житомирського га рнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмежен ою відповідальністю Аудитор ська фірма "Енерго-аудит плюс ", м. Вишгород

третя особа на стороні п озивача, яка не заявляє самос тійних вимог на предмет спор у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир, м. Житомир

про визнання договорів н едійсними

за участю представників сторін:

прокурор- Сорочко О.О. - пом ічник прокурора, дов. № 5169 від 18.1 0.2010р.;

позивач - Примак А.І. - пред ст., дов. № 220/713/д від 13.11.2009р.

відповідач - не з' явився ;

третя особа - Капелюкх В.О. - предст., дов. № 3778 від 29.10.2010р.

Обставини справи:

В провадженні госпо дарського суду Київської обл асті перебуває справа №4/167-10 за позовом Військового прокуро ра Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Мі ністерства оборони України д о Товариства з обмеженою від повідальністю Аудиторська ф ірма "Енерго-аудит плюс", за уч астю третьої особи на сторон і позивача, яка не заявляє сам остійних вимог на предмет сп ору Квартирно-експлуатаційн ий відділ м. Житомир про визна ння недійсним Інвестиційног о договору № 16/03-06150 від 16.03.2006 року п ро спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих з а адресою: м. Житомир, вул. Саєн ка 54-а, створення інженерної і нфраструктури для їх будівни цтва (реконструкції) відпові дно до розробленого і затвер дженого у встановленому поря дку проекту шляхом пайової у часті сторін, укладений між Д ержавою Україна в особі орга ну, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборон и України, від імені якого дія в директор філії Центральног о спеціалізованого будівель ного управління "Укроборонбу д" ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальність «Аудиторська фірма «Енерго - аудит плюс», а також визнати недійсним договір 16/03-06250 від 16.03.200 6 року про компенсацію пайово ї участі (паю) Міністерства об орони України в інвестиційно му договорі від 16 березня 2006 ро ку № 16/03-06150 про спільну діяльніс ть шляхом будівництва (рекон струкції) об'єктів житлово-ци вільного призначення, розташ ованих за адресою: м. Житомир, вул. Саєнка 54-а, створення інже нерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановлен ому порядку проекту шляхом п айової участі сторін, укладе ний між Державою Україна в ос обі органу, уповноваженого у правляти майном, Міністерств а оборони України, від імені я кого діяв директор філії Цен трального спеціалізованого будівельного управління "Ук роборонбуд" ОСОБА_1 та тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Аудиторська фірм а «Енерго - аудит плюс».

Ухвалою господарсько го суду Київської області ві д 05.10.2010р. було порушено провадже ння у справі та призначено ро згляд на 18.10.2010р.

Ухвалою суду від 18.10.2010р. розгляд справи було відклад ено на 01.11.2010р. та зобов' язано с торони виконати вимоги суду викладені в ухвалі від 05.10.2010р.

01.11.2010р. присутні в судовому з асіданні представники позив ача, третьої особи та прокуро ра позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав ви кладених у позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами су ду від 05.10.2010р. та 18.10.2010р., в судове за сідання не з' явився, відзив у на позовну заяву не надісла в, про причини неявки суд не по відомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз' ясне ння Президії Вищого арбітраж ного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/ 289 «Про деякі питання практики застосування Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни», особи, які беруть участ ь у справі, вважаються повідо мленими про час і місце її роз гляду судом, якщо ухвалу про п орушення провадження у справ і надіслано за поштовою адре сою, зазначеною у позовній за яві.

Враховуючи, що неявка відпо відача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами в ідповідно до статті 75 ГПК Укра їни за відсутності представн ика відповідача.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення прокурора та представників п озивача та третьої особи, суд ,

встановив:

16 березня 2006 року між Де ржавою Україна в особі орган у, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельн ого управління "Укроборонбуд " ОСОБА_1 та ТОВ «Аудиторсь ка фірма «Енерго - аудит плюс» укладений договір № 16/03-06150 про с пільну діяльність шляхом буд івництва (реконструкції) об'є ктів житлово-цивільного приз начення, розташованих за адр есою: м. Житомир, вул. Саєнка 54-а , створення інженерної інфра структури для їх будівництва (реконструкції) відповідно д о розробленого і затверджено го у встановленому порядку п роекту шляхом пайової участі сторін (Договір-1).

Предметом даного Договору є спільна діяльність по прое ктуванню та будівництву (рек онструкції) об'єктів житлово -цивільного призначення з вб удовано-прибудованими примі щеннями соціально-побутовог о, торгівельного та адмініст ративного призначення, підзе мним паркінгом та інженерним и мережами на будівельному м айданчику, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Саєнк а 54-а.

Пайовим внеском Міністерс тва оборони України за догов ором складали об'єкти нерухо мого майна, які знаходяться н а території будівельного май данчика, перелік яких наведе но в п. 2.6 Договору-1. Загальна ва ртість, наведеного нерухомог о майна становить 168000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до підпункту «б »п. 6.1. Договору Позивач переда є Відповідачу пайовий внесок у спільну діяльність для ціл ей цього договору.

У п. 5.1 та підпункту «а»п. 6.1 Дог овору-1 зазначено, що Міністер ство оборони України забезпе чує оформлення землевпорядн ої документації стосовно кор истування земельною ділянко ю, цільовим призначенням яко ї є будівництво об'єкту і пере дає будівлі та споруди зазна чені у договорі.

Згідно п. 6.5 Договору-1 передб ачено, що Відповідач здійсню є реєстрацію нерухомого майн а та перереєстрацію земельно ї ділянки, що підлягає забудо ві за цим договором.

Пунктами 10.1., 10.2 Договору-1 пере дбачено право Відповідача зд ійснити достроковий викуп ва ртості пайової участі (паю) Мі ністерства оборони України, що полягає в укладені цивіль но-правових угод за якими буд е здійснено перехід права вл асності на майно у цьому Дого ворі. Передача нерухомого ма йна, що складає розмір паю зді йснюється шляхом підписання актів прийому-передачі.

16.03.2006 року відповідно до наве дених вище пунктів Договору- 1, між Державою Україна в особі органу, уповноваженого упра вляти майном, Міністерства о борони України, від імені яко го діяв директор філії Центр ального спеціалізованого бу дівельного управління "Укроб оронбуд" ОСОБА_1 та ТОВ «Ау диторська фірма «Енерго - ауд ит плюс»укладений договір № 16/03-06250 про компенсацію пайової у часті (паю) Міністерства обор они України в інвестиційному договорі від 16 березня 2006 року № 16/03-06150 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконст рукції) об'єктів житлово-циві льного призначення, розташов аних за адресою: м. Житомир, ву л. Саєнка 54-а, створення інжене рної інфраструктури для їх б удівництва (реконструкції) в ідповідно до розробленого і затвердженого у встановлено му порядку проекту шляхом па йової участі сторін.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що зазначені договори не відповідають вимогам зак ону, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсним повністю з моменту укладення у зв'язку з наступним.

Розглянувши подані прокур ором документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вників позивача та третьої о соби, всебічно і повно з' ясу вавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по с уті, господарський суд встан овив, що позовні вимоги підля гають задоволенню з огляду н а наступне:

Статтею 14 Закону України "Пр о Збройні Сили України" визна чено, що майно військових час тин Збройних Сил України є де ржавною власністю та належит ь їм на праві оперативного уп равління.

Статтею 1 Закону України "Пр о правовий режим майна у Збро йних Силах України" встановл ено, що військове майно - ц е державне майно, закріпл ене за військовими частинами , закладами, установами та орг анізаціями Збройних Сил Укра їни і далі - військові частини ). До військового майна належа ть будинки, споруди, передава льні пристрої, всі види озбро єння, бойова та інша техніка, б оєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, те хнічне, аеродромне, шкіперсь ке, речове, культурно-просвіт ницьке, медичне, ветеринарне , побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Стаття 3 цього ж Закону зазн ачає, що з моменту надходженн я майна до Збройних Сил Украї ни і закріплення його за війс ьковою частиною Збройних Сил України воно набуває статус у військового майна.

Органами, які здійснюють уп равління військовим майном, згідно з ст.2 Закону України "П ро правовий режим майна у Збр ойних Силах України", є Кабіне т Міністрів України та Мініс терство оборони України. При цьому до компетенції Кабіне ту Міністрів України віднесе но вирішення питань щодо заб езпечення Збройних Сил Украї ни військовим майном, а також прийняття рішень щодо його в илучення і передачі міністер ствам та іншим центральним о рганам виконавчої влади.

Міністерство оборони Укра їни, як центральний орган упр авління Збройних Сил України , здійснює відповідно до зако ну управління військовим май ном, у тому числі закріплює ві йськове майно за військовими частинами (у разі їх формуван ня, переформування), приймає р ішення щодо перерозподілу ць ого майна між військовими ча стинами Збройних Сил України , в тому числі у разі їх розфор мування.

Згідно з пунктом 2 Положення про Міністерство оборони Ук раїни, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 № 8 88 (у редакції чинній на момент укладання спірного правочин у) Міноборони України у своїй діяльності керується виключ но Конституцією та законами України, актами Президента У країни, Кабінету Міністрів У країни, а також Положенням пр о Міністерство оборони Украї ни.

Відповідно до цього Положе ння на Міністерство оборони України як на центральний ор ган управління Збройних Сил України покладено завдання щ одо управління майном держав них підприємств, які належат ь до його сфери управління. Пр и цьому завдання з управлінн я державним майном Міноборон и зобов'язано здійснювати ли ше відповідно до закону.

4.10.1979 року рішенням виконавчо го комітету Житомирської міс ької ради народних депутатів № 605 «Про підтвердження права користування КЕЧ ПрикВО зем ельними площами в межах міст а Житомира»було підтверджен о право користування військо вих частин, установ та органі зацій земельними площами в м ежах м. Житомира, в тому числі і земельною ділянкою, яка роз ташована за адресою: м. Житоми р, вул. Київське шосе, 42 (до скла ду якої входить і земельна ді лянка за адресою: м. Житомир, в ул. Саснка 54-а), на якій дислокує ться військове містечко № 109.

10.11.1994 року рішенням виконавчо го комітету Житомирської міс ької ради народних депутатів № 603 «Про затвердження матері алів інвентаризації земель М іністерства оборони України »було підтверджено право кор истування військових частин , установ та організацій земе льними площами в межах м. Жито мира, в тому числі і земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київське шосе, 42 (до ск ладу якої входить і земельна ділянка за адресою: м. Житомир , вул. Саенка 54-а) на якій дислок ується військове містечко № 109.

На підставі Директиви МО Ук раїни № Д322/1/010 від 20.04.2005 року Житом ирська квартирно - експлуата ційна частина району перефор мована в квартирно - експлуат аційний відділ м. Житомир з 10.11. 2005 року.

Таким чином, станом на 24.09.2010 ро ку на обліку в КЕВ м. Житомир п еребуває земельна ділянка ві йськового містечка № 109 (м. Жито мир, вул. Київське шосе, 42 ) зага льною площею 114 га на якій роз мішені будівлі їдальні (пло щею 282,2 м. кв.), свинарника (площе ю 92,9 м. кв.), овочесховища (площею 80,5 м. кв.), овочесховища (площею 3 4,3 м. кв.), які перебувають на обл іку в КЕВ м. Житомирі.

З урахуванням викладеного власником спірного військов ого майна, що розташоване на т ериторії військового містеч ка № 109 є держава уповноважени м органом управління яким є М іністерство оборони України .

Порядок відчуження військ ового майна встановлений ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (далі - Закон) та поста новою Кабінету Міністрів Укр аїни від 28.12.2000 № 1919 "Про затвердже ння Положення про порядок ві дчуження військового майна З бройних Сил".

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону з моме нту надходження майна до Збр ойних Сил України і закріпле ння його за військовою части ною Збройних Сил України вон о набуває статусу військовог о майна і використовується л ише за своїм цільовим та функ ціональним призначенням.

Особливості статусу війсь кового майна полягають також і в тому, що його облік, інвент аризація, зберігання, списан ня, використання та відчужен ня здійснюються в спеціально му порядку, що визначається К абінетом Міністрів України в ід 28.12.2000 № 1919 "Про затвердження По ложення про порядок відчужен ня та реалізації військового майна Збройних Сил" (далі - Пол оження).

Відповідно до пункту 2 Полож ення відчуження військового майна - це, серед іншого, вилуч ення військового майна із Зб ройних Сил у результаті його реалізації через уповноваже ні підприємства (організації ).

Згідно з пунктом 6 Положення рішення про порядок відчуже ння військового майна прийма є Кабінет Міністрів України із затвердженням за погоджен ням з Мінекономіки переліку такого майна, а абзацом 2 пункт у 12 Положення встановлено, що реалізація військового майн а проводиться уповноваженим и підприємствами (організаці ями).

З наведених вище нормативн их актів вбачається, що відчу ження військового майна здій снюється у спеціальному поря дку визначеному Кабінетом Мі ністрів України, при цьому Мі ністерство оборони України т а Філія Центрального спеціал ізованого будівельного упра вління "Укроборонбуд" не упов новажені на реалізацію війсь кового нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 стат ті 2 Господарського процесуа льного кодексу України, госп одарський суд порушує справи за позовними заявами прокур орів та їх заступників, які зв ертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з положенням ст. 121 К онституції України на прокур атуру покладено функції пред ставництва інтересів громад янина або держави у випадках , визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону Ук раїни "Про прокуратуру" при ви явленні порушень закону прок урор або його заступник у меж ах своєї компетенції мають п раво звертатися до суду із за явою про захист прав і законн их інтересів громадян, держа ви, а також: підприємств та інш их юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону визначено підстави представництва про курором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічни х, політичних та інших держав них інтересів внаслідок прот иправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб , що вчиняються у відносинах м іж ними або з державою.

Відповідно до рішення Конс титуційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1 -1/99 (сп рава про представництво прок уратурою України інтересів д ержави в арбітражному суді) д ержавні інтереси закріплюют ься як нормами Конституції У країни, так і нормами інших пр авових актів. Інтереси держа ви відрізняються від інтерес ів інших учасників суспільни х відносин. В основі перших за вжди є потреба у здійсненні з агальнодержавних (політични х, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямован их на захист суверенітету, те риторіальної цілісності, дер жавного кордону, гарантуванн я державної, економічної, інф ормаційної, екологічної безп еки, охорону землі як націона льного багатства, захист пра в усіх суб'єктів права власно сті та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інт ереси держави" є оціночним по няттям, прокурор чи його заст упник у кожному конкретному випадку самостійно визначає , з посиланням на законодавст во, на підставі якого подаєть ся позов, в чому саме відбулос я чи може відбутися порушенн я матеріальних або інших інт ересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідніст ь їх захисту та зазначає орга н, уповноважений державою зд ійснювати відповідні функці ї у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конс титуційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 поняття "охоро нюваний законом інтерес", що в живається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розу міти як прагнення до користу вання конкретним матеріальн им та/або нематеріальним бла гом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єкт ивному праві простий легітим ний дозвіл, що є самостійним о б'єктом судового захисту та і нших засобів правової охорон и з метою задоволення індиві дуальних і колективних потре б, які не суперечать Конститу ції і законам України, суспіл ьним інтересам, справедливос ті, добросовісності, розумно сті та іншим загальноправови м засадам.

Згідно зі ст. 1130 ЦК України з а договором про спільну діял ьність сторони (учасники) зоб ов'язуються спільно діяти бе з створення юридичної особи для досягнення певної мети, щ о не суперечить законові.

Сторони (учасники) беруть зо бов'язання об'єднати свої вкл ади та спільно діяти з метою о держання прибутку або досягн ення іншої мети.

Частиною 1 ст. 1134 ЦК України вс тановлено, що внесене учасни ками майно, яким вони володіл и на підставах інших, ніж прав о власності, використовуєтьс я в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Таким чином, враховуючи нор ми Цивільного кодексу Україн и, за спірним договором учасн ики об'єднують свої вклади, пі сля чого ці вклади набувають статусу спільного майна та в икористовуються в інтересах усіх учасників договору.

16.03.2006 на виконання п. 6 Договору № 16/03-250 від 16.03.2006 року, Міністерств о оборони України за актом пр ийому передачі розміру пайов ої участі передало ТОВ "Аудіт орська фірма «Енерго - аудіт п люс"" у спільну діяльність май но що знаходиться на територ ії військового містечка № 109, а саме: будівлі їдальні (площею 282,2 м. кв.,), свинарника (площею 92,9 м . кв.), овочесховища (площею 80,5 м. кв.), овочесховища (площею 34,3 м. к в.).

На підставі вказаного акту прийому передачі відбулась фактична зміна правового ста тусу військового майна (буді вель та споруд військового м істечка № 109), чим грубо порушен о порядок відчуження державн ого майна визначений Кабінет ом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 ст атті 207 ГК України господарськ е зобов' язання, що не відпов ідає вимогам закону може бут и на вимогу однієї із сторін а бо відповідного органу держа вної влади визнано судом нед ійсним.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, щ о зміст правочину не може суп еречити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства.

Загальні підстави і наслід ки недійсності угод встановл ені ст. 215 ЦК України, за якою пі дставою недійсності угоди є недодержання в момент вчинен ня правочину стороною вимог, які встановлені частинами п ершою - третьою, п'ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу.

Міністерство оборони Укра їни не мало обсягу повноваже нь щодо передачі майна у спіл ьну власність. ОСОБА_1, яко го уповноважено діяти довіре ністю Міністра оборони Украї ни від 09.03.2006 N 610 (ВСР N 232423) вийшов за м ежі своїх повноважень, оскіл ьки зазначені вище договори ОСОБА_1 мав право укладати лише за погодженням з Мініст ром оборони України.

Таким чином, при укладенні о спорюваних договорів у берез ні 2006 року ОСОБА_1 не мав нал ежного обсягу повноважень.

Згідно вимог ст. 1 Закону Укр аїни "Про інвестиційну діяль ність" всі види майнових та ін телектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підпри ємницької та інших видів дія льності, в результаті якої ст ворюється прибуток (доход) аб о досягається соціальний ефе кт є інвестиціями.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 4 Зако ну України "Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвест иційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будів ництва, фінансування спорудж ення яких здійснюється з вик ористанням недержавних кошт ів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва та ких об'єктів може здійснюват ися виключно через фонди фін ансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інст итути спільного інвестуванн я, недержавні пенсійні фонди , які створені та діють відпов ідно до законодавства, а тако ж через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає од иниця такої нерухомості.

Закон України "Про фінансов о-кредитні механізми і управ ління майном при будівництві житла та операціях з нерухом істю" містить загальні принц ипи, правові та організаційн і засади залучення коштів фі зичних і юридичних осіб в упр авління з метою фінансування будівництва житла та особли вості управління цими коштам и, зокрема у ст. ст. і, 11, 14, 16 Закону .

Разом з тим, в порушення вим ог вказаних Законів, положен ня оспорюваного договору не містять жодного із зазначени х у названих законах механіз му залучення коштів інвестор ів у будівництво житла, а тому зміст Договору суперечить в имогам закону та з підстав ви значених у п. 1 ст. 215 ЦК України є недійсним.

Враховуючи вищенаведене, М іністерство оборони України не наділено повноваженнями відчужувати спірне майно, шл яхом передачі його як внесок у спільну власність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 20 Господа рського кодексу України коже н має право на захист своїх пр ав та інтересів, які відповід но до ст. 16 ЦК України захищают ься, зокрема, шляхом визнання недійсними правочинів.

Таким чином, при укладенні с пірного договору позивачем т а відповідачем не були додер жані в момент вчинення право чину вимоги, встановлені ч. 1,2 с т. 203 ЦК України, іншими вищезаз наченими актами цивільного з аконодавства, моральним заса дам суспільства, а тому вони п ідлягають визнанню недійсни ми з підстав, передбачених ч. 1 , 2 ст. 215 ЦК України.

Частина 2 статті 4-3 Господарс ького процесуального кодекс у України визначає, що сторон и та інші особи, які беруть уча сть у справі, обґрунтовують с вої вимоги і заперечення под аними суду доказами.

Згідно із ч.3 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на які вона по силається як на підставу сво їх вимог і заперечень.

Відповідач письмового від зиву на позов не подав, доводі в прокурора не спростував, у зв' язку з чим позовні вимог и є обґрунтованими, документ ально підтвердженими, відпов ідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки позов поданий про курором, який звільнений від сплати державного мита, держ авне мито та витрати за інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу відповід но до вимог ст. 49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету .

Керуючись статтею 124 Конст итуції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу Укра їни, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимог и задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним до говір № 16/03-06150 від 16.03.2006 року про сп ільну діяльність шляхом буді вництва (реконструкції) об'єк тів житлово-цивільного призн ачення, розташованих за адре сою: м. Житомир, вул. Саєнка 54-а, с творення інженерної інфраст руктури для їх будівництва (р еконструкції) відповідно до розробленого і затвердженог о у встановленому порядку пр оекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Держав ою Україна в особі органу, упо вноваженого управляти майно м, Міністерства оборони Укра їни, від імені якого діяв дире ктор філії Центрального спец іалізованого будівельного у правління "Укроборонбуд" ОС ОБА_1 та товариством з обмеж еною відповідальність «Ауди торська фірма «Енерго - аудит плюс».

3. Визнати недійсним до говір 16/03-06250 від 16.03.2006 року про комп енсацію пайової участі (паю) М іністерства оборони України в інвестиційному договорі в ід 16 березня 2006 року № 16/03-06150 про спільну діяльність шляхом б удівництва (реконструкції) о б'єктів житлово-цивільного п ризначення, розташованих за адресою: м. Житомир, вул. Саєнк а 54-а, створення інженерної ін фраструктури для їх будівниц тва (реконструкції) відповід но до розробленого і затверд женого у встановленому поряд ку проекту шляхом пайової уч асті сторін, укладений між Де ржавою Україна в особі орган у, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельн ого управління "Укроборонбуд " ОСОБА_1 та товариством з о бмеженою відповідальністю « Аудиторська фірма «Енерго - а удит плюс».

4. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю Аудиторська фірма "Енерго -аудит плюс" (07300, Київська обл., м . Вишгород, вул.. Київська, 10, код ЄДРПОУ 33293897) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31 118095700001, Банк - ГУ ДКУ у Київській області, отримувач - ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної клас ифікації 22090200, символ звітност і банку 095) - 85 (вісімдесят п'ять гривень) 00 коп. державного мит а.

5. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю Аудиторська фірма "Енерго -аудит плюс" (07300, Київська обл., м . Вишгород, вул.. Київська, 10, код ЄДРПОУ 33293897) на користь Головно го управління Державного каз начейства України (р/р 31217264700001, ба нк отримувача: ГУ ДКУ у Київсь кій області м. Київ, МФО 821018, ЄДРП ОУ 24074109, отримувач платежу: держ авний, Київська область 22050003, ко д бюджетної класифікації: 22050003 , призначення платежу: надход ження від оплати витрат з інф ормаційно-технічного забезп ечення розгляду справ у суда х, символ звітності банку: 264) - 236 (двісті тридцять шість грив ень) 00 коп. витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу.

6. Накази видати після н абрання рішенням законної си ли.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання та складе ння повного тексту рішення: 09. 11.2010р.