Постанова

від 18.02.2025 по справі 160/16436/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/16436/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року (суддя Калугіна Н.Є., повний текст рішення складено 23.10.2024) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТ»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТ» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.04.2024: № 0165100705, № 0165120705.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 позов задоволено.

Також, додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/16436/24 задовольнити частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції додаткове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Вказане судове рішення не є обґрунтованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а саме витраченого часу адвоката на представництво інтересів позивача в даній справі, складності справи та інших критеріїв, з яких має виходити при визначені суми витрат на професійну правничу допомоги для їх розподілу між сторонами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, додаткове рішення залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції надано всебічну оцінку поданим доказам та під час ухвалення додаткового рішення зменшено заявлену суму витрат на правничу допомогу з урахуванням їх пропорційності та складності справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 3-6 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду першої інстанції низку доказів, відповідно до яких загальна сума понесених витрат складає 25 000,00 грн.

Зокрема, адвокатом надано: рахунок на оплату № 9 від 18.03.2024; виписки по рахунку; акт надання послуг від 09.10.2024 № 9.

Дослідивши подані документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума, заявлена до відшкодування в розмірі 25 000,00 грн, є неспівмірною зі складністю цієї справи та надмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг, у зв`язку з чим зменшим суму витрат для відшкодування за рахунок відповідача до 10 000,00 грн.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що представником позивача подано до суду позовну заяву з додатками, а також відповідь на відзив. Жодних інших процесуальних документів ході розгляду справи не надавалось.

Проте є помилковим віднесення судом першої інстанції до процесуальних документів правового характеру клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, адже складання такого документу не вимагає спеціальних знань в галузі права.

Також не є слушним зауваження суду першої інстанції, що адвокатом подано ґрунтовну позовну заяву, адже за результатом апеляційного розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 18 лютого 2025 року, згідно з якою рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 160/16436/24 змінено в частині мотивів його прийняття. Суд апеляційної інстанції не знайшов обґрунтованими доводи позивача та висновки суду першої інстанції в частині порушення процедури призначення та проведення податковим органом перевірки.

Більш того, зміст позовної заяви дає можливість переконатися, що адвокатом не було проведено глибокого аналізу чинного законодавства в частині суті встановлених порушень, доводи позову в цій частині ґрунтуються лише на тому, що висновок податкового органу щодо нереальності господарських операцій з окремим контрагентом не може доводитися наявністю вироку в кримінальній справі щодо посадової особи такого контрагенту.

Крім того, дана справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, тобто є такою, що віднесена до справ незначної складності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що визначена судом першої інстанції сума відшкодування витрат на правничу допомогу не є обґрунтованою та пропорційною до обставин даної справи, а тому має бути зменшена до 5 000,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови.

Водночас не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги про відмову в стягненні витрат на правничу допомогу в цілому, адже така вимога не відповідає приписам процесуального закону, яким передбачена можливість виключно зменшення відшкодування відповідних судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в адміністративній справі № 160/16436/24 скасувати.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТ» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 18 лютого 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 18 лютого 2025 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров