Ухвала від 12.05.2025 по справі 580/2998/24

УХВАЛА

12 травня 2025 року

м. Київ

справа №580/2998/24

адміністративне провадження №К/990/11723/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №580/2998/24 за адміністративним позовом Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 19.03.2025 надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №580/2998/24.

Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання до суду оригіналу платіжного документа.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано уточнену касаційну скаргу, надано платіжну інструкцію від 15.04.2025 №5598, відповідно до якої сплачено 48448,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме пункт 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, №540/5445/21, №160/1424/8/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21.

В той же час скаржником зазначено, що якщо суд касаційної інстанції не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки в наведених рішеннях касаційної інстанції відсутня правова позиція щодо юридичної події «перенесення строків проведення перевірки», неузгодженості в рішеннях судів апеляційної інстанції вже при дослідженні подібних правовідносин свідчать про відсутність чіткого висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у правовідносинах, коли наказ про призначення перевірки приймався під час дії мораторію, а сама перевірка проведена після його завершення, а відтак є підстави для відкриття провадження по пункту 3 частини 1 статті 328 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Державним підприємством «Уманський лікеро-горілчаний завод» не обґрунтовано, як саме має застосовуватись відповідна норма права, який правовий висновок має бути сформовано у даних правовідносинах.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 3 статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, скаржником запропоновано альтернативу у виборі підстав касаційного оскарження, тобто фактично надано суду касаційної інстанції вибір підстав касаційного оскарження, що не є належним виконанням процесуальних обов`язків.

Проаналізувавши доводи скаржника, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не конкретизовано підстави касаційного оскарження.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відтак, Суд дійшов висновку, що доцільно продовжити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись статтями 121, 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Продовжити Державному підприємству «Уманський лікеро-горілчаний завод» строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №580/2998/24 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

Л.І. Бившева

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду