Постанова

від 18.02.2025 по справі 320/10110/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 320/10110/24

адміністративне провадження № К/990/39688/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 (суддя Перепелиця А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 (судді Собків Я.М., Сорочко Є.О., Чаку Є.В.)

у справі за позовом Золочівської окружної прокуратури до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Надробудсервіс», про визнання протиправним та скасування протоколу, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

26.09.2023 Золочівська окружна прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 29.03.2018 №4336 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин за виключенням внесення змін протоколом засідання Державної комісії України №5458 від 10.02.2022 в частині апробації запасів пісків Північно-східної ділянки Єлиховицького родовища;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 31.08.2018 №300 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТзОВ «Надробудсервіс»;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 24.09.2018 №6282, виданий ТзОВ «Надробудсервіс» для видобування корисних копалин видобування пісків в якості сировини придатної для дорожнього будівництва, а також благоустрою рекультивації та планування на території Єлиховицького родовища Північно східна ділянка Золочівського району Львівської області.

Обґрунтовуючи позов, прокурор покликався на порушення: Державною комісією України по запасах корисних копалин вимог законодавства у сфері надрокористування під час розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки Єлиховицького родовища; Державною службою геології та надр України рішення вимог законодавства у сфері надрокористування при прийнятті рішення про надання у позаконкурентному порядку ТОВ «Надробудсервіс» спеціального дозволу на користування надрами. Крім того, покликався на те, що отримання спеціального дозволу на користування надрами товариством не дотримано усіх необхідних вимог, передбачених Порядком № 615.

Необхідність звернення до суду з позовом в інтересах держави прокурор обґрунтував тим, що органи державного контролю не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування спеціальних дозволів на користування надрами, рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку звернення до суду, прокурор покликався на те, що такі підстави виникли лише після ознайомлення з усіма необхідними матеріалами справи Держгеонадр.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві в якості відповідача зазначено ТОВ «Надробудсервіс», водночас позовних вимог до нього не заявлено.

Також суд виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причини пропуску звернення до суду не доведено та не надано.

В заяві про усунення недоліків позову прокурор уточнив склад відповідачів та подав позовну заяву в новій редакції, зазначивши ТОВ «Надробудсервіс» в статусі третьої особи.

Також прокурором подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій прокурор просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.

Заява про поновлення строку обґрунтована тим, що до 19.07.2023 прокурор не володів інформацією щодо недотримання Державною комісією України по запасах корисних копалин та Державною службою геології та надр України законодавства у сфері надрокористування, що порушує інтереси держави. Державною службою геології та надр України на виконання запитів прокурора надавались неповні відповіді, з обмеженою інформацією та повідомленням про те, що запитувані документи містять значний об`єм, опрацювання якого потребує витрат часу, паперу, використання копіювальної техніки та пропонувалось представникам прокуратури знайомитись з матеріалами і робити з них копії.

На думку прокурора, початок перебігу тримісячного строку звернення до суду слід рахувати з 19.07.2023 - дати, коли було здійснено викопіювання, опрацювання документів та встановлення певних порушень, що слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, позовну заяву Золочівської окружної прокуратури повернуто.

Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Суд виходив з того, що посилання позивача на отримання 19.07.2023 ним всіх належних документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки не припиняє (не перериває) строків, звернення з позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права звернення до суду.

Також суд виходив з того, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суди дійшли висновку, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом не наведено та не доведено, що свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви Золочівської окружної прокуратури.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився заступник керівника Львівської обласної прокуратури та звернувся до суду з касаційною скаргою як прокурор вищого рівня.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання поновлення строку.

Покликається на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 та Верховним Судом у постановах від 27.11.2018 у справі №473/2236/17 щодо критеріїв поважності причин пропуску строків звернення до суду.

Покликається на те, що Державна служба геології та надр України листами від 21.03.2023, від 16.06.2023, від 19.07.2023 на запити прокуратури надавала неповні та з обмеженою інформацією відповіді.

Покликаючись на те, що прокурор не є учасником правовідносин у сфері реєстрації робіт та досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, початок перебігу строку звернення до суду слід визначати з часу ознайомлення ним з усіма матеріалами та документами, які свідчать про порушення інтересів держави, тобто з 19.07.2023.

Також покликається на те, що отримати необхідну інформацію з офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України було неможливо, оскільки на період дії воєнного стану доступ до розділу сайту про видані спецдозволи та угоди обмежено.

Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачі та третя особа у відзивах на касаційну скаргу прокурора просили залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Залишаючи позов без руху, суд виходив з того, зокрема, що позов подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, та необхідністю прокурору на усунення вказаного недоліку подати заяву про поновлення строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

В обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду прокурор як в позовній заяві так і в заяві, поданій на виконання ухвали про залишення позову без руху, покликався на неодноразове звернення до відповідача з відповідними запитами та отримання на них відповідей з обмеженою інформацією, яка не давала можливості встановити певні порушення та необхідність звернення до суду на захист інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла наступних висновків:

«…за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

…направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.».

Покликання прокурора на регулярні звернення до Державної служби геології на надр України з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів (19.07.2023) не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором пропущено строк звернення до суду, встановлений судом, та належних обґрунтувань обставин та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого звернення не наведено та не надано.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що прокурор пропустив строк звернення до суду та про наявність передбачених пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви.

Покликання скаржника в обґрунтування підстав касаційного оскарження на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17 від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 є безпідставними, оскільки правовідносини у цих справах не є подібним до спірних правовідносин у справі, яка переглядається, оскільки виникли між іншими суб`єктами, за інших обставин.

Покликання прокурора на неможливість отримання необхідної інформації з офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України, в зв`язку з обмеженістю на період дії воєнного стану доступу до розділу сайту про видані спецдозволи та угоди також є безпідставними, оскільки спірні правовідносини виникли задовго до запровадження на території України воєнного стану.

Крім того, в обґрунтування касаційної скарги прокурор покликається на те, що він не є учасником правовідносин у сфері реєстрації робіт та досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, тому початок перебігу строку звернення до суду слід визначати з часу ознайомлення ним з усіма матеріалами та документами, які свідчать про порушення інтересів держави, тобто з 19.07.2023.

Такі доводи також є безпідставними, оскільки позов у цій справі подано не на захист інтересів прокуратури, а на захист інтересів держави, яка, здійснюючи відповідно до статей 7-11 Кодексу України про надра через уповноважені органи регулювання гірничих відносин та державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, не могла бути необізнаною про надання спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення про повернення позову суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередній інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі №320/10110/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук