Ухвала

від 19.02.2025 по справі 288/1083/20

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 288/1083/20

1-кп/288/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року . смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Попільня Житомирської області в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060270000195 від 20 липня 2020 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Києва,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, не працюючий, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, громадянина України, українець, раніше судимий 05 червня 2020 року Попільнянським районним судом Житомирської області за ч. 2 статті 186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням протягом одного року шести місяців іспитового строку,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим 05.06.2020 вироком Попільнянського районного суду Житомирської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 25.06.2020 близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_4 , який перебував у будинку по АДРЕСА_3 , помітив на столі мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7 (M1810F6LG) Black 3/32 Гб» та у нього раптово виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів 25.06.2020 близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаному місці, підійшов до столу на якому лежав мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7 (M1810F6LG) Black 3/32 Гб» та, впевнившись, що його дії непомітні для інших осіб, таємно шляхом вільного доступу викрав вказаний мобільний телефон, вартістю 1664 грн. 84 коп. піднявши його та, сховавши до кишені.

У подальшому, викраденим мобільним телефоном марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7 (M1810F6LG) Black 3/32 Гб», розпорядився на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_5 на суму 1664 грн. 84 коп..

Своїми умисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України в зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Таким законом є Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, (чинний з 09.08.2024 р.), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП, у зв`язку з чим з часу набрання законом чинності дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки шахрайства, привласнення чи розтрати є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за ст.185 КК України може наставати лише в разі викрадення майна, вартість якого перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір якого визначено станом на 01.01.2020 року.

Обвинувачений клопотання підтримав, підтвердив згоду на закриття провадження, свою обізнаність у тому, що він має право заперечувати проти закриття кримінального провадження за вказаною підставою, наслідком чого є продовження судового розгляду в загальному порядку, що вказана підстава звільнення від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою і не звільняє від обов`язку відшкодування заподіяної злочином шкоди, що за діяння, яке вміняється йому у вину в даному кримінальному провадженні, протягом 3-х місяців з дня закриття провадження його може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна на підставі ст.51 КУпАП, в редакції, що діяла на час вчинення діяння, факт вчинення правопорушення та вину у його вчиненні визнав.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо поданого клопотання, просив направити ухвалу до відділення поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

Розглянувши та оцінивши доводи клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до обвинувального акту від 13 серпня 2020 року по кримінальному провадженню № 12020060270000195 від 20 липня 2020 року, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, становила 1664 гривень 84 копійки.

Відповідно до положень ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.

Згідно положеньстатті 58 Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі. Статтею 5 КК України визначено, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 3 КК України передбачено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується наКонституції Українита загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.Згідно частини 6 вказаної норми зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).

Враховуючи, що не зважаючи на те, що Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактично вказаним законом були внесені зміни і до кримінального закону, яким визначається караність такого діяння, як викрадення чужого майна, оскільки визначивши розмір дрібного викрадення чужого майна, вказаний Закон вніс зміни до визначення розміру такого кримінально караного діяння як крадіжка, відповідальність за вчинення якої передбачена ст.185 КК України.

Наслідком прийняття вищевказаного Закону стало те, що таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перестало бути кримінально караним діянням.

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень,

крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Станом на 01.01.2020 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» становить 2102 гривень. Частина 7 ст.42 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачає, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента

Отже, з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ скасована кримінальна відповідальність за вчинене особою таке діяння, як таємне викрадення чужого майна, вартість якого станом на 25.06.2020 року не перевищує розміру 2102 гривень.

Згідно правил дії кримінального закону в часі такий закон має зворотну дію, тобто поширюється на діяння, які були вчинені до 09.08.2024 року включно.

Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв`язку з його декриміналізацією визначено ст.284 КПК України.

Відповідно частини 7 ст.284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 частини 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст.479-2 цього Кодексу.

Статтею 479-2 ч.1, 3 КПК України, до якої відсилає ст.284 КПК України, визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду, проти закриття кримінального провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України не заперечував, наслідки такого закриття йому роз`яснені та зрозумілі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що відбулась часткова декриміналізація вчиненого обвинуваченою діяння на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024 р., та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 8 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням положень ст. 5 КК, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ОСОБА_4 вчинив дрібну крадіжку, за що передбачено відповідальність ст. 51 КУпАП.

Тому суд вважає за необхідне направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Щодо розподілу процесуальних витрат. Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа №598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судово-товарознавчих експертиз.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).

По даному кримінальному провадженню витрати на проведення експертиз становлять 653 гривні 80 копійок (висновок товарознавчої експертизи № 12/1-756 від 29.07.2020 року).

У ході досудового розслідування встановлено, що кримінальним правопорушенням завданомайнову шкодуна суму 1664 гривень 84 копійки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази по кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7 (M1810F6LG) Black 3/32 Гб», коробка до мобільного телефону марки «Redmi 7 Eclipse Black 3 GB RAM 32 GB ROM» та чек, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , необхідно залишити потерпілому ОСОБА_5 ..

Відповідно до листа Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 26 вересня 2024 року був затриманий в порядку статті 208 КПК України СВ ВП №2 Вишгородського РУП ГУНП в Житомирській області, за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №120240111270000035 від 25 вересня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 129 КК України. Рішенням Славутицького міського суду Київської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та поміщено до ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.284,288,314, 350,369, 370, 372, 376, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження задовольнити.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020060270000195 від 20 липня 2020 року, закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Києва,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 на користь держави (Отримувач УК у м. Житомир/Житомирська міська ОТГ 24060300, Код за ЄДРПОУ 38035726, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 24060300 «Інші надходження», Розрахунковий рахунок - UA448999980313010115000006797) витрати на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 653 гривень 80 копійок (висновок товарознавчої експертизи № 12/1-756 від 29.07.2020 року).

Речові докази по кримінальному провадженні: мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi 7 (M1810F6LG) Black 3/32 Гб», коробка до мобільного телефону марки «Redmi 7 Eclipse Black 3 GB RAM 32 GB ROM» та чек, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 залишити потерпілому ОСОБА_5 .

Копію ухвали направити до відділення поліції № 1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1