Рішення

від 30.01.2025 по справі 723/3502/24

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/3502/24

Провадження № 2/723/362/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Бундюр Б.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника органу опіки та піклування Радіонової Д.А.,

представника Служби у справах дітей Подолінського О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Губська Христина Юріївна, до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав,

В С ТА Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області, Служба у справах дітей Роздільнянської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав.

Посилається на те, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 24.03.2009 року, який рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.04.2016 було розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що з моменту припинення спільного проживання, ОСОБА_3 дітьми не опікувався, жодної участі у їх утриманні та вихованні не приймав.

Також вказує, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.01.2017 року, яке вступило в законну силу 10.02.2017 року, вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення донькою повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а після цієї дати в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення повноліття сином.

Зазначає, що вона самостійно вповному обсязідбає тазабезпечує дітейналежним харчуванням,житлом,необхідним електроннимобладнанням таустаткуванням,надає їмзахист тапіклування,які необхіднідля благополуччя,опікується освітою,духовним такультурним розвитком дітей,тоді яквідповідач невиконує своїбатьківські обов`язкиз вихованнята утримання спільних дітей, взагалі не приймає участі у їх житті, не спілкується ані телефоном, ані в соціальних мережах, не цікавиться ними навіть у позивача. Останній раз діти бачили батька у 2018 році, тобто, його майже 7 років не турбувало чим харчуються його діти, який їх стан здоров`я та розвитку, чи потребують вони якихось додаткових коштів на розвиток, він не цікавився їх побутом, здобутками та досягненнями.

Вказує,що діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,є учнямиКЗ «Бурдівськийліцей Роздільнянськоїміської радиОдеської області».Батько ОСОБА_3 участі увихованні дітейне бере, шкільнимта позашкільнимжиттям дітейне цікавиться,в школіжодного разуне був,на зв`язок не виходив, успішністю дітей не цікавився, з вчителями не спілкувався.

Такожвказує,що вонає працевлаштованою,проходить військовуслужбу законтрактом ввійськовій частині НОМЕР_1 та здатнасамостійно виховатита забезпечитисвоїх дітей.Вона вдругевийшла заміж,створила новуповноцінну сім`ю,в якій у дітей склались здорові, довірливі стосунки з новим чоловіком, якого вони сприймають як батька, проводять разом дозвілля, радяться з важливих для них питань, відвідують різноманітні заходи з фізичного та духовного розвитку тощо.

На підставі викладеного вважає, що ОСОБА_3 свідомо тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей.

У зв`язкуз цим,просить позбавитивідповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідані позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково пояснила, що після розлучення відповаідач не підтримує зв"язку з дітьми. В 2014 році він поїхав від них, приїжджав один раз в 2018 році побачитися з дітьми. В 2021 році він попросив відмовитися від аліментів, так як хотів виїхати за кордон, тоді сплатив заборгованість по аліментах. В 2022 році один раз телефонував доньці. Про сина ОСОБА_6 не згадує. 16.10.2024 р також передзвонив до доньки у зв"язку з даною справою. Декілька разів присилав незначні суми коштів, востаннє це було у 2023 році. Звернулася з даним позовом через те, що зараз війна, вона несе військову службу, відповідач не турбується про дітей, сином не цікавиться взагалі, тому вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав буде в інтересах дітей.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач виїхав, дітьми не цікавиться з моменту розлучення. Зараз у дітей є вітчим, якого вона вважають батьком, між ними склалися сталі зв"язки. Згадки про батька для дітей спрчиняють тривоги і стрес. Під час слухання справи відповідач зателефонував доньці і сказав, що відмовляється від них. Сина відповідач практично не знає. З родиною біологічного батька діти також не підтримують зв"язків. Знаючи про дану справу, відповідач не намагається прийняти в ній участі. Він фактично самостійно відмовився від дітей. Відповідач не утримує дітей, лише сплатив заборгованість по аліментах в 2021 році, для того щоб виїхати за кордон. Відповідач не приймає участі у вихованні та розвитку дітей, не цікавиться їх здоров"ям.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, відзиву на позов не подано.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради Одеської області Радіонова Д.А. в судовому засіданні пояснила, що орган опіки та піклування не міг надати висновок щодо доцільності чи недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав, так як немає достатніх підстав та належних доказів для остаточного та обгрунтованого висновку щодо злісного ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов"язків. Відповідач перебуває за кордоном і фізично не взмозі приймати участь у вихованні дітей. Відповідач виплатив аліменти до повноліття, надає матеріальну допомогу, це є свідченням недоцільності позбавлення його батьківських прав. З ОСОБА_3 вони спілкувалися у месенджері, і він заперечував проти позбавлення батьківських прав, пояснював, що телефонує доньці, про сина нічого не говорив. Вирішення позовних вимог залишає на розсуд суду.

Представник третьоїособи Службиу справахдітей Роздільнянськоїміської радиОдеської областіПодолінський О.М. в судовому засіданні висловився про прийняття рішення в даній справі на розсуд суду. Висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав у даній справі не міг бути прийнятий, так як думка членів комісії з прав захисту дитини у цьому питанні розділилася. В спілкуванні з дітьми встановлено, що батько періодично надсилає кошти дітям, зі слів матері здоров"ям дітей займається лише вона, відповідач не опікуєтьтся здоров"ям, навчанням дітей, чи займається їхнім вихованням - невідомо. Умови проживання дітей нормальні.

Заслухавши позивача, його представника та представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідка та неповнолітньої ОСОБА_4 , суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.04.2016 року у справі №511/330/16-ц встановлено, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано.

З копії рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 10.01.2017 року у справі №511/2358/16-ц вбачається, що вирішено стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення донькою повноліття (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а після цієї дати в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення повноліття сином.

З копії свідоцтва про шлюб серіїх НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 22.03.2022 року уклали шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_7 обрала прізвище « ОСОБА_9 ».

Відповідно до довідок амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Єгорівка КНП Усатівської сільської ради «Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21.12.2023 року б/н та КНП «Роздільнянській міський центр первинної медико-соціальної допомоги» Роздільнянської міської ради Амбулаторія сімейної медицини м. Роздільна від 31.07.2024 року №251 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно піклується про своїх дітей, своєчасно приводить їх до амбулаторії для профілактичних щеплень, медогляду чи по хворобі. Мати за дітьми доглядає добре, діти доглянуті, охайні, здорові.

Здовідок,виданих Комунальнимзакладом «Бурдівськийліцей Роздільнянськоїміської радиОдеської області»22.12.2023року №58та від01.08.2024року №30вбачається,що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчаються вліцеї зпершого класу.Батько ОСОБА_3 участі увихованні дітейне брав,шкільним тапозашкільним життямдітей нецікавився,в школіжодного разуне був,на зв`язок не виходив, успішністю дітей не цікавився, з вчителями не спілкувався. Вихованням дітей займається виключно мати, відвідує школу та бере активну участь з дітьми у шкільному житті, тримає постійний зв`язок з класним керівником та адміністрацією закладу, відвідує батьківські збори.

З письмових пояснень сусідів ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та родичок ОСОБА_1 - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 вбачається, що її колишній чоловік ОСОБА_3 не приймав участі у вихованні дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , не виконував своїх батьківських обов`язків, весь час вихованням та забезпеченням дітей займалась мати ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_5 , є старшим солдатом контрактної служби та є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_5 05.07.2024 року за №1042/302/27/552/Ж, посвідченням серії НОМЕР_6 та довідкою в/ч НОМЕР_5 від 28.12.2020 року №870.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Роздільнянської міської ради зобов`язано підготувати та надати до суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду Роздільнянський міський голова як голова органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради направив лист щодо неможливості надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , в якому зазначили, що проаналізувавши наданізаявником ОСОБА_1 докази,докази зібраніСлужбою усправах дітей,заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,ознайомившись зписьмовими поясненнями ОСОБА_3 та поясненняминаданими втелефонному режимі,комісія прийшладо висновку,що однозначнопідтвердити виннуповедінку збоку ОСОБА_3 ,злісне ухиленнявід виконаннясвоїх батьківськихобов`язків танадати дійснообґрунтований висновокпро доцільністьабо недоцільністьпозбавлення ОСОБА_3 батьківських праввідносно дітейне можливо. Негативної поведінки, виняткових обставин, протиправних дій та загрози з боку ОСОБА_3 по відношенню до дітей не встановлено, а тому застосування до нього крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно донька та сина відсутні, тоді як ОСОБА_1 , неповнолітня ОСОБА_4 наполягали на позбавленні ОСОБА_3 батьківських прав через його тривалу відсутність та неспілкування з дітьми, та через бажання нового чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_16 всиновити ОСОБА_15 та ОСОБА_6 .

Також з вказаним листом надіслано документи, на підставі яких він був складений, зокрема:

- акт обстеження умов проживання від 31.10.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_17 проживає разом з батьком, чоловіком ОСОБА_8 та дітьми в АДРЕСА_1 в одноповерховому чотирикімнатному будинку, в якому виділена окрема кімната для дітей, що облаштована усім необхідним для їх життя та навчання. Стосунки в родині теплі та дружні. ОСОБА_1 піклується про фізичний та духовний стан дітей.

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 22.03.2021 р. за виконавчим листом №511/2358/16-ц від 10.01.2017 р. , з якої вбачається, що аліменти сплачено до повноліття дітей, заборгованість відсутня.

- лист Служби у справах дітей Красноїльської селищної ради від 11.01.2024 р. про те, що ОСОБА_3 зареєстрований, але вже довгий час не проживає на території Красноїльської ТГ, житла чи будь-якого майна на праві влісності немає.

- лист Чудейської сілської ради від 16.10.2024 р. про те, що ОСОБА_3 не зареєстрований, але проживав у будинку рідної сестри ОСОБА_18 , зі слів сусідів перебуває за межами України. При цьому надали його номер телефону.

- письмові пояснення ОСОБА_3 , з яких вбачається, що він неодноразово намагався вийти на зв`язок зі своїми дітьми, але вони відхиляли всі його спроби зв`язатись з ними. Він неодноразово відправляв їм кошти. На даний час він не хоче та не буде відмовлятись від своїх дітей та зазначає, що допомагав їм та надалі буде їм допомагати.

- інформація щодо переказу на картку, відповідно до якої ОСОБА_7 16.02.2023 р. було перераховано 7276,86 грн. відповідачем, що підтвердила позивач в судовому засіданні.

Згідно інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перетнув державний кордон України у напрямку виїзд 30.03.2021 р.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_5 володіє темпераментом меланхоліка, тихий, скромний, стриманий у мові, замкнений чутливий. Святослав товариський, щирий, доброзичливий, емоційний, вміє знаходити спільну мову із людьми різного віку. Мама цікавиться навчанням сина, відвідує батьківські збори, завжди готова до діалогу та співпраці, любить і захищає дитину. Святослав психологічно захищений і може розраховувати на моральну підтримку від мами та вітчима. Біологічний батько взагалі ніяким чином не піклується про сина, не цікавиться його життям, навчанням та жодними успіхами, станом його здоров"я, не піклується про фізичний та духовний розвиток, не бере участі у підготовці його до самостійного життя. Не спілкується з дитиною взагалі, не виявляє інтересу до його існування. Святослав вже не сприймає біологічного тата своїм батьком, а психоемоційний зв"язок як батька і дитини стійко сформувався з вітчимом. Відсутність біологічного батька в житті підлітка дуже негативно вплинула на формування особистості та розвиток соціально-емоційних навичок. Святослав має природню високу чутливість і дуже гостро переживав відсутність сильної фігури батька чк прикладу в своєму житті та після того, коли в його житті з"явився вітчим, ОСОБА_6 почав змінюватися, став більш розкутішим і спокійним, а головне почав довіряти близьким людям. У нього є впевненість в підтримці від матері та вітчима, що є головним у формуванні світогляду дитини.

Відповідно до психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_4 володіє темпераментом сангвініка, товариська, активна, харизматична, вміє спілкуватися, постійно відчуває потяг до нових вражень. Мама цікавиться навчанням доньки, відвідує батьківські збори, завжди готова до діалогу та співпраці, любить і захищає дитину, ОСОБА_15 психологічно захищена і може розраховувати на моральну підтримку від мами та вітчима. Біологічний батько ніяким чином не піклується про доньку, не цікавиться її навчанням та жодними успіхами, станом здоров"я, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не бере участі у підготовці її до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу. нечасте спілкування батька і доньки має більш негативні наслідки для підлітка. Після такого спілкування ОСОБА_15 відсуває високу тривожність, гострий стрес, занижену самоооцінку. За словами дівчинки вона хотіла б взагалі припинити спілкування з біологічним батьком, бо таке спілкування наносить їй психологнічну травму. ОСОБА_15 вже не сприймає біологічного тата своїм батьком, а психоемоційний зв"язок як батька і дитини стійко сформувався з вітчимом.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала показання про те, що вона живе по сусідству з ОСОБА_1 . ОСОБА_20 - чоловіка позивачки, бачила давно років 10 тому, коли діти були маленькі. З ним була знайома. Дітей та позивачку бачить постійно. Дітей виховує позивачка та її нинішній чоловік. З дітьми вона не спілкується, не запитувала у них про батька. Від позивачки їй відомо, що відповідач не приїжджав, не телефонував, не допомагає, не цікавиться дітьми.

Неповнолітня ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що батька бачила останній раз, будучи в 1 класі, він приїжджав, один день провів з ними. Після того декілька разів дзвонив до неї: один раз на початку війни, після того вітав з днем народження, при цьому дорікав, що вона його не вітає. В подальшому вона вирішила також привітати батька з днем народження, але він не відповів на телефонний дзвінок і не передзвонював після того. Востаннє батько телефонував у жовтні 2024 року, запитував чи дійсно вона не бажає, щоб він був батьком, що вона підтвердила, після цього він сказав, що саам від них відмовиться. З братом він взагалі не спілкується, брат від того дуже страждає. Вона не хоче, щоб відповідач залишався її батьком. Як свого батька сприймає нинішнього чоловіка мами.

Неповнолітній ОСОБА_5 не приймав участі в судовому засіданні, зі слів позивачки - не бажав висловлюватися по даній справі.

З листа Роздільнянського міського голови як голови органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради вбачається, що на засіданні комісії неповнолітній ОСОБА_5 пояснив, що він погано пам"ятає батька, не спілкується з ним взагалі.

Відповідно до ст.ст.150, 155 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 2 статті 157 СК України передбачено, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд, оцінивши наявані докази, вважає, що відповідач ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , оскільки він не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з ними, не виявляє інтересу щодо їх внутрішнього світу, не займається їх вихованням, не цікавиться навчанням. Суд вважає, що наведене свідчить про винну поведінку відповідача та свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Судом не встановлено поважних причин невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Факт перебування на даний час відповідача за межами України суд не вважає тією обставиною, яка перешкоджає йому у виконанні батьківських обов"язків, так як перебування батьків на відстані від дітей не означає, що тим самим вони позбавлені можливості виконувати свої батьківські обов"язки, тим більше, що технологічні можливості даного часу дозволяють в достатній мірі підтримувати зв"язок з дітьми, спілкуватися з ними, бачитися, забезпечувати потреби їх фізичного та духовного розвитку.

Суд вважає встановленим той факт, що відповідач впродовж останніх років взагалі не спілкується з сином ОСОБА_5 , не цікавиться його розвитком, здоров"ям, внутрішнім світом, потребами. Спілкування відповідача один-два рази на рік з донькою ОСОБА_4 телефоном не свідчить, що тим самим він виконує свої батьківські обов"язки відносно доньки. Такі висновки суду доводять, зокрема, пояснення ОСОБА_21 , надані як в судовому засіданні, так і на засіданні комісії органу опіки та піклування Роздільнянської міської ради, та ОСОБА_22 на засіданні цієї ж комісії.

Ті обставини, що відповідач сплатив аліменти, та інколи перераховує кошти позивачці, не означає, що ним виконуються батьківські обов"язки в тому обсязі, який покладається на батьків законом, оскільки обов"язок батьків матеріально утримувати своїх дітей не є тотожним обов"язку виховувати своїх дітей.

Як слідує з пояснень органу опіки та піклування, та неповнолітньої ОСОБА_4 відповідач обізнаний про розгляд судом даної справи щодо позбавлення його батьківських прав. Однак неприйняття участі в судових засіданнях, неподання відзиву чи в іншій формі пояснень або заперечень щодо позову слід розцінювати як підтвердження самоусунення відповідачем від виконання батьківських прав, байдуже ставлення до своїх дітей - ОСОБА_15 та ОСОБА_6 та небажання відновити стосунки з дітьми.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Взаємне задоволення батьками та дитиною товариства одне одного становить фундаментальний елемент «сімейного життя» у значенні статті 8 Конвенції, навіть якщо стосунки між батьками розірвані.

В даній справі суд не вбачає наявності зазначеного елементу між відповідачем та дітьми.

За таких обставин суд вважає, що застосування такого крайнього заходу до відповідача, як позбавлення його батьківських прав, відповідатиме інтересам дітей і не призведе до розриву зв"язків між відповідачем і дітьми, так як такі зв"язки фактично втрачені внаслідок поведінки відповідача, який самоусунувся від виконання батьківських обов"язків по вихованню дітей.

Вжиття такого крайнього заходу, на думку суду, може сприяти зміні поведінки відповідача щодо виконання батьківських обов"язків, в результаті чого відповідач може бути поновлений в своїх батьківських правах щодо дітей ОСОБА_15 та ОСОБА_6 .

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.150, 155, 157, 164, 165 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя