Справа № 201/11221/23
Провадження № 2-др/201/18/2025
УХВАЛА
18 лютого 2025 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Галко С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі заяви представників ОСОБА_1 адвокатів Федорчука Кирилла Юрійовича, Лисенка Станіслава Юрійовича про компенсацію судових витрат після залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд Сервіс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування без розгляду ,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд Сервіс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування.
24 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд Сервіс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування залишено безрозгляду,через повторнунеявку позивачадо суду.
28 жовтня 2024 року від представника відповідача Федорчука К.Ю. та 30жовтня 2024 року від представника відповідача Лисенка С.Ю., надійшли заяви про компенсацію судових витрат після залишення позовної заяви без розгляду, в якій ОСОБА_2 просить судстягнути зпозивача витратина правовудопомогу в розмірі12000грн.,а ОСОБА_3 просить суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 26 000 грн.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися належним чином.
Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позовубез розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках,встановлених частинамитретьою -п`ятою статті142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимогчастини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.
Ухвалою суду від 20 вересня 2023 року провадження у справі було відкрито та розгляд справи призначено провести в загальному позовному провадженні.
30 листопада 2023 року винесено ухвалу про витребування доказів.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.
24 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд Сервіс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування залишено безрозгляду,через повторнунеявку позивачадо суду.
Заяви про розподіл судових витрат представниками відповідача подані 28 жовтня 2024 року та 30 жовтня 2024 року.
Представниками відповідача заявлено до стягнення з позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн. та 26000 грн.
Згідно матеріалів справи 25 вересня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Федорчуком К.Ю. був укладений договір №25 про надання правової допомоги, надано розрахунок вартості послуг (детальний опис робіт) та фіскальний чек ІД 3439113759 відповідно до якого відповідачем сплачено 12000 грн. за послуги професійної правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи 01 березня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Лисенком С.Ю. був укладений договір про надання правничої допомоги, надано акт виконаних робіт від 24 жовтня 2024 року.
У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.9 ст.141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З системного тлумачення положень ч.ч. 5, 6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.
Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Саме, посилаючись на те, що сторона позивача зловживала своїми правами, представники відповідача і просять стягнути з позивачів витрати на правову допомогу на користь відповідача.
Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.
Разом з тим, стороною відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Крім того, матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем процесуальними правами, чи неправильних дій позивача при зверненні до суду з вказаним позовом.
Залишення позову без розгляду, зокрема і з підстави повторної неявки позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті. Тобто, вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті.
Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами.
Причини неявки позивача в засідання, не визнавались судом як зловживання процесуальними правами. Заходи процесуального примусу до позивачки за неявку в судові засідання не застосовувались.
Представниками відповідача не надано до суду жодних доказів, необґрунтованості дій позивача.
До того ж, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів у суді.
За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи в межах заяви про розподіл судових витрат, суд вважає, що представниками відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання їх процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також їх дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.
Керуючись ст. ст.133,141,142, 260,261,352 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяви представників ОСОБА_1 адвокатів Федорчука Кирилла Юрійовича, Лисенка Станіслава Юрійовича про компенсацію судових витрат після залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобуд Сервіс» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2025 |
Оприлюднено | 20.02.2025 |
Номер документу | 125258643 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Демидова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні