Ухвала

від 18.02.2025 по справі 906/51/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"18" лютого 2025 р. м. Житомир Справа № 906/51/25

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

при секретарі судового засідання Васильєвої Т.О.,

розглянувши заяву Приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет" від 06.02.2025 про забезпечення позову у справі №906/51/25

за позовом: 1. Приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет" (м.Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (с.Василівка Житомирського району Житомирської області)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та скасування державної реєстрації права власності на нього,

за участю представників сторін:

від позивачів: Короєд С.О., ордер серія АА №1523692 від 30.12.2024, ордер серія АА

№1523574 від 30.12.2024 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ПВНЗ "Київський медичний університет" та ТОВ "Українська асоціація народної медицини" звернулись до Господарського суду Житомирської області з позовом до "Житомирм`ясопродукт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 13.12.2002, укладеного між АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" (як продавцем) та ТОВ "Житомирм`ясопродукт", та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Горая Олега Станіславовича індексний номер: 32588952 від 28.11.2016 (№ запису про право власності 17703623) про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Житомирм`ясопродукт" на об`єкти нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаціно-насосну станцію" (літера Б) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101).

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що ПВНЗ "Київський медичний університет" з 2000 року є власником об`єкта незавершеного будівництва - спального корпусу, що знаходиться у м.Житомирі, провулок Оздоровчий, 7, а ТОВ "Українська асоціація народної медицини" з 2005 року є власником майнового комплексу санаторію-профілакторію "Синтетик", разом із каналізаційно-насосною станцією. Натомість 24.11.2016 відповідач зареєстрував за собою право власності на спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію на підставі договору купівлі-продажу об`єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 13.12.2002 року. Однак, позивач 1 не укладав з відповідачем жодного договору купівлі-продажу від 13.12.2002, тобто оспорюваний договір є підробленим та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України. Позивачі звертають увагу, що відповідач протягом 14 років не вчиняв жодних дій або ініціатив щодо цього майна, що свідчить про відсутність його істинного інтересу та намірів власника. При цьому, позивач 2 починаючи з моменту придбання каналізаційно-насосної станції в 2005 році безперервно фактично користується об`єктом та здійснює його утримання.

Ухвалою суду від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.02.2025.

06.02.2025 представник позивача 1 подав заяву про забезпечення позову, згідно з якою просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосна станція" (літера Б) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (ідентифікаційний код 31531731) за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7 (т.3, а.с.87-90).

Ухвалою суду від 10.02.2025 розгляд заяви Приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет" про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін на 18.02.2025.

14.02.2025 від представника заявника надійшли додаткові пояснення у справі, згідно з якими останній просить задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі (т.3, а.с.125-126).

Відповідач не скористався правом на участь у судовому засіданні, письмових пояснень (заперечень) на заяву позивача про забезпечення позову не подав.

Представник заявника у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі №906/51/25 підтримав у повному обсязі.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову обраним заявником шляхом, позивач вказує, В обґрунтування необхідності забезпечення позову обраним заявником шляхом, позивач 1 вказує, що спірне майно (спальний корпус як об`єкт незавершеного будівництва та каналізаційно-насосна станція) належить позивачам на праві власності і перебуває у їх володінні та користуванні. Позивач 1 не укладав з відповідачем договір купівлі-продажу та не отримував від відповідача жодних коштів на виконання зазначеного правочину. Сам по собі факт існування підробленого договору купівлі-продажу дає позивачам обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може продовжити протиправну поведінку щодо вказаних об`єктів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Враховуючи, що відповідач незаконно зареєстрував за собою право власності на спірне майно, він вже діяв недобросовісно, то у позивачів існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вчинити якісь нові реєстраційні дії, що матиме наслідком фактичну неможливість виконання судового рішення та потребуватиме пред`явлення додаткових позовних вимог.

Розглянувши заяву ПВНЗ "Київський медичний університет" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів до забезпечення позову, при цьому виходив із такого.

Виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя. Обов`язковість судового рішення закріплена й у ст. 129 Конституції України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

У рішенні у справі "Продай проти Молдови" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду, гарантувати відновлення порушених прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову і виконання постановленого рішення. Для досягнення такої мети в національному законодавстві встановлений інститут забезпечення позову, який покликаний створити належні передумови для виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Застосовані заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність заходу забезпечення позову з позовними вимогами передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати через невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого заявник звертається до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Так, у цій справі позивачі звернулись до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та скасування державної реєстрації права власності на нього.

В обґрунтування позовних вимог позивачі доводять, що відповідач на підставі підробленого договору купівлі-продажу від 13.12.2002 незаконно зареєстрував право власності на об`єкти нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосну станцію" за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7, які належать позивачам.

У випадку звернення до суду з вимогами немайнового характеру має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.

На даний час, ТОВ "Житомирм`ясопродукт", як власник, має можливість перереєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на об`єкти нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосна станція" (літера Б) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7.

Необхідність забезпечення позову обумовлено тим, що ТОВ "Житомирм`ясопродукт" має можливість вільно розпорядитися вищевказаним нерухомим майномз, а отже такі дії можуть призвести до неможливості подальшого виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Дії, спрямовані на вчинення реєстраційних змін щодо спірного нерухомого майна можуть привести до неможливості зміни позовних вимог під час розгляду справи по суті, що в результаті призведе до незабезпечення судового захисту порушених прав позивачів.

У зв`язку з цим виникла необхідність в забезпеченні поданого позову, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосна станція" (літера Б) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції ЄСПЛ у рішенні у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам ЄСПЛ. Господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Так, у ст.137 ГПК України міститься вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №910/7451/21.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що проведення реєстраційних дій (щодо реєстрації прав / обтяжень прав) зупиняється, зокрема на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

При цьому згідно із ч. 2 цієї статті Закону судове рішення або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на предмет позову у цій справі та фактичні обставини спірних правовідносин, належним, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову буде заборона державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосна станція" (літера Б) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (ідентифікаційний код 31531731) за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7.

Обрані заходи забезпечення позову пов`язані з предметом спору, а отже, існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Правові наслідки їх застосування не призведуть до невиправданих і надмірних обмежень прав ТОВ "Житомирм`ясопродукт", однак їх незастосування може спричинити незаконне відчуження об`єктів нерухомості.

Відсутність заходів забезпечення даного позову надає можливість відповідачу вчинити нові реєстраційні дії, що матиме наслідком фактичну неможливість виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана з перебуванням справи у провадженні суду. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У силу вимог ч.8 ст.140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з ч.1, 2, 4 ст.144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись ст.ст.136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного вищого навчального закладу "Київський медичний університет" від 06.02.2025 про забезпечення позову у справі №906/51/25 задоволити.

2. Заборонити державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна - "спальний корпус" та "каналізаційно-насосна станція" (літера Б) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1097808718101), право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (ідентифікаційний код 31531731) за адресою: м.Житомир, провулок Оздоровчий, 7.

Стягувач: Приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет" (вул.Васильківська, 17А, м.Київ, 01004, код ЄДРПОУ 16478809).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (провулок Парковий, 8, с.Василівка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 31531731).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Ухвала набрала законної сили 18.02.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2- позивачу 1 (Оригінальний примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення) код ЄДРПОУ 16478809;

3- позивачу 2 та відповідачу через систему "Електронний суд"