Рішення

від 10.11.2010 по справі 16/110-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02-"10" листопада 2010 р.                                                                        Справа № 16/110-10

       Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув позов   Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс», м. Київ                        

до відповідачів: 1. Приватного підприємства “Транспортник”, смт. Глеваха, Васильківський район

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Глеваха, Васильківський район

про стягнення 61 076,86 грн.

                                          за участю представників сторін:

від позивача: Корнілов О.О. довіреність № б/н від 15.08.2010р. - представник;

від відповідача 1: Туринська В.Є. довіреність № 1 від 27.09.2010р. –представник;

від відповідача 2: ОСОБА_3 довіреність № б/н від 16.10.2010р. –представник;

Суть спору:

         Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (Вх. № суду 3937 від 30.08.2010р.) до відповідачів: 1. Приватного підприємства “Транспортник” (далі –відповідач 1) 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач 2) про стягнення заборгованості по лізинговим платежам у сумі 52 415,29 грн., 4 150,72 грн. пені, 1 496,65 грн. 3% річних, 3 014,20 грн. інфляційних, а всього 61 076,86 грн. та розірвання Договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. та судові витрати.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. в частині сплати лізингових платежів.

        Відповідно до ухвали від 01.09.2010р. порушено провадження у справі № 16/110-10 та призначено її розгляд на 28.09.2010р. об 11 год. 50 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

28.09.2010р. представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає з підстав, зазначених у відзиві, а саме, відповідач зазначає, що підписавши акт повернення предмету лізингу від 26.07.2010р. сторони визнали, що лізинг транспортного засобу з моменту підписання даного акту припиняється. Згідно з видатковою накладною № 1 від 26.07.2010р. залишкова вартість транспортного засобу складає 73 222,67 грн. Отже, на думку відповідача 1, позивач та відповідач 1 підписавши акт повернення предмету лізингу від 26.07.2010р. вчинили погоджену дію про припинення цивільних прав та обов’язків щодо договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. З огляду на зазначене представник відповідача 1 просить відмовити позивачу в позові повністю.

В судовому засіданні 02.11.2010р. представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру та часткової відмови від позовних вимог, а саме позивач відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р., а також у зв’язку з частковим погашенням відповідачем 1 заборгованості по лізинговим платежам позивач просить стягнути з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно: заборгованості по лізинговим платежам у сумі 50 246,60 грн., 3 650,72 грн. пені, 1 296,65 грн. 3% річних, 2 614,20 грн. інфляційних, а всього 57 808,17 грн.

02.11.2010р. представник позивача надав суду заперечення на відзив відповідача та розгорнутий розрахунок заборгованості, згідно якого за час користування предметом лізингу відповідачу 1 було нараховано лізингових платежів на загальну суму 231 549,30 грн., з яких сплачено 181 302,70 грн., не сплачені лізингові платежі складають 50 246,60 грн. Отже заперечення відповідача 1 стосовно наявності заборгованості по лізинговим платежам позивач вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 02.11.2010р. оголошувалась перерва до 11 год. 20 хв. 10.11.2010р.

10.11.2010р. представник відповідачів 1, 2 надав доповнення до відзиву на позовну заяву, згідно якого просить в позові відмовити повністю у зв’язку тим, що при підписанні акту повернення предмету лізингу від 26.07.2010р. сторони підтвердили добровільне повернення предмету лізингу. Щодо сплати лізингових платежів, представник зазначає, що рахунків на оплату не отримував. Лізингові платежі сплачував.

В судовому засіданні 10.11.2010р. представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та з підстав, викладених у позовній заяві.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, відповідача 2, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

встановив:

          06 березня 2008р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»(Лізингодавець далі - позивач) та Приватним підприємством “Транспортник” (Лізингоодержувач далі - відповідач) укладено договір фінансового лізингу № LA08000059 (надалі –ДФЛ).

          Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов’язується надати, а відповідач прийняти предмет лізингу згідно Додатку 1 на умовах цього договору. Предметом лізингу є транспортний засіб A07 А22. Лізинговий період 48 місяців. Вартість предмету лізингу –189 000,51 грн. Референційна валюта . Всі додатки до цього договору є його невід’ємними частинами (п. 2.1. Договору).

          Згідно п. 3.1. Договору всі платежі згідно цього договору мають бути нараховані та сплачені в українській гривні із врахуванням умов, вказаних у цьому договорі та Додатку 2 до цього договору.

      Пунктом 3.4. Договору сторони погодили розмір щомісячних лізингових платежів, а саме: 1290,62 долари США (778,16 долари США –відшкодування вартості предмету лізингу; 512,46 долари США –банківські відсотки та комісія).

       Додатком № 4 до договору фінансового лізингу є графік щомісячних лізингових платежів, підписаний сторонами.

        03.08.2009 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу у якій погодили новий період лізингу –60 місяців та визначили новий розмір щомісячних лізингових платежів - 1179,40 долари США (561,00 долари США –відшкодування вартості предмету лізингу; 618,40 долари США –банківські відсотки та комісія).

         Відповідно до п. 8.2. Додатку 2 до Договору відповідач зобов’язується сплачувати позивачу лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу, протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок позивача, зазначений в договорі фінансового лізингу та виставленому рахунку. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо у договорі фінансового лізингу вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ «Надра»плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу відповідачем, позивач може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті.

          Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1 від 03.08.2009р. сторонами також внесено зміни до пункту 8.2  Додатку 2 до Договору фінансового лізингу та викладено його у новій редакції, а саме: «8.2 Лізингоодержувач зобов’язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно ДФЛ, протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений в ДФЛ та виставленого рахунку. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснити лізингові платежі згідно ДФЛ. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. У зв’язку з тим, що у ДФЛ вказана референційна валюта –долари США, всі щомісячні лізингові платежі будуть конвертовані в гривні на дату виставлення рахунку по курсу 6,5 (шість гривень 50 копійок) до 1 (одного долара США).

     Відповідно до п. 2.2 Додатку 2 до Договору визначено, що предмет лізингу вважається переданим у лізинг відповідачу з дати підписання сторонами Акту приймання - передачі предмету лізингу.

      На виконання п. 1.1. Договору позивач надав відповідачу 1, а відповідач 1 прийняв у фінансовий лізинг транспортний засіб VAN A07A22, об’єм двигуна 5675 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, Тип кузова –автобус пасажирський, колір –жовтий, шини A, 215/75R17.5 (далі - предмет лізингу, майно).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу з передачі майна підтверджується Актом прийому-передачі премета лізингу від 09.04.2008 року, зазначений акт підписаний відповідачем (копія в матеріалах справи).

    Пунктом 8.1. Додатку 2 до Договору передбачено, що нарахування щомісячних платежів розпочинається з дати підписання сторонами Акту приймання –передачі предмета лізингу, але не пізніше 5 робочих днів з дня повідомлення відповідача про готовність предмету лізингу до передачі.

       Згідно із п. 8.3. Додатку 2 до Договору перший лізинговий платіж відповідач сплачує на користь позивача в строк, що не перевищує 3 (три) календарних дні з дати отримання відповідного рахунку.

          Як вбачається з матеріалів справи позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу на підставі договору виставлялись рахунки –фактури на оплату лізингового платежу всього на суму 231 549,30 грн.: № СФ-0003849 від 25.04.2008р. на суму 6 401,47 грн.; № СФ-0004760 від 31.05.2008р. на суму 6 517,63 грн.; № СФ-0005707 від 27.06.2008р. на суму 6 517,63 грн.; № СФ-0006472 від 31.07.2008р. на суму 6 517,63 грн.; № СФ-0007276 від 29.08.2008р. на суму 6 517,63 грн.; № СФ-0008082 від 30.09.2008р. на суму 6 633,78 грн.; № СФ-0008878 від 31.10.2008р. на суму 8 001,84 грн.; № СФ-0009595 від 28.11.2008р. на суму 7 030,42 грн.; № СФ-0010387 від 29.12.2008р. на суму 9 849,66 грн.; № СФ-0010388 від 29.12.2008р. на суму 260,62 грн.; № СФ-0000705 від 30.01.2009р. на суму 9 927,47 грн.; № СФ-0000706 від 30.01.2009р. на суму 322,10 грн.; № СФ-0001563 від 27.02.2009р. на суму 10 472,19 грн.; № СФ-0001564 від 27.02.2009р. на суму 752,58 грн.; № СФ-0002840 від 31.03.2009р. на суму 10 230,96 грн.; № СФ-0002841 від 31.03.2009р. на суму 561,94 грн.; № СФ-0003761 від 30.04.2009р. на суму 10 067,54 грн.; № СФ-0003762 від 30.04.2009р. на суму 432,80 грн.; № СФ-0004525 від 29.05.2009р. на суму 9 764,06 грн.; № СФ-0004526 від 29.05.2009р. на суму 192,97 грн.; № СФ-0005324 від 30.06.2009р. на суму 9 495,75 грн.; № СФ-0005325 від 30.06.2009р. на суму 607,87 грн.; № СФ-0006143 від 24.07.2009р. на суму            9 674,73 грн.; № СФ-0006144 від 24.07.2009р. на суму 749,30 грн.; № СФ-0007160 від 25.08.2009р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0007161 від 25.08.2009р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0008530 від 25.09.2009р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0008531 від 25.09.2009р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0009417 від 23.10.2009р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0009418 від 23.10.2009р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0010341 від 25.11.2009р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0010342 від 25.11.2009р. на суму 949,01 грн.; № СФ-011224 від 25.12.2009р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-011225 від 25.12.2009р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0000750 від 25.01.2010р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0000751 від 25.01.2010р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0001590 від 25.02.2010р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0001591 від 25.02.2010р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0002484 від 25.03.2010р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0002485 від 25.03.2010р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0003321 від 23.04.2010р. на суму            6 875,26 грн.; № СФ-0003322 від 23.04.2010р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0004135 від 25.05.2010р. на суму 6 875,26 грн.; № СФ-0004136 від 25.05.2010р. на суму 949,01 грн.; № СФ-0004942 від 25.06.2010р. на суму 6 639,01 грн.; № СФ-0004943 від 25.06.2010р. на суму 1 232,51 грн.; № СФ-0005795 від 23.07.2010р. на суму 6 324,01 грн.; № СФ-0005796 від 23.07.2010р. на суму 1 610,51 грн., копії в матеріалах справи.

       26.07.2010р. предмет лізингу був повернутий позивачу про що складено та підписано сторонами акт повернення предмету лізингу від 26.07.2010р., а нарахування щомісячних лізингових платежів припинено.

З доказів по справі вбачається, що відповідач 1 за період з жовтня 2007р. по вересень 2010р. сплатив позивачу за користування предметом лізингу кошти всього у розмірі 181 302,70 грн., що підтверджується банківськими виписками та квитанціями про внесення готівки           (231 549,30 грн. - 181 302,70 грн. = 50 246,60 грн.).

Таким чином заборгованість відповідача 1 по щомісячним лізинговим платежам, на час розгляду справи у суді становить 50 246,60 грн.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

 Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

 Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.  

 Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

 Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті лізингових платежів за ним утворилась заборгованість, яка згідно уточнених позовних вимог становить 50 246,60 грн.

 Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

 Представник відповідачів у відзиві та під час судових засідань проти позову заперечував, але не довів суду правомірність своїх заперечень. Посилання представника відповідачів на те, що позивач та відповідач 1 підписавши акт повернення предмету лізингу від 26.07.2010р. вчинили погоджену дію про припинення цивільних прав та обов’язків щодо договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. і погодили, що не мають претензій одна до другої не приймається судом до уваги з огляду на те, що повернення предмету лізингу не звільняє відповідача 1 від зобов’язання сплатити лізингові платежі за період коли він користувався предметом лізингу, але не оплачував належним чином лізингові платежі, що і призвело до розірвання договору  фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. Крім того представник відповідачів у доповненні до відзиву посилається на те, що у позивача не має доказів отримання відповідачами рахунків на оплату, що спростовується п. 8.2. Додатку 2 до Договору, а саме: неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов’язання своєчасно здійснити лізингові платежі згідно договору фінансового лізингу. А також у квитанціях на внесення готівки до банку, які надані відповідачем до відзиву, у призначенні платежу зазначені рахунки-фактури. Тобто відповідач 1 отримував рахунки-фактури та їх частково сплачував.

 Твердження представника відповідачів, викладені у відзиві, що позивачем не дотримано досудового  врегулювання спору, судом не приймається з наступних підстав. У рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 зазначено, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

         Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 50 246,60 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за прострочені платежі на підставі Договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. у сумі             50 246,60 грн. підлягає задоволенню.

        Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

 Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

 Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

 Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

     Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Відповідно до п. 8.9. Додатку 2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, відповідач сплачує на користь позивача пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

         Внаслідок прострочення сплати лізингових платежів позивачем на підставі п. 8.9. Додатку 2 до Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 3 650,72 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 16.01.2010р. по 16.07.2010р. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 3 650,72 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.

 У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2 614,20 грн. за період з 08.02.2009р. по 16.07.2010р. та 3% річних в розмірі 1 296,65 грн. за період з 08.02.2009р. по 16.07.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    06.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс»(Лізингодавець далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель далі –відповідач 2) укладено договір поруки (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідач 2 безвідмовно і незаперечно приймає на себе зобов’язання в повному обсязі, без будь-яких обмежень відповідати перед позивачем за належне виконання зі сторони Приватного підприємства «Транспортник», котре виступає лізингоодержувачем згідно договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р., взятих на себе зобов’язань в рамках вищевказаного Договору фінансового лізингу, а саме: в строки і на умовах, визначених в Договорі лізингу, оплатити платежі, передбачені Договором лізингу, в тому числі але не обмежуючись: перший лізинговий платіж, щомісячний лізинговий платіж, щомісячні лізингові платежі, спеціальні лізингові платежі і т.д.; виплатити неустойку (пеню, штраф) і компенсувати збитки, які може понести лізингодавець у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань лізингоодержувачем, у випадках і розмірах, передбаченому договором лізингу.

         Відповідно до вимог ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

      Згідно частини 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

         Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

      Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

     Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в розмірі: 50 246,60 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 3 650,72 грн. пені, 2 614,20 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 1 296,65 грн. Зазначені суми підлягають стягненню рівними частинами з відповідача 1 та відповідача 2.

        Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи позивач надав суду заяву, в якій він на підставі ст. 22 ГПК України відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору  фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. Відмову позивача від частини позову прийнято судом та на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача 1 та відповідача 2 рівними частинами.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           В частині вимоги щодо розірвання Договору фінансового лізингу № LA08000059 від 06.03.2008р. провадження припинити.

3.           Стягнути з Приватного підприємства “Транспортник” (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 30543393) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 14, код ЄДРПОУ 30726921) 25 123 (двадцять п’ять тисяч сто двадцять три) грн. 30 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) грн. 36 коп. пені, 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 10 коп. інфляційних, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 33 коп. 3% річних, 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 04 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_3)  на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 14, код ЄДРПОУ 30726921) 25 123 (двадцять п’ять тисяч сто двадцять три) грн. 30 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) грн. 36 коп. пені, 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 10 коп. інфляційних, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 33 коп. 3% річних, 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 04 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

           Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

      Суддя                                                                                         О.О. Христенко