Рішення

від 11.11.2010 по справі 18/108-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" листопада 2010 р.                                                                    Справа № 18/108-10

Розглянувши матеріали справи за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –торгова фірма «Радосинь», м. Київ    

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленім», м. Бровари

    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ніжин  

про визнання договору недійсним

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Стуга В.В.

від відповідача 1: не з‘явився

від відповідача 2: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленім»(далі –відповідач 1) Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач 2) про визнання договору недійсним.  

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 20.07.2010 року та призначено справу до розгляду на 10.08.2010 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.08.2010 року без поважних причин не з‘явились,  про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався на 28.09.2010 року.

У судове засідання 28.09.2010 року відповідачі повторно не з‘явились. Від відповідача 2 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку неможливістю прибуття в судове засідання через хворобу, однак доказів в обґрунтування викладених в телеграмі обставин не надав. Розгляд справи відкладався до 12.10.2010 року.

Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 12.10.2010 року не з‘явились,  від відповідача 2 повторно надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою відповідача 2. Однак, відповідач 2 доказів в обґрунтування викладених в телеграмах обставин не надав, просив справу без його участі не розглядати, при цьому відзиву чи заперечень проти позову не надав. В судовому засіданні 12.10.2010 року розгляд справи відкладався до 11.11.2010 року.

Однак, відповідач 2 в судове засідання 11.11.2010 року повторно не з’явився, надіслав до суду телеграму, в якій повідомив, що знаходиться на санаторному лікуванні. При цьому, жодних належних обґрунтувань та доказів неможливості прибути в судове засідання відповідачем 2 не надано. Зокрема, відповідач 2 посилається на неможливість особистої присутності  в судовому засіданні (що судом не вимагалось), однак не враховує, що в разі неможливості особисто захищати свої права, чинним процесуальним законодавством  надано можливість діяти через уповноважених представників чи шляхом надання обґрунтованих письмових пояснень, відзивів та надіслання наявних доказів поштою.

Крім того, згідно чинного господарського процесуального законодавства (ст.15 ГПК України) право вибору суду вразі подання позову до кількох відповідачів, належить позивачу, неможливість прибуття сторони до суду за належною підсудністю не є підставою для надіслання матеріалів справи до суду за місцезнаходженням такої сторони.

Враховуючи закінчення визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків, суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Як вбачається зі змісту позову, позивач оскаржує відчуження належного йому майна (будівельних конструкцій бувших корівників №№ 1, 2 в с. Мала Кошелівка Ніжинського району Чернігівської області) неуповноваженою на те особою на підставі підробних документів, зокрема, на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Міленім», яке в свою чергу продало майно Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог  позивач  зазначає, що спірне майно придбане ним за Договором купівлі-продажу  від 21.03.2005 року (в рахунок вартості майнових паїв), було відчужене за  Договором купівлі - продажу будівельних матеріалів б/н від 14.05.2008 року, укладеним між  Закритим акціонерним товариством «Виробничо - торгова фірма «Радосинь»в особі Голови правління ОСОБА_3 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миленім»в особі директора  Козаченко Н.С. (Покупець). Зокрема, згідно п. 1.1. Договору було продано належні позивачу  будівельні конструкції та інші будівельні  матеріали, які складають  колишні корівники  № 1 та № 2 в с. Мала Кошелівка, Ніжинського району, Чернігівської області.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання такого Договору купівлі-продажу від 14.05.2008 року недійсним, оскільки, як стало йому відомо, зі сторони  продавця - Закритого акціонерного товариства «Виробничо - торгова фірма «Радосинь» уповноважена особа –ОСОБА_3.  Договір не підписував, на договорі  стоїть печатка № 1 позивача, яка  була втрачена і на момент укладення спірного Договору вважається недійсною у відповідності  до постанови  ДІМ Деснянського РУ ГУ МВС України про відмову  в порушенні кримінальної справи від 04.03.2008 року. Крім того, в Договорі вказані неточні відомості щодо предмету.

Також, неправомірність укладення вищезазначеного Договору пов’язана  з порушенням  16.01.2008 року Господарським судом м. Києва справи № 43/75 про банкрутство  позивача, що передбачає введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У відповідності до ч. 2 п. 4 ст. 17 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію, зокрема, припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Враховуючи, що відповідно до ухвали від 16.01.2008 року Господарським судом м. Києва у справі № 43/75 було  введено процедуру санації і ОСОБА_3 призначено керуючим санацією, його повноваження як Голови правління припинились.

Таким чином, оскільки спірний Договір від 14.05.2008 року підписано зі сторони позивача  ОСОБА_3 як Головою правління, з огляду на ч. 2 п. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», такий Договір вважається підписаним не уповноваженою особою.

Крім того, як вбачається з заяви  ОСОБА_3 від 19.10.2010 року, йому про укладення спірного Договору не було відомо, він жодних дій по відчуженню майна боржника не вчиняв.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів  від 14.05.2008 року укладений від імені позивача не уповноваженою у відповідний проміжок часу особою –Головою правління, чиї повноваження припинились відповідно до ухвали від 16.01.2008 року  Господарського суду м. Києва у справі № 43/75, на такому Договорі стоїть печатка № 1 позивача, яка  у спірний період була недійсною. Крім того, з наданої позивачем копії Договору вбачаються явні відмінності  в підписах гр. ОСОБА_3 на Договорі та його заяві від 19.07.2010 року, що дає підстави для припущень, що спірний Договір ним не підписувався, однак  у зв’язку з відсутністю оригіналу Договору  у позивача та нез’явленням  в судові засідання відповідача 1 і ненаданням ним витребуваних судом документів, питання про призначення почеркознавчої експертизи вирішити не можливо.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.  Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З огляду на викладене, суд встановив, що спірний Договір від 14.05.2008 року купівлі-продажу будівельних матеріалів вчинений особою, яка не мала  відповідних посадових повноважень, правочин не засвідчує волевиявлення позивача, що є підставою для визнання його недійсним.

Відповідач 1 в ході розгляду спору встановлені судом обставини не заперечив та не спростував.

Придбане на підставі вищезазначеного Договору майно було відчужене  Товариством з обмеженою відповідальністю «Міленіум»Фізичній особі-підприємцю  ОСОБА_1 за Договором  купівлі-продажу  будівельних матеріалів від 22.12.2009 року та передане останньому за  накладною від 22.12.2009 року № 1974/15.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність вибуття спірного майна з володіння та користування позивача за Договором від 14.05.2008 року, поза його волею, у відповідача 1 не виникло права власності, а відтак і права на відчуження спірного майна, зокрема, відповідачу 2, тому Договір купівлі-продажу  будівельних матеріалів від 22.12.2009 року суперечить ст. 658 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Щодо вимоги до відповідача 2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, враховуючи встановлені в ході розгляду спору обставини, суд встановив, що відповідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Крім того, відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України,  якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки, судом встановлено, що спірне майно - будівельні конструкції та інші будівельні  матеріали, які складають  колишні корівники  № 1 та № 2 в с. Мала Кошелівка, Ніжинського району, Чернігівської області  вибуло з володіння власника (позивача) не з його волі,  відповідач 2 не набуває права власності на таке майно і майно підлягає поверненню власникові з огляду на ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що наведене в Договорі від 22.12.2009 року майно (п. 1.2., 1.3. Договору) знаходиться на  території тваринницького комплексу  в с. Мала Кошелівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл. і складається з будівельних матеріалів, які є вживаними, були використані  у будівництві об’єктів нерухомості, зокрема, будівель корівників № 1 № 2, право власності на які  виникло у продавця за Договором купівлі-продажу від 14.05.2008 року (який визнаний судом недійсним), суд дійшов висновку, що наведене в Договорі від 22.12.2009 року та накладній від 22.12.2009 року № 1974/15  майно –будівельні матеріали  вибуло з володіння позивача протиправним шляхом і підлягає поверненню останньому. При цьому, добросовісний набувач не позбавлений права звернутись до винної особи з вимогою про відшкодування понесених збитків в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду  на  встановлені судом обставини, позовні вимоги  позивачем доведені, обґрунтовані, відповідачами не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 14.05.2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Виробничо - торгова фірма «Радосинь»(02217, м. Київ, п-т  Маяковського, код  21538933)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миленім»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Будьоного, 14, код 35875734).

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівельних матеріалів від 22.12.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Миленім»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Будьоного, 14, код 35875734) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути на користь  Закритого акціонерного товариства «Виробничо - торгова фірма «Радосинь»(02217, м. Київ, п-т Маяковського, 6, код 21538933) будівельні матеріали:  

- Плита будівельна ПС 3 х 3,5 м;

- Ключка будівельна 9 м- 208 шт.;

- Плита будівельна ПКЖ 3 х 3,3 м - 420 шт.;

- Плита будівельна ПКЖ 6 х 1,5 м - 248 шт.;

- Цегла (260 тисяч) - 260 тисяч;

- Плита будівельна 3 х 1,2 м - 340 шт.;

- Перемичка віконна - 320 шт.;

- Регель будівельна - 64 шт.;

- Блок фундаментальний №40 - 320 шт.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миленім» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Будьоного, 14, код 35875734) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробничо - торгова фірма «Радосинь»(02217, м. Київ, п-т Маяковського, 6, код 21538933) 243 грн. судових витрат.

6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (16600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Виробничо - торгова фірма «Радосинь»(02217, м. Київ, п-т Маяковського, 6, код 21538933) 243 грн. судових витрат.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя