Ухвала

від 14.02.2025 по справі 907/882/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 907/882/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.

розглянув матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни

про стягнення 279 829,39 грн

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі - позивач та/або Департамент) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни (далі - відповідач та/або ФОП Грицик Л. О.) з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 279 829,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендарем, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно) не сплачено кошти у розмірі 279 829, 39 грн, як різниця між сплаченими нею грошовими коштами та розміром орендної плати, який належало сплатити за договором оренди землі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 у справі № 907/882/22 (суддя Пригуза П. Д.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 (Матущак О. І. - головуючий, судді: Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.) позов задоволено повністю; стягнуто з ФОП Грицик Л. О. на користь Департаменту заборгованість за договором оренди земельної ділянки за період січень - грудень 2020 року у розмірі 279 829, 39 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 4 200, 00 грн.

Судові рішення аргументовано тим, що рішенням суду в іншій справі № 907/12/12 встановлено факт укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.02.2014 № 169/1, а відтак сторонами погоджено і розмір орендної плати. Оскільки відсутні докази сплати орендної плати за період січень - грудень 2020 року, то заборгованість із її сплати у розмірі 279 829,39 грн підлягає стягненню в судовому порядку.

При цьому, суди визнали безпідставними доводи відповідача щодо того, що у нього не виникло обов`язку із сплати орендної плати, адже не було проведено державної реєстрації договору оренди у новій редакції, як того вимагало чинне законодавство, з огляду на приписи частини п`ятої статті 6, статті 17 Закону України «Про оренду землі», згідно з якими земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, і з цього ж моменту в нього виникає відповідне речове право.

Більше того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в пункті 40 додаткової угоди до договору оренди (договір оренди у новій редакції) сторони погодили, що орендар зобов`язаний сплатити плату за землю за фактичне її використання у період від 25.10.2018 до моменту державної реєстрації права оренди землі. Вказане в черговий раз підтверджує те, що орендар погодив розмір орендної плати, а також період її сплати до державної реєстрації такого права оренди.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 907/882/22, ФОП Грицик Л. О. звернулася із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

У тексті касаційної скарги скаржниця вказує, зокрема на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права, а саме положення статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі», статті 125 Земельного кодексу України, статей 640, 653, 654 Цивільного кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.03.2024 у справі № 160/240/23, від 19.01.2023 у справі № 803/806/17, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

Крім цього, скаржниця вказує, що суди попередніх інстанції не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання про дослідження доказів та інше клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 25.11.2024 для розгляду скарги у справі № 907/882/22 визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н .О. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Краснов Є .В.

У зв`язку з відрядженням судді Краснова Є. В, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 907/882/22 між суддями та відповідно до протоколу від 13.02.2025 визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: Волковицька Н. О. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Случ О. В.

Разом з цим, під час вивчення матеріалів касаційної скарги і матеріалів справи № 907/882/22 та підготовки справи до касаційного розгляду колегія суддів виявила, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 925/457/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах від 13.12.2018 у справі № 812/465/17, від 23.04.2019 у справі № 812/371/18, від 13.06.2019 у справа № 812/466/17, від 18.06.2019 у справі № 812/778/17, від 25.10.2019 у справі № 812/777/17, від 19.03.2021 у справі № 812/1198/17, від 08.09.2022 у справі № 812/1460/16, від 19.01.2023 у справі № 803/806/17 та від 28.03.2024 у справі № 160/240/23 щодо застосування норм матеріального права в частині необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 справу № 925/457/23 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/457/23 вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, на які посилається ФОП Грицик Л. О. як на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України у справі № 907/882/22, а тому результат перегляду оскаржуваних судових рішень у справі № 907/882/22 пов`язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у справі № 925/457/23 Великою Палатою Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 907/882/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 925/457/23.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Грицик Лариси Олексіївни на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі № 907/882/22 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 925/457/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ