Постанова

від 18.02.2025 по справі 587/3277/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м.Суми

Справа №587/3277/23

Номер провадження 22-ц/816/257/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

за участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності:

представника позивача Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області адвоката Мазурової Катерини Дмитрівни,

представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кондратенко Світлани Юріївни,

представника третьої особи Служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації Хижняк Юлії Михайлівни,

представника третьої особи Служби у справах дітей Хотінської селищної ради - начальника Служби Герман Тетяни Миколаївни ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кондратенко Світланою Юріївною

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2024 року у складі судді Черних О.М., ухваленого в м. Суми,

у цивільній справі за позовом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, Служба у справах дітей Хотінської селищної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року Хотінська селищна рада Сумського району Сумської області звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 2021 року відповідачі перебувають на обліку служби у справах дітей Хотінської селищної ради як родина, що опинилася у складних життєвих обставинах через зловживання спиртними напоями, антисанітарний стан житла, неналежний догляд за дітьми.

22 грудня 2021 року виконавчим комітетом Хотінської селищної ради було прийнято рішення №№ 109, 110 про вилучення із сім`ї малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із загрозою їх життю та здоров`ю, з подальшим їх влаштуванням до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини».

З початку повномаштабного вторгнення рф в Україну та через активні бойові дії в м. Суми, діти були евакуйовані за кордон до Австрії.

Вказувала, що відповідачка неодноразово зверталася до Служби у справах дітей Хотінської селищної ради з проханням повернути дітей. 26 квітня 2023 року виконавчим комітетом Хотінської селищної ради було прийнято рішення про повернення малолітніх дітей матері. Після повернення дітей, відповідачка зареєструвалася як родина ВПО по АДРЕСА_1 .

21 червня 2023 року комісією Біловодського старостинського округу було складено акт обстеження житлово-побутових умов сім`ї, виявлено неналежні умови для проживання малолітніх дітей. 21 червня 2023 року виконавчим комітетом Хотінської селищної ради було прийнято рішення №№ 55, 56 про негайне вилучення малолітніх дітей із сім`ї.

З 31 липня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , були влаштовані до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 .

На той час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на оздоровленні в ТОВ «Оздоровчо-профілактичний комплекс Планета здоров`я» «Артек Прикарпаття». Після оздоровлення дитину передано в родину патронатного вихователя ОСОБА_6 .

Зазначала, що відповідачі життям та здоров`ям дітей не цікавляться. Фінансової допомоги на виховання дітей не надають.

Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дітей залишити на вихованні в родині патронатного вихователя ОСОБА_6 .

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 03 травня 2024 року позовну заяву Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Вказані кошти стягувати на особистий рахунок дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в Ощадному банку України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Кондратенко С.Ю., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідачка є небайдужою до своїх дітей, любить їх, піклувалася про них, годувала, забезпечувала необхідним доглядом, речами, одягом, іграшками, а також змінила свою поведінку на краще, а тому відсутні підстави для застосування до неї крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.

Вказує, що факт вилучення малолітніх дітей із сім`ї пов`язано з негативною поведінкою відповідача ОСОБА_2 батька дітей, який постійно зловживає спиртними напоями, вчиняє домашнє насильство. Зауважує, що коли діти були вилучені та перебували в державних закладах, їхня мати постійно ними цікавилася, відвідувала їх та вживала заходів для повернення в сім`ю.

Зазначає, що відповідачка створила належні умови для проживання дітей. Після початку повномасштабної війни рф проти України вона переїхала з Хотінської громади, яка перебуває в зоні бойових дій, до м. Суми, де винаймає квартиру та має статус ВПО. Квартира знаходиться в нормальному стані та пристосована для проживання дітей. Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради № 27 від 26 квітня 2023 року було повернуто двох дітей на виховання в сім`ю матері. Мати належним чином займалася їх вихованням, доглядом та утриманням.

Стверджує, що причиною повторного вилучення дітей з сім`ї є те, що 21 червня 2023 року відповідачка разом з двома дітьми повернулася з м. Суми до с. Біловоди до свого будинку, де її зустрів ОСОБА_2 , який перебував у нетверезому стані та побив її. Відповідачка отримала тілесні ушкодження, зокрема перелом ноги та була доставлена каретою швидкої допомоги до лікарні, де тривалий час лікувалася.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачка не цікавиться дітьми та не приймає участі у вихованні, так як вона не могла це робити з поважних причин, оскільки діти були влаштовані до сім`ї патронатного вихователя, адреса знаходження якого їй не була відома. Відповідачка неодноразово зверталася до Хотінської селищної ради, телефонувала, писала смс-повідомлення, в яких просила повідомити місце знаходження її дітей, проте відповіді не отримала.

На даний час відповідачка хоче забрати своїх дітей та виховувати їх. У неї є нормальні житлові умови, бажання та готовність виховувати дітей. З квітня 2024 року відповідачка влаштувалася на роботу до супермаркету «Кошик» на посаду касира, а тому може матеріально утримувати дітей. Вказує, що відповідачка любить своїх дітей, є небайдужою до їхньої долі, а тому в інтересах малолітніх дітей вони повинні проживати разом з рідною матір`ю.

В установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу, учасниками справи подано не було.

Рішення місцевого суду в частині вирішення позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_2 учасниками справи не оскаржується, а тому відповідно до вимог передбачених ч.1 ст.367 ЦПК України - не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представників позивача та 3-х осіб, пояснення свідка ОСОБА_6 , перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 4-6).

З актів обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 21 грудня 2021 року та від 22 грудня 2021 року вбачається, що у будинку АДРЕСА_2 проживають ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Умови проживання є незадовільними. У будинку пічне опалення, температура у будинку не прийнятна для проживання малолітніх дітей, речі розкидані на підлозі, посуд не митий, їжа не приготована, продуктами харчування та засобами гігієни сім`я не забезпечена (а.с.12-13).

Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22 грудня 2021 року № 109 вилучено малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із сім`ї матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини, із подальшим її влаштуванням до КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (а.с.16).

Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22 грудня 2021 року № 110 вилучено малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із сім`ї матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини, із подальшим її влаштуванням до Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області (а.с.17).

Розпорядженням голови Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 28 грудня 2021 року взято на облік дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 26 квітня 2023 року № 27 повернуто малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виховання в сім`ю матері ОСОБА_1 (а.с. 19).

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщено особи від 27 квітня 2023 року № 5924-5002732042 та № 5924-5002732070, фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значиться: АДРЕСА_3 (а.с. 20-21).

21 червня 2023 року Біловодський старостинський округ повідомив начальника відділу служби у справах дітей Хотінської ТГ про повернення з Сум до до с. Біловоди ОСОБА_1 разом з двома неповнолітніми дітьми (а.с. 22).

21 червня 2023 року комісією у складі поліцейського офіцера громади ОСОБА_13 , спеціаліста ОСОБА_14 , лікаря ЗП-СЛ ОСОБА_15 , завідувача ФАП с. Біловоди ОСОБА_16 проведено обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами якого складено акт, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, лежала на закривавленому ліжку та мала тілесні ушкодження. У будинку дуже брудно та неприємний сморід. Діти були разом з матір`ю у будинку, налякані, не доглянуті та голодні (а.с. 23-44).

Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 21 червня 2023 року № 55 вилучено малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із сім`ї матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини, із подальшим її влаштуванням до КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (а.с. 46).

Рішенням виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 21 червня 2023 року № 56 вилучено малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із сім`ї матері ОСОБА_1 у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини, із подальшим її влаштуванням до КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний спеціалізований будинок дитини» (а.с. 45).

31 липня 2023 року між виконавчим комітетом Хотінської селищної ради та ОСОБА_6 укладено договір про патронат над дитиною, за умовами якого патронатний вихователь у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався забезпечувати надання послуг з тимчасового догляду, виховання та реабілітації двох дітей Хотінської селищної ради: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , влаштованих до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 виконавчим органом Нижньосироватської сільської ради відповідно до рішення від 31 липня 2023 року №96 на час подолання чи мінімізації дітьми та їхніми батьками життєвих обставин (а.с. 47-51).

30 вересня 2023 року між виконавчим комітетом Хотінської селищної ради та ОСОБА_6 укладено договір про патронат над дитиною, за умовами якого патронатний вихователь у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався забезпечувати надання послуг з тимчасового догляду, виховання та реабілітації дитини з Хотінської селищної ради: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштованого до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_6 виконавчим органом Нижньосироватської сільської ради відповідно до рішення від 27 вересня 2023 року №120 на час подолання чи мінімізації дитиною та їхніми батьками життєвих обставин (а.с. 52-55).

Згідно з висновком служби у справах дітей Сумської районної державної адміністрації № 25/01-17 від 22 січня 2024 року, відповідачі протягом тривалого часу належим чином не виконують своїх батьківських обов`язків, служба вважала за доцільне позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Залишити малолітніх дітей на вихованні у патронатній сім`ї ОСОБА_6 (а.с. 89-90).

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 1 вересня 2015 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були позбавлені батьківських прав відносно трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_7 і з них стягнуті аліменти на утримання дітей. Діти залишені на виховання у державних виховних закладах ( а.с.14-15).

Постановою Сумського районного суду від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП і на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 18.06.2023 року по 21.06.2023 року в АДРЕСА_4 ухилялась від виконання обов`язків по вихованню своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 2018 року народження та ОСОБА_5 , 2021 року народження, а саме не здійснювала належний догляд за дітьми, не забезпечувала їх належними умовами для життя та здоров`я ( а.с. 215).

Вироком Сумського районного суду від 17 липня 2024 року ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді 3 років обмеження волі за нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ( а.с.216-217).

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона працює медичною сестрою в с. Біловодах з 2014 року. Вона знає відповідачку та її дітей, була свідком коли відповідачка ОСОБА_1 була вдома вся в крові з ранами в стані алкогольного сп`яніння, а поряд ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Вважала, що діти на свій вік не розвинуті, мають не задовільний фізичний стан, ОСОБА_10 не добирає вагу. Зазначила, що вона не раз була в будинку проживання відповідачки з дітьми, де постійно брудно та незадовільний стан житла для розвитку та виховання дітей.

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона працює в сільській раді та родину ОСОБА_1 знає добре. Зазначила, що в неї в будинку завжди безлад, про дітей не піклується, були випадки, що не лікувала дитину, коли це було потрібно. Оксані вже повертали дітей, однак свій побут вона налагодила тимчасово, але потім все одно дітьми не опікувалась . На її думку, дітям краще в патронатній родині.

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює поліцейським громади, де проживає відповідачка ОСОБА_1 з дітьми. ОСОБА_22 знає давно, родина веде аморальний спосіб життя, часто бачив обох в стані алкогольного сп`яніння, навіть коли ОСОБА_1 була вагітна. Свої батьківські обов`язки не виконує належним чином, в будівлі не прибрано, діти не доглянуті.

Допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона працює в сільській раді в с. Біловоди та виконує обов`язки старости. Сім`ю ОСОБА_22 знає, бо часто ходила до них додому з обстеженням. В будинку завжди було брудно, для дітей не створено належних умов, батьки завжди в стані алкогольного сп`яніння. Діти до садочку майже не ходили, хоча була можливість. Діти залякані, не доглянуті, не мають навіть належного харчування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, не проявляють батьківської турботи, не цікавляться здоров`ям, не турбуються про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на їх утримання не надають, а тому наявні підстави для обрання крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі по тексту - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Пунктом 1 ст. 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно доч.3ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першоїстатті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина першастатті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомоюстатті 7 СК Українипередбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованоюпостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частин 1, 2, 4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно достатті 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. (пункти 1)-6) частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення п. 2 ч. 1ст. 164 СК Українидозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22(провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року усправі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді цієї категорії справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У § 54, 57, 58 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров`ям дітей, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на їх утримання не надає.

Як убачається з матеріалів справи, орган опіки та піклування надавав відповідачці можливість протягом достатньо тривалого часу усунути негативні фактори, пов`язані з неналежним виконанням нею батьківських обов`язків, змінити виховне ставлення до дітей, створити придатну для виховання дітей атмосферу, проте поведінка відповідачки від первісного до повторного відібрання дітей не змінилася, нею не вчинялися свідомі та активні дії по відновленню добросовісного та належного виконання нею батьківських обов`язків, не змінились підходи до виховання дітей, їх утримання, навчання, підготовки до самостійного життя.

При перегляді в апеляційному порядку рішення місцевого суду, в судовому засіданні , яке відбулось 26 грудня 2024 року, апелянт приймала участь і наполягала на задоволенні її апеляційної скарги та повернення їй на виховання малолітніх дітей, стверджувала, що вона створила належні умови для їх проживання та виховання, сама вона працевлаштувалась і має можливість матеріально утримувати дітей.

Для перевірки її доводів було запропоновано представникам позивача та 3-х осіб перевірити умови проживання апелянта на даний час та скласти відповідний акт . В той же час, з пояснень представника 3-ї особи - начальника Служби з прав дітей Хотінської селищної ради Герман Т.М. вбачається, що вона неодноразово телефонувала ОСОБА_1 з метою узгодження часу відвідування місця її проживання , вона неодноразово відкладала цю зустріч , але вподальшому зовсім перестала відповідати на телефонні дзвінки і ухилилась від надання можливості органам опіки та піклування здійснити перевірку умов її проживання та скласти відповідний акт .

Також ОСОБА_24 , будучи належним чином повідомлена про день та час слухання справи , в судове засідання на 18 лютого 2025 року не з`явилась, про причини неявки ні суду ні своєму представнику адвокату Кондратенко С.Ю. не повідомила, на телефонні дзвінки свого представника не відповідала. Не надано нею і доказів працевлаштування і така поведінка апелянта свідчить про її байдуже ставлення до долі своїх малолітніх дітей.

Судом першої інстанції та апеляційним судом в якості свідка була допитана свідок ОСОБА_6 , яка працює патронатним вихователем і на вихованні у якої перебувають малолітні діти відповідачів. Вона зазначала, що до неї в родину привезли спочатку ОСОБА_9 та ОСОБА_25 а трохи пізніше і ОСОБА_8 . У зв`язку із затримкою у розвитку ОСОБА_8 , спочатку ставилось питання про поміщення його до спеціалізованого інтернату, але вони із чоловіком, як патронатні вихователі, вирішили не розлучати дітей і спробувати виховувати їх разом. Діти були дуже важкими в спілкуванні, майже не розмовляли, видно що вони пережили багато негативу, були позбавленні батьківської турботи, ними взагалі не займалися. Діти мали відсталість майже у всьому. Не вміли користуватись засобами гігієни, туалетом, не розуміли, що треба умиватись , мити руки та чистити зуби. Вони постійно мерзнуть, хоча у будинку дуже тепло і тому сплять лише в теплих піжамах, закутавшись у ковдру із головою і така поведінка свідчить про те, що вони раніше дуже перемерзали. ОСОБА_8 перебуває на інклюзивній формі навчання, оскільки за станом його здоров`я йому важко запам`ятовувати те, що відбулось недавно. Також лікарсько-педагогічна комісія не рекомендувала ОСОБА_9 шкільне навчання у цьому році, оскільки за станом свого здоров`я та поведінкою він ще не готовий до школи. Вона, як патронатний вихователь, завжди розмовляє з дітьми про батьків, однак вони не виявляли бажання спілкуватися з матір`ю і навіть замикалися в собі коли згадували про неї. Будь-які позитивні спогади про їх час проживання з батьками у них відсутні. На даний час, діти доглянуті та забезпечені всім необхідним. Ніяких перешкод в спілкуванні дітей з матір`ю вона не чинить, проте матір під час слухання справи в суді першої інстанції не виявляла бажання спілкуватися з дітьми. Після ухвалення рішення судом першої інстанції матір дітей почала їй телефонувати, декілька разів приїжджала, привозила цукерки та фрукти, їй організовували зустрічі з дітьми, але останні не бажали з нею спілкуватись і тікали від неї . Матір дітей своєю поведінкою не сприяла у налагодженні відносин із малолітніми дітьми, а лише висловлювала претензії щодо неї та представників органів опіки та піклування. На даний час діти категорично не бажають повертатись до матері і зазначають, що їм краще в патронатній сім`ї . Будь-які інші родичі дітей їх не відвідують і не цікавляться їх життям.

Враховуючи, що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що ОСОБА_1 свідомо не виконує своїх батьківських обов`язків щодо виховання та розвитку малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування крайньої міри як позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітніх дітей.

Колегія суддів вважає, що позбавлення ОСОБА_1 , прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не суперечитиме їх інтересам та спрямоване на позитивний результат у подальшій їх долі .

При цьому колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що апелянт, будучи рішенням суду від 1.09.2015 року позбавлена батьківських прав відносно трьох старших дітей: ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не змінила свою поведінку, не усунула обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав на цих дітей і не зверталась до суду із позовом про поновлення батьківських прав. В той же час, вона продовжила вести антисоціальний спосіб життя, не створила належні побутові умови, не налагодила своє життя таким чином, щоб дати належне виховання, турботу та матеріальне забезпечення своїм трьом молодшим дітям : ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а навпаки, своєю поведінкою створила умови, що загрожували їх життю та здоров`ю, оскільки після вилучення дітей у грудні 2021 року і повернення їй наприкінці квітня 2023 року органами опіки і піклування двох молодших дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вона змінила їх місце проживання у м.Суми , виїхала до с.Біловоди і в період часу з 18.06.2023 року по 21.06.2023 року не здійснювала належний догляд за дітьми, не забезпечила їх належними умовами для життя і здоров`я за що і була притягнута до адміністративної відповідальності. Постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності в апеляційному порядку не оскаржила.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Кондратенко Світланою Юріївною, залишити без задоволення.

РішенняСумського районного суду Сумської області від 03 травня 2024 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 19 лютого 2025 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова