Ухвала

від 19.02.2025 по справі 302/1429/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/1429/19

У Х В А Л А

19 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Кожух О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Мацуничу М.В. та судді зі складу колегії Собослою Г.Г., у цивільній справі № 302/1429/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року, ухвалене головуючим суддею Кривка В.П., в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа Міжгірська селищна рада про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У провадженні Закарпатського апеляційного суду знаходиться цивільна справа №302/1429/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2025 визначено склад суду для перегляду вказаної справи: головуючий суддя-доповідач Мацунич М.В., судді: Джуга С.Д., Собослой Г.Г.

Ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2024 року залишено без руху для доплати судового збору та надання копій апеляційної скарги для всіх сторін по справі.

13 лютого 2025 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому судді Мацуничу Михайлу Васильовичу та судді Собослою Габору Габоровичу з тих підстав, що вказаними суддями розглядалися цивільні справи щодо земельних спорів між сторонами у справах №302/1045/17 та 302/422/21, в яких ними приймалися судові рішення, що були скасовані Верховним Судом.

Вважає, що суддями Мацунич М.В. та Собослой Г.Г. ухвалювалися рішення безпідставно, необґрунтовано, упереджено, незаконно, на користь ОСОБА_7 , а тому такі судді не можуть брати участь у розгляді цієї справи та бути об`єктивними при вирішенні справи.

Такі обставини, на його думку, є підставою для сумнівів у неупередженості та небезсторонності суддів у цій справі.

Ухвалою колегії суддів Закарпатського апеляційного суду від 14.02.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Мацунича М.В. та Собослоя Г.Г. визнано необґрунтованою, а справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.02.2025 вказану справу для розгляду заяви про відвід суддів передано судді Кожух Олені Анатоліївні.

Згідно із ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційні скарги у вказаній справі залишені без руху.

Оскільки заява про відвід суддів подана до призначення судового засідання, вирішення питання про відвід, на підставі ч.3 ст. 40 ЦПК України, здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

З положень частини 2 статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» вбачається, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Частина 7 пункт 1 статті 56 цього Закону передбачає, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Перелік підстав для відводу суддів передбачено у ст. ст. 36, 37 ЦПК України.

У статті 37 ЦПК України наведений перелік обставин, за яких не допускається повторна участь судді в розгляді справи.

За приписами частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, § 49-52, від 09.11.2006) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, слід констатувати відсутність підстав стверджувати, що суддя Мацунич М.В. чи суддя Собослой Г.Г. виявили особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Зі змісту заяви Вайдича І.І. про відвід суддів Мацунича М.В. та Собослоя Г.Г., вбачається, що заявник ставить під сумнів безсторонність вказаних суддів у зв`язку з тим, що за їхньої участі виносились судові рішення у справах 302/1045/17 та 302/422/21, і такі рішення були скасовані Верховний Судом.

Так, встановлено, що 30 березня 2023 року колегію у складі суддів Джуга С.Д. (головуючий), Кожух. О.А. та Мацунич М.В. було ухвалено постанову у справі №302/422/21 за позовом Хустської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування наказу Держгеокадастру в Закарпатській області та витребування земельної ділянки.

28 червня 2023 року постановою Верховного Суду було частково та скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 30.03.2023 в частині позовних вимог Хустської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_7 про визнання недійсним і скасування наказу та витребування земельної ділянки, та передано в цій частині справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Також встановлено, що 15 серпня 2024 року Закарпатським апеляційним судом у складі суддів Собослой Г.Г. (головуючий) Бисага Т.Ю., Фазикош Г.В. було ухвалено постанову у справі №302/422/21 за позовом Хустської окружної прокуратури в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування наказу та витребування земельної ділянки.

22 січня 2025 року постановою Верховного Суду було задоволено касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури та скасовано рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.01.2022 та постанову Закарпатського апеляційного суду від 15.08.2024, а справу постановлено направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У справі №302/1045/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третьої особи Соймівської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою 22 травня 2018 року було ухвалено постанову у складі головуючої судді Готри Т.Ю. та суддів Собослоя Г.Г., Бисаги Т.Ю.., якою позов задоволено.

Вказану постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 22 травня 2018року постановою Верховного Суду від 19 листопада 2019 року залишено без змін.

У даній справі №302/1429/19 сторонами заявлено позов щодо стягнення моральної шкоди.

Суддя, проаналізувавши доводи заяви, дослідивши судові рішення, в яких приймали участь судді, яким заявлено відводи, вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Обставини, що виключають участь судді в розгляді цивільної справи, передбачені статтями 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу судді.

Отже, посилання заявника як на підставу відводу суддів на скасування Верховним Судом судових рішень у справах №302/1045/17та №302/422/21 є безпідставним.

Будь-яких інших підстав для відводу, передбачених статтями 36 та 37 ЦПК України, ОСОБА_1 не вказав.

Зважаючи на викладене, відвід, заявлений судді-доповідачу Мацуничу М.В. та судді зі складу колегії Собослою Г.Г. є необґрунтованим та підстав для задоволення заяви про відвід немає.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідачу Мацуничу М.В. та судді зі складу колегії Собослою Г.Г. у справі №302/1429/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Олена КОЖУХ