Справа № 589/1016/23
Номер провадження2/573/8/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
05 лютого 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Річківська сільська рада Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача.
22 лютого 2022 року до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (спадкодавець), який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 був його приятелем та за життя віддав у користування дві належні йому земельні ділянки площею 2,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Вирівської сільської ради Сумського району Сумської області.
У 2020 році ОСОБА_6 захворів та попросив його надати кошти на лікування в сумі вартості земельних ділянок 5500 доларів США, а в подальшому при зміні законодаства та дозволу на продаж земель товарного виробництва зобов`язався юридично укласти угоди купівлі-продажу зазначених земельних ділянок в органах нотаріату. При цьому ОСОБА_6 17 серпня 2012 року у державного нотаріуса Улянівської державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області Бойко О.І. посвідчив доручення на право отримання позивачем орендної плати з усіма правами власника. Надалі він надав ОСОБА_6 кошти в сумі 5500 доларів США ( 43 945 грн. ), однак певний час після цього не спілкувався з ним, адже і сам на протязі останніх років тяжко хворів та постійно перебував на лікуванні в стаціонарі та амбулаторно по хворобі серця та гіпертонії.
У січні 2023 року від спільного знайомого позивач дізнався про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер та за життя передав йому на зберігання заповіт від 12.08.2012 року, згідно із яким заповів позивачу дві земельні ділянки площею 2,79 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території Вирівської сільської ради Сумського району Сумської області.
Після цього позивач звернувся із питання оформлення спадщини за заповітом до нотаріуса, де виявилося, що спадкова справа після смерті ОСОБА_6 відкрита у приватного нотаріуса Шосткинського районного нотаріального округу Даниленко Г.В. за заявою доньки померлого - ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_1 .
При зверненні до приватного нотаріуса Шосткинського районного нотаріального округу Даниленка Г.В. в усній формі нотаріус роз`яснив, що він пропустив термін подачі заяви для прийняття спадщини за заповітом та порадив звернутися до суду для надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Він не прийняв своєчасно спадщину після смерті ОСОБА_6 , адже не проживав з ним за однією адресою, а мешкав в іншому районі в с. Вири, Білопільського району Сумської області, не знав про те, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та не знав про наявність заповіту на зазначені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, весь 2021 рік він тяжко хворів на серцеві захворювання.
Таким чином зазначає, що заява про прийняття спадщини не була подана ним у встановлений законом термін, оскільки це було обумовлено незалежними від нього обставинами, а саме : він не знав про наявність заповіту на його ім`я, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Оскільки він не міг реалізувати своє право на спадщину за заповітом в інший спосіб, строк для прийняття спадщини був пропущений через незалежні від нього обставини, тому просить визначити йому строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Процесуальні дії у справі.
23 березня 2023 року ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 з призначенням справи до розгляду на 05.05.2023 (а. с. 24).
19.07.2023 року до суду надійшло повідомлення від сина позивача ОСОБА_7 про смерть його батька - позивача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. а.с. 31-32).
11 жовтня 2023 року ухвалою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_4 . відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 з призначенням на 05.05.2023 (а. с. 40).
28 листопада 2023 року ухвалою суду провадження у справі відносвлено, замінено померлого позивача - ОСОБА_4 його правонаступником - спадкоємцем ОСОБА_7 . Судове засідання призначене на 21.12.2023 року ( а.с. 47).
26 лютого 2024 року ухвалою суду цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передано за підсудністю до Білопільського районного суду Сумської області ( а.с. 64).
19 березня 2024 року до Білопільського районного суду надійшла вказана справа ( а.с. 67).
Ухвалою від 21 березня 2024 справу прийнято до провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 24.04.2024 року, залучено до участі у справі у якості третьої особи - Річківську сільську раду Сумського району Сумської області (а. с. 70).
21 жовтня 2024 року у справі закрито підготовче засідання у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 листопада 2024 року, задоволено клопотання про виклик свідків ( а.с. 143).
25.11.2024 року, 16.12.2024 року, 24.01.2025 року судові засідання у справі відкладалися за клопотанням представника позивача - адвоката Казміренко Л.О.
Позиція сторін у судовому засіданні.
05 лютого 2025 року у судове засідання позивач ОСОБА_7 не з`явився, його представник - адвокат Казміренко Л.О. підтримала позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Додатково зазначила, що після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді двох земельних ділянок, які заповідач заповів батьку позивача - ОСОБА_4 . Проте, оскільки позивач не був обізнаний про наявність заповіту та періодичним лікуванням він пропустив строк на прийняття спадщини. Таким чином батько позивача не встиг прийняти спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 з поважних та об`єктивних на те причин у встановлений законом строк та звернувся до суду для надання йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач ОСОБА_7 є спадкоємцем майна померлого батька за законом та отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті батька. Оскільки батько позивача - ОСОБА_4 мав право після смерті ОСОБА_6 успадкувати вказані земельні ділянки, але пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, то позивач ОСОБА_7 вважає, що має право на визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 в порядку аналогії закону та спадкової трансмісії. Тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини за заповітом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 , строком на два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідач ОСОБА_5 до суду не зявилася, відзиву до суду не направила, хоча належним чином була сповіщена про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації та шляхом опублікування оголошення на вебсайті "Судова влада України" (а. с. 161, 165).
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник третьої особи - Річківської сільської ради Сумського району Сумської області до суду не з"явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи (а. с. 170).
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для позивача, за згоди представника позивача щодо вирішення справи в заочному порядку, враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про місце, дату і час судового засідання, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.11.2022 року. На день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 8, 16-17).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 квітня 2011 року, видане державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області Бойко О.І. та зареєстрованого реєстрі за № 577, ОСОБА_6 на праві власності належать дві земельні ділянки площею 2,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території Вирівської сільської ради Сумського району Сумської області в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_8 , 1928 р.н. (а. с. 9).
Зі змісту заповіту, посвідченого 17.08.2012 року приватним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори Сумської області Бойко О.І., зареєстрованого в реєстрі за № 582, ОСОБА_6 заповів вказані вище земельні ділянки ОСОБА_4 (а. с. 7).
17.08.2012 року ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5500 доларів США (по курсу долара 43 945 грн.), як оплату за продаж двох земельних ділянок площею 2,79 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Вирівської сільської ради Сумського району Сумської області, що вбачається із копії розписки за підписом ОСОБА_6 , також розписка містить підписи свідків : ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ( а.с. 55, 85).
17.08.2012 року ОСОБА_6 видав довіреність на ОСОБА_4 , якою уповноважив останнього представляти його інтереси та здійснювати необхідні дії, зокрема щодо отримання орендної плати за користування вказаними земельними ділянками ( а.с. 10).
Земельні ділянки з кадастровими номерами 5920681800:02:002:0159 площею 2,7935 га та земельна ділянка з кадастровим номером 5920681800:02:002:0627 площею 2,7935 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належать ОСОБА_6 , перебувають в оренді ФОП ОСОБА_4 , згідно договорів оренди від 27.06.2012 року, строк дії до 27.06.2032 ( а.с. 87).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с. 84).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ( а.с. 84 зворотня сторона).
Зі спадкової справи № 55/2023, заведеної 19.04.2023 приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Даниленко Г.В. вбачається, що спадкова справа заведена 09.06.2021 року за заявою доньки померлого - ОСОБА_5 , але свідоцтва про право на спадщину не видані (а. с. 105-121).
Із виписок із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 встановлено, що останній на протязі 2021-2022 років періодично перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний кардіологічний диспансер" ( а.с. 11-15,54,86).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомив, що йому відомо, що ОСОБА_4 орендував у ОСОБА_6 земельні ділянки. Також йому відомо, що ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_6 грошові кошти за ділянки і потім пообіцяв їх юридично оформити, але в подальшому десь зник та пізніше виявилося, що він помер. ОСОБА_4 починаючи із 2020 року часто хворів та дізнався про заповіт у 2022 році.
Свідок ОСОБА_13 повідомила, що є матір"ю позивача ОСОБА_7 та дружиною померлого ОСОБА_4 . Так її чоловік, починаючи із 2021 року по 2023 часто хворів та періодично лежав у кардіологічному диспансері. ОСОБА_6 вона знала, він працював у її чоловіка, та отримав від нього кошти на лікування, про що написав розписку. Потім ОСОБА_6 кудись виїхав і вони втратили зв"язок, а потім у 2022 році дізналися, що він помер.
Свідок ОСОБА_14 повідомив, що він підтримував дружні відносини із ОСОБА_15 , який в останні роки часто хворів та погано пересувався.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що працює у ФОП Турчин механізатором. ОСОБА_4 з 2020 по 2023 роки майже не працював, погано пересувався, справами займався син. Йому відомо, що ОСОБА_6 віддав у оренду ФОП ОСОБА_16 свої земельні ділянки, а у подальшому отримав грошові кошти, що зазначено у розписці, яку він підписав.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Статтями 15 та 16ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини тощо.
Відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Спадкова трансмісія - це перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця, який не встиг реалізувати своє право на прийняття спадщини до його спадкоємців, тобто - перехід права, а не виникнення права на спадкування після смерті першого спадкодавця.
Право на прийняття спадщини за трансмісією у разі його виникнення реалізується на загальних підставах, із урахуванням строків, встановлених статтею 1270 ЦК України.
Спадщина може бути прийнята в порядку спадкової трансмісії після спливу строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців або в судовому порядку, якщо суд визнає причини пропуску цього строку поважними (частини друга, третя статті 1272 ЦК України).
Принцип «спадкової трансмісії» нормативно врегульовано лише положеннями частини 1 статті 1276 ЦК України, якими встановлено наступне: «якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія)».
Тобто, відповідно до цих положень, «спадкова трансмісія» це не умова, не процедура, не обставина, не порядок дій і не період часу, це лише принцип спадкування, а саме: перехід права на прийняття спадщини від померлого спадкоємця (трансмітента) до його спадкоємців (трансміссарів). При цьому положення цієї частини 1 статті 1276 ЦК України не містять жодних відсилочних положень, які передбачали б додаткові тлумачення чи встановлення додаткових умов для визначення принципу «спадкової трансмісії», зокрема: додаткових умов у часі (крім умови, згідно якої спадкоємець-трансмітент помирає після смерті спадкодавця і відкриття спадщини); додаткових обставин (крім обставини, за якою спадкоємець- трансмітент не встигає за своє життя прийняти спадщину); обов`язків дляпомерлих спадкоємців- трансмітентів щодо підтвердження наявності намірів про спадкування шляхом подання ними будь-яких заяв чи вчинення будь-яких інших дій або дотримання інших умов тощо; обов`язків для спадкоємців -трансміссарів щодо заявлення ними будь-яких прав на спадщину чи вчинення
Будь-яких інших дій або дотримання інших умов, які впливали б на наявність у них статусу «спадкоємців» або на визначення та застосування принципу «спадкової трансмісії»; можливостей щодо встановлення додаткових умов для визначення і застосування принципу «спадкової трансмісії» .Водночас, у юридичній літературі визначається, що застосування механізму спадкової трансмісії характеризується певною особливістю та можливе за наявності послідовної сукупності таких умов: 1) смерть спадкодавця; 2) закликання до спадкування спадкоємця-трансмітента, незалежно від виду спадкування; 3) смерть спадкоємця-трансмітента після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини (смерть трансмітента має настати протягом шести місяців з дня, наступного після смерті спадкодавця); 4) право на прийняття спадщини або відмова від її прийняття після смерті спадкодавця не було здійснене трансмітентом; 5) трансмітент має спадкоємця (трансміссара), який закликається до спадкування після смерті трансмітента; 6) трансміссар в установлений законом строк здійснив своє право на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті першого спадкодавця.
Такий підхід ліг в основу правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року по справі № 720/2683/19 про встановлення юридичного факту та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Серед зазначених умов особливу увагу звертає на себе момент смерті спадкоємця - трансмітента, яка має наступити після смерті спадкодавця, але до спливу строку на прийняття спадщини встановленого статтею 1270 ЦК України, тобто до спливу строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Такий висновок є логічним з огляду на те, що у статті 1276 законодавець дає вказівку на прив`язку настання спадкової трансмісії до встановленого ЦК України строк у для прийняття спадщини, оскільки як вказано у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року справа № 676/47/21 «строк, що залишився» є присічним, тому що «присікає» право на прийняття спадщини. Крім того, частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти спадщину, тобто законодавством України для спадкоємців встановлюється тільки два способи здійснення права на спадкування. У свою чергу в статті 1272 ЦК України встановлено імперативну норму, згідно з якою спадкоємець, який не подав заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, вважається таким, що не прийняв її. А якщо трансмітент вважається таким, що не прийняв спадщину, відповідно його право на спадкування припинилося, а отже не може переходити до трансміссара.
Отже, право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця. Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має наступити в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини.
Висновки суду.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).
Як встановлено судами ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_17 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто майже через 2 роки після смерті ОСОБА_6 і після спливу строку, встановленого для прийняття спадщини.
Таким чином ОСОБА_4 спадщину не прийняв, оскільки не проживав постійно із спадкодавцем - ОСОБА_6 та із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори у визначений законом шестимісячний строк не звертався, а звернувся лише у лютому 2023 року.
Таким чином оскільки батько позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_4 не прийняв спадщину після ОСОБА_6 і помер після спливу строку, встановленого для її прийняття, спадкова трансмісія не застосовується.
Вказані висновки були сформовані у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду суду від 02 червня 2021 року справа № 155/1584/18(право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця. Тобто смерть спадкоємця, який би мав право на спадщину, має наступити в межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Право на прийняття спадщини за спадковою трансмісією переходить до спадкоємців цієї особи у межах строків для прийняття спадщини).
При цьому Верховний Суд зауважив, що перехід права на прийняття спадщини спадкоємця, який не встиг її прийняти внаслідок смерті в межах строку для прийняття спадщини, не є переходом права на подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Тобто відновлення права на спадкування, не здійсненого шляхом подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, а шляхом звернення до суду із позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, належить виключно спадкоємцю ОСОБА_4 , який помер після відкриття спадщини та вважається таким, що не прийняв її, припиняється його смертю.
У зв`язку із цим випливає, що встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у порядку спадкової трансмісії є не можливим, оскільки подання позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не успадковується.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, на підставі наведених вище норм закону, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 , правонаступником якого у справі є ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1235, 1269, 1270, 1272, 1276 ЦК України, ст. ст. 247, 265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Річківська сільська рада Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 19.02.2025 року.
Суддя
Справа № 589/1016/23
Номер провадження 2/573/8/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
і м е н е м У к р а ї н и
(вступна і резолютивна частини)
05 лютого 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Річківська сільська рада Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.
Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Річківська сільська рада Сумського району Сумської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.
Суддя
Суд | Білопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125283786 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Білопільський районний суд Сумської області
Черкашина М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні