Постанова

від 20.02.2025 по справі 906/1054/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20 лютого 2025 року Справа № 906/1054/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024

(постановлену у м. Житомирі)

у справі № 906/1054/24 (суддя Прядко О.В.)

за первісним позовом Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

про стягнення 16 904 434,90 доларів США

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"

про визнання поруки припиненою та визнання відсутнім права вимоги кредитора за договором поруки № 246/48-4 від 15.02.2016

Відповідно до ч.13 ст.8, п. 9 ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк розглядаються судом апеляційної інстанції без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1054/24 за первісним позовом Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 16 904 434,90 доларів США та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання поруки припиненою та визнання відсутнім права вимоги кредитора за договором поруки № 246/48-4 від 15.02.2016.

Господарський суд Житомирської області протокольною ухвалою від 11.12.2024 у справі №906/1054/24 (з врахуванням ухвали від 27.12.2024 про виправлення описки) відмовив у задоволенні клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву від 07.11.2024. За власною ініціативою поновив строк для подачі відзиву та прийняв відзив від 12.11.2024 до розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі №906/1054/24 про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву від 07.11.2024 у справі № 906/1054/24, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення судом заяви від 07.11.2024 про продовження строку для подання відзиву (з врахуванням заяви про зміну апеляційної скарги).

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Оскаржена ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права, без виходу до нарадчої кімнати, без оформлення її в письмовому вигляді, без направлення її скаржнику.

Ухвала про відмову у продовженні строку на подання відзиву постановлена судом без зазначення мотивів, з яких виходив суд, постановляючи ухвалу про відмову в продовженні строку на подання відзиву.

Судом, не було враховано обставини, на які заявник посилався в обґрунтування заяви про продовження строку на подання відзиву, не надано жодної оцінки викладеним у заяві про продовження процесуального строку доводам.

Заява про продовження строку для подання відзиву була подана 07.11.2024, тобто до закінчення встановленого судом 15-денного строку для подання відзиву, у відповідності з приписами ч. 2 ст. 119 ГПК України і в заяві вказано та обґрунтувано причини неможливості подання ним відзиву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, у встановлений судом 15-денний строк та причини необхідності продовження судом строку для подання відзиву.

Недотримання судом першої інстанції встановлених процесуальним законодавством вимог призвело до прийняття необґрунтованого, передчасного та помилкового рішення у вигляді протокольної ухвали про відмову у продовженні (встановленні додаткового) строку для подання відзиву на позовну заяву.

За наведеного скаржник вважає, що оскаржена ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права, позбавляє відповідача можливості реалізації ним свого процесуального права на подання до суду обґрунтованого відзиву та всіх документів, що підтверджують його заперечення проти позову, доведення перед судом обставин і надання суду доказів на підтвердження своїх заперечень та їх переконливості, у зв`язку із чим така ухвала підлягає скасуванню.

Інші учасники не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржену ухвалу залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1054/24 за первісним позовом Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення 16 904 434,90 доларів США та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання поруки припиненою та визнання відсутнім права вимоги кредитора за договором поруки № 246/48-4 від 15.02.2016.

Зокрема, Акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19.02.2013, яка станом на 30.09.2024 становила 16904434,90 доларів США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ встановленим на 15.10.2024 (1 дол. США = 41,1963 грн.) становить 696400171,47 грн), з яких 14346866,67 доларів США заборгованості по простроченому кредиту, 2340568,23 доларів США заборгованості по прострочених процентах, 217000,00 доларів США простроченої комісійної винагороди. В рахунок часткового погашення простроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" перед Акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" за договором кредитної лінії №01/48-1 від 19.02.2013, яка станом на 30.09.2024 становить 16904434,90 доларів США (що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ встановленим на 15.10.2024 (1 дол. США = 41,1963 грн.) становить 696400171,47 грн), звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави №635/31/10-20/3 від 12.08.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" та Акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", посвідченим 12.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Постол H.І. за реєстровим номером 1748, а саме на майно, перелік якого наведено у підпунктах 1-3 пункту 4 прохальної частини позовної заяви, визначивши такі способи реалізації предметів застави:

- для майнового комплексу доводочної збагачувальної фабрики "Південна" та складових частин нерухомого майна - реалізація в порядку, встановленому ст.39 Закону України "Про іпотеку", шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження на прилюдних торгах за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні (ринкові) ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні;

- для рухомого майна, перелік якого наведено в додатку №2 до договору застави №635/31/10-20/3 від 12.08.2019, - реалізація в порядку, встановленому ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", шляхом продажу в межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні (ринкові) ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", на стадії оцінки майна у виконавчому провадженні (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 28-42).

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 24.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ". Призначив підготовче засідання на 11.12.2024 о 12:00 год. Встановив відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з дня доставлення цієї ухвали в електронний кабінет (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 43-44).

08.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву від 07.11.2024 (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 60-62).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, у відповідача відсутня вся інформація по суті заявленого позову, у зв`язку із чим він звертався із листом до третьої особи у справі, і станом на дату подання клопотання, відповідач відповіді не отримав.

За таких обставин, наказом відповідача за первісним позовом було призначено річну інвентаризацію для встановлення майна, котре перебуває в заставі, його зміни, списання, тощо.

Пізніше, 12.11.2024 до суду першої інстанції через підсистему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" про визнання поруки за договором поруки № 246/48-4 від 15.02.2016 припиненою та визнання відсутнім (припиненим) у Акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" права вимагати у Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" за кредитним договором №01/48-1 від 19.02.2013 на підставі договору поруки №246/48-4 від 15.02.2016 (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 45-59).

Як зазначено вище, Господарський суд Житомирської області протокольною ухвалою від 11.12.2024 у справі №906/1054/24 (з врахуванням ухвали від 27.12.2024 про виправлення описки) відмовив у задоволенні клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву від 07.11.2024. За власною ініціативою поновив строк для подачі відзиву та прийняв відзив від 12.11.2024 до розгляду.

Суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді вказаної ухвали, враховує таке.

За змістом ст. ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8, 9 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, строк для подання відповідачем відзиву на позов.

З аналізу наведених норм вбачається, що строк встановлюється судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Як убачається із матеріалів оскарження, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 24.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ". Призначив підготовче засідання на 11.12.2024 о 12:00 год. Встановив відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з дня доставлення цієї ухвали в електронний кабінет (т. матеріали оскарження ухвали, а. с. 43-44).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Із КП "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 24.10.2024 була доставлена в електронний кабінет скаржника 24.10.2024 о 19:35 год., а тому вважається врученою 25.10.2024.

Таким чином, визначений строк для подання відзиву на позов сплив 11.11.2024.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для продовження процесуального строку чи поновлення пропущеного процесуального строку.

При цьому, як встановлено із матеріалів оскарження ухвали, до подання відзиву, 08.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву від 07.11.2024.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що на момент отримання ухвали про відкриття провадження у справі, у відповідача відсутня вся інформація по суті заявленого позову, у зв`язку із чим він звертався із листом до третьої особи у справі, і станом на дату подання клопотання, відповідач відповіді не отримав.

За таких обставин, наказом відповідача за первісним позовом було призначено річну інвентаризацію для встановлення майна, котре перебуває в заставі, його зміни, списання, тощо.

На переконання суду апеляційної інстанції, скаржником належно обґрунтовано причини неможливості неподання відзиву, в строк встановлений судом першої інстнації в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В той же час, відзив на позовну заяву, сформований в системі "Електронний суд" 11.11.2024, поданий суду 12.11.2024, що підтверджується відомостями КП "Діловодство спеціалізованого суду", тобто зі спливом встановленого судом строку.

Щодо постановляння оскарженої ухвали у формі протокольної ухвали, без виходу до нарадчої кімнати, апеляційний господарський суд, вказує таке.

За приписами ч. ч. 6-8 ст. 119 ГПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, враховуючи вимогу процесуального законодавства про направлення особі ухвали про відмову у продовженні процесуального строку, її оскарження, апеляційний господарський суд констатує, що така ухвала має бути оформлена окремим документом.

В силу ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням і процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

У відповідності до ч. ч. 4-6 ст. 233 ГПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

Статтею 234 ГПК України встановлені вимоги до змісту ухвали суду, а саме, ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

а) дати і місця її постановлення;

б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);

в) імен (найменувань) учасників справи;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновків суду;

б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Частинами 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. ч. 9-10 ст. 240 ГПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

Системний аналіз наведених вище норм процесуального права вказує про те, що результат вирішення судом питання про відмову продовжити процесуальний строк, вирішується судом, шляхом постановлення ухвали, яка підлягає оскарженню та яка має бути надіслана особі, чиє клопотання (чия заява) розглядалися і в котрій викладаються мотиви, на підставі котрих судом здійснені відповідні висновки.

Також, враховуючи постановлення такої ухвали окремим документом, відповідне питання суд має вирішувати в нарадчій кімнаті.

Отже, у цьому випадку, вирішивши питання про відмову в продовженні процесуального строку, без виходу до нарадчої кімнати та постановивши протокольну ухвалу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

При цьому, частиною 3 статті 277 ГПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Апеляційний господарський суд вказує, що вирішення питання про відмову в продовженні процесуального строку, а не окремим процесуальним документом, без виходу до нарадчої кімнати, не є обов`язковою підставою, для скасування такого судового рішення.

Крім того, суд враховує, що в тому ж судовому засіданні суду першої інстанції 11.12.2024, іншою протокольною ухвалою, суд поновив строк для подачі відзиву та прийняв відзив скаржника до розгляду.

Отже, в цьому випадку, за поновлення відповідачу за первісним позовом строку для подання відзиву, прийняття відзиву до розгляду, з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України, апеляційний господарський не вбачає порушення судом першої інстанції прав Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", а також принципу змагальності сторін.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/1054/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" - без задоволення.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЖИРІЧЕНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/1054/24 - без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 11.12.2024 у справі № 906/1054/24 надіслати Господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.