ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"19" лютого 2025 р. Справа № 903/780/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
судді Саврій В.А.
судді Грязнов В.В.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на рішення Господарського суду Волинської області від 27 листопада 2024 року у справі №903/780/24 (суддя Слободян О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Комбітрейд"
про стягнення 373 016 грн 90 коп
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.11.2024 у справі № 903/780/24 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Комбітрейд" про стягнення 373 016 грн 90 коп відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2024 у справі № 903/780/24 залишено без руху. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення строку, вказавши інші підстави для поновлення строку та доказів, що підтверджують повноваження адвоката Дорошенко М.А. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" у Північно-західному апеляційному господарському суді. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
При цьому, вказана ухвала обгрунтована тим, що викладені в апеляційній скарзі доводи щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2024 у справі №903/780/24 не є об`єктивними і непереборними, так як залежали виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мали суб`єктивний характер, і не перешкоджали останньому в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою, а також відсутністю доказів, що підтверджують повноваження адвоката Дорошенко М.А. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" у Північно-західному апеляційному господарському суді.
14 лютого 2025 року на адресу суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" про усунення недоліків, до якої долучає ордер серії АІ № 1769306 від 14.02.2025 на представництво адвокатом Дорошенко М.А. інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" у Північно-західному апеляційному господарському суді та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2024 у справі № 903/780/24.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України, питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
При цьому, законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен:
1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги;
2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мушта проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 46 рішення у справі "Устименко проти України").
Як вбачається з клопотання від 14.02.2025, в обгрунтування причин поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на неналежну роботу системи "Електронний суд" та збій в операційній системі, на підтвердження чого надає знімок екрану з веб-сторінки https://cabinet.court.gov.ua/. Крім того, зазначає, що за загальнодоступною інформацією з проблемою доступу до "Електронного суду" в 2024 році зіштовхнулись безліч осіб, в тому числі адвокати, у зв`язку з чим Національна асоціація адвокатів України поінформувала Державну судову адміністрацію України, яка несе відповідальність за належне функціонування підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС. Також посилається на великий обсяг судових справ стороною яких є апелянт, що унеможливлює здійснення звернення до Державного підприємства "Центр судових сервісів" після кожного збою в системі та на введення на території України воєнного стану.
Суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Доводи скаржника щодо неналежної роботи системи "Електронний суд" та збій в операційній системі, які, за його твердженням, позбавили можливості доступу до процесуальних документів у даній справі, не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки скаржником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження цих обставин (зокрема, копії листів (звернень) до Державного підприємства "Центр судових сервісів", копію відповіді цієї установи на звернення заявника з підтвердженням факту наявності технічного збою в роботі електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс"), а наданий на підтвердження таких обставин скріншот не дає можливість перевірити їх достовірність, встановити дату та час його створення, ідентифікувати належність електронного кабінету в Електронному суді саме позивачу.
Апелянтом також не доведено, протягом якого періоду та відносно яких судових справ, зокрема і відносно справи № 903/780/24, мав місце збій в частині неотримання копій судових рішень та не вказує, чи підтверджені ці обставини відповідними актами, доповідними записками, тощо.
Посилання заявника лише на загальнодоступну інформацію стосовно проблеми доступу до "Електронного суду" в 2024 році, в тому числі адвокатів, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, протягом якого саме періоду та як ці обставини вплинули на роботу товариства та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Крім того, виникнення організаційних складнощів у вигляді завантаженості позивача через великий обсяг судових справ та їх юридичний супровід є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином вказані позивачем обставини, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов`язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Колегія суддів зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22 і враховується апеляційним судом з огляду на ч. 4 ст. 236 ГПК України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК України).
Зважаючи на викладене, скаржником не наведено обставини, які зумовлені та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, встановлений ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.260 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
У пункті 4 частини 1 статті 261 ГПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Одночасно, частинами 3 та 4 статті 261 ГПК України визначено порядок відмови у відкритті апеляційного провадження. Так, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Оскільки апелянтом не виконано вимоги ухвали суду від 05.02.2025 щодо надання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення цього строку, в той час як, відповідно до норм ГПК України право на подання апеляційної скарги надається у строк встановлений законом, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на рішення Господарського суду Волинської області від 27.11.2024 у справі № 903/780/24.
Керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" на рішення Господарського суду Волинської області від 27 листопада 2024 року у справі №903/780/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Грязнов В.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 21.02.2025 |
Номер документу | 125289522 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі банківської діяльності, з них кредитування, з них |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Коломис В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні